В якому порядку розлучитись?

Вітаю, Христино!

Якщо Ви хочете розлучитись і Ви маєте неповнолітню дитину з інвалідністю, Ваше розлучення має відбуватись тільки через суд.

Для того Вам потрібно подати позовну заяву про розлучення та визначення місця проживання дитини з Вами. Враховуючи той факт, що чоловік знаходиться в зоні бойових дій, справа може розглядатись довше звичайного.

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

...

При цьому те, що Ваш чоловік записаний опікуном дитини, не позбавляє Вашого права на розлучення. Потім Ви просто перепишете догляд на себе і все.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Вітаю.

Об’єм прав щодо спільної дитини у Вас однаковий. Вам треба у разі недосягнення згоди щодо місця проживання дитини визначати в органі опіки та піклування чи в судовому порядку.

Доброго дня, Христина!

У Вашому випадку прийдеться подавати позов до суду. Для того законом передбачено декілька умов:

1. Наявність спільних неповнолітніх дітей

Навіть якщо обоє хочуть розлучитися, суд зобов’язаний захищати права їхніх неповнолітніх дітей. У судовому порядку вирішуються наступні питання:

з ким із подружжя будуть проживати діти після розлучення;

хто і як буде виховувати дітей;

хто буде виплачувати аліменти на утримання дітей.

Батьки самі прийшли до єдиної думки щодо цього? Тоді вони можуть надати в суд свою угоду. Якщо права дітей не порушуються, суд затвердить угоду батьків своїм рішенням.

2. Відсутність згоди на розлучення одного з подружжя

Не завжди подружжю вдається досягти солідарності, якщо сімейні відносини знаходяться на межі розлучення. Якщо в процесі розгляду справи і з’ясування мотивів і причин розлучення суд дійде висновку, що збереження шлюбу неможливе, він приймає рішення про розлучення. Тобто задовольняє бажання ініціатора розлучення всупереч запереченням протилежної сторони.

Якщо ж у процесі розлучення стане очевидною можливість збереження сім’ї, незважаючи на категоричну незгоду з розлученням однієї зі сторін, суд може призначити строк для примирення подружжя. Після завершення цього строку приймається остаточне рішення.

3. Ухилення від проведення розлучної процедури

Нерідко виникає ситуація, коли чоловік не висловлює категоричної незгоди з розлученням, але довести справу до логічного завершення ніяк не дозволяє. Він ухиляється від відвідування органів РАЦСу, подання заяви та проведення процедури розірвання шлюбу, не подає клопотання про розгляд справи за його відсутності тощо. В цьому випадку другому з подружжя не залишається іншого вибору, окрім як оформити розлучення через суд.

Розлучення через суд

Перш за все необхідно вирішити всі спірні питання до звернення в суд. Обопільна згода подружжя про розлучення і відсутність спорів про дітей або майно – підстава для швидкого розірвання шлюбу в суді.

Наприклад, для того щоб швидко оформити розлучення через суд із дітьми, необхідно скласти угоду, в якій будуть визначені суттєві положення:

з ким із подружжя будуть проживати неповнолітні діти (або кожен із дітей) після розлучення;

на кого з подружжя будуть покладені аліментні зобов’язання, в яких розмірах будуть стягуватися аліменти на дітей, а в деяких випадках і на колишніх чоловіка/дружину, що мають право на утримання;

порядок реалізації батьківських прав тим із подружжя, хто буде проживати окремо від дітей.

Така угода не є обов’язковим документом для розлучення через суд з дітьми, але спростить і прискорить процедуру розлучення.

Підготовка позовної заяви та документів на розлучення

Відоме поняття «подати на розлучення» означає підготовку і подачу в суд правильно складеного позовної заяви про розірвання шлюбу та повного пакету необхідних документів.

Заява про розлучення має відповідати встановленій формі та містити всі необхідні відомості:

найменування суду;

інформація про позивача і відповідача: П. І. Б., місце реєстрації та фактичного проживання;

дата і місце реєстрації шлюбу;

інформація про наявність спільних неповнолітніх дітей.

Як подати заяву в суд про розлучення?

Заяву про розлучення необхідно подавати в суд за місцем проживання відповідача, за винятком випадків, коли допускається подача заяви за місцем проживання позивача (за наявності неповнолітніх дітей або у зв’язку зі станом здоров’я).

