Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Военное право, 21 июля 2022, вопрос №69787 550₴

Когда в семье оба военные как одному уйти

Добрый день!
Я пошел на войну добровольцем в самом начале, до этого даже срочку не служил. Оформили как мобилизированого.
Полтора месяца назад расписались с женой, до этого два года жили вместе в гражданском браке. Она служит по контракту, медик в военном госпитале. У нее есть ребенок 16 лет, у меня есть сын на прошлого брака 9 лет на которого плачу алименты.
В один момент получилось что нас обоих отправили в командировки и ребенок остался без присмотра.
Имею ли я право уйти с армии ссылаясь на семейные обстоятельства?

P.S. Если есть юрист с Черкасс готов встретиться вживую.

Ответы юристов (6)

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю, Сергію!

    ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ВІЙСЬКОВИЙ ОБОВ’ЯЗОК І ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ»

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text

    Стаття 26. Звільнення з військової служби

    1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

    а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;

    б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.

    ...

    4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

    ...

    2) під час воєнного стану:

    ...

    г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

    ...

    один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

    ПО СУТІ ТАК, Є ТЕОРЕТИЧНІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ЗІ СЛУЖБИ. ВАМ ВАРТО З ДАНИМ ПИТАННЯ ЗВЕРНУТИСЬ ДО ЮРИДИЧНОЇ СЛУЖБИ (ЮРИСТА) ВАШОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НА ПРЕДМЕТ НЕОБХІДНИХ ДОКУМЕНТІВ.

    МЕХАНІЗМ ЗВІЛЬНЕННЯ ЗІ СЛУЖБИ - НЕ ПРОСТИЙ, АЛЕ ЙОГО ЦІЛКОМ МОЖНА РЕАЛІЗУВАТИ.

    Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши зелену кнопку «Звернутися»!

    Адвокат Евгений Александрович
    100%
    Адвокат Евгений Александрович год назад

    Адвокат, г. Киев, 30 лет опыта

    Доброї ночі, Сергій!

    РЕКМЕНДУЮ ВАС ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА ТАКУ ПІДСТАВУ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ З ЗСУ, ЯК:

    "Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:...2) під час воєнного стану:....г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):...один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;..."

    ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ У ВОЄННИЙ ЧАС:

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про військовий обов'язок і військову службу

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):

    Про військовий обов'язок і ... | від 25.03.1992 № 2232-XII (rada.gov.ua)

    "Стаття 26. Звільнення з військової служби

    1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

    а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;

    б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку. ...

    4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:...

    2) під час воєнного стану:

    а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

    б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

    в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

    г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

    у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

    у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

    у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

    військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

    один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

    військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років".

    ТРЕБА ПОДАТИ РАПОРТ НА ІМ"Я КОМАНДИРА В/Ч, ДЕ ЗАЗНАЧИТИ ПІДСТАВУ (ПІДСТАВИ) ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ З ЗСУ, З ПРИЄДНАННЯМ ДО РАПОРТУ КОПІЙ ПІДТВЕРДЖУЮЧИХ ПІДСТАВУ (ПІДСТАВИ) ДОКУМЕНТІВ): СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ШЛЮБУ, СВІДОЦТВА (СВІДОЦТВО) ПРО НАРОДЖЕННЯ ДІТЕЙ (ДИТИНИ), ДОВІДКУ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ В ЗСУ ДРУГИМ З ПОДРУЖЖЯ,ТОДІ МОЖЛИВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ З ЗСУ.

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    Всього доброго!

    • Сергей Клиент год назад

      А если я напишу рапорт и в то время когда на него не будет ответа на меня придет боевой наказ. Я имею право от него отказаться?

      • Айвазян Юрий Климентьевич
        Айвазян Юрий Климентьевич год назад

        Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

        Общаться в чате

        Сергій!

        Ні, відмовитись від виконання наказу не маєте права!

        Відмова виконувати наказ тягне за собою наслідки, передбачені статтею 403 Кримінального кодексу України (Невиконання наказу)

        "1. Невиконання наказу начальника, вчинене за відсутності ознак, зазначених у частині першій статті 402 цього Кодексу, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

        карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавленням волі на строк до двох років.

        2. Те саме діяння, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

        карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

        3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, -

        карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років".

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Сергію!

    У Вас є, як мінімум, одна підстава для звільнення з лав ЗСУ! У статті 26 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про військовий обов'язок і військову службу», яка регулює питання звільнення з військової служби військовослужбовців під час воєнного стану я виділив її жирним шрифтом, хоча не виключено, що Ви можете знайти в цій статті також інші підстави для звільнення.

    Ця стаття з останніми змінами надає вичерпний перелік підстав для звільнення з військової служби. Зокрема про підстави звільнення під час воєнного стану в ній зазначено наступне:

    «1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

    …2) під час воєнного стану:

    а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

    б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

    в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

    г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

    у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

    у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

    у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

    військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

    один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

    військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

    {Пункт 2 частини четвертої статті 26 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 2122-IX від 15.03.2022; редакції Закону № 2169-IX від 01.04.2022}»

    В будь якому разі, Вам треба обов'язково подати рапорт на ім'я Вашого командира частини і, додавши до нього документи, які підтверджують, що Ваша дружина військовослужбовець, а також, що у Вас є неповнолітня дитина, просити його звільнити Вас з війська.

