ст.125 ККУ Єсть файл мр4, але не відправляється цією формою

Доброго дня.

Оскарження постанови про закриття кримінального провадження до слідчого судді

Можливість звернення за судовим захистом є гарантією забезпечення доступності правосуддя на досудовому провадженні.

Особи, які вправі оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження

Рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (пункт 3 частини першої статті 303 КПК України).

Рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (пункт 4 частини першої статті 303 КПК України).

Відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 91 частини першої статті 284 КПК України, може бути оскаржено - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Самостійне скасування прокурором рішення про закриття кримінального провадження, яке оскаржується до слідчого судді, тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Строк оскарження постанови про закриття кримінального провадження

Скарга на постанову про закриття кримінального провадження може бути подана протягом десяти днів з дня отримання особою її копії (частина перша статті 304 КПК України).

Строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку.

У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Коли копія постанови про закриття кримінального провадження надсилається особі у спосіб, який унеможливлює встановлення дати отримання, наприклад, в разі надсилання копії постанови звичайним, а не рекомендованим листом, у такому випадку за відсутності чітких документальних підтверджень пропуску встановленого строку слідчі судді повинні розглядати скарги на постанови про закриття кримінального провадження по суті й уникати визначення моменту початку перебігу строку оскарження датою винесення постанови.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 5 лютого 2013 року повернуто скаргу Ткаченко Л.М. (справа № 1-кс/760/298/13), в якій особа, що подала скаргу, просила скасувати постанову слідчого СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Кулаєвої О.В. від 27 грудня 2012 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки вона, на думку Ткаченко Л.М. була незаконною. З поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачалось, що постанова про закриття кримінального провадження була винесена 27 грудня 2012 року. Згідно з копією конверту, доданого до скарги, дана постанова була отримана особою, що звернулась зі скаргою 16 січня 2013 року Водночас, скарга, яка надійшла до суду 04 лютого 2013 року, була датована 01 лютого 2013 року - тобто з пропуском строку, передбаченого на оскарження ч. 1 ст. 304 КПК.Вимоги до скарги на постанову про закриття кримінального провадження

Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати скарга.

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:

1. її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
2. вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених статтею 218 КПК України;
3. її подано після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304 КПК України, і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.

Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу.

Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала.

Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Орган, уповноважений розглядати скаргу на постанову про закриття кримінального провадження

Скарга на постанову про закриття кримінального провадження подається до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Судовий збір за подачу скарги не сплачується.

Порядок розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження

Скарга на постанову про закриття кримінального провадження розглядається слідчим суддею не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, постанова якого оскаржується.

Висловлення позиції слідчого, дізнавача та прокурора є важливим для прийняття законного та обґрунтованого рішення за скаргою. Але встановлення в законі обов'язкової участі останніх при розгляді скарги не є перешкодою для розгляду скарги по суті за їх відсутності.

Під час розгляду скарги слідчі судді повинні враховувати положення частини другої статті 9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з’ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

За результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження слідчим суддею постановляється ухвала про:

1. скасування постанови слідчого чи прокурора. Ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
2. відмову у задоволенні скарги. Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження

Як свідчить судова практика, підставами скасування слідчими суддями постанов про закриття кримінального провадження здебільшого були такі:

• невжиття органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування;
• необґрунтованість висновків, які містяться в постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені слідчим, та завчасність висновку про відсутність в діянні складу злочину або відсутність події злочину;
• непроведення слідчим необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі;
• непризначення та непроведення необхідних експертиз, ненадання експерту порівняльних зразків для проведення судової експертизи, що є підставою для надання експертом повідомлення про неможливість проведення експертизи, та деякі інші.

Скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження прокурором

КПК України передбачає альтернативний порядок оскарження постанов про закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до частини шостої статті 284 КПК України прокурор протягом 20 днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом 10 днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Наслідком скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором є закриття провадження за скаргою слідчим суддею.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2013 року в судовому провадженні № 757/2095/13-к закрито провадження з розгляду скарги Афанасьєва О.Ю. на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Іванова А.В. від 29.12.2012 року про закриття кримінального провадження №42012000261, у зв'язку із скасуванням прокурором оскаржуваної постанови.Оскарження ухвали суду про закриття кримінального провадження

Кримінальне провадження закривається судом:

1. у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;
2. не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;
3. якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених КПК України;
4. досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Якщо ви маєте довідку з лікарні, та відое файл бійки. ви маєте повторно подати заяву до поліції.

Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте галочку біля мого фото, підтримайте лайком, залишайте відгук.

Для детальної консультації натискайте кнопку ЗВернутися.

Ви дійсно можете взяти постанову про закриття кримінального провадження і оскаржити протягом 10 днів.

Добрий день.

КПК, Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

{Назва статті 304 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Вітаю, Юрій.

чи це так і є насправді? І взагалі скільки часу я можу тягнути , і не брати цю постанову???

