Как приватизировать служебное жильё?

Вітаю!

До категорії «службового житла» відносяться жилі приміщення, які належать підприємствам, організаціям, держ. установам, і надаються у тимчасове користування співробітникам. Зазвичай потреба в забезпеченні працівника таким житлом виникає в силу характеру трудових/ службових обов'язків. Передусім, йдеться про необхідність знаходитися поблизу місця роботи. Категоріям осіб, яким може надаватися службове житло, присвячується стаття 119 Житлового кодексу Української РСР.

Ситуація непроста, однак щоб приватизувати службову квартиру достатньо її вивести із правового режиму «службової». Отже, отримати таке житло в приватну власність можна тільки після скасування зазначеного статусу.

За загальним правилом, передбаченим ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» службові квартири не підлягають приватизації.

Зі змісту ч. 1 ст. 118 ЖК Української РСР зрозуміло, що після вирішення питання про зняття із даного житла статусу службового воно може бути приватизоване.

Правовий режим «службового житла» встановлюється за рішенням виконавчого комітету місцевої ради на підставі клопотання квартирно-експлуатаційного відділу адміністрації підприємства, установи, організації, органу управління іншої кооперативної, громадської організації, у відомчій належності яких знаходиться житло.

З правової точки зору зняття статусу службового житла – процедура непроста. Нерідко інтереси роботодавця та працівника стосовно даного питання не збігаються. Щоб використовувати максимально всі законні можливості отримати житло, слід заручитися підтримкою хорошого адвоката.

У чому полягає юридична допомога при знятті статусу службового житла?

Приблизний алгоритм такий:

1. Подання відповідної заяви роботодавцю.
2. Відправлення адміністрацією підприємства/ організації/ установи клопотання до органу місцевого самоврядування.
3. Прийняття рішення органом місцевого самоврядування.
4. Якщо приміщення виводиться з переліку службових без виселення мешканців, що там проживають, це можна розцінювати як надання житла для постійного проживання. Такий об'єкт можна приватизувати (якщо на це немає заборони).

Таким чином, для того щоб ви мали можливість приватизувати зазначене житло, керівництво підприємства, якому воно належить, має звернутися до ОМС з клопотанням щодо його виключення з числа службових.

Водночас, за наявності конфлікту з роботодавцем доводиться використовувати інші шляхи розв’язання проблеми. Наприклад:

• Оскарження статусу службового житла
• Посилання на положення статті 125 Житлового кодексу УРСР (якщо строк проживання в даному приміщенні становить понад 10 років)

Що дає допомога юристів з приватизації службового жилого приміщення?

Приватизація службового жилого приміщення іноді здійснюється після проходження судового розгляду. Судова практика свідчить про наявність рішень, що задовольняють вимоги позивачів по даному напрямку, особливо це стосується справ за участю військовослужбовців.

ВАМ ПОТРІБНО ЗАРУЧИТИСЬ ПІДТРИМКОЮ АДВОКАТА, ЩО СПЕЦІАЛІЗУЄТЬСЯ НА ДАНИХ СПРАВАХ.

ПОВІДОМТЕ ВАШ РЕГІОН, І Я ЗМОЖУ ДОПОМОГТИ.

Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши кнопку «Звернутися»!

Добрий день!

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на те органами, що створюються державними органами виконавчої влади на місцях чи органами місцевого самоврядування, а також державними підприємствами, організаціями, установами, в повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають у квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено такі основні умови, виключно з дотриманням яких може відбутись приватизація:

• здійснення приватизації уповноваженими на це органами;
• згода всіх повнолітніх членів сім’ї;
• постійне проживання у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку;
• згода тимчасово відсутніх членів сім’ї, за якими зберігається право на житло.

Першою умовою для проведення приватизації є її здійснення уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.Відповідно до статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Якщо ж приватизація була проведена з порушеннями чинного законодавства України, то у цьому випадку слід звернутися до суду з позовною заявою про визнання приватизації квартири державного житлового фонду неправомірною, оскільки це передбачено вимогами норми п. 11 ст. 8 вищевказаного Закону.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України, у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.Враховуючи положення ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб’єктом владних повноважень) як суб’єктом публічного права та суб’єктом приватного права, в якому управлінські дії суб’єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб’єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2139цс15, роз’яснено, що спори про зняття з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та про зобов’язання взяти на квартирний облік підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного, а не особистого немайнового права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов’язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

Якщо у Вас виникнуть уточнюючі питання, Ви можете звернутись до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись".