Прийняття позовної заяви судом

Якщо позовну заяву і документи прийнято, суд призначає дату попереднього засідання (на якому суд визначить готовність матеріалів справи до розгляду, а також зробить спроби примирити сторін і запропонує їм укласти мирову угоду) і основного засідання (на якому будуть розглянуті обставини справи та ухвалено рішення). Дата першого судового засідання призначається не раніше, ніж через місяць після подання заяви, про що сторони повідомляються повістками.

Розгляд справи в судовому засіданні

У ході формальної частини судового засідання перевіряється явка сторін, роз’яснюються права та обов’язки, розглядаються заявлені сторонами клопотання. Далі суд надає слово сторонам: вислуховує вимоги позивача, згоду або незгоду з цими вимогами відповідача, розглядає докази сторін. Останньою частиною судового засідання є дебати – почергові висловлювання сторін щодо позовних вимог і звернення до суду про їх задоволення.

Судове рішення про розлучення

Розглянувши матеріали справи та вислухавши вимоги сторін, суд виходить у нарадчу кімнату для ухвалення рішення. Сторонам оголошується резолютивна частина рішення суду про розлучення, а документ з повним текстом (зі вступною, описовою, мотивувальною і резолютивною частинами) вручається за п’ять днів після оголошення резолютивної частини.

Якщо між подружжям відсутня угода про дітей або майно, рішенням суду можуть бути визначені умови подальшого місця проживання дітей, аліментних зобов’язань стосовно дітей і зобов’язань про утримання дружини/чоловіка, умови поділу спільного майна.

Набуття чинності судового рішення

Судове рішення набуває чинності за 30 днів після його прийняття, якщо від сторін не надходить оскарження.

Якщо одна із сторін подає апеляційну скаргу на рішення суду, воно набуває чинності після розгляду скарги, якщо її не було скасовано. Якщо в апеляційній інстанції рішення суду скасовано, змінено або прийнято нове рішення, воно набуває чинності негайно.

Моментом припинення шлюбних відносин є момент набуття чинності відповідного рішення суду.

Отримання сторонами рішення суду

Після закінчення 30-денного строку оскарження, кожній зі сторін видається примірник рішення суду з поміткою про набуття чинності судового рішення. У деяких випадках суд видає тільки виписку з судового рішення, дійсну тільки для подання в орган РАЦСу.

Реєстрація розірвання шлюбу до РАЦСу

Факт розірвання шлюбу судом підлягає державній реєстрації в органі РАЦС.

Копія судового рішення про розлучення або виписка з нього направляється в РАЦС для реєстрації розірвання шлюбу. Отримання свідоцтва про розлучення не потрібно, такого документа після розлучення в суді не існує.

Неявка в суд

Причинами неявки до суду при розлученні може бути незгода на розлучення, небажання зустрічатися з чоловіком, сперечатися і з’ясовувати стосунки, розкривати інтимні сторони сімейного життя, а також навмисне затягування і ускладнення судового процесу.

Згідно з законом, суд зобов’язаний сповістити сторін про місце і час судового засідання, а сторони зобов’язані повідомити суд про причини неявки, представивши докази поважності причин. Виходячи з цього, в разі неявки однієї зі сторін на судове засідання, суд з’ясовує:

чи було здійснено попереднє повідомлення сторони про місце і час судового засідання;

у разі належного повідомлення суду про свою неявку — є поважна причина відсутності сторони.

Залежно від цих обставин, суд приймає рішення щодо можливості або неможливості проведення засідання за відсутності однієї зі сторін.

Так, якщо одна із сторін, що була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, не з’явилася до суду з поважної причини (хвороба, робоче відрядження, сімейні обставини), розгляд справи відкладається. Про поважні причини неявки необхідно повідомити суд з поданням документів, що їх підтверджують.

Триразова неявка на судове засідання є підставою для розгляду справи за відсутності сторони (відповідача) та прийняття судового рішення — задоволення вимог другої сторони (позивача). Відсутність поважної причини або неповідомлення про неї буде причиною заборони на оскарження судового рішення, прийнятого на судовому засіданні за відсутності сторони (відповідача).

У тому випадку, якщо на судове засідання не з’явилася жодна зі сторін, справа про розлучення закривається.

Якщо ви не хочете особисто брати участь у розлучному процесі і бути присутнім на малоприємних судових засіданнях, існують більш розумні варіанти вирішення проблеми, ніж неявка в суд. Наприклад, ви можете покласти обов’язок виступати від свого імені в суді на представника – адвоката.

