Оформлення дарування(гроші) з іншої країни(Франція).

Вітаю!

Прикріпіть будь-ласка договір або натискайте кнопку Звернутися! Буду радий допомогти!

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

Глава 55ДАРУВАННЯ

Стаття 717. Договір дарування

1. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

2. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Стаття 718. Предмет договору дарування

1. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

2. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Стаття 719. Форма договору дарування

1. Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.

2. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

3. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

4. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

5. Договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

{Частина п'ята статті 719 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}

Стаття 720. Сторони у договорі дарування

1. Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.

2. Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних.

3. Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника. Це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви.

4. Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. Доручення на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемним.

Стаття 721. Обов'язки дарувальника

1. Якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдаровуваного.

2. Дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного, зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.

Стаття 722. Прийняття дарунка

1. Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

2. Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному.

3. Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття.

4. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Стаття 723. Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому

1. Договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини.

2. У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.

3. Якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється.

Стаття 724. Одностороння відмова від договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому

1. Дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився.

2. Обдаровуваний має право у будь-який час до прийняття дарунка на підставі договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому відмовитися від нього.

Стаття 725. Обов'язок обдаровуваного на користь третьої особи

1. Договором дарування може бути встановлений обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

2. Дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи.

У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним виконання обов'язку на користь третьої особи має право вимагати від обдаровуваного особа, на користь якої встановлений цей обов'язок.

Стаття 726. Правові наслідки порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи

1. У разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості.

Стаття 727. Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника

1. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

{Абзац перший частини першої статті 727 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

2. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

3. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

{Частина третя статті 727 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2518-VI від 09.09.2010}

4. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

5. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

Стаття 728. Позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування

1. До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

Стаття 729. Пожертва

1. Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

2. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

3. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 730. Права пожертвувача

1. Пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.

2. Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.

3. Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

Добрий день, Людмипа!

ЗВІДКИ ВІН НАДІЙШОВ ДО ВАС, ЯК ВИ ЙОГО ОТРИМАЛИ?

НЕЗНАЙОМА ОСОБА ВИРІШИЛА ЗДІЙСНИТИ ПОДАРУНОК У ВИГЛЯДІ ВЕЛКИОЇ СУМИ КОШТІВ І ЦЕ ОФОРМЛЕНО ДОГОВОРОМ ДАРУВАННЯ?

ТРЕБА БАЧИТИ ЗМІСТ ДОГОВОРУ, ВАМ ТРЕБА ПРИКРІПИТИ ЙОГО ДО ПИТАННЯ.

ЯКЩО ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ОТРИМАТИ ВКАЗАНІ КОШИВ ДАРУНОК. ТРЕБА СПЛАТИТИ ПЕВНІ КОШТИ, ТО ЦЕ СКОРІШ ЗА ВСЕ ШАХРАЙСТВО, ТОМУ НЕ РЕКОМЕНДУЮ ВАМ ПРИЙМАТИ ТАКИЙ ДАРУНОК.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "ЗВЕРНУТИСЯ" (З ПРАВОЇ СТОРОНИ ВІД ФОТО)

Всього доброго!

Доброго дня Людмила! Треба прикріпити сам договір, щоб його перевірити.

Людмила!

Аби відповісти на Ваше питання, треба бачити договір!

Добрий день!

Не раджу приймати будь-які дарунки від незнайомих осіб. Адже безкоштовний сир буває лише в мишоловці.

Зараз поширено багато різноманітних шахрайських схем, коли для отримання такого дарунку потрібно надати свої персональні дані або дані банківської картки тощо. Після чого людина залишається і без дарунку, і без власних коштів.

А знайти шахраїв далеко не завжди вдається.

Як тільки виникнуть питання - звертайтесь! Буду радий допомогти

Людмила!

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати у майбутньому іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (пункт 1 статті 717 ЦК України).

Як зазначалося, договір дарування є безоплатним, тому дарувальник не має права вимагати від обдаровуваної особи зустрічних дій майнового або немайнового характеру. Договір дарування, укладений з порушенням вимог закону про безоплатність передання іншій стороні майна у власність, є нікчемним.