Здравствуйте!

Перечень должностей, в пользование которых выдается служебное жильё, а так же порядок пользования таким жильём, установлен Постановлением Совета Министров Украинской ССР «О служебных жилых помещениях» от 04.02.1988 г. № 37. Под служебное жильё, согласно законодательству, как правило, выделяются отдельные квартиры на первом этаже зданий. Для того чтобы жильё стало относиться к данной категории (служебное жилье), предприятие, либо орган, где работают нуждающиеся в служебном жилье люди, подает заявление в исполнительный комитет городского или районного совета.По решению исполкома жильё включается в число служебного и может быть предоставлено в пользование граждан. Законодательством Украины установлено, что квартиры, комнаты, либо дома, признанные в установленном законом порядке служебными, не подлежат приватизации. Это сделано для того, чтобы граждане не злоупотребляли правом на приватизацию, ведь факт предоставления служебного жилья не связан с тем, что человек нуждается в улучшении своих жилищных условий, а связано конкретно с необходимостью жить рядом с работой.Не исключена ситуация, когда предоставление служебного жилья может являться способом социального обеспечения граждан, у которых нет жилплощади в собственности, либо она есть, но ее недостаточно. Что же делать людям, которые много лет проработали на государство и общество, у которых нет другого, кроме служебного, жилья? Есть вариант получения служебного жилья в частную собственность. Но провести процесс его оформления в собственность возможно в том случае, если с жилья снимается статус служебного, и оно переводится в категорию общественного или государственного жилищного фонда.

Согласно п.6 Постановления Совета Министров Украинской ССР «О служебных жилых помещениях», служебное жильё исключается из числа служебного по заявлению предприятия, учреждения, организации, коллективного хозяйства, которое предоставило лицу такое жильё. Таким образом, существует возможность изменения статуса служебного жилья. В связи с этим лицам, желающим приватизировать служебное жильё, необходимо совершить данные действия:

1. Подать заявление по месту работы с просьбой исключения жилья из служебного жилищного фонда.
2. В случае согласия работодателя с переводом жилья из статуса служебного в другой статус, им подается соответствующее заявление в исполком.
3. Исполком принимает решение об исключении определенного жилья из служебного фонда.
4. Заинтересованное лицо проводит процедуру его приватизации, согласно законодательства.

Данная схема сработает только в том случае, если работодатель согласен исключить жилье из служебного фонда. Как показывает практика, работодатель в большинстве случаев не заинтересован в отчуждении жилья. У него есть полное право отказать в просьбе работника даже без указания причин отказа. В то же время законодательством не предусмотрено право проживающего в служебном жильё напрямую требовать у местных советах изменения статуса жилья.

В этом случае, единственный выход получить служебное жильё в собственность - обращаться в суд. В суде необходимо подать иск на имя работодателя с требованием подать ходатайство об исключении жилья из числа служебного, и к исполкому с требованием принять решение о таком исключении. Но обосновать иск и добиться положительного решения очень трудно. Не стоит забывать, что несмотря на многочисленную практику отказа судов, существуют и положительные решения, хотя они в большинстве случаев касаются военнослужащих, для которых законодательством установлено право на получение жилья для постоянного проживания.

Суды Украины становятся на сторону истцов – граждан только в 50% случаев. Аргумент отказа один – отсутствует норма закона, которая обязывала бы предприятие и органы местного самоуправления удовлетворить заявление сотрудника, имеющего служебное жилье, исключить квартиру из числа такового.На сегодняшний день законодательство Украины напрямую запрещает приватизацию служебного жилья. Для приватизации такого жилья следует вывести его из категории служебного, что возможно сделать только при согласии работодателя, который это жильё предоставил.

Не следует также забывать, что согласно ст.125 Жилищного кодекса УССР, в случае, если человек проработал не менее 10 лет на предприятии, которое предоставило ему служебное жильё, он ни в коем случае не может быть выселен из него без предоставления аналогичного жилого помещения.

Доброго вечора!

Згідно з п. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду " квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text

Громадяни можуть приватизувати їх лише після того, коли статус службових квартир (кімнат, будинків) буде з них знятий.

Оскільки громадяни, які мешкають у службових жилих приміщеннях після відпрацювання протягом 10 років на посаді, яка дає право на одержання службового житла, не можуть бути виселені з нього, вони мають право звернутися до органу, який надав їм службове житло, з проханням надати їм замість службового житла звичайне, або зняти з цього житла статус службового. І лише після вирішення цього питання займане житло може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом "Про приватизацію державного житлового фонду".

