Чи можливо оформити опікунство ?

Доброго дня, Юрію!

Давайте спочатку я розкажу Вам про цей документ, бо це ще законопроект, а чи стане він законом, залежить від народних депутатів. Вони для того повинні за нього проголосувати...

По-перше, цей законопроект внесений цілим рядом народних депутатів, і деяких з них я особисто і давно знаю та відношусь до них з великою повагою. Взяти хоча б одного з них, члена Комітету ВР по обороні Разумкова Дмитра, до недавна дуже відомого в Україні журналіста, політичного оглядача та просто надзвичайно розумну людину!

По-друге, основна причина подання цього законопроекту полягає у зрозумілому бажанні законодавця врегулювати питання звільнення зі служби строковіків під час воєнного стану. Оскільки на сьогодняшній день їхнє положення в ЗСУ після закінчення строку служби ніяким чином не визначено, а демобілізація цієї категорії віськовослужбовців взагалі не оголошується і не проводиться від самого початку війни. Це неправильно! В цілому цей законопроект може скорегувати цю проблему в бік хоча б часткового вирішення.

Чому часткового? Тому що звільнившись зі служби в процессі такої часткової демобілізації, вони все одну не можуть бути виключені із тих, хто підлягає мобілізації. Проте в них залишається шанс хоч якось вирішити свої питання на одному рівні з іншими військовозобов'язаними.

Можливо Ви не звертали увагу, але у ст. 26 Закону України "про військовий обов'язок та військову службу" їх шанси звільнитись із ЗСУ на відміну від інших категорій дорівнюють нулю! Ось вони:

Стаття 26. Звільнення з військової служби

2. Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:

а) у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби - у строки, визначені Указом Президента України;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;

в) за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;

г) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

Крім того вони отримають можливість скористатися тими правами, які їм дає стаття 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

якою передбачений вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Наразі, знаходячись в ЗСУ в статусі строковіків без будь якого шансу на звільнення вони таких навіть близько не мають!

Я вже мовчу про той простий факт, що призов на військову службу строковиків наразі не відбувається!

По-третє, нехай Вас не турбує, що після демобілізації Вас знову заберуть до лав ЗСУ! Вас демобілізують згідно цього законопроекту, а на службу не мобілізують, оскільки призову строковіків наразі не має, і не було протягом усього воєнного стану!

Отже, якщо законопроект буде проголосований, то це як раз буде ду-у-уже на часі!

ТЕПЕР ДЕТАЛЬНО ВІДПОВІМ НА ВАШІ ПИТАННЯ

Чи можливо оформити опікунство над своєю сестрою яка є неповнолітньою ( 14 років ) , і в неї є інвалідність 1 групи ? Тобто чи може матір зробити мене ( я як син ) опікуном :

Ні в такому варіанті це маловирогідно. Опікунство над непонолітньою сестрою Ви могли б отримати, як її близький родич, лише у тому випадку, якщо б вона стала, боронь боже, сиротою, або якщо б мати було визнано недієздатною в судовому порядку.

1. Або як для виїзду за кордон

Той самий невтішний випадок я би зробив і в контексті Вашої можливості виїхати за кордон саме на цій підставі.

Згідно змін, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 р. № 1044 та внесені до Правил перетинання державного кордону громадянами України, Ваша підстава для виїзду та перелік документів, необхідних для того, зазначені наступним чином:

“21. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки (їх нотаріально засвідчених копій);"

2. Або відмовитись від неї на користь менеЧи є якась комісія ?

Батьки ні в якому випадку не можуть відмовитись від своє дитини! Українське законодавство таке не передбачає.

Згідно останніх роз'яснень законодавців таке можливе лише в одному із випадків, коли є:

3) рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав;

або

4) свідоцтво про смерть матері дитини;

або

5) рішення суду про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав;

або

6) рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою;

або

7) рішення суду про оголошення матері померлою.

Друге питанняМати не працює , виховує неповнолітню дитину з інвалідністю , батька немаєЧи можна за період цих 5 днів влаштуватись на офіційну роботу і піти в Військомат з цими всіма довідками , тобно шо вони в мене на утримані знаходяться , чи можлива тоді відстрочка від мобілізаціїІ якщо це можливо , як на вашу думку це можна зробити грамотно

Пропоную Вам інший варіант!

Матері треба пройти лікарсько-косультативну комісію та отримати довідку форми 080-4, що вона потребує постійного догляду.

В такому випадку у Вас є шанс не тіль отримати відстрочку у разі демобілізації

Стаття 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:

Зокрема в ній зазначено:

«Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;"

але і, можливо, звільнитись зі служби просто зараз

Питання звільнення з військової служби військовослужбовців під час воєнного стану регулюються статтею 26 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про військовий обов'язок і військову службу». Потрібне я виділив жирним шрифтом.

