Задайте вопрос юристу

883 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Недвижимость, 19 февраля 2023, вопрос №80917 300₴

Поділ спадку, якщо один із спадкоємців неповнолітня особа

Добрий день. Мій батько помер. Він був власником квартири. Після його смерті залишилося два спадкоємця. Я (повнолітня) і дитина після другого шлюбу(неповнолітня). Вони були розлючені вже. Усі витрати по лікуванню і похованню я повністю взяла лише на себе. Опікун іншого спаєкоємця( його мати) не захотіла розділити їх.
Колишня його дружина каже, що ми не зможемо продати квартиру і поділити спадок до повноліття дитини. Чи це правомірно?

П.С. Я тимчасово зараз закордоном

Ответы юристов (7)

    Гончаренко Константин
    16.7%
    Гончаренко Константин год назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Доброго дня!

    Якщо померлий був батьком дитини , про що є запис у свідоцтві , то дитина автоматично прийняла спадок , інші мають подати заяви до нотаріуса для прийняття спадщини. До повноліття спадкоємця , розпорядником його частки в його інтересах буде опікун чи мати, дії з його частиною вчиняються за згодою його опікуна та інших власників з погодженням органу опіки при місцевій раді.

    дитина не може відмовитись від спадку , тому приймайте як є і володійте , а у 18 років спадкоємець має вирішити долю своєї частки, до цього моменту опікун як розпорядник майна неповнолітнього може дати згоду на вчинення дій з майном дитини за погодженням органом опіки , якщо це не суперечитиме інтересам неповнолітнього.

    Якщо опікун згоди не дає то дитина буде володіти майном на рівні з іншими поки у 18 -ть років не прийме те чи інше рішення.

    • Отже, розберемось по порядку.

    Право на спадкування виникає у день смерті особи або в день, з якого за рішенням суду особа оголошена померлою.

    Для заведення спадкової справи потрібно подати/направити нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

    Звернутися до будь-якого нотаріуса України для заведення спадкової справи, незалежно від останнього місця проживання померлого.

    Видача свідоцтва про право на спадщину без реєстрації у Спадковому реєстрі – заборонено.

    Який строк? Згідно з Постановою КМУ від 24.06.2022 р. № 719 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану”, строк для прийняття спадщин становить шість місяців з дня смерті особи та ще чотири місяці, тобто з часу смерті строк подачі/направлення заяви про вступ до спадщини складає 10 місяців.

    • Отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити на себе право власності можливо, якщо строк на прийняття спадщини закінчився до введення воєнного стану, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину до завершення воєнного стану – обмежена.

    ВажливоМеханізмів передачі таких спадкових справ до інших регіонів чи нотаріусів не передбачено, як і не запроваджено процедури відновлення таких спадкових справ у випадку їх втрати чи знищення. Не зважаючи на зміни, введені Постановою КМУ та Наказом Міністерства Юстиції, після завершення військового стану, спадкові справи, що відкриті не за місцем відкриття спадщини, повинні будуть передаватись нотаріусам за місцем останнього проживання спадкодавця для видачі свідоцтва про право на спадщину.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Айвазян Юрій Климентійович
    16.7%
    Айвазян Юрій Климентійович год назад

    Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта

    Общаться в чате

    Доброго дня, Яна!

    Проблем з отриманням квартири у спадчину неповнолітньою не має зовсім! Що стосується подальшого продажу квартири, то мати неповнолітньої спадкоємиці нерухомості вводить Вас в оману. Продати квартиру, співласником якої є неповнолітня дитина, можна, але є певні нюанси.

    У випадку, коли неповнолітня особа володіє об’єктом нерухомості або його частиною, орган опіки та піклування, перед тим як надати дозвіл на продаж, звіряє, по-перше забезпеченість неповнолітнього достойним житлом після продажу об’єкта. Іншими словами, майбутнє житло неповнолітнього повинно бути придатним для експлуатації, з усіма належними умовами для проживання. По-друге: розмір частки на право власності неповнолітнього має бути рівноцінним попередньому.