    Ось зразок такого рапорту:

    Командиру В/ч №___

    Рапорт

    Прошу Вас звільнити мене, ___

    (звання, ПІБ)

    ___,

    з лав Збройних сил України у зв’язку із сімейними обставинами, згідно пп. Г п.2 ч.5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», та Постанови КМУ від 12 червня 2013 р. № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та зі служби осіб рядового і начальницького складу».

    Підтверджувальні документи додаю:

    • ___
    • ___
    • ___
    • ___
    • ___

    Адреса:

    ___

    ___

    ___

    ___

    Тел. ___

    «___»___ ___ року___

    (дата) (звання, підпис, прізвище та ініціали)

    У разі виникнення уточнюючих питань, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото. Вдачи Вам!

    Айвазян Юрий Климентьевич
    Айвазян Юрий Климентьевич год назад

    Адвокат, г. Николаев, 32 года опыта

    Общаться в чате

    Сергій!

    У продовження моєї відповіді...

    Якщо раптом Вам буде відмовлено у Вашій законній вимозі про звільнення за сімейними обставинами, законом передбачено оскарження таких відмов командування.

    Порядок та строки розгляду звернення (пропозицій, заяв, скарг) військовослужбовців командуванням військової частини такі:

    Військовослужбовці мають право самостійно захистити порушені права під час проходження служби двома способами:

    - зверненням з позовом до суду

    - поданням скарги відповідній посадовій особі.

    Зазначене питання регулюється Дисциплінарним статутом Збройних Сил України та Законом України «Про звернення громадян».

    Військовослужбовець має право подати скаргу, ЯКЩО ВВАЖАЄ, що його ПРАВА, ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ БУЛИ ПОРУШЕНІ:

    • незаконним рішенням, діями або бездіяльністю командирів;

    • незаконним покладенням на нього обов'язків;

    • незаконним притягненням до відповідальності;

    • незаконними діями інших військовослужбовців.

    Залежно від виду порушення СКАРГА ПОДАЄТСЬЯ ДО:

    • органів військового управління;

    • посадових осіб;

    • військової служби правопорядку;

    • органів, які проводять досудове слідство;

    • інших державних органів.

    З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються.

    Якщо військовослужбовець, який подає скаргу, не знає, з чиєї вини порушені його права, скарга подається у порядку підпорядкованості безпосередньому командиру.

    СКАРГА МОЖЕ ПОДАВАТИСЬ УСНО і ПИСЬМОВО:

    - військовослужбовцем,

    -членом сім’ї військовослужбовця

    -іншою заінтересованою особою.

    Усі скарги у день їх надходження заносяться до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян.

    Усну скаргу військовослужбовці, члени їх сімей та інші громадяни мають право подати командирам військових частин під час особистого прийому, що визначено у кожній військовій частині, установі, організації.

    ПИСЬМОВУ СКАРГУ бажано подавати у двох примірниках до відділу військової частини або іншого державного органу, у компетенції якого розгляд вашого питання. Другий примірник з відміткою про отримання залишається у особи, яка подала скаргу. Він є підтвердженням того, що військова частина або інший орган отримали скаргу, і може бути використаний як доказ факту звернення, якщо виникне потреба оскаржити затримку або незадовільні результати розгляду скарги.

    У письмовій скарзі слід вказати

    -прізвище, ім’я і по батькові,

    -адресу місця проживання і номер телефону,

    -посадову особу або орган державної влади, якому адресована скарга,

    -ясно і докладно описати обставини порушення вашого права, суть порушення,

    -зазначити, які дії ви просите відповідальну посадову особу вчинити для відновлення цього права, вказати дату і поставити підпис.

    Якщо ви бажає бути присутнім при розгляді скарги, про це теж варто зазначити у ній.

    ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ, які подали заяву чи скаргу, МАЮТЬ ПРАВО:

    • особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звернутися за допомогою до свідків;

    • подати додаткові матеріали, що стосуються справи, чи клопотати, щоб їх вимагав командир або орган, який розглядає заяву або скаргу;

    • бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги;

    • одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

    • ознайомитися з матеріалами перевірки заяви чи скарги;

    • оскаржити прийняте за їхньою заявою чи скаргою рішення в суді;

    • вимагати відшкодування збитків у встановленому законом порядку.

    Під час розгляду пропозиції, заяви чи скарги не допускається розголошення командиром чи іншою особою, яка бере участь у розгляді, відомостей про особисте життя військовослужбовця без його згоди, а також розголошення іншої інформації, якщо це зачіпає його права і свободи, законні інтереси.

    СТРОКИ РОЗГЛЯДУ

    УСІ пропозиції, заяви чи скарги розглядаються і вирішуються у строк НЕ БІЛЬШЕ ОДНОГО МІСЯЦЯ з часу їх отримання, а ті, що НЕ ПОТРЕБУЮТЬ ДОДАТКОВОГО ВИВЧЕННЯ й перевірки, - невідкладно, але НЕ ПІЗНІШЕ П'ЯТНАДЦЯТИ ДНІВ з часу їх надходження.

    Якщо у місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, командир встановлює новий строк, про що сповіщається військовослужбовець, який подав звернення.

    При цьому ЗАГАЛЬНИЙ СТРОК розгляду пропозиції, заяви чи скарги не може перевищувати СОРОКА П'ЯТИ ДНІВ.

    Несвоєчасний, неповний розгляд скарги або незаконне рішення посадової особи, яка її розглядає, можна оскаржити встановленим порядком до суду, Військової служби правопорядку або вищого за підпорядкованістю командира.

    Буде щось незрозуміле, звертайтесь прямо до мене! Охоче допоможу!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України