Могут ли забрать квартиру по спадковому договору

Добрый день! Если Вы оформили право собственности, то являетесь полноправным владельцем и полностью распоряжается собственностью. ЛЮбые действия со стороны матери связанные с изменениям замков и т.д. можно и нужно будет расценивать как проникновение со взломом в частную собственность. Соответственно переживать Вам не за чем.При этом любой подобный факт рекомендую фиксировать через вызов полиции.При необходимости дополнительной консультации, нажимайте "Звернутися".Всего хорошего.

Доброго дня, Юлія!

Гарантіями виконання сторонами спадкового договору слугують наступні вимоги закону:

- нотаріус, який посвідчив такий договір, накладає заборону відчуження на майно, визначене у цьому правочині. Тобто діючий власник може володіти та користуватися таким майном, але не зможе законно його продати, обміняти чи подарувати, а також передавати у спадок;

- заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним. Відповідно набувач застрахований від прикрої несподіванки, коли на вже майже отримане ним майно виявиться ще один претендент, але з заповітом. При цьому немає значення коли був складений заповіт - до чи після укладення спадкового договору;

- відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті. Якщо ж таку особу не буде визначено, то такий нагляд ляже на плечі нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Для початку набувачу слід мати підтвердження смерті відчужувача. В ідеалі - отримати в органі реєстрації актів цивільного стану свідоцтво про смерть відчужувача. Проблема в тому, що свідоцтво видається в одному примірнику й, скоріш за все, видадуть його найближчому родичу. Тож тут «вузьке місце» для набувача, який повинен потурбуватися про наявність відповідного підтверджуючого документа. Адже пп. 8.8 п. 8 глави 2 розділу ІІ Порядку № 296 вимагає демонстрацію нотаріусу набувачем саме свідоцтва про смерть.

Відомості про припинення дії спадкового договору та зняття заборони відчуження відповідного майна нотаріус вносить до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Після цього відбувається реєстрація переходу права власності до набувача у зв'язку зі смертю відчужувача, якщо йдеться про нерухоме майно. Якщо ж за договором перейти мало право власності на транспортний засіб, то набувач реєструє його на себе в загальному порядку після зняття заборони на відчуження.

Набуття права власності на майно за спадковим договором може відбутися не лише внаслідок смерті відчужувача, а й у випадку оголошення його судом померлим. Фізособа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом 3 років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом 6 місяців. Якщо особа пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, то її можуть оголосити померлою після спливу 2 років від дня закінчення воєнних дій (ст. 46 ЦКУ).

Не забувайте, що дохід у вигляді вартості майна, отриманого фізичною особою за спадковим договором, включається до загального оподатковуваного доходу такого платника та є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором (пп.пп. 14.1.54, 163.1.1, пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Для відчужувача момент набуття такого доходу залежить від умов договору, а для набувача таким моментом буде дата набуття права власност на відповідне майно (смерть відчужувача у випадку з рухомим майном чи державна реєстрація права власності, коли йдеться про нерухомість).

ВИСНОВОК: Вам не треба переживати з приводу того, що спадкоємці першої черги можуть відібрати у Вас квартиру дідуся, бо спочатку задовільняються вимоги набувача майна за спадковим договором, а вже решта майна, яке не було частиною договору, ділиться між спадкоємцями. У тому числи, включно з Вами.

За законом мають право спадкувати родичі за ступенем споріднення:

1 черга – один з подружжя, діти або батьки, 2 черга – рідні брати й сестри, баби, діди 3 черга – тітки, дядько 4 черга – зареєстровані мешканці, які прожили не менше 5 років разом з померлим однією сім`єю. Якщо немає претендентів на спадщину серед вище вказаних категорій, тоді спадкують родичі до 6 ступеня споріднення. Після закінчення терміну 6 міс після смерті спадкодавця, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину. Слід зазначити, що термінів для отримання свідоцтва про право на спадщину немає.

Будуть питання, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись".

Вдачи Вам!

Доброго дня, Юлія!

СПРОБУЮ ПРОАНАЛІЗУВАТИ ВАШУ СИТУАЦІЇ ТА ЗРОБИТИ ВІДПОВІДНІ ВИСНОВКИ.

"...с которым я заключала спадковий договор, и которого я досматривала...".

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

Стаття 1302. Поняття спадкового договору

1. За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Стаття 1303. Сторони у спадковому договорі

1. Відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа.

2. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа.

Стаття 1304. Форма спадкового договору

1. Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

{Частина перша статті 1304 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2527-VI від 21.09.2010}

Стаття 1305. Обов'язки набувача у спадковому договорі

1. Набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Стаття 1306. Особливості спадкового договору з участю подружжя

1. Предметом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя.

2. Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором.

Стаття 1307. Забезпечення виконання спадкового договору

1. На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.

2. Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.

3. Відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті.

