Могу ли я расторгнуть договор и вернуть свои деньги?

Вітаю. Купівля-продаж повинні бути оформлені нотаріально. Ви можете повернути в грн. через суд у разі відмови повернути кошти. Все залежить від того коли мав бути укладений дог.купівлі нотаріальний і через, що цього не відбулось. Попередній договір по суті є нікчемним, а отже сторони повинні повернути одна одній грошові кошти і т.д (якщо таке вібувалось).

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

Так, Ви можете звернутися до суду з позовом про стягнення сплачених коштів у зв язку з невиконанням умов договору

відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати сплату заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми боргу. Якщо боржник не реагує на повідомлення, заклики сплатити за спожиті послуги, свідомо накопичує борги, не звертається за допомогою, то справа передається до суду

Для початку треба направити заново письмову претензію на адресу забудовника з описом вимог - рекомендованим листом з поміткою про вручення , далі , якщо відповіді не буде, а розглянути претензію маюь у 7 -ми денний строк з дати отримання (дата на штемпелі конверта)

у 30 -ти денний термін подаєте позовну заяву про стягнення боргу, додаєте ( копію претензії , розрахунок боргу докази про відправку претензії на адресу боржника, квитанцію про сплату мита судового та копію паспорта) в заяві можна просити про забезпечення виконання боржником судового рішення , шляхом видання виконавчого листа та направлення його до ДВС для примусового виконання рішення на Вашу користь.

З повагою,,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, дуже дивний договір. Яким чином продавець відноситься до цієї нерухомості? Це не компанія яка будує дім. Які в нього права на дану квартиру не зазначено.

Також договір не містить підпису і печатки ТОВ воробьови гори. Також ви надали не повний договір.

Якщо продавець фізична особа то відповідно ви повинні були йому сплачувати кошти, а у договір і навідь не має його банківського рахунку, рахунок тільки у ТОВ і відсутня їх печатка і підпис.

На даному етапі, можу сказати що це схоже на шахрайство

Тому вам треба звертатися не до суду а до правоохоронних органів з заявою про факт шахрайства і у кримінальному провадженні подати цивільний позов про повернення коштів.

Попередньо напишіть претензію до продавця про повернення коштів. І далі вже буде видно як вони від реашують і що робити далі.

Можу допомогти все підготувати та надати повний юридичний супровід ходу справи. Для початку треба встановити всі обставини бе адвоката вам не обійтись тому звертайтесь буду радий вам допомогти.

Більш детально про шахрайство за посиланням

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A8%D0%B...

Якщо ваше питання вирішино ставте ✅ біля фото.

Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Доброго дня.

Вами надано попередній договір, але такий договір повинен бути посвідчений нотаріально, щоб мати юридичну силу. Якщо цей договір не було посвідчено нотаріально, то він не має чинності.

Так як він не має чинності, то Ви маєте право звернутися до суду з позовом про стягненн сплачених грошей по нечинному договору.

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Добрый день Юлия.

Согласно статьи 657 Гражданского кодекса Украины договор купи-продажи квартиры заключается в письменной форме и подлежит нотариальному заверению.

Статьей 635 предусмотрено, что предварительный договор заключается по форме, установленной для основного договора.

Именно предварительный договор Вы и заключили, но в простой письменной форме, а не в нотариальной, как требует закон.

Ваш договор является никчемным, статья 220 ГК прямо на это указывает.

Вы можете через суд вернуть деньги в той валюте в которой произвели платеж и имеете подтверждающие документы.

Добрый день. Вы можете отправить письменное требование продавцу о возврате денег. После этого вы можете вернуть деньги только в судебном порядке. Этот предварительный договор не действующий, так как не заверенный нотариально. Поэтому необходимо требовать возврат безосновательно полученных денежных средств.

Вітаю, ваш договір не має ні якої юридичної сили відповіно до Стаття 657 ЦКУ. Форма окремих видів договорів купівлі-продажу

1. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Алгоритм дій вирішення даного питання: напишіть претензію до Продавця з вимогою повернути кошти.

