Вопросы по краже золота

Згідно ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Здравствуйте, Сергей.

ЭТИ ЛИЦА НЕ ОБЯЗАНЫ ДОКАЗЫВАТЬ СВОЮ НЕ ПРИЧАСТНОСТЬ К СОВЕРШЕНИЮ ПРЕСТУПЛЕНИЯ:

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

Конституція України | від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (rada.gov.ua)

"Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Стаття 18. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї

1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

2. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

3. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення".

ВСЕ ЛИЦА БЫЛИ НА ВИДУ, НИКТО НЕ МОГ НИЧЕГО ВЗЯТЬ, ТЕМ БОЛЕЕ ЗОЛОТА У НИХ ВРЯДЛИ БЫЛО НА ВИДУ, ПУСТЬ ОНИ ДОКАЖУТ, ЧТО ОНО У НИХ ВООБЩЕ БЫЛО ДО ЭТОГО И ПОСЛЕ ПРИХОДА ЛИЦ БЫЛО ПОХИЩЕНО.

ПУСТЬ ПОДАЮТ ЗАВЯЛЕНИЕ В ПОЛИЦИЮ, В ХОДЕ РАССЛЕЖОВАНИЯ УГОЛОВНОГО ДЕЛА, БУДЕТ УСТАНОВЛЕНО ВСЕ ОБСТОЯТЕЛЬСТВА ДЕЛА.

НО ЕСЛИ ЭТО ЯВЛЯЕТСЯ НЕ ПРАВДОЙ И ИХ ЗАЯВЛЕНИЕ БУДЕТ НЕПРАВДИВЫМ:

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)

Стаття 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення

1. Завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів, -

караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Всего доброго.

Вітаю!

• Конституція України, зокрема в ст. 62 та 63 містить положення, що свідчать про однозначну прихильність презумпції невинності:

1. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
2. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
3. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
4. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

• Презумпція невинності та забезпечення доведеності вини закріплені у ст.17 КПК України:

1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
2. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

• Принцип презумпції невинуватості зафіксований також положеннями ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду».

ВИСНОВОК:

Суть презумпції невинуватості не в тому, що особа є невинуватою, а в тому, що існує припущення щодо її невинуватості. Презумпція невинуватості не може бути виправдана одним лише прагненням полегшити становище обвинуваченого. Вона стимулює доказування вини особи, і доки цього не буде досягнуто, ніхто не може бути визнаний винним.

Доброго дня, Сергію!

У наведеному Вами випадку по відношенню до двох гостей, яких хозяйва квартири обвинувачують у крадіжці повинен діяти принцип невинуватості.

При тому важливо розуміти, що суть презумпції невинності не в тому, що особа є невинною, а в тому, що існує припущення щодо її невинності. Презумпція невинності не може бути виправдана одним лише ліберальним прагненням полегшити становище обвинуваченого. Вона стимулює доказування вини особи і доки цього не буде досягнуто, ніхто не може бути визнаний винним. Відповідно до принципу презумпції невинності на обвинуваченого (а також на його захисника) не може бути покладено обов'язок доводити свою невинність, наявність обставин, які виключають кримінальну відповідальність. Цей обов'язок покладається на органи, що висунули обвинувачення (на особу, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора), але це не виключає права обвинуваченого доводити свою повну невинність або меншу вину. Усі обставини, що наводяться ним у свій захист, повинні бути ретельно досліджені слідчими органами, прокурором і судом.

Згідно Конституції України

Зокрема статті 62:

"Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".

Конституція України не містить винятків як щодо принципу презумпції невинуватості, так і щодо права особи не давати показань або пояснень щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів.

До того ж у частині другій статті 64 Конституції України наголошується на неприпустимості обмеження низки прав і свобод, зокрема тих, що передбачені статтями 62, 63 Конституції України.

У той самий час у відповідності зі статтею 17 Кримінального процесуального кодексу України, яка розглядає це наріжний принцип українського кримінального законодавства зазначено:

"1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

В статті 18 згаданого кодексу також чітко вказано, що особа вільна від самовикриття:

1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення...".

Крім того, свою позицію з приводу презумпції невинуватості особи, яку переслідують або можуть гіпотетично переслідувати правоохоронні органи, ясно висловив Конституційний Суд України в постановах №№ 1/19, № 3-р(II)/2022.

Він вважає, що презумпція невинуватості є не лише обов’язковим елементом реалізації конституційного права на судовий захист, без якого справедливий судовий розгляд неможливий, а й важливою конституційною гарантією, яка потребує справедливого судового розгляду й ефективного судового захисту. Зазначене обумовлює потребу в забезпеченні особі можливості висловлювати позицію стосовно своєї невинуватості, доводити цю позицію в судовому порядку, інакше будуть порушені основні засади судочинства, зокрема визначені частиною другою статті 129 Конституції України, як-от:

рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Необґрунтоване кримінальне переслідування є посяганням на гарантоване статтею 28 Конституції України право кожного на повагу до його гідності (частина перша), тому держава зобов’язана забезпечити можливість реабілітації особи після закриття кримінального провадження, тобто відновлення її честі, доброго імені, репутації, які постраждали у зв’язку з висунутою їй підозрою чи обвинуваченням щодо вчинення кримінального правопорушення, а також гарантувати перевірку в судовому порядку законності й обґрунтованості кримінального переслідування та ухвалених під час його здійснення процесуальних рішень.

Конституційний Суд України вважає, що закриття кримінального провадження стосовно особи без її на те згоди та ефективного судового захисту, внаслідок чого залишається сумнів у невинуватості особи, унеможливлення реабілітації особи після такого закриття є порушенням конституційного права на судовий захист.

