Здравствуйте,Я мобилизованный , заболел туберкулёзом какие выплаты мне положено ,в том числе боевые 100т.положены?

Доброго дня, Олексію!

Звичайно, бажано було б отримати від Вас більше предметної інформації з приводу хвороби, але обійдуся поки що тим, що є.

Почнемо з одноразової допомоги. Порядок призначення і виплати цієї допомоги затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (зі змінами). Зазначена виплата залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у якому вперше встановлена інвалідність або ступінь втрати працездатності.

Згідно з положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня встановлено у сумі 2684 гривні.

Одноразова грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати подання документів до уповноваженого органу. У разі встановлення інвалідності право на отримання допомоги виникає станом на:

дату, зазначену в довідці медико-соціальної експертної комісії;

в разі повторного огляду та зміни групи інвалідності — дату, зазначену в довідці медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про первинне встановлення інвалідності;

у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності — дату, зазначену у довідці МСЕК.

Щоб отримати одноразову грошову допомогу, необхідно подати документи до структурних підрозділів державних органів. Для чинних військовослужбовців — це військова частина, де вони проходять службу. Для звільнених з військової служби — регіональний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем мешкання/реєстрації.

Якщо військовослужбовець, крім строкової служби, дістав інвалідність під час служби, то розмір виплати залежить від групи інвалідності. Доречи у Вашому випадку як раз варто подумати про можливе проходження МСЕК на предмет встановлення інвалідності!

Якщо інвалідність військовослужбовця (крім строкової служби) настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання, яке він дістав під час виконання обов’язків військової служби (чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин), допомогу виплачують у розмірі:

400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, — у разі встановлення інвалідності I групи (1 073 600 грн);

300-кратного прожиткового мінімуму — II групи (805 200 грн);

250-кратного прожиткового мінімуму — III групи (671 000 грн).

Виплата військовослужбовцю (крім строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, нараховується у розмірі:

120-кратного прожиткового мінімуму — I групи (322 080 грн);

90-кратного прожиткового мінімуму — II групи (241 560 грн);

70-кратного прожиткового мінімуму — III групи (187 880 грн).

Якщо йдеться про військовослужбовця строкової служби, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, то для цих категорій осіб, інвалідність яких настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного їм під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період строкової військової служби, проходження таких зборів, служби у військовому резерві, грошова допомога виплачується у таких розмірах:

322 080 грн — для І групи інвалідності;

241 560 грн — для ІІ групи інвалідності;

187 880 грн — для ІІІ групи інвалідності.

Допомога в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання без встановлення інвалідності.

Якщо людина частково втратила працездатність без встановлення інвалідності, то розмір одноразової грошової допомоги залежить від ступеня втрати працездатності. Його встановлює медико-соціальна експертна комісія. Виплата визначається у відсотках від:

− 70-кратного прожиткового мінімуму (187 880 грн): військовослужбовцю, який зазнав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов’язків військової служби, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

− 50-кратного прожиткового мінімуму (134 500 грн): військовослужбовцю строкової військової служби, а також особі, звільненій із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов’язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її зі строкової військової служби;

− 50-кратного прожиткового мінімуму (134 500 грн): військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який зазнав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов’язків служби у військовому резерві.

Важливо! Виплата одноразової грошової допомоги взагалі не здійснюються, якщо травма, захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста є наслідком:

— вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

— вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння;

— навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

— подання особою свідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

ВАМ ВАРТО ЗНАТИ І БУТИ ДО ТОГО ГОТОВИМ, ЩО ЧАСТО КОМАНДИРИ ЧАСТИН У ТАКИХ ВИПАДКАХ, ЯК У ВАС, ВИВОДЯТЬ ВС ПОЗА ШТАТ. ЦЕ ГРУБЕ ПОРУШЕННЯ БАГАТЬОХ ЗАКОНІВ!

Спочатку про виведення поза штат:

Такого поняття як «позаштатний військовослужбовець» не може існувати та і не існує! Ця хибна практика позичена командирами частин із законодавства про працю, перекручена до не можна і виведена на жаль у протизаконну «традицію».

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2008 № 105/13/116-08:

«позаштатний працівник – це вільний працівник (самозайнята особа) , що виконує разове замовлення або тимчасову роботу без зарахування до штату підприємства (компанії)».

Отже, виходячи з реального відображеного в законні визначення, виводячи своїх підлеглих «поза штат», командири частин по суті виводять військовослужбовців з особового складу частини без дотримання відповідного порядку, а це АБСОЛЮТНО НЕМОЖЛИВО!

Більш того, якщо далі слідувати цій аналогії, чинним законодавством прямої норми щодо порядку виведення поза штат працівників не передбачено!

Тому для виведення штатних працівників/військовослужбовців поза штат перш за все необхідно провести скорочення штату з попередженням працівників/військовослужбовців не пізніше ніж за 2 місяці згідно ст. 49-2 Кодексу законів про працю України.

В такому разі керівник/командир частини зобов’язаний видати наказ про внесення змін до штатного розпису/особового складу частини, або скасувати старий і прийняти новий. Лише потім скорочених працівників/військовослужбовців можна прийняти поза штат на підставі договору цивільно правого характеру, де вони зможуть виконувати роботу яка не передбачена штатним розписом/Статутом внутришньої служби. Вимоги до укладення договору про працю з позаштатним працівником/вільнонайманим регулюються главою 61 Цивільного кодексу України як договір підряду або главою 63 Цивільного кодексу України як договір про надання послуг.