У ДАНОМУ ВИПАДКУ ПОТРІБНО ПІДГОТУВАТИ ТА НАПРАВИТИ АДВОКАТСЬКИЙ ЗАПИТ ПРО СТАН РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ТА ПРИЙНЯТІ У ЗВ'ЯЗКУ З ЦИМ РІШЕННЯ. ЯКЩО МАЄ МІСЦЕ ПРИЙНЯТТЯ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ, ПОТРІБНО ЇЇ ОТРИМУВАТИ ТА ОСКАРЖУВАТИ.

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text

Стаття 284. Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи

...

1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;

3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав;

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 187-IX від 04.10.2019}

3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018}

{Пункт 4 частини першої статті 284 виключено на підставі Закону № 2810-IX від 01.12.2022}

4-1) втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння;

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 2810-IX від 01.12.2022}

5) помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;

{Пункт 5 частини першої статті 284 в редакції Закону № 2462-IX від 27.07.2022}

6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;

7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством;

{Пункт 7 частини першої статті 284 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2227-VIII від 06.12.2017, № 720-IX від 17.06.2020}

8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;

9) стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 63-VIII від 25.12.2014}

9-1) існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017; абзац в редакції Закону № 2548-VIII від 18.09.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, дізнавачу, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав;

{Абзац частини першої статті 284 в редакції Закону № 2548-VIII від 18.09.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону}

Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

...

4. Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

{Абзац перший частини четвертої статті 284 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження, у тому числі щодо підозрюваного, з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим або п’ятим цієї частини.

Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36-1 цього Кодексу.

Постанова про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, приймається прокурором з урахуванням особливостей, визначених частиною десятою цієї статті.

{Частину четверту статті 284 доповнено абзацом згідно із Законом № 2462-IX від 27.07.2022}

5. Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.

6. Копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

{Абзац перший частини шостої статті 284 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи надсилається заявнику, одному із близьких родичів або члену сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захиснику померлого, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

...

10. За наявності підстави для закриття кримінального провадження, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті:

1) прокурор - до винесення постанови про закриття кримінального провадження направляє одному з близьких родичів або члену сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захиснику померлого письмове повідомлення про можливість закриття кримінального провадження у зв’язку із смертю підозрюваного, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, із роз’ясненням права заявити клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження;

2) суд - до постановлення ухвали про закриття кримінального провадження направляє у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення повідомлень, одному з близьких родичів або члену сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захиснику обвинуваченого копію клопотання прокурора про закриття кримінального провадження із роз’ясненням права заявити клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження. Кримінальне провадження закривається, якщо у 10-денний строк не надійшло клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження. Клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження розглядається прокурором у строки та порядку, передбачені статтею 220 цього Кодексу.

ТАКИМ ЧИНОМ, МАЄ МІСЦЕ ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ З БОКУ СТОРОНИ ОБВИНУВАЧЕННЯ.

ТЕПЕР ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ:

Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

{Назва статті 304 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

{Частина перша статті 304 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

2. Скарга повертається, якщо:

1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;

2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді;

3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

3. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

4. Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.

{Частина четверта статті 304 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

5. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

6. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

7. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

...

ТОМУ ДІЙСНО З МОМЕНТУ ОТРИМАННЯ ВАМИ КОПІЇ ПОСТАНОВИ, ВИ МАЄТЕ ПРАВО ТАКУ ПОСТАНОВУ ОСКАРЖИТИ. АЛЕ ВАМ У БУДЬЯ-КОМУ ВИПАДКУ ПОТРІБНИЙ ЮРИДИЧНИЙ СУПРОВІД АДВОКАТА.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго дня, Юрію!

Працівники слідчого управління намагаються ввести Вас в оману! Воєнний стан не може бути причиною призупинення слідства!

Згідно стаття 280 КПК України, яка визначає підстави та порядок зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру

{Назва статті 280 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону }

1. Досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо:

1) підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;

2) оголошено в розшук підозрюваного;

{Пункт 2 частини першої статті 280 в редакції Закону № 1950-VIII від 16.03.2017 }

2 - 1 ) слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;

{Частину першу статті 280 доповнено пунктом 2 - 1 згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014 }

3) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

2. До зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов’язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв’язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.

{Частина друга статті 280 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1950-VIII від 16.03.2017 , № 720-IX від 17.06.2020 }

3. Якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення стосуються не всіх, прокурор має право виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних.

4. Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді.

{Частина четверта статті 280 із змінами, внесеними згідно із Законами № 314-VII від 23.05.2013 , № 720-IX від 17.06.2020 }

5. Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного".

ТАКОЖ МЕНЕ ЦІКАВИТЬ, ЧИ ВИЗНАЛИ СЛІДЧІ ВАС ПОТЕРПІЛИМИ ПО ЦІЙ СПРАВІ? СУДЯЧИ ЗІ СТУПЕНЯ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ, ЯКІ ВИ ОТРИМАЛИ, ВИ МАЄТЕ НА ЦЕ ПОВНЕ ПРАВО!

