"Не підписують рапорт, вимагають довідку МСЕК замість ЛКК"

Доброго дня.

Відповідно до аб. 8 пп. "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Таким чином, Закон передбачає альтернативу між висновком ЛКК або МСЕК, а тому вимога щодо надання виключно висновку МСЕК незаконна.

Необхідно вимагати письмову відмову на рапорт і оскаржувати її шляхом звернення до вищого командування або до суду

Вітаю Вас, Артеме! Така бездіяльність військового керівництва є незаконною.

Повідомте чи особа проходе службу за призовом під час мобілізації, чи за контрактом?!

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов’язок та військову службу" Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії ЧИ лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду (Абзац п'ятий підпункту "г" пункту 1 частини четвертої статті 26 Закону ) .

2) під час дії воєнного стану:

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

3) під час проведення мобілізації та дії воєнного стану:

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

Чому в даній нормі вказано АБО, АБО... Відповідно до законодавства , МСЕК встановлює - інвалідність, а ЛКК - видає відповідні довідки для осіб, які не мають інвалідності, але в силу віку та ін. медичних показань потребують постійного догляду. Ось чому введено альтернативу.

Якщо у особи є інвалідність - треба довідка МСЕК, якщо потреба у догляді підтверджується без встановлення інвалідності висновком (форма 80-4/0) - то його видає саме ЛКК.

Наказом Міністерства охорони здоров"я України від 09.03.2021 № 407 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я" затверджена Форма первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» та інструкцію щодо її заповнення;

Висновок заповнюється членами лікарської комісії на підставі заповненої лікарем загальної практики-сімейної медицини форми первинної облікової документації № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого № ___», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974.

Висновок підписується членами лікарської комісії, із проставленням дати видачі, після чого завіряється печаткою закладу охорони здоров’я.

Особам, яким встановлено інвалідність безстроково, висновок видається безстроково. Особам, яким інвалідність встановлена на певний строк, висновок видається на строк не більше ніж до завершення строку встановлення їм інвалідності, але не менше ніж на 12 місяців. Іншим категоріям осіб висновок видається на 12 місяців з дати видачі.

Особам, яким встановлено інвалідність безстроково, висновок видається безстроково. Особам, яким інвалідність встановлена на певний строк, висновок видається на строк не більше ніж до завершення строку встановлення їм інвалідності, але не менше ніж на 12 місяців. Іншим категоріям осіб висновок видається на 12 місяців з дати видачі.

Проте існує й інша думка.

Визначення терміну “медичний висновок" знаходимо в наказі Міністерства охорони здоров"я України "Деякі питання ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я" від 18.09.2020 № 2136. - де він вживається у значенні електронного документа, що формується на підставі медичних записів (без відмітки про відміну запису) в системі та містить висновок лікаря про тимчасову або постійну втрату працездатності, придатність до певних видів діяльності, про стан здоров’я пацієнта або щодо інших питань, визначених законодавством.

Наказом МВС України "Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими від 05.10.2020 № 705 медичний висновок визначено як висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров’я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого поліцейського.

А Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві" від 17.04.2019 р. № 337 нам говорить, що медичний висновок – це висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров’я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновок у формі рішення лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров’я (у разі хронічного професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого про встановлення зв’язку погіршення стану здоров’я працівника з впливом на нього важкості та напруженості трудового процесу, небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров’я виконувати роботу.

ОТЖЕ, як вбачається з вищенаведеного, медичний висновок – це документ, який містить об’єктивні дані про стан здоров’я особи та питань та пов’язаних з таким станом здоров’я обставин.

Суб’єктами формування чи видачі медичного висновку зазначені лікарі, лікарсько-консультативні та лікарсько-експертні комісії закладів охорони здоров’я.

Своєю чергою, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 р. № 1317 медико-соціальна експертна комісія відомості щодо результатів експертного огляду особи і прийнятих рішень вносить до акта огляду та протоколу засідання комісії.

ОТЖЕ, як вбачається з вищенаведеного лікар, ЛКК та ЛЕК за результатами проведеного лікування чи обстеження можуть формувати медичний висновок. А МСЕК за результатами проведеного огляду –довідку, акт огляду (витяг з акту огляду) та протокол засідання комісії.

Щодо повноважень ЛКК та МСЕК на видачу медичного висновку щодо необхідності здійснення постійного догляду.