Зокремі, відповідно до "Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян", затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року № 56, громадянинові, який виявив бажання приватизувати квартиру (будинок), слід звернутися до місцевого органу приватизації для отримання бланку заяви. Оформлена заява з доданою до неї довідкою про склад сім'ї та займані приміщення^' письмовими згодами на приватизацію тимчасово відсутніх членів сім'ї, а також документами, що підтверджують право на відповідні пільги, подається в орган приватизації для реєстрації.

Таким чином, у вашому випадку, зважаючи на те, що ви в квартирі проживаєте 10 років, вам необхідно звернутися до керівника установи в якій ви працюєте (яка видавала службове житло) з проханням зняти з квартири, у якій мешкає ваша сім'я, статус службової квартири і перевести її до державного житлового фонду, підприємство повинно звернутися відповідним клопотанням органів виконавчого комітету місцевого самоврядування (сільрада, міськрада), після чого повинно бути винесено рішення виконавчого органу, то лише після здійснення усіх вказаних дій квартира може бути переведена до категорії державного житлового фонду. І у цьому випадку підстав для визнання приватизації вказаної квартири неправомірною немає. А після отримання квартири у власність, власник мав право відповідно до ст. 12 Закону "Про приватизацію Державного житлового фонду" розпорядитися нею на свій розсуд, зокрема продати.

Добрий вечір, Інна!

Згідно ст. 118 ч. 1 Житлового кодексу України, службові житлові приміщення призначаються для заселення громадян, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи. Житлове приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», не підлягають приватизації: квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових.

Однак, законом передбачено, що громадяни можуть приватизувати службове житло лише після того, коли статус службового буде з нього знятий. Оскільки громадяни, які мешкають у службових жилих приміщеннях після відпрацювання протягом 10 років на посаді, яка дає право на одержання службового житла, не можуть бути виселені з нього, вони мають право звернутися до органу, який надав їм службове житло, з проханням надати їм замість службового житла звичайне, або зняти з цього житла статус службового. І лише після вирішення цього питання займане житло може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом «Про приватизацію державного житлового фонду».

Наведені положення законодавства на сьогодні залишаються чинними, а це значить, що підприємство, яке надало вам житло має звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування для зняття з квартири статусу службової.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

Всього доброго!

Згідно з п. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду " квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації.

Слід зазначити, що громадяни можуть приватизувати їх лише після того, коли статус службових квартир (кімнат, будинків) буде з них знятий. Питання приватизації службових квартир є важливим для тих громадян, які мешкають у квартирах, що мають цей статус.

Оскільки громадяни, які мешкають у службових жилих приміщеннях після відпрацювання протягом 10 років на посаді, яка дає право на одержання службового житла, не можуть бути виселені з нього, вони мають право звернутися до органу, який надав їм службове житло, з проханням надати їм замість службового житла звичайне, або зняти з цього житла статус службового. І лише після вирішення цього питання займане житло може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом "Про приватизацію державного житлового фонду".

Зокремі, відповідно до "Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян", затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року № 56, громадянинові, який виявив бажання приватизувати квартиру (будинок), слід звернутися до місцевого органу приватизації для отримання бланку заяви. Оформлена заява з доданою до неї довідкою про склад сім'ї та займані приміщення^' письмовими згодами на приватизацію тимчасово відсутніх членів сім'ї, а також документами, що підтверджують право на відповідні пільги, подається в орган приватизації для реєстрації.

У конкретному випадку, якщо головний агроном пропрацював на підприємстві 10 років і звернувся до підприємства з проханням зняти з квартири, у якій мешкала його сім'я, статус службової квартири і перевести ч її до державного житлового фонду, а підприємство пішло йому назустріч і звернулося з відповідним клопотанням, після чого було винесено рішення виконавчого органу, то лише після здійснення усіх вказаних дій квартира може бути переведена до категорії державного житлового фонду. І у цьому випадку підстав для визнання приватизації вказаної квартири неправомірною немає. А після отримання квартири у власність її власник мав право відповідно до ст. 12 Закону "Про приватизацію Державного житлового фонду" розпорядитися нею на свій розсуд, зокрема продати. Якщо ж приватизація бра проведена з порушеннями чинного законодавства України, то у цьому випадку слід звернутися до суду з позовною заявою про визнання приватизації квартири державного житлового фонду неправомірною, оскільки це передбачено вимогами норми п. 11 ст. 8 вищевказаного Закону.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Під службовим житловим приміщенням треба розуміти житлове приміщення, що перебуває у державній чи комунальній власності, а в окремих випадках і в приватній власності (але крім житлових приміщень, що перебувають у приватній власності фізичних осіб), яке у зв’язку з характером трудових відносин призначене для проживання працівників.