У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.

Спадковий договір підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №491 спадковим реєстром є електронна база даних, яка містить відомості про посвідчені (складені та/або прийняті на зберігання) заповіти і спадкові договори, заведені спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину.

ТАКИМ ЧИНОМ, ЯКЩО ВАШ СПАДКОВИЙ ДОГОВІР БУВ УКЛАДЕНИЙ ІЗ ДОТРИМАННЯМ ВИМОГ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ТО ВИ ПОВНОВПРАВНА ВЛАСНИЦЯ СПАДКОВОГО МАЙНА.

...

"...Я право собственности уже оформила.Но там не живу, ее нужно привести в порядок. Оплачиваю долги коммунальные..."

ЦЕ ДУЖЕ ДОБРЕ, АДЖЕ ОСКІЛЬКИ ВИ ВЛАСНИК, ВИ МАЄТЕ ПРАВО ВОЛОДІТИ, КОРИСТУВАТИ ТА РОЗПОРЯДЖАТИСЬ МАЙНОМ НА ВЛАСНИЙ РОЗСУД.

Стаття 391. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння

1. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

ЯКЩО БУДЬ-ЯКІ ДІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ОБМЕЖЕННЯМ ВАШОГО ПРАВА ВЛАСНОСТІ, БУДУТЬ ПРОДОВЖУВАТИСЬ, РАДЖУ ВИКЛИКАТИ ПОЛІЦІЮ ТА СКЛАДАТИ ЗАЯВУ.

Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши зелену кнопку «Звернутися»!

Добрый день, Юлия!

Опираясь на то, что вы сказали, при условии что вы уже оформили на себя все документы, и по сути стали полноправным собственником квартиры, оснований так поступать нет ни у вашей мамы, ни у любого другого возможного родственника.

Единственное мне не совсем понятно,оспаривает ли ваша мама спадковый договор?

Закончили ли вы все регистрационные действия по переоформлению?

Набирайте.

Доброго дня. У Вашій ситуації однозначна відповідь: якщо Ви є власницею зазначеної квартири, то ніхто не вправі відібрати майно ,яке Вам належить. Але це при умові, що все оформлено нотаріально правильно і всі документи в порядку. Ваша мати може оспорювати спадковий договір, але про це Ви повинні були знати. Ви правильно зробили, що змінили замки і встановили сигналізацію. При будь- яких спробах будь - кого проникнути у Ваше майно, потрібно викликати поліцію.

Удачі Вам.

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:..

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;..

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;...

Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:..

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;...

Стаття 391. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння

1. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.".

---

Доброго дня, Юліє! Ви маєте право подати до суду позов до матері в порядку наведеної ст.391 ЦК про усунення порушень та перешкод у здійсненні володіння та користування квартирою - це так званий негаторний позов. клопотання за цим договором будуть полягати у забороні відповідачу вчиняти незаконні дії, відшкодувати завдані попередніми діями збитків, забороні приходити до квартири тощо. Також маєте право подати позов про відшкодування моральної шкоди. Як превентивний захід, можете направити матері заяву-вимогу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення або для суворості через нотаріуса) про припинення незаконних дій під страхом звернення до суду.

Добрый день Юлия.

Оспорить могут любой договор в том числе и наследственный. Другое дело будет ли у суда основания признать договор недействительным.

Но пока Вы собственник квартиры, то ваша мать не имеет права без вашего разрешения вскрывать дверные замки, находиться в квартире и так далее. В ее действиях, равно как и работников МЧС присутствовавших при этом, усматривается состав преступления, предусмотренного ст. 162 Уголовного кодекса Украины.

"Стаття 162. Порушення недоторканності житла

1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років".

Если действия незаконные матери будут повторятся вызывайте полицию та в свою очередь оперативно-следственную группу, которая задокументирует преступление и в течении 24 часов обязаны внести ведомости в реестр досудебноых расследований об уголовном правонарушении и начать досудебное следствие. При этом Вам на руки должны выдать виписку с реестра в которой будет указан следователь который ведет дело и прокурор который его контролирует. Если полиция откажется заниматься вашим делом, то необходимо будет подать жалобу в районный суд и слдственный судья обяжет полицию начать следствие.

В любом случае если следователь не доведет дело до суда, то общение с ним вашей матери может повлиять на прекращение с ее стороны противоправных действий в отношении вашей собственности.

Добрий день!

Статтею 1278 Цивільного кодексу України встановлено, що частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (виділення частки в один окремий об’єкт).

Маєте оформити договір. У договорі Ви з дідусем мали визначати, яке майно переходить у власність кожному з вас, визначити конкретні речі, права та обов’язки. після його смерті.

Право власності на майно оформляються свідоцтвом про право на спадщину, яке видається нотаріусом з урахуванням домовленостей сторін про розподіл спадкового майна.