Тривалість процедури розлучення в середньому становить від 2 до 6 місяців (у нашій практиці середній термін розлучення 2-3 місяці) і залежить від таких факторів, як взаємна згода або незгода сторін, наявність спільних дітей і спорів про них, наявність спільного майна та необхідності його поділу. Існують і інші фактори, що впливають на строки судового розгляду справи.

Скільки коштує розлучення через суд у 2022 році?

Фінансова сторона розлучення, а точніше вартість державного мита та додаткових юридичних та нотаріальних послуг, безсумнівно, важлива. Вам просто необхідно знати, скільки коштує розлучення через суд, і бути готовим до несення певних грошових витрат.

Загальна вартість розлучення через суд складається з:

Судового збору за подачу позовної заяви про розірвання шлюбу. Відповідно до Закону України “Про судовий збір”, в 2022 році розмір оплати за розлучення становить 908 грн.

Судового збору за подання позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу. Ця сума розраховується за спеціальною формулою на основі ціни позову — позовних вимог позивача, що стягуються з відповідача (наприклад, вартості частки майна або розміру аліментів). Збір в 2022 році становить – 1 відсоток ціни позову, але не менш як 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (908 грн) і не більш ніж 3 розміри прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (6810,00 грн).

Нотаріальних послуг. Підлягає оплаті нотаріальне засвідчення письмової угоди подружжя (наприклад, про розподіл майна або визначення місця проживання дітей), а також послуга нотаріуса щодо складання цих документів.

Юридичного супроводу розлучного процесу. Складання позовної заяви відповідно до закону і особливостей конкретної ситуації, підготовка пакету документів, подання позову до суду, участь у судових засіданнях, підготовка та подання заяв та клопотань, оскарження судового рішення тощо. Вартість юридичних послуг залежить від рівня кваліфікації юриста, обсягу і тривалості його роботи, розцінок на послуги. У нашій юридичній компанії є послуга «розлучення під ключ», що передбачає комплексне ведення справи про розлучення з оплатою за повний спектр послуг.

На питання про те, скільки коштує розлучення через суд, немає остаточної відповіді. Вартість розлучення через суд може виявитися як копійчаною, так і надзвичайно високою, залежно від обставин справи та потреби у професійній юридичній допомозі.

В будь-якому разі Вам треба подумати про найскорше вирышення Вашого питання, скориставшись нагодаю, яку дає закон з приводу призначення спрощенної процедури розірвання шлюбу, завдяки якій можна скоротити термін розгляду до 1 місяця. Для того важливо попередньо укласти у нотаріуса угоду про місце проживання дитини. Дитина на 100% залишиться з Вами. Це я Вам обіцяю!

Доречи, те що чоловік є на фронті не стане перешкодою для вирішення Вашого питання. Треба лише правильно все організувати!

В усьому цьому я можу Вам реально допомогти! Треба лише натиснути кнопку "звернутись" біля мого фото.

Доброго дня Христино.

Розірвання шлюбу буде відбуватися в судовому порядку або шляхом подання позову одним із подружжя (якщо між ними є спірні питання) або за спільною заявою подружжя та поданим до суду договором між батьками з ким проживатиме дитина, як вона буде утримуватися та виховуватися тим із батьків хто проживатиме окремо. У разі спору щодо місця проживання дитини, враховуючи, що батько дитини зараз проходить військову службу, тобто не матиме змоги піклуватися про дитину в силу об"єктивних причин, то скоріше за все дитину залишать проживати з Вами. Приймаючи рішення суд в першу чергу керуватиметься інтересами дитини, а не батьків.

Доброго дня.

У Вашому випадку розлучення можливе тільки в судовому порядку та тільки, на цей час, у випадку згоди чоловіка з розлученням. Справа в тому, що у випадку, якщо сторона по справі є військовослужбовцем, то суд зобов'язаний призупинити провадження по справі. Відповідно до п.3 ч.1 ст.201 ЦПК зазначено: суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі перебування позивача або відповідача у складі Збройних сил або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Тобто, якщо чоловік надасть до суду відомості про те що він військовослужбовець, справу буде призупинено до кінця військового стану.

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Здравствуйте.

По Вашей ситуации могу сообщить следующее.

Семейное право устанавливает принцип равенства прав и обязанностей как отца, так и матери, предусматривает осуществление родительских прав и обязанностей в соответствии с интересами детей.

В соответствии со ст. 141 Семейного кодекса Украины мать и отец имеют равные права и обязанности относительно ребенка, независимо от того, находились ли они в браке между собой.

Расторжение брака между родителями, проживание их отдельно от ребенка не влияет на объем их прав и не освобождает от обязанностей относительно ребенка.