Службові жилі приміщення призначені для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього (п. 2 розд. I «Загальні положення» Положення). Через це зазначені приміщення повинні знаходитись у безпосередній близькості від дільниці, яка ними обслуговується (їх робочого місця).

Ч. 1. ст. 118 ЖК передбачає, що під службові приміщення виділяють, як правило, окремі квартири. У той же час п. 4 Положення уточнює, що вони розташовані здебільшого на першому поверсі. Схожу позицію під час визначення поняття службового житла обстоюють інші нормативно-правові акти для окремих категорій осіб або відомств.

У п. 9 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2006 № 1081, йдеться про виділення окремих квартир.

У свою чергу, Цивільний кодекс України дає визначення, що ж є квартирою — це ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання (ст. 382).

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на те органами, що створюються державними органами виконавчої влади на місцях чи органами місцевого самоврядування, а також державними підприємствами, організаціями, установами, в повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають у квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено такі основні умови, виключно з дотриманням яких може відбутись приватизація:

здійснення приватизації уповноваженими на це органами;

згода всіх повнолітніх членів сім’ї;

постійне проживання у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку;

згода тимчасово відсутніх членів сім’ї, за якими зберігається право на житло.

Першою умовою для проведення приватизації є її здійснення уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Відповідно до статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Пунктом 10 розділу 7 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров’я, віком, у зв’язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання

Успіхів

Доброго вечора Інно! Ваше питання не просте, погоджуюсь з колегами, повторювати не буду . За загальними нормами законодавства України службові квартири не підлягають приватизації.

Але є достатньо судової практики України щоб приватизувати службову квартиру, для чого її треба вивести із правового режиму «службової».

Для прикладу: Суд за позовом зацікавленої особи має право зобов’язати орган влади змінити статус службового житла з огляду на Загальну декларацію прав людини. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №750/8002/19, 22 грудня 2020 року, по справі №750/8002/19

Маю достатньо досвіду та відповідної практики в таких справах. Будуть питання звертайтесь, контакти в профілі. Щасти Вам!

Доброго дня!

загальним правилом, передбаченим ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482 – VII від 19.06.2021 службові квартири не підлягають приватизації.

Зі змісту ч. 1 ст. 118 ЖК Української РСР зрозуміло, що після вирішення питання про зняття із даного житла статусу службового воно може бути приватизоване.

Проте для громадян, які перебувають на загальній квартирній черзі і проживають у службовій квартирі, яка не виключена із числа «службових», новини невтішні, адже останні позбавлені можливості її приватизувати у майбутньому.

Правовий режим «службового житла» встановлюється за рішенням виконавчого комітету місцевої ради на підставі клопотання квартирно-експлуатаційного відділу адміністрації підприємства, установи, організації, органу управління іншої кооперативної, громадської організації, у відомчій належності яких знаходиться житло.

Водночас у законодавстві існує колізія, оскільки підстави для неподання таких клопотань або відхилення ініціативи громадян квартирно-експлуатаційними відділами щодо виключення квартир з числа службових не визначені.

Мовчить про це і Постанова Ради Міністрів Української УРСР «Про службові жилі приміщення» № 37 від 04.02.1988 року.

Слід зазначити, що на практиці квартирно-експлуатаційні відділи адміністрацій, підприємств, організацій відмовляють у задоволенні звернень громадян та підготовці клопотання про виключення житла із числа службового до виконкомів з різних надуманих підстав.

Для прикладу, щоб відмовити військовослужбовцям або колишнім військовослужбовцям квартирно-екплуатаційні відділи посилаються на доручення заступника Міністра оборони України від 12 грудня 2019 року №19360/з, яким надано відповідне розпорядження стосовно неподання командирами військових частин, керівниками установ та організацій ЗСУ до квартирно-експлуатаційних відділів пропозицій щодо виключення житла із числа службового до окремого розпорядження.

Будь-які такі «вказівки» або доручення позбавлені юридичної сили через те, що вони не є нормативно-правовими актами, які регламентують питання, що пов`язані з підготовкою, розглядом клопотань або відмовою у їх розгляді.