Одне з центральних місць серед учасників кримінального провадження займає потерпілий. Законодавець визначив його процесуальний статус під час досудового розслідування і розгляду кримінального провадження в суді, права і обов'язки, відвів йому окремий параграф в КПК України.

Потерпілим у кримінальному провадженні може бути:

фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди;юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (частина перша статті 55 КПК України);особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (частина третя статті 55 КПК України).

КПК України не встановлює вимог щодо форми та змісту заяви про залучення до провадження як потерпілого. Тому така заява оформляється виходячи із загальних вимог, які передбачені статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» щодо складення звернень (заяв). Тобто заява має містити дані про потерпілого (фізичну чи юридичну особу), кримінальне провадження, до якого вона має бути залучена, зазначення і обґрунтування підстав для набуття статусу потерпілого, чітко висловлене клопотання про залучення її до кримінального провадження як потерпілого, а також повинна бути підписаною заявником (заявниками).

• У справі про незакінчений злочин особа визнається потерпілим за умови фактичного заподіяння їй моральної, фізичної або майнової шкоди (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів").
• Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою (частина сьома статті 55 КПК України) .

Згода має бути оформлена в письмовому вигляді і містити ті ж фактичні дані, що і заява про залучення особи до провадження як потерпілого. Строк отримання згоди на визнання особи потерпілою законом не встановлений, тому вона мас бути отримана протягом розумного строку.

• Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої статті 55 КПК України поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Близькі родичі та члени сім'ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (пункт 1 частини першої статті 3 КПК України).

Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Відповідно до частини сьомої статті 55 КПК України постраждала від кримінального правопорушення особа може й не набути статусу потерпілого, якщо вона цього не забажає. У такому разі її можна залучити до провадження лише як свідка.

В будь якому разі раджу Вам звернутись до начальника слідчого управління із заявою про інформування Вас про стан розслідування справи та визнання Вас в якості потерпілого! УЦ разі відмови раджу оскардити таке рішення у заяві до слідчого судді.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України. Якщо скарга відповідає вимогам закону, суддя відкриває провадження та постановляє ухвалу про призначення скарги до розгляду. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до частини другої статті 306 КПК України скарга має бути розглянута не пізніше 72 годин з моменту її надходження до суду, крім скарги на рішення про закриття кримінального провадження (5-денний строк).

Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, дізнавача чи прокурора.

Водночас відповідно до зазначеної норми слідчий, дізнавач чи прокурор має право самостійно реагувати та усувати допущені порушення без рішення слідчого судді по суті скарги. Так, слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою, у випадках, якщо оскаржується:

1. бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк;
2. рішення слідчого, дізнавача чи прокурора про зупинення досудового розслідування;
3. рішення прокурора, слідчого чи дізнавача про відмову у визнанні потерпілим;
4. рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки.

Відповідно до частини другої статті 305 КПК України прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктами 3 та 10 частини першої статті 303 КПК України і оскаржується в порядку, передбаченому частиною шостою статті 284 КПК України, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Самостійне скасування зазначеними особами рішення повинно відбуватись таким же чином, яким його було ухвалено (наприклад, постанова скасовується постановою). Підтвердженням реагування на протиправну бездіяльність є вчинення відповідних дій або винесення рішення, яке слідчий чи прокурор не вчинили або не ухвалили, але зобов'язані були це зробити.

Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. Наслідки неприбуття сторін для участі у розгляді скарги встановлено у статтями 323-327 КПК України.

1. для обвинуваченого: суд відкладає судовий розгляд та вживає заходи до забезпечення його прибуття до суду; має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого і/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11, 12 КПК України;
2. для прокурора і захисника: суд відкладає судовий розгляд та вживає заходів до прибуття їх до суду; якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, які уповноважені притягнути їх до дисциплінарної відповідальності; у разі неможливості подальшої участі прокурора або захисника, головуючий пропонує обвинуваченому замінити захисника, а прокурора замінює самостійно;
3. для потерпілого: суд може прийняти рішення про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду; суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених глава 12 КПК України;
4. для цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників: суд залишає цивільний позов без розгляду, крім випадків, встановлених статтею 326 КПК України;
5. для свідка, спеціаліста, перекладача та експерта: суд після допиту присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття; суд має право постановити ухвалу про привід свідка і/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11, 12 КПК України.

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого,дізнавача чи прокурора постановляється ухвала слідчого судді (стаття 307 КПК України):

1. про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
2. про скасування повідомлення про підозру;
3. про зобов'язання припинити дію;
4. про зобов'язання вчинити певну дію;
5. відмову у задоволенні скарги (якщо підстави для задоволення скарги відсутні).

Ухвала за результатами розгляду скарги постановляється у нарадчій кімнаті та викладається окремим процесуальним документом із дотриманням вимог статті 372 КПК України.

Виникнуть додаткові питання чи уточнення, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото. Можу реально Вам допомогти!

Вітаю!

1.

