Як повернути дитину зза кордону

Доброго дня!

Вам необхідно звернутися до органу опіки та піклування, якщо це не допоможе, врегулювати порядок побачень з дитиною та участь у її вихованні, необхідно звертатися до суду з позовною заявою.

Так, відповідно до статті 19 Сімейного кодексу України у випадках, передбачених цим кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів з дня його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 СК України.

Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.

У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду , управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, отриманих в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, участі у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Крім того, відповідно до пункту 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 № 866, у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, який проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (при наявності), копію свідоцтва про народження дитини.

Співробітник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, а в разі необхідності також з родичами дитини. Враховується ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.

Участь у вихованні дитини та в разі потреби порядок побачення з дитиною батька, що проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради з урахуванням висновку служби у справах дітей.

При розгляді судом спорів між батьками щодо виховання дитини, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної в місті ради подає суду письмовий висновок про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, складений на підставі відомостей, отриманих службою у справах дітей в результаті проведення бесіди з батьками, дитиною, родичами, які беруть участь у її вихованні, обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, що стосуються цієї справи.

Таким чином, Вам невідкладно треба звернутися до органу опіки та піклування з відповідною заявою щодо Вашої участі у вихованні дитини.

Цей крок може вирішити всі конфлікти, пов'язані з перешкоджанням Вашої колишньої дружини бачитися з Вашою дитиною, а також додатковою підставою захистити свої батьківські права в разі судового розгляду.

Якщо у Вас з'являться уточненн, тисніть кнопку "звернутись" біля мого профілю. Буду радий надати правову допомогу!

Приветствую.

Сейчас не требуется согласие одного из родителей для другого родителя чтобы самостоятельно вывезти ребенка за границу (п. 2.3. Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою КМУ № 57 від 27.01.95 р.):

Виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону. При цьому в разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів.

Кроме того, на данный момент правовой механизм возврата ребенка, вывезенного за границу таким образом, в национальном законодательстве отсутствует.

Обращаться в суд нет смысла, т.к. жена не сделала ничего незаконного по законодательству Украины.

Что можно сделать? Разумеется, есть еще международное законодательство – например, Конвенция о гражданско-правовых аспектах международного похищения детей от 25 октября 1980 года, в соответствии со ст. 3 которой

Переміщення або утримування дитини розглядаються як незаконні, якщо:

a) при цьому порушуються права піклування про дитину, що належать будь-якій особі, установі або іншому органу, колективно або індивідуально, відповідно до законодавства держави, у якій дитина постійно мешкала до переміщення або утримування; та

b) у момент переміщення або утримування ці права ефективно здійснювалися, колективно або індивідуально, або здійснювалися б, якби не переміщення або утримування.

С одной стороны, Конвенция не рассматривает вывоз ребенка как незаконный, если он произведен в соответствии с законодательством Украины, что имеет место быть.

С другой стороны, Конвенция будет считать перемещение ребенка незаконным, если при этом были нарушены любые другие права любого из родителей относительно ребенка.

То есть, пускай и мама имела право вывезти ребенка в соответствии с законодательством Украины, согласно Конвенции она должна была это сделать, не нарушая Ваши права как отца. Естественно, это не осуществимо и налицо нарушение Ваших прав и данное действие можно рассматривать как незаконное в соответствии со ст. 3 данной Конвенции.

Соответственно, Вы имеете полное право обратиться в Министерство юстиции Украины с соответствующим заявлением, процедура подачи заявления и образцы есть по ССЫЛКЕ