У разі відмови, враховуючи що договір не засвідченно нотаріально та даний договір не містить печатки і підпису ТОВ який був забудовником, на мою думку ви стали жертвою шахрайства і треба звертатися до поліції.

Якщо залишилися питання НАТИСКАЙТЕ КНОПКУ ЗВЕРНУТИСЯ

ЗДРАВСТВУЙТЕ, ЮЛИЯ!

ЭТО ВОЗМОЖНО РЕШИТЬ В СУДЕБНОМ ПОРЯДКЕ:

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

"Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства".

"Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу".

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

"Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку".

"Стаття 175. Позовна заява

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору".

При наличии вопросов, обращайтесь индивидуально через кнопку "Звернутися".

Всего доброго!

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 220. Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору

1. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

2. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається...

Стаття 652. Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин

1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору...".

---

Доброго дня, пані Юліє! Маю іншу думку. Дійсно, цей Ваш договір з підстави непосвідчення його нотаріально є нікчмений, але відповідно до ч.2 ст.220 ЦК відповідач може подати зустрічний позов про визнання договору дійсним. Як я вважаю слід розірвати цей договір в порядку наведеної ст.651 ЦК - у зв'язку з істотною зміною обставин, а саме - обставиною війни в Україні, військовими діями у м.Харкові, фактом "прильоту" по збудованому будинку. Для застосування цієї ст.651 ЦК необхідно подати на ім'я "Продавця" заяву (під реєстрацію її вручення на своєму примірнику, рекомедованим листом з повідомленням про вручення, через нотаріуса) про розірвання договору з обгрунтуванням всіх чотирьох умов істотної зміни обставин та повернення сплачених коштів (викладення банківських реквізитів Вашого рахунку для безготівкового перерахування коштів). Далі, у випадку відмови або залишення заяви без уваги, звертатись з позовом до суду.

Доброго дня, Юлія!

В Новостройке я покупала однокомнатную квартиру из-за коронавирус и войны договор купли-продажи я не имею.Только сейчас за 28400 и погашением всех долгов коммунальных услуг мы можем заключить договор.Ключи от квартиры я не забирала.В дом был прилёт, квартира не пострадала. Фото договора прикрепляю.

1. Могу ли я расторгнуть договор так как были не выполнены условия со стороны продавца и вернуть себе деньги в $ эквиваленте или в грн??

Порядок розторгнення попереднього договору із забудовником ніяк у Вашій угоді не прописаний, тому у відповідності з цим зробити це було б нескладно.

Але проблема полягає в тому, що при підписанні цього правочину була недотримана передбачена законом нотаріальна форма. Натомість Ви маєте підписаний із забудовником договір у звичайній письмовій формі.

У той самий час згідно статті 657 Цивільного кодексу України договіркупівлі-продажу єдиного майнового комплексу, житловогобудинку(квартири)абоіншогонерухомогомайна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Що стосується попереднього договору, то у відповідності до частини першої статті 635 ЦКУ такий порядок підтверджений і в ній:

«Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі».

2. Какая вероятность того, что это получится??

В той самий час, хоч договір цей і треба вважати по закону нікчемним, оскільки одна зі сторін (а саме забудовник) не дотрималась передбаченого нотаріального порядку його укладання, частина друга статті 220 ЦКУ з цього приводу констатує:

«Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається».

Це означає, що Ви все ж таки маєте повне право звернутись до суду та визнати договір чинним, а вже після того ставити питання перед забудовником про його розірвання.

Хоча з іншого боку можна було б посилатися і на статті 651 та 652 ЦКУ, які дають право розірвати угоду, якщо істотні умови договору порушені, але за умови, що обов’язкового нотаріального завірення вважати таким.

Зокрема у статті 651 ЦКУ зазначено:

«1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим».

Згідно статті 652 ЦКУ:

«1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

4. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом».

Проте це можливо лише за згодою сторін. Отже, виходячи з обставин, які склалися, суд неминучий! Але як він вирішить це питання, нам знати наразі не дано. Оскільки усі решту умов по договору забудовник, наскільки я зрозумів, вирішив.