А ось позбавлення на цій підставі всіх належних військовослужбовцю виплат. Тим більше, коли той отримав пораненнячи хворобу, пов’язані із захистом Батьківщини – це грубе перевищення командиром його службових повноважень!

Під час поранення, лікування чи хвороби та реабілітаційної відпустки за рішенням ВЛК військовослужбовець має право на усі належні йому виплати включно з бойовими винагородами!

Питання виплат пораненим військовослужбовцям регулює наказ міністра оборони №260, відповідні рішення міністра оборони, а також постанова №168, яка вийшла під час воєнного стану.

Військовослужбовець, який отримав поранення чи захворів у зоні проведення бойових дій, має право на такі виплати:

грошове забезпечення, яке наразі складає мінімум 13 тисяч гривень

додаткову винагороду відповідно до постанови №168 (так звані «бойові») – з розрахунку 100 тисяч гривень на місяць

матеріальну допомогу для розв'язання соціально-побутових питань

«Бойові» виплачуються за час того, як військовослужбовець отримав поранення по той час, коли він евакуюється з одного лікувального закладу до іншого, перебуває на лікуванні у шпиталі, а також після лікування, якщо йому надається військово-лікарською комісією відпустка за станом здоров'я.

Матеріальну допомогу для розв'язання соціально-побутових питань виплачують тим, хто отримав поранення чи травми, пов'язані із захистом батьківщини, у районах ведення бойових дій. Вона дорівнює розміру мінімального забезпечення і становить 13 тисяч гривень. Її можна отримати тільки раз на рік. Він додає, що грошове забезпечення виплачується військовослужбовцям, термін лікування яких не перевищує 4 місяці безперервно. У разі, якщо термін лікування військовослужбовця перевищує 4 місяці, для продовження виплати йому забезпечення має бути висновок ВЛК, в якому зазначається термін, на який продовжено його лікування. Тобто, якщо боєць отримав поранення 25 березня, вже у липні має знову засідати ВЛК, яка зазначить, на який термін продовжити лікування. На цей час продовжується виплата грошового забезпечення і так званих «бойових».

Також Вам слід знати все про Військово-лікарську комісію

Військово-лікарська комісія (ВЛК) – це єдиний орган, створений для визначення причинного зв’язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтваз проходженням служби/ виконання обов’язків служби/ захисту Батьківщини. Постанова ВЛК щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання є одним з документів, які військовослужбовець має подати для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Хто дає направлення на медичний огляд ВЛК?

Направлення військовослужбовців на медичний оглядВЛК (в залежності від причин проведення такого огляду) проводиться:

прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище (зазвичай проводиться за рапортом військовослужбовця);

начальниками військових лікувальних закладів за місцем лікування.

Крім того, направлення може бути видане органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України; прокуратурою; судом; начальниками гарнізонів, штатних ВЛК; військовими комендантами гарнізонів; військовими комісарами.

У випадку направлення військовослужбовця на огляд ВЛК військовою частиною з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, надається оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва). Вказаний документ має переважне значення для постанов ВЛК, оскільки…

Які постанови приймає ВЛК?

За результатом огляду військовослужбовця, який отримав травму, поранення, контузію ВЛК, серед іншого, вирішує наступні питання.

І. Встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців.

У разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях (п.21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України)*:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов’язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, або одержане внаслідок правопорушення.

ґ) "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

* Слід звернути увагу, що до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України не вносились зміни. У зв’язку з цим, можливі зміни у зазначених формулюваннях.

Чи потребує переведення до іншого військового / цивільного лікувального закладу?

У воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин - у батальйонах (командах) видужуючих). Проте, за постановою ВЛК, військовослужбовця можуть перевести до іншого медичного закладу (абз.10 пп. в п.20.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).

ІІІ. Чи потребує військовослужбовець звільнення від виконання службових обов’язків/ відпустки за станом здоров’я?

У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров'я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров'я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань - повторно продовжена ще на 30 календарних днів (п.6.35 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).

Придатність військовослужбовця до проходження служби.

Якщо після продовження відпустки за станом здоров'я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов'язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби (п.6.35 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України)

Як діяти, якщо Ви не погоджуєтесь з постановою ВЛК?

Якщо у Вас виникають сумніви у правомірності постанови ВЛК Ви маєте право:

1)звернутись до ВЛК вищого рівня для перегляду такої постанови;

2)або оскаржити таку постанову в судовому порядку

У разі виникнення уточнюючих питань, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото.

Вітаю!

Медичні сили Збройних Сил України та Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України роз’яснюють, що військовослужбовцям ЗСУ, які отримали ушкодження чи захворіли, виплачується грошове забезпечення за останніми займаними посадами за період звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою та перебуванні на лікуванні в лікарняних закладах і у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою (відпустці за станом здоров’я).

Виплата грошового забезпечення здійснюється на підставі наказу командира (начальника, керівника). Тож електронний лікарняний, який може бути автоматично сформований для військовослужбовця, не потребує опрацювання – за ним не потрібно проводити розрахунки та подавати заяву до Фонду соціального страхування України.