    Попри те, що вимога отримання дозволу органу опіки і піклування є імперативною, адже згідно зі ст. 18 Закону «Про охорону дитинства» органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла, трапляються випадки оформлення договорів щодо об’єктів нерухомості, в яких проживають неповнолітні, без отримання дозволів. Така угода може бути визнана судом недійсною відповідно до ч. 6 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України. Однак, судовою практикою вироблено підхід, що сама лише відсутність дозволу органу опіки та піклування не є для цього безумовною підставою, якщо правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх чи неповнолітніх дітей.

    20 січня 2016 р. Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2940ц15 вказав, що хоча вчинення батьками малолітньої дитини певного правочину за відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену ст. 177 СК України заборону, сам по собі цей факт не є безумовним підтвердженням наявності підстав для визнання правочину недійсним. Натомість він може бути визнаний недійсним, якщо його вчинення батьками без попереднього дозволу органу опіки та піклування призвело до порушення права особи, в інтересах якої пред’явлений позов, тобто до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини, зменшення або обмеження прав та інтересів дитини щодо жилого приміщення.

    Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче на них відповім!

    Крикун Сергій  Павлович
    16.7%
    Крикун Сергій Павлович год назад

    Юрист, г. Днепр, 31 год опыта

    Закон України " Про охорону дитинства" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n203):

    " Стаття 18. Право дитини на житло...

    Діти - члени сім’ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

    Органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.".

    "ПОРЯДОК провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%B...):

    "67. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у пункті 66 цього Порядку. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з'ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини.".

    Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5937):

    "Стаття 358. Здійснення права спільної часткової власності

    1. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою...

    Стаття 361. Право співвласника розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності

    1. Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності...

    Стаття 362. Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності

    1. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

    2. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

    Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

    3. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

    4. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

    До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

    5. Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.

    Стаття 1278. Поділ спадщини між спадкоємцями

    1. Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними...

    Стаття 1282. Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора

    1. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

    2. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

    У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.".

    ---

    Доброго дня, Яно! Стосовно продажу квартири. По-перше, квартира після її спадкування є, буде спільною частковою власністю спадкоємців з правом кожного з них продати свою частку. При цьому кожний із співласників має переважне право придбати частку іншого співоасника у разі продажу ним своєї частки. Тобто, Ви маєте право продати свою частку третім особам з попереднньою пропозицією придбання цієї частки законному представикику неповнолітньої дитини (матері). При цьому, у випадку відмови необхідним є попереднє виділення цієї своєї частки квартири в натурі. Щодо спільного продажу квартири. Оскільки, як вбачається, дитина не проживає у цій квартирі, має інше житло, то для згоди органу опіки та піклування на продаж квартири немає перепон і підстав для заборони цього продажу. Щодо відмови матері розділити витрати по лікуванню та поховання батька. Якщо квартира буде успадкована дитиною, то Ви маєте право вимоги та стягення у судовому порядку з дитини в особі матері поливини витрачених Вами коштів.

    Дерій Владислав Олегович
    13.3%

    Доброго дня, Яно!

    У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, другий з подружжя та батьки. (ст. 1261 ЦКУ)

    Тому, якщо Ваш батько був розлучений , то єдиними спадокоємцями являєтесь Ви та дитина після другого шлюбу в рівних частках.

    Якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, про видачу свідоцтва нотаріус повідомляє відповідні органи опіки та піклування.

    Продаж квартири до досягнення повноліття іншого співвласника буде можливий, лише після згоди органу опіки та піклування.

    Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.

    Як передбачено статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» від 2 червня 2005 року №2623-IV, держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

    У Вашому випадку орган опіки та піклування може відмовити у наданні дозволу на продаж квартири.

    Якщо частка квартири (будинку), що належить дитині, яка є співвласником нерухомості буде продана, але натомість дитина не отримає, або отримає меншу частину квартири (будинку) ніж була, орган опіки та піклування може відмовити у здійсненні таких дій, оскільки це порушує права дитини на користування житловим приміщенням.

    Отже, продати всю квартиру квартиру до досягнення повноліття іншого співвласника не можливо.

    У Вашому випадку Ви можете самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, тобто продати її незалежно від бажання інших власників. Однак при цьому необхідно дотриматися відповідної процедури.

    При виникненні додаткових питань натискайте "Звернутися". Всього доброго! Бережіть себе!

    Карпенко Андрій Володимирович
    11.7%

    Вітаю!

    1.