3. И что далее мне нужно делать и куда обращаться, если возможно вернуть деньги?

Це найбільш закомплікована частина вирішення Вашого питання.

З одної сторони, Ви нібито маєте право на розірвання попереднього договору, оскільки:

по-перше, сам договір у жодному його пункті цього Вам не забороняє;

по-друге, часткове руйнування будинку (хоч Ваша квартира і зберегла свою цілісність) призвело до того, що отримання квартири в ньому втратило для Вас будь який сенс.

Втім ми з Вами розуміємо, що забудовник на це не погодиться і гроші повернути все одно відмовиться.

Перш за все, тому, що причиною цих подій не стали винні дії забудовника: він будівництво закінчив і будинок здав, як я розумію.

У зв’язку з цим він завжди і доволі успішно може послатися на ФОРС-МАЖОР!

Статтею 617 ЦКУ, яка визначає підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання передбачено:

«Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили».

До того ж форс-мажорна обставина у даному випадку абсолютно очевидно пов’язана із військовою агресією РФ.

Зокрема, частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Торгово-промисловою палатою України (ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором само по собі та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов’язань. Тобто, необхідно довести зв’язок між невиконанням зобов’язань та воєнними діями в Україні.

В цій ситуації забудовнику буде дуже легко довести, що він виконав всі умови договору, окрім нотаріально завірення, а за все інше відповідальності не несе саме через форс-мажор!

ТЕПЕР ГОЛОВНЕ ВАШЕ ПИТАННЯ: ЩО РОБИТИ ДАЛІ?

Є два шляхи, хоча я не переконаний, що будь який з них Вам сподобається.

Перший шлях – це судова тяганина з перемінних успіхом. Результат передбачити доволі важко, хоча певні шанси виграти справу у Вас є. Але буде дуже довго – місяці, а скорше навіть роки, а відповідно тому, й дорого. Взяти хоча б під увагу витрати на адвоката.

Другий шлях незвичайний, але теж може мати місце. Він пов’язаний з тим, що Ви знаходите із забудовником спільну мову.

Я не знаю, яких саме руйнувань зазнав будинок, але судячи з Ваших слів він що називається втратив «товарний вигляд». В цьому контексті як раз можна ставити питання про компенсацію зруйнованого майна в результаті агресії.

22 травня 2023 року набрав чинності Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі - Закон).

Згідно пункту 1 частини першої статті 2 Закону:

«1. Отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є:

1) фізичні особи - громадяни України, які є:

а) власниками пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна;

б) замовниками будівництва - у разі отримання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "б" пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об’єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;

в) власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об’єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об’єкт відповідно до Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", - у разі отримання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "в" пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об’єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;

г) особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об’єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт до набрання чинності Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", - у разі отримання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "в" пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об’єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону».

Згідно частині першій статті 4 Закону:

«Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об’єкт нерухомого майна».

У відповідності із пунктами 1 та 2 частиною другою цієї статті:

«Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна може бути подана до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації:

1) в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

2) у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса».

У пунктах 1, 2, 3 частині 7 статті 4 зазначено:

«До заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна додаються:

1) щодо знищеного об’єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом "а" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об’єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об’єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

2) щодо знищеного об’єкта будівництва, визначеного підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є замовник будівництва, - копія документа, що підтверджує право на виконання будівельних робіт (за наявності), у разі якщо в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні відомості про право на виконання будівельних робіт;

3) щодо знищеного об’єкта будівництва, визначеного підпунктами "б" і "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є особа, відмінна від замовника будівництва:

а) копія договору або іншого документа, що підтверджує придбання неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об’єкт, - у разі подання заяви особами, визначеними підпунктом "в" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;

б) копія договору або іншого документа, що підтверджує інвестування/фінансування будівництва об’єкта, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об’єкт, - у разі подання заяви особами, визначеними підпунктом "г" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону».

Одним словом, хоча наразі остання моя пропозиція виглядає в якійсь мірі нереальною, але насправді вони цілком матеріальна в плані її матеріалізації. Тим більше, що перспективи судового розгляду розірвання угоди, як я вже і казав, неясні.