Постанова Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 р. № 1317 відносить до прав та обов’язків МСЕК визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді, а також визначають потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у постійному сторонньому нагляді, догляді. В такому формулюванні відсутнє поняття «постійного догляду». Є право визначати необхідність догляду, стороннього нагляду, аж ніяк не постійного догляду.

Тут варто привести тезу з висновків суду у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 року по справі № 460/4128/23: саме по собі поняття «сторонній догляд» є не є тотожним поняттю «постійний догляд», позаяк перше говорить про те, ким надається догляд, а друге коли надається такий догляд. При цьому, «постійний догляд» – це безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд який надається без будь-якого часового обмеження, суцільним порядком.

Водночас, відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров"я України "Про затвердження Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності" від 09.04.2008 № 189 при лікувально-профілактичних закладах охорони здоров’я утворюються ЛКК. До повноважень ЛКК віднесено: видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи; здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності; надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження; вжиття заходів щодо перевірки та усунення недоліків у суб’єкта господарювання, що були виявлені Фондом соціального страхування України за результатом перевірки обґрунтованості медичних висновків про тимчасову непрацездатність (у разі звернення керівника суб’єкта господарювання).

ЛКК має право видавати наступні документи: - форму рішення для встановлення причинно-наслідкового зв’язку захворювання з умовами праці та висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний),- до досягнення дитиною 16-річного віку.

Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 09.03.2021 р. № 407 заповнення висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі віднесено до повноважень членів лікарської комісії. Звертаю увагу на формулювання: лікарської комісії, а не лікарсько-консультативної комісії.

ОТЖЕ, відповідних повноважень ЛКК на підтвердження факту необхідності здійснення постійного догляду шляхом видачі відповідного медичного висновку відносно осіб старших 16 років в цьому Наказі ми не знаходимо.

А от в Наказі Міністерства охорони здоров’я України 31.07.2013 р. № 667 зазначено, висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу видається лікарською консультативною комісією закладу охорони здоров’я за місцем проживання чи реєстрації особи з інвалідністю.

Таким чином, через недосконалість та неузгодженість термінів та понять в нормативно-правових актах, що регулюють зазначені правовідносини, питання «яким документом необхідно підтверджувати необхідність здійснення постійного догляду» та «який орган має видавати цей документ» лишається відкритим.

Вітаю, Артеме!

Мій родич написав рапорт на звільнення за сімейними обставинами оскільки його мати потребує постійного догляду згідно з висновку ЛКК (форма 980-4о). Має двох братів та сестер. Проте троє з них мають інвалідність, а ще одна сестра на пенсії. Документи про це долученні до рапорта. Рапорт моєму родичу не підписують, вимагають довідку МСЕК і довідку про те, що ніхто крім нього не може здійснювати догляд за матір'ю. Наскільки правомірні такі дії, та що робити в такій ситуації?

Зрозуміло, що такі дії в/ч є незаконними, адже звільнення у даному конкретному випадку не вимагає доведення факту відсутності інших осіб, здатних здійснювати догляд. Крім того, потреба в догляді може бути підтверджена саме висновком лікарсько-консультативної комісії, а не МСЕК. В законі передбачено альтернативу - або ЛКК, або МСЕК.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

...

4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

2) під час дії воєнного стану:

...

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.

Але Ви також повинні розуміти, що Ваш родич не перший і не останній військовий, якому відмовляють через потребу МСЕК. Це спущені зверху команди, покликані зменшити кількість осіб, які звільняються з військової служби.

Що робити?

1. Вимагати надання письмової відмови.

2. Оскаржити дану відмову в досудовому порядку до Генштабу, Міноборони та Оперативного Командування.

3. Оскаржити відмову в судовому порядку (є позитивна судова практика).

Успіхів. Всього доброго!

Доброго дня, Артеме!

Вимога командира частини абсолютно незаконна!

Підстава родича для звільнення із ЗСУ за сімейними обставинами під час воєнного стану передбачена статтею 26 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про військовий обов'язок і військову службу».

У згаданій статті чітко зазначено:

«1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

…2) під час воєнного стану:

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;"

Тобто в законі є чітке посилання на довідку ЛКК, яка підтверджує необхідність постійного догляду за матір'ю та в даному випадку має форму 080-4.

Отже треба вимагати від командира письмову відмову і негайно її оскаржувати. Я можу в тому допомогти, включно з підготовкою рапорту, а ха потреби і адвокатського запиту з цього приводу.

