Могу ли я подать на развод,если я беременна?.

Доброго дня!

Відповідно до статті 110 Cімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини.

Однак, дана стаття містить у собі і винятки, коли подружжя може звертатися до суду про розірвання шлюбу під час вагітності дружини. Такими винятками є:

а) протиправна поведінка подружжя, яка містить ознаки злочину щодо другого з подружжя

б) визнання іншою особою свого батьківства щодо зачатої дитини в період вагітності.

Протиправна поведінка чоловіка, яка містить ознаки злочину, повинна бути направлена в даному випадку безпосередньо на дружину.

Злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Суб’єкт злочину може бути звільнено від кримінальної відповідальності. Наприклад, чоловік під час вагітності дружини побив її тощо, але дружина йому простила цей злочин.

Отже, для звернення до суду про розірвання шлюбу на вказаних вище підставах необов’язково чоловік повинен бути засудженим, достатньо вчинення ним злочинних дій, що зафіксовані правоохоронними органами, показами свідків тощо.

У тому випадку, якщо батьківство зачатої дитини визнано іншою особою, чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини. Для реалізації цього права чоловіку або дружині необхідно надати суду докази визнання батьківства зачатої дитини іншою особою. Оскільки мова іде про зачату, тобто ще не народжену дитину, доказом визнання батьківства іншою особою може бути спільна заява жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, яка може бути подана до народження дитини до державного органу реєстрації актів цивільного стану (ч. 1 ст. 126 СК).

Провадження у справі про розірвання шлюбу відкривається судом на підставі позовної заяви, поданої одним з подружжя у встановленому порядку. Позов про розірвання шлюбу подається позивачем (одним з подружжя) у загальному порядку до місцевого суду за місцем проживання відповідача (другого з подружжя). Однак, у разі, якщо на утриманні позивача є малолітні або неповнолітні діти або якщо позивач не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача, позов також може подаватися за місцем проживання позивача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися у суді за місцем проживання будь-кого з них.

Позовна заява подається в письмовій формі.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий;

3) зміст позовних вимог;

4) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

5) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

6) перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем із зазначенням дати її подання.

До позовної заяви про розірвання шлюбу додаються копії таких документів:

• паспорту та картки фізичної особи-платника податків позивача
• паспорту та картки фізичної особи-платника податків відповідача ( в разі наявності)
• свідоцтва про одруження
• довідка медичного закладу, що підтверджує вагітність
• свідоцтва про народження дитини (дітей) ( разі наявності)
• довідка про склад сім ї і місце проживання позивача ( в разі, якщо позов буде подаватися за місцем проживання позивача)
• докази, що підтверджують необхідність розлучення під час вагітності дружини ( а саме ті, які доводять протиправну поведінку чоловіка щодо жінки, визнання іншою особою свого батьківства щодо зачатої дитини тощо)
• квитанція про сплату судового збору. Судовий збір при поданні заяви у справах , що стосуються подання позову про розірвання шлюбу справляється у розмірі 0,4 розміру мінімальної зарплати. Останній встановлюється у Державному бюджеті. Станом на грудень 2016 року розмір судового збору за подання такого роду заяви становить 551 грн. 20 коп.

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, є можливість стягнути з відповідача сплачений судовий збір, однак в позові необхідно ставити умову про це.

Всі документи подаються до суду в двох екземплярах (один для суду, інший комплект суд надсилає відповідачу по справі).

Варто зазначити, що оригінали всіх документів, які додаються до позову необхідно буде принести на судове засідання.

Статтею 111 Сімейного кодексу передбачено, що під час судового розгляду справи про розірвання шлюбу суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Сімейний кодекс України не містить переліку таких заходів, однак в п. 5 ст. 191 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що у справі про розірвання шлюбу суд може відкласти розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення. Тому у більшості випадків заходи, яких вживає суд, обмежуються відкладенням розгляду справи та призначенням подружжю строку на примирення. Тривалість такого строку процесуальним законом не встановлена, однак на практиці не перевищує кількох місяців.

Після застосування заходів щодо примирення подружжя з метою встановлення обставин справи суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини наміру розірвати шлюб, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші істотні обставини. Зокрема, суд повинен встановити наявність або відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу.

Якщо у процесі розгляду справи буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу. В такому випадку шлюб припиняється в день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Будуть питання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого профілю.

Добрий вечір. Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу між особами, які не мають дітей, здійснюється шляхом подання заяви до органу РАЦС. Розірвання шлюбу між особами, які мають дітей або якщо дружина є вагітною, здійснюється в судовому порядку. Статтею 110 Сімейного кодексу України обмежено право обидвох з подружжя ініціювати розірвання шлюбу в судовому порядку, якщо дружина вагітна. Як видно, законодавством значно ускладнено можливість розірвання шлюбу, якщо дружина є вагітною.

Ви можете звертатись до мене для надання різних додаткових юридичних послуг з цього чи інших питань.