В будь якому разі я можу підтримати кожен з обраних Вами шляхів розв’язання цієї проблеми. Одразу і ще раз зауважу, що легко не буде, аж занадто все заплутано в цій правовій ситуації! Проте я як раз з тих адвокатів, які мають досвід у «марафонах» на кшталт цього і можуть реально допомогти.

Отже, виникне бажання продовжити розмову, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку «звернутись» біля мого фото!

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Законодавством України передбачена можливість розірвання договорів купівлі-продажу нерухомого майна. У разі наявності підстав питання може бути вирішене у максимально короткий термін за згодою сторін або у судовому порядку.

Розірвання угоди про купівлю-продаж нерухомості може бути вчинене за добровільною згодою сторін або за умови подачі позовної заяви до суду стороною. Серед причин, що призводять до звернення до суду можна виділити виявлення фактів, що суперечать укладеному договору. Такі факти мають бути підтверджені доказами.

Якщо розірвання договору буде вчинене за згодою сторін, то сторонам потрібно звернутися до нотаріуса, який здійснював реєстрацію. Якщо у процесі переговорів з’явилися складнощі та непорозуміння, сторони не дійшли згоди, то за розв'язанням питання треба звернутися до суду.

Варто розуміти, що претензії сторін приймаються лише протягом певного часу. Наразі законом встановлено строк позовної давності у 3 роки.

При розірванні договору за згодою сторін поважними причинами стають факти, котрі дають незаперечні підстави для визнання угоди недійсною. Це в більшості випадків стосується недотримання норм закону, а також виявлення того, що:

• операція продажу була вчинена під тиском на продавця;
• зміст документа суперечить інтересам сторін, суспільства, держави.

Розірванню договору купівлі-продажу нерухомого майна за рішенням суду передує виявлення фактів:

• наявності зацікавлених осіб, що мають статус спадкоємців;
• шахрайства з боку покупця або продавця;
• підробки документів (наприклад, свідоцтва на право спадщини, довіреностей тощо).

Або як альтернативний варіант, Ви можете знайти покупця та продати квартиру.

Успіхів

Доброго дня, Юлія!

Могу ли я расторгнуть договор и вернуть свои деньги? - розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири не потребує складних дій, від цієї угоди можна відмовитися в будь-який момент, адже такий документ не передбачає перехід та реєстрацію права власності.

Угоду можна розірвати за згодою сторін або одна зі сторін може виступати в ролі ініціатора в разі наявності підстав.

Можлива ситуація, коли обидві сторони домовляються між собою щодо скасування договору. Вони не звертаються до суду, а просто складають зворотну угоду в нотаріальній конторі, де їхні ролі змінюються (колишній продавець стає покупцем, а покупець — продавцем). Угода набуває чинності після підписання.

Якщо покупець бажає розірвати договір, необхідне звернення до судової інстанції, судовий розгляд вершиться на підставі цивільного законодавства. Для складання позовної заяви можна скористатися зразком (він розміщений на сайті судової інстанції). У позові прописується вимога щодо розірвання угоди, а також вимога про повернення майна (грошових коштів). Якщо не вказати вимогу про повернення майна, то договір буде розірвано, але кошти не повернуть. Доведеться позиватися знову.

Іноді ініціатором скасування може бути продавець, якого обманув покупець і не виплатив основну суму грошових коштів. Продавець може взяти з покупця розписку, щоб убезпечити себе, але й це не може вберегти від шахрайства.

Рекомендуємо скористатися послугами юриста з нерухомості, що допоможе скласти позовну заяву, вкаже підстави, а також проконсультує, які документи потрібні.

Після того, як Суд ознайомиться з позовною заявою, сторонам буде запропоновано врегулювати суперечку в досудовому порядку. Якщо це можливо, буде складено зворотній договір. Термін розірвання договору купівлі-продажу квартири й повернення грошей — 10 робочих днів.

Майте на увазі, що Суд приймає претензії сторін лише протягом певного часу, що складає 3 роки.

Всього найкращого!