Втім, ось алгоритм дій для Вашого родича, який може йому в цьому оскарженні у разі його самостійної реалізації надати суттєву допомогу.

Військовослужбовці мають право самостійно захистити порушені права під час проходження служби двома способами:

- зверненням з позовом до суду

- поданням скарги відповідній посадовій особі.

Зазначене питання регулюється Дисциплінарним статутом Збройних Сил України та Законом України «Про звернення громадян».

Військовослужбовець має право подати скаргу, ЯКЩО ВВАЖАЄ, що його ПРАВА, ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ БУЛИ ПОРУШЕНІ:

• незаконним рішенням, діями або бездіяльністю командирів;

• незаконним покладенням на нього обов'язків;

• незаконним притягненням до відповідальності;

• незаконними діями інших військовослужбовців.

Залежно від виду порушення СКАРГА ПОДАЄТСЬЯ ДО:

• органів військового управління;

• посадових осіб;

• військової служби правопорядку;

• органів, які проводять досудове слідство;

• інших державних органів.

З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються.

Якщо військовослужбовець, який подає скаргу, не знає, з чиєї вини порушені його права, скарга подається у порядку підпорядкованості безпосередньому командиру.

СКАРГА МОЖЕ ПОДАВАТИСЬ УСНО і ПИСЬМОВО:

- військовослужбовцем,

-членом сім’ї військовослужбовця

-іншою заінтересованою особою.

Усі скарги у день їх надходження заносяться до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян.

Усну скаргу військовослужбовці, члени їх сімей та інші громадяни мають право подати командирам військових частин під час особистого прийому, що визначено у кожній військовій частині, установі, організації.

ПИСЬМОВУ СКАРГУ бажано подавати у двох примірниках до відділу військової частини або іншого державного органу, у компетенції якого розгляд вашого питання. Другий примірник з відміткою про отримання залишається у особи, яка подала скаргу. Він є підтвердженням того, що військова частина або інший орган отримали скаргу, і може бути використаний як доказ факту звернення, якщо виникне потреба оскаржити затримку або незадовільні результати розгляду скарги.

У письмовій скарзі слід вказати

-прізвище, ім’я і по батькові,

-адресу місця проживання і номер телефону,

-посадову особу або орган державної влади, якому адресована скарга,

-ясно і докладно описати обставини порушення вашого права, суть порушення,

-зазначити, які дії ви просите відповідальну посадову особу вчинити для відновлення цього права, вказати дату і поставити підпис.

Якщо ви бажає бути присутнім при розгляді скарги, про це теж варто зазначити у ній.

ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ, які подали заяву чи скаргу, МАЮТЬ ПРАВО:

• особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звернутися за допомогою до свідків;

• подати додаткові матеріали, що стосуються справи, чи клопотати, щоб їх вимагав командир або орган, який розглядає заяву або скаргу;

• бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги;

• одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

• ознайомитися з матеріалами перевірки заяви чи скарги;

• оскаржити прийняте за їхньою заявою чи скаргою рішення в суді;

• вимагати відшкодування збитків у встановленому законом порядку.

Під час розгляду пропозиції, заяви чи скарги не допускається розголошення командиром чи іншою особою, яка бере участь у розгляді, відомостей про особисте життя військовослужбовця без його згоди, а також розголошення іншої інформації, якщо це зачіпає його права і свободи, законні інтереси.

СТРОКИ РОЗГЛЯДУ

УСІ пропозиції, заяви чи скарги розглядаються і вирішуються у строк НЕ БІЛЬШЕ ОДНОГО МІСЯЦЯ з часу їх отримання, а ті, що НЕ ПОТРЕБУЮТЬ ДОДАТКОВОГО ВИВЧЕННЯ й перевірки, - невідкладно, але НЕ ПІЗНІШЕ П'ЯТНАДЦЯТИ ДНІВ з часу їх надходження.

Якщо у місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, командир встановлює новий строк, про що сповіщається військовослужбовець, який подав звернення.

При цьому ЗАГАЛЬНИЙ СТРОК розгляду пропозиції, заяви чи скарги не може перевищувати СОРОКА П'ЯТИ ДНІВ.

Несвоєчасний, неповний розгляд скарги або незаконне рішення посадової особи, яка її розглядає, можна оскаржити встановленим порядком до суду, Військової служби правопорядку або вищого за підпорядкованістю командира.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ МАЄ ПРАВО НА ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

Стаття 26. Звільнення з військової служби

4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

2) під час воєнного стану:

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.