07.06.2018

м. Київ

N 260

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України26 червня 2018 р. за N 745/32197

https://ips.ligazakon.net/document/RE32197?an=2

У разі змін розмірів (норм) щомісячних основних або додаткових видів грошового забезпечення під час проходження військової служби (у тому числі під час відряджень, відпусток, навчання, звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою, перебування на лікуванні в лікарняних закладах та розпорядженні тощо) здійснюється перерахунок грошового забезпечення з дня, з якого відбулися відповідні зміни.

XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану

УВАЖНО ВИВЧІТЬ ЦЕЙ РОЗДІЛ. ТОМУ ЩО ДЛЯ ПОВНОЇ ВІДПОВІДІ НА ВАШЕ ПИТАННЯ НЕ ВИСТАЧАЄ ІНФОРМАЦІЇ.

Доброго дня!

Допоки на ВЛК не визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військової служби, він не є звільненим з військової служби, не може бути виключений зі спиків особового складу в/ч (поза штатом) та маєж право на виплату грошового забезпечння, в тому числі додаткових винагород з розрахунку 30 000 та 100 000 грн. Вважаю за належне подати чоловіку на ім'я командира в/ч рапорт (під реєстрацію його вручення на його примірнику у стройовій частині, безпосереднім командиром "по команді"; рекомендованим листом з повідомлнням про вручення) про незаконність наказу про виключення з особового складу, скасування наказу, нарахування та виплату належних сум грошового забезпечення під страхом оскарження відмови у рапорті у суду в порядку адміністративного судочинства.

Нормативне обгрунтування

"ПОРЯДОК виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n22):

" I. Загальні положення...

7... Військовослужбовцям, які включаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов’язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення...

XXIII. Виплата грошової допомоги для оздоровлення

1. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

2. Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату...

XXXI. Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби...

2. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які на день звільнення з військової служби перебувають на лікуванні в лікарняному закладі чи у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою, грошове забезпечення виплачується до дня повернення до місця служби включно, але не більше загального терміну перебування на лікуванні в лікарняних закладах, а тим, які перебувають у щорічній основній чи додатковій відпустці, - до дня закінчення відпустки включно...

XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану..

10. У період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:...

у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

11. Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

12. Керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров’я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки...

{Порядок доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 - застосовується з 01 лютого 2023 року}".

Закон України " Про військовий обов'язок і військову службу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2):

" Стаття 26. Звільнення з військової служби...

4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:...

2) під час воєнного стану:..

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;..".

Якщо комісований:

Згідно ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядка та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою КМУ від 28 травня 2008 р. N 499,

Одноразова грошова допомога виплачується:

- військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається:

для військовослужбовців строкової служби - за максимальним посадовим окладом за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення;

для військовозобов'язаних чи резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, - за посадою виходячи з окладу за військовим званням у запасі та максимального окладу за посадою, до якої вони були приписані в запасі, на день втрати працездатності;

3. Особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва);

копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності;

копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Щодо питання отримання довідки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).

Згідно п. 17 Положення "Про медико-соціальну експертизу", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно п. 15 Положення про МСЕК, Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Згідно п. 4 Порядка Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності № 1317, Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Таким чином, для отримання грошової компенсації, Вам необхідно звернутися до лікаря за місцем Вашого проживання або за місцем лікування, який Вам має надати направлення на МСЕК згідно ф.№088/о яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров’я України

14.02.2012 № 110.

Лікар зобов'язаний Вам надати вказане направлення НЕ пізніше ніж через чотири місяці з дня настання тимчасової непрацездатності, а НЕ після 1 року реабілтації.

Тобто, Ваш лікар зобов'язаний зараз надати Вам направлення на МСЕК.

Згідно до Положення про МСЕК, відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я.

У разі, якщо керівництво лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я відмовляється надати Вам направлення до МСЕК, Ви маєте право звернутися до Міністерства охорони здоров'я України з відповідною скаргою.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Олексій!

- РЕКОМЕНДУЮ СПОЧАТКУ ТРЕБА ПІТИ У ВІДПУСТКУ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ'Я.

ЩОДО ВІДПУСТКИ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ"Я:

Відпустка для лікування у зв'язку з хворобою:

• визначається характером захворювання
• не більше 4 місяців підряд

• із збереженням грошового та матеріального забезпечення
• на підставі висновку військово-лікарської комісії.

АЛГОРИТМ ДІЙ:

1) ВАМ ТРЕБА СПОЧАТКУ ЗВЕРНУТИСЯ З РАПОРТОМ ДО КОМАНДИРА ПРО ТЕ, ЩО ВИ ЗАХВОРІЛИ ТА АМ ТРЕБА ПРОВЕСТИ ЛІКУВАННЯ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО ГОСПІТАЛЮ.

2) У ВІЙСЬКОВОМУ ГОСПІТАЛІ ПРОЙТИ МЕДИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ, ЛІКУВАННЯ ТА ОТРИМАТИ ВІДПУСТКУ (КІЛЬКІСТЬ ДНІВ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД СТАНУ ЗДОРОВ"Я ТА ВИСНОВКУ ЛІКАРЯ).