Предметом договору дарування може бути будь-яке майно (як індивідуально визначені речі, так і речі, визначені родовими ознаками), не вилучене з товарообороту і яке може бути у власності особи, якій воно дарується. Згідно статті 718 ЦК України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути також майнові права, якими уже володіє дарувальник, або які можуть виникнути в майбутньому.

Сторонами у договорі дарування можуть бути як громадяни, так і юридичні особи, а в певних випадках — держава, Автономна Республіка Крим і територі­альні громади (ст. 720 ЦК України). Укладення договорів дарування громадяна­ми має здійснюватися з дотриманням загальних правил цивільного законодав­ства про їх дієздатність. Крім того, сімейне та цивільне законодавство України встановлює додаткові гарантії захисту осіб, які перебувають під опікою або пік­луванням. Так, опікун не має права без дозволу органів опіки і піклування укла­дати угоди, а піклувальник — давати згоду на їх здійснення, якщо вони виходять за межі побутових. Такими угодами, зокрема, є договори, що підлягають нотарі­альному посвідченню і спеціальній реєстрації, відмова від належних підопічному майнових прав, поділ майна тощо.

Договір дарування допускає його укладення за посередництвом представника, дарування не належить до правочинів що мають укладатися особисто. Існують певні вимоги щодо представництва. Передставник повинен діяти лише на підставі довіреності, виданої довірителем (дарувальником). Передставник укладає договір дарування щодо того майна, яке вказано в довіреності. Відповідно до ст. 245 ЦК України довіреність укладається в формі, в якій відповідно до закону має укладатися правочин, тобто у письмовій формі належить укладати довіреність, якщо представником або довірителем (дорувальником) є юридична особа; якщо вартість майна, щодо якого представник уповноважений укладати договір дарування, перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Довіреність на укладання договору дарування, у якій не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемною.

Усна форма договору за Цивільним кодексом передбачена для дарування речей особистого користування та побутового призначення. Письмово укладається договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому. У разі недотримання форми такі договори є недійсними. Договір дарування нерухомої речі укладається письмово і посвідчується нотаріусом. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається письмово. Законодавець не визначає критеріїв віднесення речі до такої, що має особливу цінність. Водночас дарування цінних рухомих речей може здійснюватися усно, оскільки коментовані правочини не є нікчемними. Передання такої речі за усним договором визнається правомірним, якщо судом не буде встановлено незаконності заволодіння нею з боку обдаровуваного (ст. 719 ЦК).

Певними особливостями зумовлена передача в дар майнового права. Специфіка предмета договору дарування майно­вих прав зумовлює необхідність письмової форми правочину. Аналогічна ситуація складається у разі, коли укладення договору не збігається з моментом передачі да­рунка. В цьому випадку має місце консенсуальна угода. Недотримання письмової форми угоди є підставою для визнання її недійсною.

Спеціальна вимога щодо форми правочину встановлена для дарування валютних цінностей у розмірі, який перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковува­ного мінімуму доходів громадян.

Договори дарування, що перевищують зазначений розмір, укладаються в письмовій формі з обов’язковим нотаріальним посвідченням. До ва­лютних цінностей згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" належить валюта України — гро­шові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України.

При укладенні договорів дарування необхідно дотримуватися спеціальних правил, встановлених для відчуження частки у спільному майні. Так, договори про відчуження нерухомого майна подружжя, що належить їм на праві спільної сумісної власності, посвідчується нотаріусом за наявності письмової згоди другого з подружжя (ч. 3 ст. 65 Сімейного Кодексу). Договори про відчуження нерухомого майна можуть бути посвідчені нотаріусом і без згоди другого з подружжя, якщо з правовстановлюючого документа, свідоцтва про шлюб та інших документів видно, що зазначене майно є не спільною, а особистою власністю одного з подружжя (набуте до реєстрації шлюбу, одержане в дарунок або в порядку спадкування, здійснено поділ майна, набутого підчас перебування в зареєстрованому шлюбі, тощо). Договір про відчуження нерухомого майна може бути посвідчений без згоди другого з подружжя також у випадках, коли остання не проживає за місцем знаходження майна і місце проживання його невідоме. На підтвердження цієї обставини повинна бути подана копія рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, яке набрало законної сили.