ПРОЦЕС ЗВІЛЬНИТИСЯ БУДЕ ЗА ПУНКТОМ "Г" - ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ НЕ ВИСЛОВЛЮЄ БАЖАННЯ ПРОДОВЖУВАТИ ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ.

ЙОМУ ПОТРІБНО ПОДАТИ РАПОРТ НА ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА СІМЕЙНИМИ ОБСТАВИНАМИ, НАДАВШИ РАЗОМ З РАПОРТОМ ВСІ ПІДТВЕРДЖУЮЧИ ДОКУМЕНТИ.

ПРАВО НА СКАРГИ НА БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ КОМАНДУВАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЮ НАДАЄ РОЗДІЛ V ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТАТУТУ ЗС УКРАЇНИ.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text

Дисциплінарний статут Збройних Сил України.

110. Усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі:

прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод;

115. Вимоги до звернення військовослужбовця, порядок розгляду пропозицій, заяв та скарг, строки розгляду, права військовослужбовця під час розгляду заяви чи скарги, обов’язки командирів, органів військового управління щодо розгляду звернень військовослужбовців регулюються законодавством України про звернення громадян, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

НИЖЧЕ НАВЕДЕНО КУДИ СКАРЖИТИСЯ, ЯКЩО ЙОГО РАПОРТ АБО ЗАЯВУ МАТЕРІ В ТЦКСП НЕ РОЗГЛЯДАЮТЬ:

http://vyhovna-robota.blogspot.com/p/blog-page_24...

ЗВЕРНІТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ДО ВОЛОНТЕРСКОГО РУХУ "АДВОКАТИ ЗСУ":

https://armyinform.com.ua/2022/05/17/general-valer...

Порядок проходження військової служби регламентується

ПОЛОЖЕННЯМ

про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Але в цьому положенні не наведено порядку звільнення з військової служби військовослужбовців, призваних під час мобілізації. Тому треба користуватися правилами, які відносяться до військовослужбовців призваних на строкову службу.

Указ

Президента України

Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text

1. Цим Положенням визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.

213.

У разі надходження рапорту від військовослужбовця або заяви від його родичів про дострокове звільнення в запас за сімейними обставинами командир військової частини зобов'язаний надіслати у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім'ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану.

Керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержавши документи від командира військової частини або заяву безпосередньо від родичів військовослужбовця про дострокове звільнення в запас, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця. За результатами перевірки складається акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний у триденний строк розглянути документи про дострокове звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби і за наявності законних підстав надіслати їх командиру військової частини, де проходить службу військовослужбовець.

У разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби за сімейними обставинами керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надає заявнику відповідь про причини відмови і повідомляє про це командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець.

214. Командир військової частини не пізніше трьох діб після отримання від керівників обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки акта обстеження сімейного стану родичів військовослужбовця та нотаріально завірених копій документів, що підтверджують причину дострокового звільнення, зобов'язаний:

1) за наявності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця, за винятком зміни сімейних обставин, пов'язаної з народженням у нього дитини, надіслати документи за підпорядкованістю.

Рішення про дострокове звільнення військовослужбовця приймається не пізніше ніж через три дні з дати надходження відповідних документів начальником штабу виду Збройних Сил України, оперативного командування, а для військових частин центрального підпорядкування - начальником структурного підрозділу Генерального штабу Збройних Сил України, який відповідає за кадрову роботу. Командир військової частини на підставі одержаного рішення не пізніше ніж через три дні звільняє військовослужбовця достроково в запас за сімейними обставинами;

3) у разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення із строкової військової служби надати відповідь керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (заявнику) із зазначенням причин відмови.

В БОЙОВІЙ ОБСТАНОВЦІ (ЦЕ ЗГІДНО ЗАКОНОДАВСТВА) РАПОРТИ НЕ РОЗГЛЯДАЮТЬ ДО ВИВОДУ З ПЕРШОЇ ЛІНІЇ.

ТАКОЖ РАДЖУ МАТЕРІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ САМІЙ ЗВЕРНУТИСЬ В ВІЙСЬКОМАТ С ЗАЯВОЮ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ СИНА ЗІ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ.

ЗАЯВУ ХВОРІЙ МАТЕРІ ТРЕБА ПОДАВАТИ В ВІЙСЬКОМАТ В ДВОХ ЕКЗЕМПЛЯРАХ (НА ДРУГОМУ ЕКЗЕМПЛЯРІ ПОВИННІ ПОСТАВИТИ РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР).