НОРМАТИВНЕ ОБГРУНТУВАННЯ:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 15, ст.190):

Про соціальний і правовий з... | від 20.12.1991 № 2011-XII (rada.gov.ua)

"Стаття 10-1. Право військовослужбовців на відпустки. Порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них...

8. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України...

11. У зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).

Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою не надається...".

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України17 листопада 2008 р. за № 1109/15800

ПОЛОЖЕННЯ

про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України:

Про затвердження Положення про в... | від 14.08.2008 № 402 (rada.gov.ua)

"6. Медичний огляд військовослужбовців

6.1. Направлення на медичний огляд проводиться:

а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;

б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами...

6.5. Для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров'я або звільненні від виконання службових обов'язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником відділення або профільним головним (провідним) фахівцем військового лікувального закладу, у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.

6.6. Військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом. Військовослужбовці, крім того, оглядаються ВЛК за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.

6.7. Військовослужбовці за контрактом, з числа осіб офіцерського складу, які подаються на звільнення за станом здоров'я до завершення п'ятирічного терміну служби після закінчення ВВНЗ (військових навчальних підрозділів ВНЗ, закордонних навчальних закладів тощо), участі у ММО або у складі миротворчого персоналу, служби у багатонаціональних штабах, військових місіях або в апараті військових аташе за кордоном, направляються на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби виключно у Національний військово-медичний клінічний центр з обов'язковим оглядом головним хірургом або головним терапевтом Міністерства оборони України за профілем діагностованного захворювання.

6.8. На осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - історія хвороби.

Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітини. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров'я або у звільненні від виконання службових обов'язків, проводиться за медичними показаннями.

6.9. При медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я.

6.10. Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).

Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

6.11. Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).

Постанова ВЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов'язків (занять) за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

6.12. У разі коли є незаперечні дані, що здатність до проходження військової служби за станом здоров'я не відновиться, постанова ВЛК про потребу військовослужбовців у відпустці за станом здоров'я не приймається, а вирішується питання про придатність їх до військової служби.

При огляді військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання у дисциплінарному батальйоні або на гауптвахті, постанова про необхідність надання їм відпустки за станом здоров'я ВЛК не приймається. Лікування їх має бути завершене у військовому госпіталі або у лазареті медичного пункту дисциплінарного батальйону.

6.13. Відпустка за станом здоров'я військовослужбовцям у мирний час надається на 30 календарних днів. За медичними показаннями після травм (поранень, контузій) або оперативного лікування ВЛК приймає постанову про потребу у відпустці за станом здоров'я на 45 або 60 календарних днів. За наявності медичних показань відпустка за станом здоров'я ВЛК продовжується на 30 календарних днів, а в окремих випадках - на 45 або на 60 календарних днів.

6.14. Загальний термін безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні у військових (цивільних) лікувальних закладах, включаючи і відпустку за станом здоров'я, у мирний час не повинен перевищувати 4 місяці, а для хворих на туберкульоз - 12 місяців. Після закінчення визначеного терміну перебування на безперервному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я військовослужбовці підлягають медичному огляду для визначення ступеня придатності до військової служби. У разі визнання їх ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час вони можуть бути подані до звільнення з військової служби до виписки із військового (цивільного) лікувального закладу.

6.15. Відпустка за станом здоров'я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК.

При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров'я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.

Після закінчення відпустки за станом здоров'я військовослужбовці (крім курсантів ВВНЗ) за рішенням військових комісарів, начальників гарнізонів або органів управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України можуть пройти повторний медичний огляд за місцем проведення відпустки для визначення придатності їх до військової служби.

6.16. У зв'язку із хворобою ВЛК може приймати постанову про потребу у звільненні від виконання службових обов'язків від 10 до 15 календарних днів, а щодо військовослужбовців строкової військової служби, у мирний час, - у тому числі з перебуванням у лазареті медичного пункту військової частини.

Постанова ВЛК про продовження звільнення від виконання службових обов'язків приймається кожний раз не більше як на 10 календарних днів, але в цілому не може перевищувати 30 календарних днів.

6.17. Медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво, захворювання) під час захисту держави, у ММО, у країнах, де ведуться бойові дії, здійснюється ВЛК тільки після закінчення лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі.

6.18. У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці за станом здоров'я ВЛК не приймається. У разі коли ці особи визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову про звільнення від виконання службових обов'язків до 30 діб.

6.19. У разі коли особа, направлена на медичний огляд, відмовляється (ухиляється) від призначеного лікарем обстеження, що унеможливлює прийняття ВЛК відповідної постанови, за рішенням консиліуму лікарів (за участю головних (провідних) спеціалістів та командування військового лікувального закладу) її дозволяється виписувати із військового лікувального закладу без проведення медичного огляду з офіційним повідомленням командира (начальника) військової частини, яким ця особа була направлена на медичний огляд, та записом у медичній книжці.

6.20. У разі переведення військовослужбовців для продовження лікування з одного лікувального закладу до іншого (з військового (цивільного) до цивільного (військового)), якщо це пов'язано з переїздом, ВЛК приймає відповідну постанову, яка оформлюється довідкою ВЛК та затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

6.21. ВЛК можуть приймати постанову про перевезення того, хто пройшов медичний огляд, повітряним, морським (річковим), залізничним, автомобільним транспортом залежно від стану його здоров'я і необхідності надання останньому невідкладної медичної допомоги.