Право на общение с ребенком и участие в его воспитании того из родителей, кто проживает отдельно от ребенка, возлагает обязанность на того, с кем проживает ребенок, не препятствовать в осуществлении своего права.

Существуют правовые способы выхода из ситуации, когда муж препятствуют общению с ребенком второму из родителей, а именно:

1.Заключение договора об осуществлении родительских прав и выполнения обязанностей тем из них, кто проживает отдельно от ребенка. Договор заключается в письменной форме и подлежит нотариальному удостоверению.

2.Получение решения органов опеки и попечительства об определении способов участия в воспитании ребенка. В случае, если родители не могут прийти к согласию относительно участия одного из них, который проживает отдельно, в воспитании ребенка, порядок такого участия определяется органами опеки и попечительства (службой по делам детей) с участием родителей, исходя из интересов ребенка.

3.Получение соответствующего решения суда. В соответствии со ст. 159 СК Украины если тот из родителей, с кем проживает ребенок, препятствует тому из родителей, кто проживает отдельно, в общении с ребенком и в его воспитании, второй из родителей имеет право обратиться в суд с иском об устранении этих препятствий. Суд определяет способы участия одного из родителей в воспитании ребенка (периодические или систематические свидания, возможность общего отдыха, посещение ребенком места его проживания и т.п.), место и время их общения, с учетом возраста, состояния здоровья, поведения родителей, а также других обстоятельств, имеющих существенное значение.

4. Определить место проживания ребенка с Вами в судебном порядке. В соответствии со статьей 160 Гражданского кодекса Украины место проживания ребенка, не достигшего 10 лет, определяется по соглашению родителей. Однако в соответствии со статьей 161 Гражданского кодекса Украины, если мать и отец, которые проживают отдельно, не пришли к согласию относительно того, с кем из них будет проживать малолетний ребенок, спор между ними может решаться органом опеки и попечительства или судом .

Таким образом, отец без вашего согласия не может забрать к себе ребенка на постоянное проживание без вашего согласия. Только по решению суда. Что касается "отсудить ребенка", то это определяет суд и оставляет ребенка с тем из родителей, с которым не будут нарушены в первую очередь интересы ребенка.

Если Вы планируете расторгать брак, то можете одновременно определить место проживания ребенка с одним из родителей. Так же Вы можете взыскать алименты с отца на содержание ребенка.

Если отец заберет ребенка и не будет возвращать, Вы можете обратиться за защитой своих семейных прав и интересов ребенка в орган опеки и попечительства.

Ребенка скорее всего определят к проживанию с мамой , так как отец на данный момент не сможет обеспечить должный уход и поддержку ребенка , учитывая, что ребенок имеет инвалидность , а вы ближайший родственник , который может и знат как поддержать режим ребенка , график его лечения , суд это учтет , опеку позже можно будет переоформить.

С уважением, Константин Гончаренко

Здравствуйте!

Вы имеете право на подачу иска в суд о разводе, не смотря на военное положение в Украине, тем более если это вызвано интересами ребенка.

В Семейном кодексе Украины предусмотрены следующие основания для того, чтобы состоялся развод через суд.

-Наличие у супругов общих детей, которым еще не исполнилось 18 лет.

-Отсутствие согласия супруга на расторжение семейного союза.

Кроме того, расторжение брака через суд требуется в тех случаях, когда одна из сторон не возражает против развода, но уклоняется от выполнения соответствующей процедуры в органах ДРАЦС.

Чтобы сделать развод через суд, необходимо обращаться:в районный (городской) суд, если одновременно подается требование осуществить раздел общего имущества супругов;в районный (городской) суд, если есть спор о детях (о лишении родительских прав одного из родителей, об определении их места жительства, взыскании алиментов и т.п.).

Также важно определить, в какой именно суд необходимо обращаться.

В большинстве случаев подавать иск следует в суд по месту жительства ответчика.

По месту своего проживания можно подавать иски только тем истцам, у которых есть несовершеннолетние дети, или тем, кто болен и физически не может, например, ехать в другой район или город.

Если место жительства ответчика истцу неизвестно, подавать заявление нужно по последнему известному его местожительству.

Документы для расторжения брака в суде:

Главным документом, который подается для развода в суде, является исковое заявление, которое должно быть составлено в трех экземплярах (для истца, для ответчика и непосредственно для судебного органа).