«1. Звільнення військовослужбовців строковіків з військової служби здійснюється:

…2) під час воєнного стану:

Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:

а) у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби - у строки, визначені Указом Президента України;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;

в) за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;

г) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі."

Якщо схочете поспілкуватися зі мною більш детально з цього приводу, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото. Готовий відповісти на всі Ваші питання з цього приводу.

Якщо ж консультація задовільнила Вас, активуйте сіру галочку та залиште відгук на знак подяки.

Вітаю!

1. ОПІКА ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ ТІЛЬКІ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ПРИ УЧАСТІ ОРГАНУ ОПІКИ.

Цивільний кодекс України

1. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

2. Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

3. Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

4. Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:

• померли,
• невідомі,
• визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.

Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків , а саме:

1. судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;
2. визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному втримуванні в будинках-інтернатах);
3. понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за здійснення злочину, за станом здоров'я (інваліди І — II групи) і т.п.);
4. понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;
5. відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;
6. виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;
7. перебувають під слідством (підпункт 2.2. пункт 2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88).

2. МАТИ НЕ МОЖЕ ВІДМОВИТИСЬ ВІД ДИТИНИ.

Відповідно до українського законодавства батьки не можуть зняти з себе батьківські обов’язки по відношенню до власних дітей.

Але, якщо батьки не виконують свої батьківські обов’язки, вони, на підставі суду, можуть бути позбавлені батьківських прав, що тягне за собою, ряд обмежень. Так, батьки, позбавлені батьківських прав, не можуть приймати участь у вихованні та розвитку дитини, не можуть бути законними представниками дитини, будуть позбавлені пільг, які належать батькам із дітьми, не можуть спадкувати після дитини, не можуть розраховувати на утримання від дитини в разі непрацездатності.

При цьому за батьками зберігається обов’язок забезпечувати дитину (платити аліменти). Також, позбавлення батьківських прав не позбавляє дитину права на спадкування.

У Верховній Раді України зареєстрували законопроект №9140, яким нардепи пропонують дати строковикам можливість вибору: залишатися в нинішніх умовах служби, підписувати контракт, або мати право мобілізуватися до лав ЗСУ.

Про це свідчить інформація на сайті парламенту.

Автори законопроєкту пропонують передбачати звільнення з строкової служби військовослужбовців, які вислужили встановлений законом строк служби. Таке право можуть надати протягом п'яти днів з дня набрання чинності запропонованим законом (для тих, у кого термін служби вже закінчився) або з дня закінчення строку строкової служби.

В документі сказано, що звільнені зі служби строковики будуть зобов'язані протягом 5 днів прибути до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, вирішення питання про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, прийняття на військову службу за контрактом звільнення в запас або у відставку.

Вітаю, Юра.

Добрий день , на рахунок цього законопроекту який недавно подали ( 9140)Чи можливо оформити опікунство над своєю сестрою яка є неповнолітньою ( 14 років ) , і в неї є інвалідність 1 групи ? Тобто чи може матір зробити мене ( я як син ) опікуном :1. Або як для виїзду за кордон2. Або відмовитись від неї на користь менеЧи є якась комісія ?

НІ, У ДАНОМУ ВИПАДКУ ЦЕЙ ВАРІАНТ ОДРАЗУ ВІДКИДАЙТЕ. ПО-ПЕРШЕ, ДИТИНА ВЖЕ НЕПОВНОЛІТНЯ, ТОМУ МОВА МОЖЕ ЙТИ НЕ ПРО ОПІКУ, А ПІКЛУВАННЯ. І, ПО-ДРУГЕ, ПРИ НАЯВНОСТІ МАТЕРІ У ВАС ТОЧНО НЕ ВИЙДЕ ЦЕ ЗРОБИТИ.

ВІДМОВИТИСЬ ВІД ДИТИНИ МОЖЛИВОСТІ У МАТЕРІ НЕМАЄ.

ДЛЯ ВИЇЗДУ ЗА КОРДОН ІЗ СЕСТРОЮ ВИ ПОВИННІ МАТИ САМОСТІЙНУ ПІДСТАВУ. НАЯВНІСТЬ У НЕЇ 1 ГРУПИ ІНВАЛІДНОСТІ ВАМ ТАКОГО ПРАВА НЕ НАДАЄ.