6.22. Якщо військовослужбовець, який пройшов медичний огляд, направлений до іншого військового лікувального закладу, у відпустку за станом здоров'я або до місця служби після виписки із лікувального закладу, потребує супроводу, то ВЛК у своїй постанові зазначає кількість супроводжуючих...

6.25. Військовослужбовцям-жінкам відпустка у зв'язку з вагітністю надається на підставі постанови госпітальної або гарнізонної ВЛК з дня виникнення у них права на відпустку. Строк вагітності установлюється відповідним медичним закладом.

Постанова ВЛК про потребу у відпустці у зв'язку з вагітністю оформляється довідкою про вагітність (додаток 16), яка затвердженню штатною ВЛК не підлягає і видається на руки військовослужбовцю-жінці або висилається командиру військової частини, де вона проходить службу.

6.26. Щодо військовослужбовців, визнаних непридатними до служби в високомобільних десантних військах, спецспорудах, до підводного керування танків, до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, відряджень за кордон, у ММО тощо, ВЛК одночасно вирішують питання про придатність їх до військової служби за графами I, II, III Розкладу хвороб залежно від військового звання з подальшим затвердженням свідоцтва про хворобу штатною ВЛК.

6.27. Медичний огляд верхолазів (верхолазними роботами вважаються всі роботи, коли основним засобом запобігання падінню робітників з висоти в усіх випадках пересування є запобіжний пояс) проводиться один раз на 12 місяців, а осіб, які працюють на висоті (роботами на висоті вважаються усі роботи, які виконуються на висоті 1,5 м від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу, над яким проводяться роботи з монтажних пристосувань або безпосередньо з елементів конструкцій, обладнання, машин та механізмів під час їх встановлення, експлуатації, монтажу та ремонту), кранівників баштових та автомобільних кранів, осіб, зайнятих на роботах з обслуговування діючих електроустановок (черговий персонал, який обслуговує діючі електроустановки з напругою 127 В і вище та проводить у них оперативні переключення; персонал, який виконує налагоджувальні, монтажні роботи та високовольтні випробування на цих електроустановках; персонал, який проводить роботи під напругою в електроустановках з напругою 127 В та вище), - один раз на 2 роки.

Особи, які призначаються на роботи на висоті, верхолазні роботи та пов'язані з підніманням на висоту, а також з обслуговування підйомних механізмів і установок та діючих електроустановок, проходять обстеження в обсязі, передбаченому керівництвом з диспансеризації військовослужбовців.

Крім цього, медичний огляд додатково проводиться особам, які призначаються:

на роботи на висоті, верхолазні роботи, пов'язані з підійманням на висоту, - обстеження вестибулярного апарату;

на роботи з обслуговування діючих електроустановок - обстеження полів зору та вестибулярного апарату.

6.28. У разі коли ВЛК після амбулаторного обстеження не може прийняти остаточної постанови, вона направляє військовослужбовця на стаціонарне обстеження у військовий лікувальний заклад з подальшим оглядом його госпітальною ВЛК.

Дозволяється направляти військовослужбовців на обстеження у цивільні лікувально-профілактичні заклади. Після закінчення обстеження у цивільному лікувально-профілактичному закладі складається Акт дослідження стану здоров'я. Акт на руки обстеженому не видається, а висилається поштою або передається посильним у ВЛК, яка направила його на обстеження.

6.29. Огляд військовослужбовців для встановлення придатності до підводного водіння танків проводиться один раз у 2 роки, а також при змінах у стані здоров'я...

6.35. У воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин - у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров'я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров'я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань - повторно продовжена ще на 30 календарних днів. Постанова ВЛК про продовження відпустки за станом здоров'я записується в книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЛК, на підставі якої була надана перша відпустка за станом здоров'я, і підписується головою, членами комісії (не менше двох), секретарем комісії та скріплюється гербовою печаткою.

Якщо після продовження відпустки за станом здоров'я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов'язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби...".

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!

"ПОРЯДОК виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n22):

" I. Загальні положення...

9...Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою (відпустці за станом здоров’я) (далі - відпустка для лікування у зв’язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства...

XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану...

10. У період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:...

у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії...".

---

Доброго дня, Олексію! Як передбачено наведеним Порядком виплати грошового забезпечення, Ви маєте право на одержання сум грошового забезпечення, в тому числі належні для Вас надбавки під час лікування у медичних закладах у зв'язку із хворобою, але не довше 4 місяців; після 4 місяців необхідні висновок ВЛК щодо необхідності продовження лікування та наказ командира в/ч про продовження виплати грошового забезпечення. Щодо додаткової винагороди з розрахунку 1000 грн., то ці суми передбачені до виплати у випадку стаціонарного лікування, але у зв'язку з пораненням, як передбачено Порядком - виплати цих сум під час лікування з підстав хвороби не передбачено. Тому, як я вважаю, права на одрежання цієї додаткової винагороди Ви не маєте.

Вітаю, Олексію!