БЕЗ РІШЕННЯ СУДУ ВИ НЕ ЗМОЖЕТЕ ВІДШКОДУВАТИ ЗАПОДІЯНУ ВАМ ШКОДУ.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, має важливе значення для усунення наслідків такого правопорушення та поновлення порушених прав громадян, підприємств, установ, організацій. Саме тому особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, має право на її відшкодування. Реалізувати це право можна шляхом пред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні до початку судового розгляду. Особа, яка не пред’явила цивільного позову у кримінальному провадженні, а також особа цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Примітка! Суд залишає позов без розгляду у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, крім випадків, коли надійшло клопотання про розгляд позову за їх відсутності або ж цивільний відповідач, його представник чи законний представник повністю визнали пред’явлений позов.

Якщо потерпілий заявляє цивільний позов про відшкодування майнової шкоди під час кримінального провадження, то він адресує його органу досудового розслідування або суду.

Право звернутися з позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням має лише потерпілий від кримінального правопорушення або особа, яка має право діяти від його імені.

Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 02 липня 2004 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» звертає увагу судів на те, що особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, набуває передбачених законом прав учасника процесу лише після визнання її потерпілим. Визнання особи потерпілим у справі або відмова в цьому мають бути процесуально оформлені постановою органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду.

Компенсація шкоди здійснюється особою, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Так, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому внаслідок кримінального правопорушення. В іншому випадку шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні або позову, що подається в порядку цивільного судочинства, коли по справі винесено обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили.

У випадку, коли особу, яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлено, або вона є неплатоспроможною майнова шкода, завдана фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення може відшкодовуватись державою у встановленому законом порядку (частина друга статті 1177 Цивільного кодексу України, частина третя статті 127 Кримінального процесуального кодексу України).

Однак, спеціальний закон, який би визначав підстави та порядок відшкодування шкоди державою потерпілим від кримінальних правопорушень, у випадку коли винна особа не встановлена або є неплатоспроможною, не прийнято.

2.

Закриття кримінального провадження слідчим або прокурором здійснюється шляхом прийняття постанови про закриття кримінальної справи (ч.4 ст. 284 КПК).Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1, 2, 4, 9, 9-1 ч.1 ст. 284 КПК, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови (ч. 6 ст. 284 КПК).У разі закінчення досудового розслідування, ці відомості вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 3 ст. 283 КПК).

Згідно із ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається у разі, якщо:

• встановлена відсутність події кримінального правопорушення;
• встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;
• не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;
• не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. (Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав);
• не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;
• набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;
• помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;
• існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;
• потерпілий, а у випадках, передбачених КПК, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством;
• стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;
• стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;
• існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 ч.1 ст. 284 КПК, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності.(Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав);
• після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи. Слідчий, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Від початку воєнного стану в діюче законодавство України було внесено цілу низку змін, які викликані реаліями сьогодення.

Окрему увагу слід звернути на зміни щодо строків проведення досудового розслідування. Після внесення змін до Кодексу, якщо дізнавач, слідчий, прокурор був позбавлений технічної можливості доступу до Реєстру то обчислення строку досудового розслідування починається з дати винесення постанови про початок досудового розслідування. Строк обраховується до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

У відповідності із внесеними змінами строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 Кодексу не включається у строки, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. З аналізу вказаної норми вбачається, що строк досудового розслідування зупиняється на час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування з дня прийняття відповідної постанови до дня завершення ознайомлення. Прив'язка до дати винесення постанови про завершення досудового розслідування є досить доречною, бо «довоєнна» судова практика з цього питання не була одностайною.

Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора. Копія постанови про відновлення досудового розслідування невідкладно надається, а у випадку неможливості надання надсилається у триденний строк стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Якщо на дату введення воєнного стану жодній особі не було повідомлено про підозру, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків проведення досудового розслідування.

Якщо проведення процесуальних дій у строки, визначені статтями 220, 221, 304, 306, 308, 376, 395, 426 цього Кодексу є неможливим, то такі процесуальні дії мають бути проведені невідкладно за наявності можливості, але не пізніше ніж через 15 днів після припинення чи скасування воєнного стану. Також, з урахуванням воєнного стану, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду за умови, що заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Новою вимогою Кодексу є норма яка визначає, що копії матеріалів кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких здійснюється в умовах воєнного стану, в обов'язковому порядку зберігаються в електронній формі у дізнавача, слідчого чи прокурора.

Доброго дня!

Воєнний стан не є підставою виключною для зупинення слідчих дій.