Якщо дідусь вільно розумів свої дії у момент укладання договору з вами, договір є законним майно вказане в ньому належить вам, ви ним володієте , керуєте, розпоряджаєтес, будь-які дії вашої мами є незаконними , щодо майна , яке їй не належить.

Ваша мама може розпочати процедуру оскарження спадкового договору , напевно для цього вона зібрала документи дідуся, паспорт особи , яка померла має бути переданий державному органу ДМС України для формування архіву та подальшої утилізації документа. Просто так носити з собою документ померлого без крайньої потреби не треба.

На час суду Вам необхідно подати заяву суду "про забезпечення заходів зі збереження спадкового майна"

Заяву також можна подати нотаріусу ,який веде вашу справу. Він має вжити заходів зі збереження майна згідно ЗУ Про нотаріат ,письмово подайте.

Якщо ці люди не є близькими родичами спадкодавця , квартиру цілою вони отримати не можуть, Суд це врахує.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрий день, Юлія!

Серед особливостей спадкового договору можна відмітити його обов’язкове укладання в письмовій формі і подальшому нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі. Право посвідчувати спадкові договори мають як державні, так і приватні нотаріуси.

Набувач у спадковому договорі може бути зобов’язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття. Але зобов’язання вчинення певної дії може і не міститись у спадковому договорі.

Якщо предметом спадкового договору є майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, нотаріус у тексті договору зазначає про необхідність реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно після смерті відчужувача.

На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.

В свою чергу заповіт складений відчужувачем за життя і який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.

Відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті. У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.

У разі смерті відчужувача на підставі заяви набувача за спадковим договором та свідоцтва про смерть, виданого органами реєстрації актів цивільного стану, нотаріус знімає заборону відчуження.

Після смерті відчужувача нотаріусу повертається первинний правовстановлювальний документ на нерухоме майно, що було предметом договору, який приєднується до примірника спадкового договору, що зберігається у справах нотаріуса.

Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. Також спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.

ПРИ ЦЬОМУ, ЯКЩО ВИ ОФРМИЛИ ПРАВО ВЛАСНОСТІ, ТО:

Право на житло є одним з найголовніших невід'ємних прав особи, проголошених ст. 47 Конституції України. Це право означає не лише можливість особи набути житло у власність або в користування, а й право особи на проживання в жилому приміщенні. При цьому Конституція проголошує принцип забезпечення державою створення умов, необхідних людині для набуття житла у власність або в користування та неможливості примусового позбавлення житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є жилий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

ЦК України 2003 р. вперше закріпив на законодавчому рівні термін "житло" як об'єкт права власності чи іншого титульного права. До його прийняття в Україні не було законодавчого визначення терміна "житло" ні в Житловому кодексі України, ні в Законі України "Про власність", ані в іншому законодавчому акті. Лише в постанові Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності" від 25 грудня 1992 р. № 12 у п. 30 наводилося таке визначення житла: "Це приміщення, яке призначене для постійного чи тимчасового проживання людей (приватний будинок, квартира, кімната в готелі, дача, садовий будинок тощо), а також ті його складові частини, які використовуються для відпочинку, зберігання майна або задоволення інших потреб людини (балкони, веранди, комори тощо)". Як видно з даного визначення, під житлом малося на увазі будь-яке приміщення, призначене для проживання людини (в тому числі тимчасового) та забезпечення її потреб.

Поняття "житло", вміщене у ст. 379 ЦК України, є більш вдалим, адже воно не лише встановлює перелік об'єктів, що можуть визнаватися житлом, а й визначає конкретні ознаки, яким воно має відповідати й відсутність яких зумовлює неможливість віднесення такого приміщення до складу житлових.

Взагалі, в українській мові термін "житло" означає приміщення, призначене для життя людей або місце для перебування та проживання людей.

В юридичній літературі житло розглядається з декількох поглядів. По-перше, як місце проживання особи та, по-друге, як об'єкт права власності. І незалежно від того, з якого погляду воно розглядається, житло має ряд спільних ознак.

Першою ознакою є призначення для проживання в ньому людини, що засвідчує приналежність житла до житлового фонду України.

Так, відповідно до ст. 4 Житлового кодексу УРСР, житловий фонд утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що є на території України. При цьому не входять до житлового фонду нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб не промислового характеру. Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу УРСР житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

Цивільний кодекс України | від 16.01.2003 № 435-IV (rada.gov.ua)

1. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

2. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

3. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Стаття 387. Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння

1. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Стаття 390. Розрахунки при витребуванні майна із чужого незаконного володіння

1. Власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

2. Власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна.

3. Добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

4. Добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

Стаття 391. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння

1. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 392. Визнання права власності

1. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

может ли мать забрать эту квартиру? нет конечно

после оформления вы являетесь собственником

конечно она может обратиться в суд - но думаю шансы у нее равны - 0