Зміст будь-якого договору складають права і обов’язки його сторін. Отже, зміст договору дарування складають права і обов’язки дарувальника і обдаровуваного. Однією з новел Цивільного кодексу 2004 року стала можливість визнання договору дарування, як реальним, так і консенсуальний. Саме консенсуальність зумовлює можливість виникнення у обдаровуваного поряд з правами, також обов’язків.

Права дарувальника:

- скасувати дарування до вручення речі обдаровуваному, якщо ця річ була передана через органи транспорту, зв’язку або через іншу особу (п. 2 ст. 722);

- відмовитися від виконання обов’язку передати дарунок, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився (ст. 724);

- вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов’язку вчинити певну дію майнового змісту або утриматися від її виконання;

- вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред’являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов’язку має право дарувальник, а в разі його смерті, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним - особа, на користь якої має бути виконаний цей обов’язок (ст. 725);

- вимагати розірвати договір і повернути дарунок у разі ухилення обдаровуваного від виконання обов’язку на користь третьої особи ;

- зажадати скасування договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей (п. 1 ст. 727);

- дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність(п. 2 ст. 727).

- зажадати скасування договору дарування, якщо через недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена (п. 3 ст. 727).

Обов’язками дарувальника є :

- повідомити обдаровуваного про недоліки речі або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна як самого обдаровуваного, так і інших осіб;

- дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного, зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.

Права обдаровуваного:

- зажадати передання йому дарунку у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини (п. 1 ст. 723);

- у випадку, якщо дарувальник, незважаючи на настання умови, ухилятиметься від виконання свого обов’язку, обдаровуваний має право на примусове витребування відповідної речі або компенсацію її вартості (п. 2 ст. 723);

- право в будь-який момент односторонньо відмовитися від договору дарування і повернути річ, якщо вона не потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання (п. 2 ст. 724).

Обов’язки обдаровуваного :

- обов’язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред’являти вимог до третьої особи про виселення, тощо);

- у разі порушення обдаровуваним обов’язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, — відшкодування його вартості;

- у разі розірвання договору дарування зобов’язаний повернути дарунок у натурі.

Крім того, договір дарування може створювати права для третіх осіб. Так, договором може бути передбачено матеріальне забезпечення чи грошова виплата на користь третіх осіб з боку обдаровуваного у зв’язку з умовами договору. У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним, виконання обов’язку на користь третьої особи має право вимагати від обдаровуваного особа, на користь якої встановлений цей обов’язок.

Треті особи також можуть звертатися до суду з метою захисту своїх прав, що випливають із домовленості (договору) між обдаровуваним та дарувальнком, в порядку цивільного судочинства.

Договір дарування також може бути припинено.

Цивільний кодекс України передбачає наступні підстави припинення договору дарування :

1)відмова однієї зі сторін;

2)розірвання договору дарування;

3) недійсність.

Щодо відмови, то обдаровуваний має право відмовитись від подарунка в момент його вручення, тобто коли договір є реальним –момент передачі речі збігається з моментом укладенням договору. В разі якщо договір консенсуальний – передбачає передачу речі в майбутньому, обдаровуваний може відмовитись від дарунка в будь-який час до моменту його прийняття.

Так само, від договору може відмовитися дарувальник, за умови, що місце має обов’язок передання дарунка у майбутньому, в разі якщо після укладення договору майновий стан дарувальника істотно погіршився. В законодавстві не передбачено, що слід розуміти під істотним погіршенням майнового стану (оціночне поняття).

Стосовно розірвання договору, ст.727 ЦК передбачає розірвання з ініціативи дарувальника за таких обставин:

- щодо нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;

- якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;

- якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;

- якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Обдаровуваний може розірвати договір керуючись загальними положеннями про договір, зокрема, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (виявлення властивостей подарунка про які обдаровуваний не знав до укладення договору).