Порядок оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

З метою здійснення ефективного захисту та поновлення прав у разі бездіяльності слідчого або прокурора щодо невнесення відомостей до Реєстру, "постраждалим" доцільно:

• мати документальне підтвердження про прийняття та реєстрацію заяви про вчинення кримінального правопорушення. Згідно з п. 1 ч. 2 КПК України заявник має право вимагати від органу, до якого подана заява про вчинення кримінального правопорушення, надати йому відповідний підтверджуючий документ;
• уточнювати у канцелярії органу досудового розслідування, черговій частині інформацію про вручення заяви слідчому, дізнавачу, прокурору та внесення ним протягом 24 годин відповідних відомостей до Реєстру;
• у заяві про вчинення кримінального правопорушення чітко вказати попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, його склад та кваліфікуючі ознаки передбачені КК України;
• не упустити десятиденний строк на звернення до суду із скаргою на бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей Реєстру;
• пам’ятати, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.
• право людини на захист свого життя і здоров’я, честі та гідності, своїх прав і свобод є основоположним. Згідно з п. 3 ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятого 16 грудня 1966 р. і ратифікованого Україною 19 жовтня 1973 р., кожна держава зобов’язана забезпечити будь-якій особі, яка перебуває у межах її території та під її юрисдикцією, ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її прав та свобод. право на захист повинно бути забезпечено державою, її компетентними органами влади;
• відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади;
• положення ст. 21 і 22 Конституції України гарантують, що держава зобов’язана забезпечити кожному можливість відстоювати свою точку зору, свої права у суперечці з будь-якими органами і службовими особами, у тому числі тими, які здійснюють досудове розслідування. Процесуальний порядок такого оскарження дозволяє громадянам реалізовувати свої права в межах кримінального судочинства. Ці повноваження учасників процесу закріплено в ст. 303–310 КПК України.

Позитивним для громадян є положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, який визначає право заявника, потерпілого (його представника чи законного представника), підозрюваного (його захисника чи законного представника) подавати скаргу на бездіяльність слідчого, дізнавача та прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання відповідної заяви чи повідомлення. Обов’язковою умовою подання скарги згаданими особами є набуття ними відповідного процесуального статусу.

Момент набуття особою прав заявника закріплено в ст. 60 КПК України, зокрема після звернення фізичної або юридичної особи із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування. Законодавець також чітко наголошує на тому, що заявником може бути фізична або юридична особа, яка не є потерпілою.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в процесі досудового розслідування виноситься ухвала згідно з правилами ст. 307 КПК України. Така ухвала слідчого судді може бути про:

• скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
• зобов’язання припинити дію;
• зобов’язання вчинити певну дію;
• відмову у задоволенні скарги.

Також вам треба подати цивільний позов до підозрюваного та отримати рішення суду , що вступило у силу, аби мати можливість потім претендувати на відшкодування збитків.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Юрій!

Не думаю, що Вам вдасться самостійно вирішити дане питання та отримати відшкодування (компенсацію) шкоди, завданої вашому здоров'ю. Тому раджу скористатися професійною юридичною допомогою. Так, згідно статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Правова допомога може знаходити свій вираз у:

• наданні консультацій та роз'яснень з правових питань, усних і письмових довідок щодо законодавства;
• складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру;
• посвідченні копій відповідних документів;
• здійсненні представництва в суді, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами;
• правовому забезпеченні підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян;
• виконанні обов'язків відповідно до кримінального процесуального та цивільного процесуального законодавства тощо.

Наданням правової допомоги на професійному рівні займаються адвокати, діяльність яких регламентується Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон).

Відомості про адвоката мають бути внесені до Єдиного реєстру адвокатів України (стаття 45 КПК України).

Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (частина перша статті 6 Закону).

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об’єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою тощо (стаття 20 Закону).

Випадки надання безоплатної правової допомоги передбачає Закон України "Про безоплатну правову допомогу".

Суб'єктами надання безоплатної правової допомоги є центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, утворені Міністерством юстиції України (стаття 16 Закону України "Про безоплатну правову допомогу").

Відповідно до статті 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення можливе шляхом:

1. добровільного відшкодування шкоди підозрюваним, обвинуваченим, а також за його згодою будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою, на будь-якій стадії кримінального провадження;
2. відшкодування шкоди стягнутої судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні;
3. відшкодування шкоди за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом (стаття 127 КПК України).

Хто має право на відшкодування (компенсацію) шкоди:

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право на відшкодування такої шкоди (стаття 128 КПК України, статті 1166, 1167, 1177 ЦК України).

Цивільним позивачем може бути, як фізична так і юридична особа, яка визнана потерпілою в конкретному кримінальному провадженні.

На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками. Також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права у випадках, встановлених законом, цивільний позов може бути поданий прокурором.

Цивільний позов та порядок його подання:

Для відновлення та захисту своїх прав потерпілий під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’являє цивільний позов, який за своєю формою та змістом повинен відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства (відповідати вимогам, встановленим статтею 175 ЦПК України). Цивільний позов подається до органу судового розслідування або суду, в якого на розгляді перебуває кримінальне провадження.

Позов про відшкодування (компенсації) шкоди завданої кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням може бути подано і до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства, якщо особа, не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, або її цивільний позов було залишено без розгляду.

Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред’являти той же позов у кримінальному провадженні. Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Подання цивільного позову у кримінальному процесі має деякі переваги, оскільки одночасний розгляд судом кримінальної справи й цивільного позову забезпечує більш повне та об'єктивне дослідження обставин справи — адже розмір заподіяної шкоди нерідко впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення та міру покарання, а тому цивільному позивачеві легше доказувати наявність підстав і розміру цивільного позову саме в кримінальному процесі (статті 91 КПК України).

Хто відшкодовує (компенсує) шкоду:

Шкоду завдану кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням відшкодовує підозрюваний, обвинувачений або фізична чи юридична особа, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Розгляд цивільного позову та ухвалення рішення:

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.

У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 КПК України, суд залишає позов без розгляду (стаття 129 КПК України).

Судова практика:

• Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 910/4014/16

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

Юрій!

Підстави зупинення досудового розслідування

Одним з принципів кримінального судочинства, що закріплений в національному законі та в міжнародних актах, є право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до правосуддя та вирішення її справи судом в розумний строк. Кожен має право щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите (статті 21, 28 КПК України).

З метою реалізації вказаних принципів закон встановлює чіткі строки, в межах яких повинно бути завершено досудове розслідування (стаття 219 КПК України), при цьому визначаючи строки досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру і строки досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру, та чітку процедуру продовження таких строків (статті 294-297 КПК України).

Однак, існують об’єктивні причини, які зумовлюють неможливість провадження досудового слідства і вимагають його зупинення.

Перелік підстав є вичерпним. До них належать (стаття 280 КПК України):

1. підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;
2. оголошено в розшук підозрюваного;
3. слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;
4. наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва;
5. наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану.
6. уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та підозрюваним надано письмову згоду на проведення такого обміну. Рішення про зупинення досудового розслідування з цієї підстави оскарженню не підлягає.

Перелік названих підстав є вичерпним. Будь-які інші обставини, які також перешкоджають продовженню досудового розслідування (тривале проведення експертизи, від`їзд підозрюваного у відрядження або за кордон, хвороба потерпілого, свідка) не є підставами для зупинення досудового розслідування. У цих випадках, якщо строк досудового розслідування закінчується, вноситься клопотання про його продовження у встановленому законом порядку.

Зупинення розслідування на підставі пункту 2 частини першої статті 280 КПК України можливе лише після додержання таких умов:

1. особа повинна бути повідомлена про підозру;
2. слідчий, дізнавач зобов'язані виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для встановлення місцезнаходження підозрюваного (частина друга статті 280 КПК України);
3. слідчий, прокурор оголосив розшук підозрюваного (стаття 281 КПК України). Про оголошення розшуку виноситься або окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а копія постанови надсилається сторонам кримінального провадження.

Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

В окремих випадках підозрюваний може бути зацікавлений в зупиненні строку досудового розслідування.

Однак, з метою недопущення зловживань стороною обвинувачення та затягування строку досудового розслідування закон встановлює механізм протидії таким заходам.

Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, коли підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва, припинено чи скасовано воєнний стан), або наявна можливість подальшого проведення досудового розслідування за таких умов, а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Зупинене досудове розслідування також відновлюється у випадку скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до ЄРДР.

Оскарження постанови про зупинення досудового розслідування

Відповідно до пункту частини першої статті 303 КПК України предметом оскарження під час досудового розслідування є рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування. Відповідну скаргу може бути подано потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Орган, уповноважений розглядати скаргу

Скарга на постанову про зупинення досудового розслідування подається до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Судовий збір за подачу скарги не сплачується.

Вимоги до скарги на постанову про зупинення досудового розслідування

Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати скарга.

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:

1. її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
2. вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених статтею 218 КПК України;
3. її подано після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304 КПК України, і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.

Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу.

Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала.

Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду.

Порядок розгляду скарг на постанову про зупинення досудового розслідування

Скарга на постанову про зупинення досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження скарги.

Предметом перевірки, яка здійснюється слідчим суддею під час розгляду даної категорії справ є необхідність встановлення дотримання слідчим, дізнавачем, прокурором при прийнятті процесуального рішення про зупинення досудового розслідування порядку та умов такого зупинення встановлених главою 23 КПК України.

Слід звернути увагу на питання зупинення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо декількох підозрюваних, оскільки зупинення розслідування у таких випадках з підстав, які стосуються лише одного підозрюваного, фактично можуть перешкодити реалізації своїх прав у кримінальному провадженні іншому підозрюваному. З огляду на це в судовій практиці розгляду аналізованої категорії справ трапляються випадки скасування постанов слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування, якщо таке зупинення було зумовлено підставами стосовно одного підозрюваного у провадженнях, які здійснюються щодо декількох підозрюваних.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

Юрій!

Форми закінчення досудового розслідування

Форма закінчення досудового розслідування залежить від виду процесуальних рішень, з прийняттям яких може бути остаточно реалізовано функцію кримінального переслідування при провадженні розслідування.Так, згідно з пунктом 2 статті 283 КПК України «Загальні положення закінчення досудового розслідування» розслідування може бути закінчено у формі:

1. закриття кримінального провадження;
2. звернення до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності;
3. звернення до суду з обвинувальним актом;
4. звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру;
5. звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.