Нахожусь на стационарном лечении в туб.диспансере, заболел туберкулёзом на войне ,мобилизованный.какой статус заболевания (ранение,потеря здоровья)и какие выплаты положены.сейчас платят только оклад.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 28 лютого 2022 р. № 168 Київ

Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%B...

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 1000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

...

у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

ЯКЩО БУДЕ ВСТАНОВЛЕНО, ЩО ВАША ХВОРОБА БУЛА РОЗВИНЕНА НА ВІЙСЬКОВІЙ СЛУЖБІ І ПОВ'ЯЗАНА ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ, ТОБІ БУДУТЬ ВИПЛАЧУВАТИ 100 ТИС. В ІНШОМУ ВИПАДКУ НА ЇХ ВИПЛАТУ МОЖЕТЕ НЕ РОЗРАХОВУВАТИ.

ЩОДО ГРОШОВОЇ ДОПОМОГИ, ТО ВОНА МОЖЛИВА ЛИШЕ ПІСЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ВАМ ІНВАЛІДНОСТІ.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Вітаю.

Порядок призначення і виплати цієї допомоги затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (зі змінами). Зазначена виплата залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у якому вперше встановлена інвалідність або ступінь втрати працездатності.

Згідно з положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня встановлено у сумі 2684 гривні.

Одноразова грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати подання документів до уповноваженого органу. У разі встановлення інвалідності право на отримання допомоги виникає станом на:

дату, зазначену в довідці медико-соціальної експертної комісії;

в разі повторного огляду та зміни групи інвалідності — дату, зазначену в довідці медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про первинне встановлення інвалідності;

у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності — дату, зазначену у довідці МСЕК.

Щоб отримати одноразову грошову допомогу, необхідно подати документи до структурних підрозділів державних органів. Для чинних військовослужбовців — це військова частина, де вони проходять службу. Для звільнених з військової служби — регіональний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем мешкання/реєстрації.

Якщо військовослужбовець, крім строкової служби, дістав інвалідність під час служби, то розмір виплати залежить від групи інвалідності. Доречи у Вашому випадку як раз варто подумати про можливе проходження МСЕК на предмет встановлення інвалідності!

Якщо інвалідність військовослужбовця (крім строкової служби) настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання, яке він дістав під час виконання обов’язків військової служби (чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин), допомогу виплачують у розмірі:

400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, — у разі встановлення інвалідності I групи (1 073 600 грн);

300-кратного прожиткового мінімуму — II групи (805 200 грн);

250-кратного прожиткового мінімуму — III групи (671 000 грн).

Виплата військовослужбовцю (крім строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, нараховується у розмірі:

120-кратного прожиткового мінімуму — I групи (322 080 грн);

90-кратного прожиткового мінімуму — II групи (241 560 грн);

70-кратного прожиткового мінімуму — III групи (187 880 грн).

Якщо йдеться про військовослужбовця строкової служби, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, то для цих категорій осіб, інвалідність яких настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного їм під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період строкової військової служби, проходження таких зборів, служби у військовому резерві, грошова допомога виплачується у таких розмірах:

322 080 грн — для І групи інвалідності;

241 560 грн — для ІІ групи інвалідності;

187 880 грн — для ІІІ групи інвалідності.

Допомога в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання без встановлення інвалідності.

Якщо людина частково втратила працездатність без встановлення інвалідності, то розмір одноразової грошової допомоги залежить від ступеня втрати працездатності. Його встановлює медико-соціальна експертна комісія. Виплата визначається у відсотках від:

− 70-кратного прожиткового мінімуму (187 880 грн): військовослужбовцю, який зазнав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов’язків військової служби, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

− 50-кратного прожиткового мінімуму (134 500 грн): військовослужбовцю строкової військової служби, а також особі, звільненій із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов’язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її зі строкової військової служби;

− 50-кратного прожиткового мінімуму (134 500 грн): військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який зазнав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов’язків служби у військовому резерві.

Важливо! Виплата одноразової грошової допомоги взагалі не здійснюються, якщо травма, захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста є наслідком:

— вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

— вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння;

— навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

— подання особою свідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

ВАМ ВАРТО ЗНАТИ І БУТИ ДО ТОГО ГОТОВИМ, ЩО ЧАСТО КОМАНДИРИ ЧАСТИН У ТАКИХ ВИПАДКАХ, ЯК У ВАС, ВИВОДЯТЬ ВС ПОЗА ШТАТ. ЦЕ ГРУБЕ ПОРУШЕННЯ БАГАТЬОХ ЗАКОНІВ!

Спочатку про виведення поза штат:

Такого поняття як «позаштатний військовослужбовець» не може існувати та і не існує! Ця хибна практика позичена командирами частин із законодавства про працю, перекручена до не можна і виведена на жаль у протизаконну «традицію».

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2008 № 105/13/116-08:

«позаштатний працівник – це вільний працівник (самозайнята особа) , що виконує разове замовлення або тимчасову роботу без зарахування до штату підприємства (компанії)».

Отже, виходячи з реального відображеного в законні визначення, виводячи своїх підлеглих «поза штат», командири частин по суті виводять військовослужбовців з особового складу частини без дотримання відповідного порядку, а це АБСОЛЮТНО НЕМОЖЛИВО!