Підставою недійсності договору є :

1)недотримання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог:

-волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

-правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

-правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей;

2)договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин): у разі недотримання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору; укладення договору дарування від імені неповнолітнього без згоди органу опіки та піклування не потребує рішення суду;

3)також договір є недійсним в разі: недотримання письмової форми; вчинення під впливом помилки; обману; насильства; під впливом тяжкої обставини, тощо. В цьому разі недійсність встановлюється судом.

У разі розірвання договору дарування, дарувальникові повертається дарунок у натурі, а якщо це неможливо, - то компенсація його вартості. На вимоги про скасування договору дарування застосо­вується позовна давність в один рік.

В разі визнання договору недійсним дарунок повертається дарувальнику, обдаровуваний може вимагати компенсацію за утримання в себе дарунка.

Формою дарування є пожертва, зміст якої ст. 729 ЦК України визначає, як дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей і цінних паперів, особам, визначеним ч. 1 ст. 720 ЦК України, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети, загальнокорисної цілі. Оскільки пожертва є даруванням, до неї застосовуються положення про договір дарування. Відмінність від дарунка вбачається в тому, що пожертва призначена для користування невизначеної кількості осіб і має конкретне призначення. Окремо встановлюються лише права пожертвувача на здійснення контролю за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву. У випадку неможливості використання пожертви за призначенням пожертвувач дає згоду на використання пожертви за іншим призначенням (у разі смерті пожертвувача або ліквідації юридичної особи – за рішенням суду). Згідно з ч. 3 ст. 730 ЦК України, пожертвувач має право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

Близьким за своїм змістом до дарування є відносини, що випливають з передачі майна у формі благодійництва пожертв, нагородження преміями або цінними подарунками за певні заслуги чи в зв’язку з ювілеєм.

Закон України "Про благодійництво та благодійні організації" від 16 вересня 1997 р. № 531/97-ВР визначає благодійництво, як добровільну безкорисливу пожертву фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги, специфічними формами якої є меценатство і спонсорство. Згаданий закон визначив організаційно-правові засади такої форми дарування, як благодійництво, а також засади діяльності благодійних організацій. Відповідно до цього закону меценатство — добровільна безкорислива матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними особами набувачів благодійної допомоги.

Зважаючи на викладене, дарування завжди є договором, заснованим на взаємній згоді сторін, який передбачає згоду обдаровуваної особи безоплатно прийняти пропоноване майнове право.

З ОГЛЯДУ НА ТЕ, ЩО, ЯК ВИ КАЖЕТЕ, СУМА ВЕЛИКА, ВАМ ТРЕБА БУТИ ДУЖЕ ОБЕРЕЖНОЮ В УКЛАДАННІ ТАКОЇ УГОДИ! ЗАРАЗ ІСНУЄ БАГАТО ВАРІАНТІВ ШАХРАЙСТВА!

Краще Вам порадитись тет-а-тет з адвокатом. Наприклад, зі мною. Для того достатньо натиснути кнопку "звернутись".

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Зазвичай це є банальне шахрайство, відповідно, Ви щоб отримати дарунок будете вимушені сплатити комісії, оформлення, мита тощо.

Тому й зазначу, що безкоштовного нічого не буває і зазвичай подумайте про мотивацію людини яка надає Вам дарунок, та чому саме Вам.

Проте зазначу, що оподаткування дарунку ніхто не відміняв

Пунктом 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України визначено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровувані.

Дохід зазначається в річній податковій декларації, крім нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації договору, та осіб, які отримали об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдаровуваними – резидентами, які сплатили податок та збір до оформлення подарунку.

Відповідно до п. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Доходи отриманні в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (громадян України).

Нерезидетни - фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України.

Фізична особа – нерезидент, яка отримала подарунок від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення подарованого об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, за ставкою 18 % (+1,5 % військового збору).

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.

Успіхів

Людмипа!

Договір дарування - це домовленість, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (частина перша статті 717 ЦК України).

Договір дарування належить до безоплатних правочинів, за умовами якого обдаровуваний не має перед дарувальником будь-якого зобов’язання матеріального характеру.