Друге питання

Мати не працює , виховує неповнолітню дитину з інвалідністю , батька немаєЧи можна за період цих 5 днів влаштуватись на офіційну роботу і піти в Військомат з цими всіма довідками , тобно шо вони в мене на утримані знаходяться , чи можлива тоді відстрочка від мобілізаціїІ якщо це можливо , як на вашу думку це можна зробити грамотно

ВЛАШТУВАТИСЬ НА РОБОТУ ТОЧНО НЕ ДОПОМОЖЕ, ХІБА ЩО ЦЕ БУДЕ РОБОТА, ДЕ ВАМ ВИДАДУТЬ БРОНЬ. АБО СПРОБУЙТЕ ВЖЕ ЗАРАЗ ВСТУПИТИ ДО ВУЗУ.

ЩО СТОСУЄТЬСЯ МАТЕРІ, ТО НАПОЛЕГЛИВО РАДЖУ ЇЙ СПРОБУВАТИ ОТРИМАТИ ДОВІДКУ ЛКК ПРО ТЕ, ЩО ВОНА ПОТРЕБУЄ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ.

ТІЛЬКИ ЗА НАЯВНОСТІ ПРОБЛЕМ ЗІ ЗДОРОВ'ЯМ У МАМИ, ВИ ЗМОЖЕТЕ ОТРИМАТИ ХОЧА Б ШАНС. ГОТОВИЙ ПРОКОНСУЛЬТУВАТИ ІНДИВІДУАЛЬНО.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Доброго дня!

Вам необхідно до існуючих документів , оформити у міської ради( виконавчий комітет)

акт встановлення факту здійснення догляду за дитиною – Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду.

На підставі такого звернення особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі.

Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.

Також треба пенсійне посвідчення , паспорти , свідоцтва про народження та витяг з реєстру територіальної громади про зареєстроване місце проживання з мамою для родичів , через портал ДІЯ замовте.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі жінки та чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитина з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, що відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (такі особи

можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років;

усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою".

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Вам простіше виїхати за кордон, як особа що супроводжує інваліда.

Мінінтеграції зазначає, що якщо Ви супроводжуєте за кордон людину з інвалідністю, у вас мають бути документи, що підтверджують:

– родинні зв’язки (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб);

– інвалідність особи (пенсійне посвідчення або довідка про групу та причину інвалідності);

– спільне проживання (витяг про місце реєстрації);

– здійснення догляду за особою з інвалідністю (посвідчення про отримання компенсації).

Успіхів

Доброго дня, так ви маєте право оформити догляд або оліку для виїзду за кордон та отримання відстрочки.

Згідно з законом, оформлення постійного догляду можливе щодо таких категорій осіб:

• За дітьми-інвалідами віком до 18 років.
• За інвалідами І групи або особами, які досягли 80-річного віку.
• За інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду.
• За іншими громадянам похилого віку, інвалідами, дітьми-інвалідами та хворими, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і нездатні до самообслуговування.

Оформити опіку над людиною можна лише у разі, якщо суд визнав її недієздатною особою. Подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною можуть члени її сім’ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання, орган опіки й піклування, психіатричний заклад. Справу про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки й піклування.

Документи, що потрібні для суду та для органу опіки:

• Заява від майбутнього опікуна про встановлення опіки.
• Акт обстеження умов життя недієздатної особи.
• Довідка про стан здоров'я особи, довідка про стан здоров'я опікуна.
• Акт перевірки умов проживання майбутнього опікуна.
• Довідка лікувальної установи про те, що в сім'ї опікуна немає осіб з захворюваннями, що перешкоджають влаштуванню недієздатної особи.

Після того, як суд визнав особу недієздатною, до органів опіки потрібно надати пакет документів:

• Заяву.
• Копію та оригінал паспорта.
• Медичну довідку.
• Автобіографію.
• Свідоцтво про шлюб (за наявності).
• Довідку про доходи.
• Довідку про відсутність судимості.
• Документи про наявність житлоплощі.
• Згоду сім’ї на спільне проживання.

Зазвичай оформлення опікунства є досить довгою та непростою процедурою. Простіше оформити постійний догляд за особою, яка його потребує, перш за все через те, що нема потреби в судовому порядку визнавати людину недієздатною.

Постійний догляд за літніми людьми оформлюють лише на їхнє прохання. Якщо особа похилого віку дієздатна і не страждає психічними розладами, цілком може себе забезпечити, над нею встановлюється постійний догляд, або патронаж.

Для оформлення піклування (патронажу) потрібні такі документи:

• Заява від пенсіонера з проханням про призначення йому піклувальника.
• Копія паспорта.
• Довідка про реєстрацію місця проживання.
• Документи, що підтверджують право власності на майно або право користування майном.
• Довідка лікарської комісії, яка підтверджує необхідність догляду за літньою людиною.
• Довідка про стан здоров'я особи, яка бажає здійснювати догляд.

Згідно з Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які є:

• Опікунами осіб з інвалідністю, які визнані судом недієздатними.
• Особами, зайнятими постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи.
• Особами, зайнятими постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд..

Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.