Більш того, якщо далі слідувати цій аналогії, чинним законодавством прямої норми щодо порядку виведення поза штат працівників не передбачено!

Тому для виведення штатних працівників/військовослужбовців поза штат перш за все необхідно провести скорочення штату з попередженням працівників/військовослужбовців не пізніше ніж за 2 місяці згідно ст. 49-2 Кодексу законів про працю України.

В такому разі керівник/командир частини зобов’язаний видати наказ про внесення змін до штатного розпису/особового складу частини, або скасувати старий і прийняти новий. Лише потім скорочених працівників/військовослужбовців можна прийняти поза штат на підставі договору цивільно правого характеру, де вони зможуть виконувати роботу яка не передбачена штатним розписом/Статутом внутришньої служби. Вимоги до укладення договору про працю з позаштатним працівником/вільнонайманим регулюються главою 61 Цивільного кодексу України як договір підряду або главою 63 Цивільного кодексу України як договір про надання послуг.

А ось позбавлення на цій підставі всіх належних військовослужбовцю виплат. Тим більше, коли той отримав пораненнячи хворобу, пов’язані із захистом Батьківщини – це грубе перевищення командиром його службових повноважень!

Під час поранення, лікування чи хвороби та реабілітаційної відпустки за рішенням ВЛК військовослужбовець має право на усі належні йому виплати включно з бойовими винагородами!

Питання виплат пораненим військовослужбовцям регулює наказ міністра оборони №260, відповідні рішення міністра оборони, а також постанова №168, яка вийшла під час воєнного стану.

Військовослужбовець, який отримав поранення чи захворів у зоні проведення бойових дій, має право на такі виплати:

грошове забезпечення, яке наразі складає мінімум 13 тисяч гривень

додаткову винагороду відповідно до постанови №168 (так звані «бойові») – з розрахунку 100 тисяч гривень на місяць

матеріальну допомогу для розв'язання соціально-побутових питань

«Бойові» виплачуються за час того, як військовослужбовець отримав поранення по той час, коли він евакуюється з одного лікувального закладу до іншого, перебуває на лікуванні у шпиталі, а також після лікування, якщо йому надається військово-лікарською комісією відпустка за станом здоров'я.

Матеріальну допомогу для розв'язання соціально-побутових питань виплачують тим, хто отримав поранення чи травми, пов'язані із захистом батьківщини, у районах ведення бойових дій. Вона дорівнює розміру мінімального забезпечення і становить 13 тисяч гривень. Її можна отримати тільки раз на рік. Він додає, що грошове забезпечення виплачується військовослужбовцям, термін лікування яких не перевищує 4 місяці безперервно. У разі, якщо термін лікування військовослужбовця перевищує 4 місяці, для продовження виплати йому забезпечення має бути висновок ВЛК, в якому зазначається термін, на який продовжено його лікування. Тобто, якщо боєць отримав поранення 25 березня, вже у липні має знову засідати ВЛК, яка зазначить, на який термін продовжити лікування. На цей час продовжується виплата грошового забезпечення і так званих «бойових».

Також Вам слід знати все про Військово-лікарську комісію

Військово-лікарська комісія (ВЛК) – це єдиний орган, створений для визначення причинного зв’язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтваз проходженням служби/ виконання обов’язків служби/ захисту Батьківщини. Постанова ВЛК щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання є одним з документів, які військовослужбовець має подати для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Хто дає направлення на медичний огляд ВЛК?

Направлення військовослужбовців на медичний оглядВЛК (в залежності від причин проведення такого огляду) проводиться:

прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище (зазвичай проводиться за рапортом військовослужбовця);

начальниками військових лікувальних закладів за місцем лікування.

Крім того, направлення може бути видане органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України; прокуратурою; судом; начальниками гарнізонів, штатних ВЛК; військовими комендантами гарнізонів; військовими комісарами.

У випадку направлення військовослужбовця на огляд ВЛК військовою частиною з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, надається оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва). Вказаний документ має переважне значення для постанов ВЛК, оскільки…

Які постанови приймає ВЛК?

За результатом огляду військовослужбовця, який отримав травму, поранення, контузію ВЛК, серед іншого, вирішує наступні питання.

І. Встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців.

У разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях (п.21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України)*:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов’язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, або одержане внаслідок правопорушення.

ґ) "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

* Слід звернути увагу, що до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України не вносились зміни. У зв’язку з цим, можливі зміни у зазначених формулюваннях.

Чи потребує переведення до іншого військового / цивільного лікувального закладу?

У воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин - у батальйонах (командах) видужуючих). Проте, за постановою ВЛК, військовослужбовця можуть перевести до іншого медичного закладу (абз.10 пп. в п.20.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).

ІІІ. Чи потребує військовослужбовець звільнення від виконання службових обов’язків/ відпустки за станом здоров’я?

У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров'я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров'я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань - повторно продовжена ще на 30 календарних днів (п.6.35 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).

Придатність військовослужбовця до проходження служби.

Якщо після продовження відпустки за станом здоров'я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов'язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби (п.6.35 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України)

Як діяти, якщо Ви не погоджуєтесь з постановою ВЛК?