Договір дарування вважається укладеним з моменту передання майна (реальний договір), окрім випадків, коли дарувальник зобов'язується передати обдаровуваному майно у майбутньому (консенсуальний договір).

Момент набуття права власності за договором визначений стаття 334 ЦК України, залежно від предмету договору. Тобто право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Предметом договору дарування може бути будь-яке майно (як індивідуально визначені речі, так і речі, визначені родовими ознаками), не вилучене з товарообороту і яке може бути у власності особи, якій воно дарується.

Дарунком можуть бути рухомi речi, в тому числi грошi та цiннi папери, а також нерухомi речi, а також майновi права, якими уже володiє дарувальник, а також тi, якi можуть виникнути у нього у зв’язку iз здiйсненням права iнтелектуальної власностi, та iншi права.

Сторонами договору дарування є дарувальник і обдаровуваний, а саме: фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим і територіальна громада.

Укладати договір дарування може також представник дарувальника на основі письмового уповноваження - довіреності. Однак, якщо у довіреності на укладання договору дарування не встановлено імені обдаровуваного, така довіреність є нікчемною.

Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних (частина друга статті 68, частина друга статті 720 ЦК України).

Однак опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) можуть передавати майно підопічному у власність за договором дарування, а піклувальник може дати згоду на дарування своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами майна підопічному.

Посвідчення правочинів щодо дарування житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.

Орієнтовний перелік документі, що є необхідним для посвідчення договору дарування:

• документи, що посвідчують осіб (наприклад, паспорт) та реєстраційні номерт облікових карток платників податків обох сторін договору;
• оригінал правовстановлюючого документу на нерухомість (документ, який засвідчує, що дарувальник є власником майна);
• довідка про осіб, які зареєстровані у будинку, квартирі;
• якщо право власності на квартиру, житловий будинок виникло до 2013 року, необхідно одержати довідку про те, що станом на 01 січня 2013 року нерухомість належала дарувальнику (як правило, в бюро технічної інвентаризації);
• технічний паспорт на житло;
• звіт про оцінку нерухомого майна;
• витяг з Державного земельного кадастру (якщо предметом договору є земельна ділянка чи житловий будинок, який розташований на ній);
• свідоцтво про шлюб та письмова згода другого з подружжя, якщо нерухомість була придбана в шлюбі;
• рішення суду або свідоцтво про розлучення, якщо нерухомість була придбана в шлюбі, але в даний момент подружжя вже розірвало шлюб;
• свідоцтво про смерть, якщо квартира, житловий будинок тощо були придбані в шлюбі, але однин із подружжя помер;
• свідоцтво про народження дитини та дозвіл органу опіки та піклування, якщо обдаровуваний є неповнолітнім або неповнолітня дитина має право на користуватися цим житлом (зареєстрована в ньому);
• документи, що засвідчують родинні відносини між особами першого та другого ступеня споріднення (батьки, чоловік/дружина, діти, зокрема й усиновлені, рідні брати/сестри, бабусі, дідусі, онуки) - для звільнення від сплати податку та військового збору).

Відповідно до статті 722 ЦК України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному.

Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття.

Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

♦ відмова однієї зі сторін;♦ у випадку смерті однієї із сторін до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому;♦ недійсність договору;Визнання договору недійсним можливе у разі недодержання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх дітей.

У разі недотримання письмової форми правочину, вчинення під впливом помилки, обману, насильства, під впливом тяжкої обставини, тощо, недійсність такого правочину також встановлюється судом.

Договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Зокрема, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, укладення договору дарування без передбаченого законом дозволу органу опіки та піклування,

♦ розірвання договору:

• на вимогу дарувальника:

1. щодо нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;
2. якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;
3. якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
4. якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

• на вимогу обдаровуваного у випадках визначених статтею 651 ЦК України.

У разі розірвання договору дарування, дарувальникові повертається дарунок у натурі, а якщо це неможливо, - компенсація його вартості.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "ЗВЕРНУТИСЯ" (З ПРАВОЇ СТОРОНИ ВІД ФОТО)

Всього доброго!

Людмила!