Среди прочих для развода через суд нужно подготовить такие документы, как:-оригинал свидетельства о браке;-копию паспорта и кода налогоплательщика истца;-копию свидетельства рождения ребенка (детей);-документ, подтверждающий оплату судебного сбора.

Как правило ребенка оставляют с матерью.

Решение принимает суд.

Права родителей в отношении ребенка равные.

Основным декларативным актом в сфере прав ребенка есть Декларация прав ребенка, принятая 20 ноября 1959 года Генеральной Ассамблеей ООН.

В Декларации предусмотрено 10 принципов прав ребенка:

• Запрет дискриминации детей. Все дети равны в своих правах.
• Обеспечение ребенка специальной защитой, предоставление условий для развития, создания условий для наилучшей реализации интересов ребенка.
• Право на имя и гражданство.
• Право на здоровый рост и развитие, надлежащее питание, жилище, развлечения и медицинское обслуживание.
• Ребенку, который является неполноценным в физическом, психическом или социальном отношении, должны обеспечиваться специальные режим, образование и заботы, необходимые ввиду его особого состояния.
• Право расти на попечении и под ответственностью своих родителей и во всяком случае в атмосфере любви и моральной и материальной обеспеченности.
• Право на получение образования, которое должно быть бесплатным и обязательным.
• Ребенок должен при всех обстоятельствах быть среди тех, кто первым получает защиту и помощь.
• Ребенок должен быть защищен от всех форм небрежного отношения, жестокости и эксплуатации.
• Ребенок должен воспитываться в духе взаимопонимания, терпимости, дружбы между народами, мира и всеобщего братства, а также в полном сознании, что его энергия и способности должны посвящаться служению на пользу других людей.

Вот и яркий пример декларативности – основные направления в сферы защиты прав ребенка даны, но нет механизма контроля и реализации.

Так же исходными принципами понимания прав ребенка:

• ребенок не собственность родителей или государства;
• признание приоритета прав детей над правами других субъектов права. В согласии с Конвенцией о правах ребенка формирует интерпретационный принцип таким образом: «Во всех действиях по отношению к ребенку, вне зависимости от того, осуществляются они государственными или частными учреждениями, которые занимаются вопросами социального обеспечения, законодательными или административными органами, судами, в первую очередь уделяется внимание обеспечению прав и интересов ребенка».

СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 21-22, ст.135):

Сімейний кодекс України | від 10.01.2002 № 2947-III (rada.gov.ua)

"Стаття 141. Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини

1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 цього Кодексу".

При наличии вопросов, обращайтесь индивидуально через кнопку "Звернутися".

Всего доброго!

СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#Text):

" Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини...

2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Стаття 151. Права батьків щодо виховання дитини

1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини...".

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка

1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними...

Стаття 60. Встановлення опіки та піклування судом...

3. Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

4. Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування...

Стаття 61. Встановлення опіки та піклування органом опіки та піклування

1. Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу...

Стаття 76. Припинення опіки

1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).".

Закон України " Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text):

"Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;

діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;..".

"ПОРЯДОК провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%B...):

"42. Опіка, піклування над дитиною встановлюється рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за наявності документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку, або судом.

Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника...

50. Опіка, піклування припиняється у разі:

передачі дитини батькам (усиновлювачам);

---

Доброго вечора, Христино! Я чогось не розумію - яким чином батька могли призначити опікуном власної (спільної) дитини. Батьки є опікунами, піклувальниками своїх дітей по закону. Громадяни є опікунами дітей за рішенням або суду, або органу опіки та піклування. З одного боку, з огляду за наведені положення, опіка припиняється з моменту передачі дітей батькам - тобто батьки не можуть бути опікунами своїх дітей; з іншого боку - опіка припиняється з моменту передачі дітей батькам, тобто не потребує рішення суду чи органу опіки та піклування. Знову ж таки, дитина має батьків, більше того, обох батьків - не є ані сиротою, ані дитиною, позбавленою батьківського піклування. Щодо того, що Ваша дитина має інвалідність, то мова мала йти не про опікунство, а про встановлення, за необхідності, постійного догляду за дитиною з боку батька. Як я вважаю, незалежно від органу, що призначив батька опікуном своєї дитини, це рішення є незаконним. Оскільки дитина була, як вбачається, з Вами, то опікунство і не розпочиналось, не набирало чинності. Ситуація є абсурдною також тому, що дитина є формально з батьком, тобто опіка з його боку підлягає до припинення, підлягала до припинення з моменту її встановлення - створено суперечливу, неможливу до застосування ситуацію.