Якщо у Вас виникають сумніви у правомірності постанови ВЛК Ви маєте право:

1)звернутись до ВЛК вищого рівня для перегляду такої постанови;

2)або оскаржити таку постанову в судовому порядку

З повагою. для подальшої співпраці натискайте "Звернутися" або закрийте питання натиснувши галочку.

Вітаю. Перш за все, захисники реалізують свої громадянські права, які визначені Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу» та Статутом внутрішньої служби ЗСУ.

Військовослужбовцям ЗСУ, які отримали ушкодження чи захворіли, виплачується грошове забезпечення за останніми займаними посадами за період звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою та перебування на лікуванні в лікарняних закладах і у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою (відпустці за станом здоров’я).

Військовослужбовцям не нараховується та не виплачується допомога за лікарняними, натомість за ними на час хвороби зберігається грошове забезпечення та передбачено додаткову винагороду на час воєнного стану. Виплата грошового забезпечення здійснюється на підставі наказу командира.

На час воєнного стану військовослужбовці ЗСУ, які у зв’язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії або на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я, включаються до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 тис. грн, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого.

Якщо військовий під час несення служби потрапив на стаціонарне лікування з інших причин (загальні захворювання), йому належить до виплати додаткова винагорода в розмірі 30 тис. грн (із розрахунку на місяць).

У випадку, коли військовий потрапив на стаціонарне лікування по самозверненню до закладу охорони здоров’я або скористався викликом швидкої медичної допомоги по лінії «103», йому для отримання у подальшому грошової винагороди, необхідно обов’язково повідомити медичним працівникам про перебування на військовій службі у ЗСУ. Крім того, поставити до відома безпосередньо командира.

За яких умов військовослужбовець може бути звільнений з військової служби за станом здоров’я або отримати відпустку:

• обов’язковою умовою є проходження обстеження та медичного огляду, на який має направити військовослужбовця командир;
• на час проходження обстежень керівництво має відправити хворого у відпустку для проходження медкомісії;
• підставою для звільнення за станом здоров’я є висновок (постанова) ВЛК про непридатність до військової служби з вилученням із військового обліку.
• військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами.

Як діяти, якщо командир (начальник) відмовляється скерувати військовослужбовця на медичний огляд?

За дисциплінарним Статутом ЗСУ, оскаржити дії командира можна, спрямувавши особисту скаргу до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку.

Дії військових начальників, які відмовляються скерувати військовослужбовця на медичний огляд для встановлення придатності до військової служби, можуть кваліфікуватися як адміністративне правопорушення, зокрема за ст. 172-13 (зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисливою метою чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб) та ст. 172-16 КУпАП (умисне невиконання військовою службовою особою покладених на неї службових обов’язків). Протокол про таке адміністративне правопорушення може складати прокурор або органи управління Військової служби правопорядку ЗСУ.

На яку допомогу можуть розраховувати члени сім’ї військових, що померли внаслідок захворювання, пов’язаного з несенням служби:

Згідно із пп. 1, 2 ч.2 ст. 16 Закону № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається у разі смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби чи мали місце в період її проходження незалежно від часу звільнення з військової служби.

Наразі вже є напрацьована судова практика з приводу спірних питань щодо права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, що настала внаслідок захворювання. Одним із останніх судових рішень є постанова КАС ВС по справі П/811/1115/16 від 19.09.2022 р. (див. посилання на ЄРСР).

Згідно вже сталої судової практики, ключовим є те, що допомога у випадку, якщо військовослужбовець під час або у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби захворів, внаслідок чого помер, призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження.

Доброго дня!

Нахожусь на стационарном лечении в туб.диспансере, заболел туберкулёзом на войне ,мобилизованный.какой статус заболевания (ранение,потеря здоровья) - для того, щоб встановити причинний зв'язок між набутою хворобою та участю в бойових діях, Вам необхідно звернутись до ВЛК з цим питанням (дозволяється за власною ініціативою). Тобто, це безпосередньо має бути зазначено у довідці ВЛК. "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини". Вказане формулювання застосовується, якщо воно виникло в період служби у військових частинах, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається на основі висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок. І вказані документи складаються військової частини, де особа проходить військову службу. А тому вже на цьому етапі, потрібно уважно ставитися аби відповідні обставини травмування (поранення, контузії) були вірно зафіксовані з формулюванням правильного висновку про причину цього травмування.

Відповідно до пункту 6.1 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, направлення на медичний огляд проводиться військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Тому для направлення на ВЛК необхідно написати на ім’я командира військової частини два рапорти: один – про видачу довідки про обставини травми (поранення, контузії), другий – про направлення на ВЛК. Кожен рапорт рекомендується подавати у двох екземплярах та для проставлення на екземплярах заявника відмітки про отримання.

Згідно статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

У разі якщо протягом 30 місяців заявником буде отримана відмова у задоволенні одного рапорту або обох рапортів (або взагалі не отримана відповідь), заявник має право оскаржити такі дії командира військової частини до вищого за підпорядкованістю командира відповідно до ст. 110 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV.

Також заявник має право оскаржити бездіяльність командира військової частини шляхом подання адміністративного позову про визнання бездіяльності командира військової частини протиправною до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням військової частини.

Також з зазначених питань особа може звернутися на гарячу лінію Міністерства оборони України за телефоном 0 800 500 442.

Всього найкращого!