    ВИ З ДРУГОЮ ДИТИНОЮ Є СПАДКОЄМЦЯМИ ПЕРШОЇ ЧЕРГИ ТА МАЄТЕ РІВНІ ПРАВА НА ЧАСТКИ В СПАДЩИНІ.

    ПОВЕДІНКА МАТЕРІ ДИТИНИ НІЯК НЕ ВПЛИВАЄ НА ПРАВО ДИТИНИ НА СПАДЩИНУ ТА НА ЇЇ РОЗМІР. Підставою для усунення від спадкування спадкоємця за законом може бути, якщо особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. ст. 1224 ЦК (це встановлюється в судовому порядку) - але на неповнолітнього неможливо покласти такий обов'язок.

    Відповідно до Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

    Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

    Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

    Отже, з метою прийняття спадщини спадкоємцям необхідно особисто або через уповноваженого представника звернутись до державного чи приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини або будь-якого іншого нотаріуса України зі всіма необхідними документами. В першу чергу із заявою про прийняття спадщини, на якій підпис спадкоємця буде належним чином засвідчений, у разі, якщо він особисто не зможе прибути до нотаріуса, у якого планує завести спадкову справу.

    В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК).

    Статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України передбачено П'ЯТЬ черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

    Зверніть увагу, в межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках.

    Діти успадковують після смерті своїх батьків, як батька, так і матері. Визначення походження дитини від певних батьків проводиться відповідно до правил ст.ст. 121-140 СК. Зокрема, якщо шлюб між батьком і матір'ю був незареєстрований, але в свідоцтві про народження дитини вони зазначені як її батьки, то після їх смерті дитина має право на спадщину і після батька, і після матері. Крім того, діти народжені від шлюбу, визнаного недійсним, не втрачають права спадкування після смерті батьків. Спадкує дитина і тоді, коли її батьки, що не перебували в шлюбі, свій шлюб зареєстрували, і чоловік (спадкодавець) визнав себе батьком дитини. Якщо дитина народжена поза шлюбом і немає спільної заяви батьків про батьківство, батьківство встановлюється в судовому порядку. На підставі рішення суду про встановлення батьківства робиться запис в органах РАЦС. До спадкоємців першої черги належать також усиновлені діти (ст. 1260 ЦК).

    Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є:

    • свідоцтва органів РАЦС;
    • записи в паспортах про дітей, про другого з подружжя;
    • копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин тощо.

    Передбачене законом коло спадкоємців першої черги є вичерпним.

    З початку війни в Україні було прийнято багато законодавчих актів, які потребують додаткового роз’яснення та розуміння. Одним з питань, які стали під час воєнного стану це строки вступу до спадщини. Отже, розберемось по порядку.

    1. Право на спадкування виникає у день смерті особи або в день, з якого за рішенням суду особа оголошена померлою.

    2. Для заведення спадкової справи потрібно подати/направити нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

    3. Куди звернутись? Звернутися до будь-якого нотаріуса України для заведення спадкової справи, незалежно від останнього місця проживання померлого.

    4. Видача свідоцтва про право на спадщину без реєстрації у Спадковому реєстрі – заборонено.

    5. Який строк? Згідно з Постановою КМУ від 24.06.2022 р. № 719 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану”, строк для прийняття спадщини становить шість місяців з дня смерті особи та ще чотири місяці, тобто з часу смерті строк подачі/направлення заяви про вступ до спадщини складає 10 місяців

    2.

    ПРОДАЖ НЕРУХОМОСТІ, ЯКА НАЛЕЖИТЬ НЕПОВНОЛІТНІМ МОЖЛИВИЙ ТІЛЬКИ З ДОЗВОЛУ ОРГАНУ ОПІКИ.

    Згідно статті 31 ЦК України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

    Стаття 32 ЦК України визначає обсяг цивільних майнових прав. Крім правочинів, передбачених статтею 31 Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

    1. самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
    2. самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
    3. бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
    4. самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

    Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

    Якщо дитина – власник квартири або має в ній частку – завдання з продажу ускладнюється. В 14 главі Сімейного кодексу описані її права на майно, в тому числі – на нерухомість. Відповідно до закону доглядати за житлом і зберігати його в належному стані повинні батьки, крім того, вони можуть розпоряджатися ним, не порушивши при цьому майнові права дитини. У пункті 2 ст.177 СК сказано, що для укладення угод щодо майна особи, яка не досягла 18 років, необхідно отримати дозвіл ООП.