ЦЕ ШАХРАЇ, ВОНИ ПОСИАЮТЬСЯ НА ВИГАДАНУ ІСТОРІЮ, НЕДІЮЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО ТА ХОЧУТЬ ОТРИМАТИ ВІД ВАС 115 ДОЛАРІВ США.

РЕКОМЕНДУЮ ВАМ ЗАБЛОКУВАТИ КОНТАКТИ З ЦИМА ОСОБАМИ.

ТАКОЖ, ВИ МАЄТЕ ПРАВО ПОДАТИ ЗАЯВУ ДО КІБЕРПОЛІЦІЇ У ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ:

https://cyberpolice.gov.ua/contacts/

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "ЗВЕРНУТИСЯ" (З ПРАВОЇ СТОРОНИ ВІД ФОТО)

Всього доброго!

Людмила!

Тут є ознаки злочину, передбаченого статтею 190 Кримінального кодексу України - Шахрайство:

1.Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -

карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

{Стаття 190 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 , № 2617-VIII від 22.11.2018 }

З цього приводу Ви можете звернутись в поліцію із заявою на злочин, але не більше того.

"Безкоштовный сир у мишоловці", "З паршивої овці хоч вовни жмут" - цим приказкам сотні років, але бажаючих отримати даремно або майже даремно не стає менше. Це питання не потребує юридичного аналізу, висновку юриста, щоб розвіяти сумніви або вмикнути інстинкт самозбереження.

Доброго дня, Людмила!

Це не справжній договір, а шахрайська схема.

Як ви бачите Вам пропонують сплатити авансом кошти на "нібито" посвідчення договору, нотаріальні витрати.

Тому можете з впевненістю відмовити у такій сплаті і у заключенні такого договору.

Однозначно, не давайте гроші авансом за такими формами договорів.

Звертайтесь.

Добрый день!

По Вашему вопросу сообщаю следующее:

это мошенничество!

Вам необходимо обратиться в Ваш банк письменно сообщить о данном факте приложив, документы на оплату и контакты с которых Вам поступило предложение об оплате за услуги банка. Они проверят информацию и в течении 15-30 дней ответят Вам письменно согласно ЗУ О обращении граждан, в случае если подтверждается, факт мошенничества, необходимо:(заблокировать перевод до завершения проверок)

написать заявление в полицию, с приобщением доказательств требований мошенников (скриншоты сообщений,(заверить у нотариуса), записи звонков, фото - фиксация ). Руководствоваться ст. 214 УПК Украины - Следователь, прокурор безотлагательно, но не позднее 24 часов после подачи заявления, сообщения о совершенном уголовном правонарушении или после самостоятельного выявления им с любого источника обстоятельств, которые могут свидетельствовать о совершении уголовного преступления обязан внести соответствующие сведения в Единый реестр досудебных расследований, начать расследование и через 24 часа с момента внесения таких сведений предоставить заявителю выписку из единого реестра досудебных расследований. Следователь, который будет осуществлять досудебное расследование, определяется руководителем органа досудебного расследования.

Справку из полиции о внесении ведомостей по заявлению в ЕРДР об открытии уголовного производства в связи с мошенничеством необходимо направить в банковскую организацию почтой заказным письмом , вместе с Вашим заявлением о мошенничестве с Вашим счетом и требованием прекратить все операции по счету до завершения следствия по делу.

Переписки с вайбера мессенджеров распечатать , заверить у нотариуса и приложить как доказательства к заявлению.

собираете информацию о мошеннике ( контакты , адрес, сайт , реквизиты и прочее данные о нем) и подаете заявление о мошенничестве по описанной процедуре и лучше всего сразу в киберполицию оформите заявку онлайн https://ticket.cyberpolice.gov.ua

ЕСЛИ ДОГОВОРА НЕ БЫЛО ДЕЙСТВУЕТЕ ЧЕРЕЗ КОНТРОЛИРУЮЩЕЕ ОРГАНЫ И ПОЛИЦИЮ.

С уважением,

Константин Гончаренко

Людмило!

Залишаю для Вас зразок договору дарування коштів, щоб Ви були обізнані в майбутньому.

м. ___ ___ р.