ЯКЩО ВІЙСЬКОМАТ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ПРИЙМАТИ ЗАЯВУ ХВОРОЇ ОСОБИ, ТО ЇЙ ТРЕБА ЗВЕРНУТИСЬ ЗА ЗАХИСТОМ СВОЇХ ПРАВ ДО СУДУ.

ВІДМОВУ РОЗГЛЯДАТИ ЗАЯВУ, ТАКОЖ ТРЕБА ОСКАРЖУВАТИ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.

ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ ДО РАПОРТА, А ХВОРА МАТИ ДО ЗАЯВИ, ПОВИННІ ДОДАТИ ПІДТВЕРДЖУЮЧИ ДОКУМЕНТИ.

ДОКУМЕНТИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ХВОРОБУ:

Висновок ЛКК (форма 980-4о).

Доброго дня!

вказана модель підходить до будь-якого родича , який потребує догляду та не має інших родичів працездатного віку , які могли б забезпечувати його догляд.

Якщо -військовослужбовець , вже направили у військову частину то він вже на службі і має подати рапорт командування з таким текстом та додати копії: паспорту , Вашого свідоцтва про народження , для підтвердження родинних зв язків з мамою та мамину довідку про інвалідність МСЕК ФОРМИ 157-1/о , або також довідку з ЛКК , щодо потреби догляду за мамою внаслідок діагнозу/інвалідності , а також довідку з органу соц захисту про те, що вас призначили доглядачем мами з відповідною виплатою

. Командування частини має розглянути рапорт та погодити його.

Рапорт виглядає так: ( ПОДАЄТЬСЯ військовослужбовцем У КАНЦЕЛЯРІЮ КОМАНДУВАННЯ З ШТАМПОМ ПРО ПРИЙОМ)

Командиру В/ч №___ ПІБ

Рапорт

Прошу Вас звільнити мене, ___(звання, ПІБ)___,

з лав Збройних сил України у зв’язку із сімейними обставинами, згідно пп. Г п.2 ч.5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», та Постанови КМУ від 12 червня 2013 р. № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та зі служби осіб рядового і начальницького складу».

Підтверджувальні документи додаю:- ___- ___- ___- ___- ___

Адреса:___

Тел. ___

«___»___ ___ року ___(дата) (звання, підпис, прізвище та ініціали)

---

ЗАКОН УКРАЇНИПро мобілізаційну підготовку та мобілізацію(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізаціїНе підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі жінки та чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитина з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, що відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (такі особиможуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років;усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою".

Додатково треба отримати довідку ЛКК лікарні , будь-якої , що мама потребуєте Вашого постійного догляду та додати до рапорту. і до скарги.

Скарги та роз яснення приймають тут:

Створено та працює «гаряча лінія» Міністерства оборони – 0 800 500 410, 0 800 500 442, 044 454 44 99. Якщо ви помітили порушення під час мобілізації, то можна звертатися до правоохоронних органів.Или же подайте обращение на урядовий контакт -центр 15-45 https://ukc.gov.ua/portal/appeals/ лучше письменно на министра обороны и загрузите в форму фото копии ответов командира части.

Образцы рапортов здесь https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav

https://turbota.mil.gov.ua – довідник поранення травма контузия

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, пане Артеме! По-перше, висновок ЛКК (форми №080-4/о) передбачений Законом про військову службу, тобто, є належним документом. По-друге, необхідність відстутності інших працездатних осіб, які зобов'язані по закону здіснювати догляд за своїми родичами - навпаки, не передбачено Законом про військову службу. Вважаю за належне витребувти письмову відмову у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби та або подати рапорт по команді на ім'я командира вищого рангу, або подати позов до адміністративного суду про визнання рішення (наказу) командира в/ч незаконним та зобов'язати вчинити певні дії - звільнити з військової служби.

Доброго вечора, Артем!

ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ У ВОЄННИЙ ЧАС:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):

Про військовий обов'язок і ... | від 25.03.1992 № 2232-XII (rada.gov.ua)

"Стаття 26. Звільнення з військової служби

"Стаття 26. Звільнення з військової служби

1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.. ...

4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:…

2) під час дії воєнного стану:...

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

...

у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;...

ТАКІ ДІЇ КОМАНДИРА В/Ч Є НЕЗАКОННИМИ.