Вказані форми закінчення досудового розслідування носять універсальний характер. Вони застосовуються при закінченні досудового розслідування злочинів (досудового слідства) і кримінальних проступків (дізнання) згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України. Разом с тим, закінчення дізнання здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених частиною 2 статті 301 КПК України.Таким чином, закінчення досудового розслідування – заключний етап розслідування, у ході якого прокурор та слідчий на підставі зібраних доказів приймають процесуальні рішення, пов’язані з підбиттям підсумків, а також із подальшим рухом кримінального провадження, спрямованим на остаточну реалізацію функції кримінального переслідування.

Закриття кримінального провадження

Закриття кримінального провадження як форма закінчення досудового розслідування являє собою заключний етап розслідування, на якому прокурор, слідчий та дізнавач підбивають підсумок провадженню, аналізують й оцінюють сукупність зібраних доказів і на їх основі формулюють у постанові висновок про неможливість подальшого провадження через наявність передбачених законом обставин, та вирішують питання, зумовлені рішенням про закриття провадження. Прийняти рішення про закриття кримінального провадження прокурор, слідчий та дізнавач мають право тільки за наявності передбачених законом підстав (стаття 284 КПК України). Так, відповідно до частин 1 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

• встановлена відсутність події кримінального правопорушення;
• встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;
• не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;
• не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі (учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав);
• набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;
• помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;
• існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;
• потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством;
• стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;
• стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;
• існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини 1 статті 284 КПК України, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності;
• після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи;
• слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову.

Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 91 частини першої статті 284 КПК України, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою статті 284 КПК України.

Постанова слідчого, прокурора підлягає оскарженню в порядку, визначеному КПК України.

Оскарження постанови про закриття кримінального провадження до слідчого судді

Можливість звернення за судовим захистом є гарантією забезпечення доступності правосуддя на досудовому провадженні.

Особи, які вправі оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження

Рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (пункт 3 частини першої статті 303 КПК України).

Рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (пункт 4 частини першої статті 303 КПК України).

Відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 91 частини першої статті 284 КПК України, може бути оскаржено - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Самостійне скасування прокурором рішення про закриття кримінального провадження, яке оскаржується до слідчого судді, тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Строк оскарження постанови про закриття кримінального провадження

Скарга на постанову про закриття кримінального провадження може бути подана протягом десяти днів з дня отримання особою її копії (частина перша статті 304 КПК України).

Строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку.

У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Коли копія постанови про закриття кримінального провадження надсилається особі у спосіб, який унеможливлює встановлення дати отримання, наприклад, в разі надсилання копії постанови звичайним, а не рекомендованим листом, у такому випадку за відсутності чітких документальних підтверджень пропуску встановленого строку слідчі судді повинні розглядати скарги на постанови про закриття кримінального провадження по суті й уникати визначення моменту початку перебігу строку оскарження датою винесення постанови.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 5 лютого 2013 року повернуто скаргу Ткаченко Л.М. (справа № 1-кс/760/298/13), в якій особа, що подала скаргу, просила скасувати постанову слідчого СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Кулаєвої О.В. від 27 грудня 2012 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки вона, на думку Ткаченко Л.М. була незаконною. З поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачалось, що постанова про закриття кримінального провадження була винесена 27 грудня 2012 року. Згідно з копією конверту, доданого до скарги, дана постанова була отримана особою, що звернулась зі скаргою 16 січня 2013 року Водночас, скарга, яка надійшла до суду 04 лютого 2013 року, була датована 01 лютого 2013 року - тобто з пропуском строку, передбаченого на оскарження ч. 1 ст. 304 КПК.Вимоги до скарги на постанову про закриття кримінального провадження

Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати скарга.

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:

1. її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
2. вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених статтею 218 КПК України;
3. її подано після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304 КПК України, і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.

Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу.

Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала.

Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Орган, уповноважений розглядати скаргу на постанову про закриття кримінального провадження

Скарга на постанову про закриття кримінального провадження подається до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Судовий збір за подачу скарги не сплачується.

Порядок розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження

Скарга на постанову про закриття кримінального провадження розглядається слідчим суддею не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, постанова якого оскаржується.

Висловлення позиції слідчого, дізнавача та прокурора є важливим для прийняття законного та обґрунтованого рішення за скаргою. Але встановлення в законі обов'язкової участі останніх при розгляді скарги не є перешкодою для розгляду скарги по суті за їх відсутності.

Під час розгляду скарги слідчі судді повинні враховувати положення частини другої статті 9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з’ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

За результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження слідчим суддею постановляється ухвала про:

1. скасування постанови слідчого чи прокурора. Ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
2. відмову у задоволенні скарги. Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження

Як свідчить судова практика, підставами скасування слідчими суддями постанов про закриття кримінального провадження здебільшого були такі:

• невжиття органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування;
• необґрунтованість висновків, які містяться в постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені слідчим, та завчасність висновку про відсутність в діянні складу злочину або відсутність події злочину;
• непроведення слідчим необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі;
• непризначення та непроведення необхідних експертиз, ненадання експерту порівняльних зразків для проведення судової експертизи, що є підставою для надання експертом повідомлення про неможливість проведення експертизи, та деякі інші.

Скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження прокурором

КПК України передбачає альтернативний порядок оскарження постанов про закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до частини шостої статті 284 КПК України прокурор протягом 20 днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом 10 днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Наслідком скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором є закриття провадження за скаргою слідчим суддею.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2013 року в судовому провадженні № 757/2095/13-к закрито провадження з розгляду скарги Афанасьєва О.Ю. на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Іванова А.В. від 29.12.2012 року про закриття кримінального провадження №42012000261, у зв'язку із скасуванням прокурором оскаржуваної постанови.Оскарження ухвали суду про закриття кримінального провадження

Кримінальне провадження закривається судом:

1. у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;
2. не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;
3. якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених КПК України;
4. досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

Доброї ночі, Юрій!

СПОЧАТКУ ТРЕБА ОТРИМАТИ КОПІЮ. ПРОЦЕСУАЛЬНОГО РІШЕННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ, ЩОБ МАТИ МОЖЛИВІСТЬ ОСКАРЖИТИ ДАНУ ПОСТАНОВУ.

ПРО ЦЕ ТРЕБА ПОДАВАТИ КЛОПОТАННЯ ПРОКУРОРУ, ДІНАВАЧУ:

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 220. Розгляд клопотань під час досудового розслідування

1. Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

2. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй".

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text):

"Стаття 128. Цивільний позов у кримінальному провадженні

1. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння...

4. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства.

5. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

6. Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред’являти той же позов у кримінальному провадженні.

7. Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.".

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 1195. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я

1. Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

2. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

3. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

4. Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я...

Стаття 1197. Визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором

1. Розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

2. Для визначення розміру відшкодування у разі професійного захворювання може братися до уваги за бажанням потерпілого середньомісячний заробіток (дохід) за дванадцять або за три останні календарні місяці перед припиненням роботи, що було викликано каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я...

Стаття 1202. Порядок відшкодування шкоди

1. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

2. Стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо)...

Стаття 1206. Відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення

1. Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого...

3. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров’я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров’я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України...

Стаття 1207. Обов'язок держави відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення

1. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, відшкодовується потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, або якщо вона є неплатоспроможною.

2. Умови та порядок відшкодування державою шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, встановлюються законом.".

---

Доброго дня, Юрію! По-перше, засудженням "опонентів" та призначення їм міри покарання питання відповідальності за причинення Вам шкоди здоров'ю все одно не вирішеться - необхідно в рамках кримінального провадження подати цивільний прзов до підозрюваних, при цьому, відповідно та з дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства (ЦПК); тобто крім питань кримінального провадження необхідно забезпечити цивільний позов. По-друге, якщо питання кримінального покарання не є "ідеєю фікс", вважає за належне та доцільне отримати документ про закриття кримінального провадження і подати до "опонентів" цивільний позов про відшкодування шкоди, завданою ушкодженням здоров'ю як потерпілому від крмінального правопорушення. В цьому випадку, як я вважаю, будуть зекономлені час та кошти на боротьбу, оскарження слідства щодо закритття кримінальної справи, її поновлення (можливо) та невизначені перспективи подальшого вирішення кримінальної справи.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Воєнний стан не є підставою виключною для зупинення слідчих дій, та Відповідно до статті 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Шкоду завдану кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням відшкодовує підозрюваний, обвинувачений або фізична чи юридична особа, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення можливе шляхом:

добровільного відшкодування шкоди підозрюваним, обвинуваченим, а також за його згодою будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою, на будь-якій стадії кримінального провадження;

відшкодування шкоди стягнутої судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні;

відшкодування шкоди за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом (стаття 127 КПК України).

Для відновлення та захисту своїх прав потерпілий під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’являє цивільний позов, який за своєю формою та змістом повинен відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства (відповідати вимогам, встановленим статтею 175 ЦПК України). Цивільний позов подається до органу судового розслідування або суду, в якого на розгляді перебуває кримінальне провадження.

Позов про відшкодування (компенсації) шкоди завданої кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням може бути подано і до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства, якщо особа, не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, або її цивільний позов було залишено без розгляду.

Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред’являти той же позов у кримінальному провадженні. Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Подання цивільного позову у кримінальному процесі має деякі переваги, оскільки одночасний розгляд судом кримінальної справи й цивільного позову забезпечує більш повне та об'єктивне дослідження обставин справи — адже розмір заподіяної шкоди нерідко впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення та міру покарання, а тому цивільному позивачеві легше доказувати наявність підстав і розміру цивільного позову саме в кримінальному процесі (статті 91 КПК України).

Успіхів (ಠ‿↼)