Ми, що нижче підписалися:

ПІБ, ___ року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків ___, паспорт серії ___, виданий ___ року, проживаю за адресою: ___, далі - «ДАРУВАЛЬНИК» з однієї сторони, та

ПІБ, ___ року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків ___, паспорт серії ___, виданий ___ року, проживаю за адресою: ___, далі - «ОБДАРОВУВАНА» з іншої сторони,

а разом – «Сторони», і кожен окремо – «Сторона», діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, розуміючи значення своїх дій та правові наслідки укладення цього Договору, попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності правочинів, уклали цей Договір про наступне:

1. ДАРУВАЛЬНИК, розуміючи умову щодо безоплатності цієї угоди, без будь-якого примусу, насильства, як фізичного так і психічного, без будь-яких погроз, подарував своїй донці - ОБДАРОВУВАНІЙ, а ОБДАРОВУВАНА прийняла у дар грошові кошти у розмірі ___ (___) гривень 00 копійок.

2. ОБДАРОВУВАНА вказаний дар приймає. Грошові кошти передані до підписання цього Договору.

3. ДАРУВАЛЬНИК стверджує, що:

- гроші, які є предметом цього договору, на момент його укладання нікому іншому не подаровані, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передані, не відчужені будь-яким іншим способом, під податковою заставою, в спорі і під арештом не перебувають, прав щодо відчужуваних грошей у третіх осіб, а також будь-яких інших обтяжень чи обмежень щодо можливості розпорядження ними немає.

4. ДАРУВАЛЬНИК та ОБДАРОВУВАНА стверджують, що:

- в момент укладення цього договору Сторони усвідомлювали значення своїх дій та могли вільно ними керувати;

- розуміли природу цього правочину, а також свої права та обов'язки за цим Договором;

- при укладенні цього Договору відсутні будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані нами;

- договір укладається Сторонами у відповідності зі справжньою їх волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску;

- договір укладається на вигідних для Сторін умовах і не є результатом впливу тяжких обставин;

- правочин вчиняється з наміром створення відповідних правових наслідків (не є фіктивним);

- цей правочин не приховує інший правочин (не є удаваним);

- Сторони не обмежені в праві укладення цього договору, не визнані у встановленому порядку недієздатними (повністю або частково) та не перебувають у хворобливому стані, не страждають на момент укладення цього договору на захворювання, що перешкоджають усвідомленню його суті, не перебувають під впливом лікарських, наркотичних засобів чи психотропних речовин;

- вони (Сторони) вільно володію українською мовою, що дозволяє кожному з них правильно зрозуміти зміст цього договору.

5. Право власності у ОБДАРОВУВАНОЇ згідно з ч. 4 ст. 722 Цивільного кодексу України виникає з моменту фактичної передачі грошей, що даруються.

6. Питання, не врегульовані у цьому договорі, вирішуються відповідно до чинного цивільного законодавства.

7. Сторони домовились про те, що умови даного договору можуть бути змінені лише за взаємною згодою Сторін договору.

8. У разі виникнення спорів з питань, що є предметом цього Договору або у зв’язку з ним, Сторони вживають заходів щодо їх вирішення шляхом переговорів.

9. У разі неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, вони підлягають вирішенню в суді в порядку, установленому чинним законодавством України, у підвідомчість якого входить право вирішувати відповідні спори.

10. Цей договір складено українською мовою у двох автентичних примірниках.

ПІДПИСИ СТОРІН:

ДАРУВАЛЬНИК ОБДАРОВУВАНА

Зверніть увагу:

1. Договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян підлягає нотаріальному посвідченню.

2. Підприємницькі товариства можуть укладати договори дарування між собою, тільки якщо це право прямо передбачено статутними документами.

3. Законодавством обмежено суму готівки, яка може бути предметом розрахунків протягом одного дня, у розрахунках, де однією стороною виступає господарюючий суб'єкт.

4. Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних.

Це лише найбільш розповсюджені помилки, які притаманні договорам дарування. Рекомендуємо звернутись за порадою до наших юристів та адвокатів до укладення таких договорів, в іншому випадку зроблені помилки можуть призвести до визнання таких договорів недійсними з усіма відповідними наслідками.

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!