Аналогічних підходів дотримується і Верховний Суд. Прийнято ряд постанов у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2020 року у справі № 636/1514/19 (провадження № 61-19985св19) та у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 636/1527/19 (провадження № 61-4425св20).

Тобто, бездіяльність щодо ігнорування або неподання, або відмова у поданні відповідного клопотання вважаються позбавленням адекватних процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо права на житло.

Зверніться письмово до відповідного відділу місцевої ради для погодження процедури зняття службовості, а потім приватизація на осіб вписаних у ордері. Окрема процедура.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрый день, Инна!

Через приватизацию это возможно сделать.

Но здесь важно видеть текст решения сессии о выделении вам этого помещения. Тех условия, при которых оно было выделено.

Набирайте.

изначально Вам нужно расслужебить квартиру и потом сможете приватизировать

но изначально нужно смотреть на каких условиях Вам відавалась квартира

и кроме того

В статье 2 закона №2482-XII «О приватизации гос. жилищного фонда» от 19 июня 1992 г. закрепляется запрет на приватизацию служебных жилых помещений. Получить такое жилье в частную собственность можно только после снятия указанного статуса

1. Подачу соответствующего заявления работодателю.
2. Отправка администрацией предприятия/ организации/ учреждения ходатайства в орган местного самоуправления.
3. Принятие решения органом местного самоуправления.
4. Если жилое помещение выводится из числа служебных без выселения проживающих там жильцов, это можно расценивать как предоставление жилья для постоянного проживания. Такой объект можно приватизировать (если на это отсутствует запрет).

Наряду с этим, при наличии противоречий с работодателем приходится использовать другие пути решения проблемы. Например:

• Оспаривание статуса служебного жилья
• Ссылка на положения статьи 125 Жилищного кодекса УССР (если срок проживания в данном помещении составляет более 10 лет)

обращайтесь через сайт или найдите мои контакты- проконсультирую , с ув. Виктория Костромина

Доброго дня, Інно!

Доповню відповіді колег, враховуючи, що ваше питання досі не було вирішено. Спочатку Вам потрібно звернутися до керівництва лікарні, щоб воно подало до голови ОМС клопотання про зняття статусу службового житла із вашої квартири, а потім Вам одночасно з цим клопотанням потрібно направити заяву про надання дозволу на приватизацію квартири, в якій Ви та члени вашої сім’ї зареєстровані та постійно проживаєте на підставі рішення виконавчого комітету та ордеру на вселення. Ось зразок позитивного рішення по схожому випадку- https://pereschepynske.otg.dp.gov.ua/rishennya-gro...

Правовий статус службового житла визначений Житловим кодексом Української РСР, Положенням про порядок надання службових приміщень і користування ними в Українській РСР, затверджене постановою Ради Міністрів від 04.02.1988 № 37 «Про службові приміщення».

Згідно із ч. 1 ст. 118 ЖК України, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службового рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Згідно ч.1 ст.122 ЖК України на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Відповідно до ст.ст.119,121 ЖК України перелік категорій робітників, яким може бути надано службові жилі приміщення, а також порядок надання службових жилих приміщень, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.

В свою чергу, постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року №37 затверджено Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, п.13 якого до вказаного переліку віднесено і головного лікаря, лікаря, фахівця з базовою або неповною вищою медичною освітою.

Також вказаною постановою затверджено Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР (далі - Положення).

Пунктом 2 вказаного Положення встановлено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Підприємства, установи, організації мають використовувати службові жилі приміщення за їх цільовим призначенням.

Відповідно до п.3 Положення жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації.

Облік службових жилих приміщень у всіх будинках, незалежно від їх належності, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, яка прийняла рішення про включення жилого приміщення до числа службових (п.5 Положення).

Згідно п.6 Положення жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. У будинках, належних колгоспам, жиле приміщення виключається з числа службових за рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених, затверджуваним виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на те органами, що створюються державними органами виконавчої влади на місцях чи органами місцевого самоврядування, а також державними підприємствами, організаціями, установами, в повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають у квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено такі основні умови, виключно з дотриманням яких може відбутись приватизація:

• здійснення приватизації уповноваженими на це органами;
• згода всіх повнолітніх членів сім’ї;
• постійне проживання у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку;
• згода тимчасово відсутніх членів сім’ї, за якими зберігається право на житло.

Першою умовою для проведення приватизації є її здійснення уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.Відповідно до статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися".

При зверненні вказуйте свій e-mail, по якому з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!