НА НЕЗАКОННІ ДІЇ КОМАНДИРА В/Ч, ВИ МАЄТЕ ПРАВО:

1) ПОДАВАТИ СКАРГИ ДО:

- ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ ЗСУ;

- МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ.

2) ТЕЛЕФОНУВАТИ НА ГАРЯЧУ ЛІНІЮ:

- МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ:

0 800 50 04 42

Гарячі лінії | Міністерство оборони України (mil.gov.ua)

- УРЯДОВУ ГАРЯЧУ ЛІНІЮ:

Урядова «гаряча лінія» 1545 працює цілодобово

Дзвінки на урядову «гарячу лінію» 1545 з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Лайфселл для заявників безкоштовні.

3) ТАКОЖ ШЛЯХОМ: "подачи административного иска в Окружной административный суд, в порядке Кодекса административного судопроизводства Украины":

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15

Всього доброго.

Ще раз доброго дня, Артеме!

Так, військове юридичне начхальство вичипило десь рішення суду першої інстанції - Житомирського окружного адміністративного суду...

Ось його текст... https://reyestr.court.gov.ua/Review/112830252

, яке доречі не набрало законної сили, може бути переглянуто судами апеляційної та касаційної інстанції і взагалі рішення судів,окрім Верховного Суду , і спроби суддів тлумачити закон і підзаконні акти - не породжують правових наслідків для сторонніх осіб... Хай би чиновництво так ЗНАЛО і ВИКОНУВАЛО роз"яснення Верховного Суду, як виконують висновки занюханих перифиріїйних судів першої інстанції, коли їм вигідно!

Суддю геть не бентежить, що у чинним законодавством у МСЕК НЕМАЄ ПОВНОВАЖЕНЬ, які приписує йому Міністерство оборони та азіровська Постанова КМУ 2013 року... Але то таке...

Маю надію суди переглянуть це недолуге рішення, а військовослужбовець, який оскаржував - доведе справу до кінця, а не піде виконувати беззаконня, опустивши голову... хоча скоріш за все Міністерство оборони й далі буде спекулювати цими документами... зокрема постановою КМУ 2013 року підписаною самим АзІровим ))) Дуже радує око, як наше чиновництво досі любить і пам"ятає акти, підписані Януковочами, Азаровими та іншою бандою... Власне за це і воюють... щоб олігархи як і раніше рубили бабло.

Доброго дня, якщо не приймаю рапорт відправляйте його поштою. Якщо вам його не задовільнили треба отримати письмову відмову.і писати скарги подавати до суду.

Військовослужбовці мають право на звільнення з військової служби на підставі обставин, передбачених ст.26 Закону “Про військовий обовʼязок і військову службу”. Для реалізації цього права подається рапорт на звільнення разом з документами, які підтверджують такі обставини. Проте в багатьох випадках військова частина відмовляє в задоволені такого рапорту по різним часто не обʼєктивним причинам. В такому випадку необхідно звертатися до суду для оскарження незаконних дій військової частини.

В яких випадках можна звертатися до суду

З адміністративним позовом про оскарження рішення про відмову у звільненні з військової частини потрібно звертатись, якщо вам відмовляють у звільненні у звʼязку з:

• наявністю дружини з ІІІ групою інвалідності.
• зі здійсненням постійного стороннього догляду за особою.
• утриманням трьох і більше неповнолітніх дітей.
• самостійним вихованням дитини віком до 18 років.
• вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років.
• наявністю батьків з інвалідністю І або ІІ групи.

Також причинами відмови у задоволені рапорту можуть бути: неправильно завірені документи, відсутність всього обсягу підтверджуючих документів, відмова приймати сам рапорт тощо. В таких випадках також необхідно звертатися до суду.

Як оскаржити рішення про відмову у звільненні з військової служби?

Для того щоб оскаржити відмову у задоволені рапорту про звільнення з військової служби необхідно звернутися до окружного адміністративного суду в рамках позовного провадження з позовною заявою про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.Строк звернення до суду: 6 місяців з моменту коли ви дізнались або могли дізнатись про відмову у задоволені рапорту (у випадку пропущення строку його можливо поновити).Суд, до якого необхідно звернутись: окружний адміністративний суд за місцем реєстрації позивача або відповідача.Строк прийняття рішення: протягом двох місяців з моменту відкриття провадження.Позовні вимоги: зобов'язати військову частину прийняти рішення (наказ) про звільнення статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».Докази, які долучати до позовної заяви: рапорт на звільнення, відмова у задоволені рапорту, документи, які підтверджують право на звільнення з військової служби.