    Якщо неповнолітній володіє об’єктом нерухомості чи його частиною, орган опіки та піклування, перед тим як надати дозвіл, перевіряє не лише факт забезпеченості неповнолітнього достойним житлом після продажу об’єкта, тобто: житло повинно бути придатним для експлуатації та в ньому мають бути належні умови для проживання, а й щоб розмір частки на право власності неповнолітнього був рівноцінним.

    Вимога отримання дозволу органу опіки і піклування є імперативною, адже згідно зі ст. 18 Закону «Про охорону дитинства» органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

    Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

    Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:

    1. мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 цього Кодексу;
    2. судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу;
    3. до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу;
    4. особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;
    5. між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;
    6. між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);
    7. вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

    Мєньков Андрій Васильович
    13.3%

    Доброго дня Яно.

    Спадкоємців за законом двоє, тому нотаріус видасть два свідоцтва про право на спадщину за законом по 1/2 частки квартири. Тобто кваритра буде знаходитися у спільній частковій власності. Статтею 361 Цивільного кодексу України визначено, що співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності. Тобто, Ви свою частку зможете продати якщо знайдете покупця на 1/2. Але інший співвласник має переважне право її викупити. Ви маєте письмово повідомити про продаж.

    Якщо ж продавати цілу квартиру, то необхідно звичайно бажання іншого власника продати свою 1/2. Враховуючи, що власником 1/2 є неповнолітня особа вона немає повної дієздатності, тому нотаріус обов"язково затребує згоду батьків або опікунів, а також дозвіл органу опіки та піклування (місцевого виконкому або адміністрації на відчуження майна, що належить неповнолітньому). Якщо у неповнолітнього немає іншого житла, то орган опіки згоду на відчуження не надасть.

    Порядком вчинення нотаріальних дій https://ips.ligazakon.net/document/view/RE20595?an... визначено наступне:

    При укладенні правочину неповнолітньою особою нотаріусом витребовується заява батьків (одного з них - у разі документально підтвердженої смерті, позбавлення батьківських прав або права опіки другого з батьків, а також у разі коли запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводився за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини були записані за її вказівкою чи взагалі відсутні у свідоцтві про народження відомості про батька) про згоду на вчинення правочину неповнолітнім. Текст зазначеної заяви може розміщуватися у тексті самого правочину перед підписом неповнолітнього, якщо батьки (або один із них) присутні при укладенні такою особою правочину.

    Правочини від імені неповнолітніх, а також від імені осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть бути посвідчені лише за умови, якщо вони вчинені за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника та з дозволу органу опіки та піклування.

    Отже продати успадковану квартиру до досягнення повноліття іншим власником можна, але є багато але, як бачите.

    Пуха Наталія ТендерОк
    11.7%

    Доброго Дня

    Щодо Вашого питання

    Опата Вами витрат повязаних з похованням не вливаю на обовязкову частку у майні неповнолітнього.

    Вам належить 1/2 квартири так само як і неповнолітній особі. Зверніть увагу, що вам необхідно звернутися до нотаріуса для вступу у спадщину. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, подає нотаріусу (державному або приватному) заяву про прийняття спадщини за місцем її відкриття (ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України).

    Малолітня та неповнолітня особа, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не було подано заяву про відмову від прийняття спадщини відповідно до чинного законодавства (ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України). Тобто, незалежно від того чи подавалась заява про прийняття спадщини від імені малолітньої чи неповнолітньою особою, чи була зареєстрована малолітня або неповнолітня особа разом із спадкодавцем на момент смерті — вони приймають спадщину автоматично. Тому подання заяви про прийняття спадщини такими особами не є обов'язковим.

    Особа, яка досягла чотирнадцяти років (неповнолітня), має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків (ч. 3 ст. 1269 Цивільного кодексу України).

    Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої особи подають її батьки (усиновлювачі).

    Успіхів


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Новое в блогах Юристи.UA

Официальный блог Юристы.UA 19 0 23 нояб. 2024
Официальный блог Юристы.UA 0 0 19 нояб. 2024