ВИСНОВОК:

1. Отже пошук винних, як також обов'язок доказування винуватисті тої чи іншої особи в даному випадку лежить на слідчих органах.

2. Якщо вина гостей не буде доведена в ході розслідування справи, то ніхто не може обвинуватити їх в протилежному без відповідного вироку суду, який вступив в законну силу.

3. Одним словом, якщо гості не брали майно, про яке іде мова, то їм і боятися немає чого, бо закон на їх стороні!

Постскриптум: все ж таки з огляду на ситуацію, яка склалася, я би про всяк випадок порадив цим двом винайняти адвоката/адвокатів, який спеціалізується на цій категорії кримінальних справ.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Вашу вину ще потрібно довести ,фактами та документами, якщо заяву подано тією особою потерпілим, то слідчий має провести перевірку фактів, Вас можуть опитати по обставинам ,що викладені у заяві.

Ви можете долучити до пояснень копії медичних довідок, про стан здоров'я потерпілого. (За такого діагнозу,особа не може певною мірою керувати своїми діями та усвідомлювати наслідки).

Суть презумпції невинності не в тому, що особа є невинною, а в тому, що існує припущення щодо її невинності. Презумпція невинності не може бути виправдана одним лише ліберальним прагненням полегшити становище обвинуваченого. Вона стимулює доказування вини особи і доки цього не буде досягнуто, ніхто не може бути визнаний винним. Відповідно до принципу презумпції невинності на обвинуваченого (а також на його захисника) не може бути покладено обов'язок доводити свою невинність, наявність обставин, які виключають кримінальну відповідальність. Цей обов'язок покладається на органи, що висунули обвинувачення (на особу, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора), але це не виключає права обвинуваченого доводити свою повну невинність або меншу вину. Усі обставини, що наводяться ним у свій захист, повинні бути ретельно досліджені слідчими органами, прокурором і судом.

Презумпція невинності має декілька правил:

обов'язковість доказування вини обвинуваченого покладається на обвинувачів (на особу, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора);

обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях, будь-який не усунений сумнів у винуватості тлумачиться на користь обвинуваченого («in dubio pro reo»);

обвинувальний вирок виноситься лише за умови, що в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена повністю, недоведена вина в юридичному розумінні дорівнює доведеній невинуватості.

---

- ЯКЩО РІЧ , ЯКА НАЛЕЖИТЬ особі , ВИ ДІЙСНО ОТРИМАЛИ, ТО ТРЕБА ЇЇ ПОВЕРНУТИ, ТАК ЯК ЦЕ МОЖЕ БУТИ КВАЛІФІКОВАНО, ЯК ПРИВЛАСНЕННЯ ЗА СТ.191 КК УКРАЇНИ.

ІНША СПРАВА, ЩО особа ПОВИННІ ДОВЕСТИ ТЕ, ЩО КОМУ НАЛЕЖИТЬ РІЧ НА ПРАВІ ВЛАСНОСТІ ТА НАДАТИ ПРО ДОКМУЕНТИ СЛІДЧОМУ.

МОТИВУВАТИ, ЩО МАЛИ МІСЦЕ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ВІДНОСИТИ, УМИСЛУ НА ЗАВОЛОДІННЯ МАЙНОМ НЕ БУЛО, МОЛ НЕ ЗНАЛИ КОМУ ВІДДАВАТИ.

ПОКАЗИ КРАЩЕ ЖАВАТИ СЛІДЧОМУ З АДВОКАТОМ.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю, Сергію!

Как доказать, что эти двое не брали?Каким образом можно найти виновного? Есть ли какие-то способы?Как лучше всего поступить этим двоим людям, чтобы максимально доказать свою непричастность к краже?

Їм взагалі не потрібно нічого доводити, оскільки вони не зобов'язані це робити в силу вимог Закону. Це інша сторона, а на їх стороні правоохоронні органи, зобов'язані довести факт крадіжки золота конкретними людьми.

Тому станом на зараз, їм взагалі немає про що хвилюватись.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141)

Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

...

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88)

Стаття 2. Завдання кримінального провадження

1. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження

1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:

...

10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком.

ТАКИМ ЧИНОМ, ДОВЕСТИ ФАКТ ВИНУВАТОСТІ ЗОБОВ'ЯЗАНА СТОРОНА ОБВИНУВАЧЕННЯ.

ЛЮДИ МАЮТЬ ПРАВО ВЗАГАЛІ ВІДМОВИТИСЬ ВІД ДАЧУ БУДЬ-ЯКИХ ПОКАЗІВ ПРОТИ СЕБЕ В СИЛУ ВИМОГ СТАТТІ 63 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ.

Всього доброго. Успіхів! З повагою!

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text):

"Стаття 76. Докази

1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків...

Стаття 103. Призначення експертизи судом

1. Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності...

Стаття 105. Обов’язкове призначення експертизи судом

1. Призначення експертизи судом є обов’язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами...".

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text):

" Стаття 84. Докази...

2. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів...

Стаття 242. Підстави проведення експертизи

1. Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.".

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду...

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини...";

"Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:..

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;...

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.".

---

Доброго дня, пане Сергію! По-перше, слід мати на увазі, що у цивільному, на відміну від кримінального, судочинстві діє презумція не невинуватості, а винуватості - саме таким є формулювання ч.2 ст.1166 ЦК: "Особа звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини" - презюмується, що особа винна, допоки вона не доведе зворотного. Способом доведення своєї невинуватості може бути, як наведено колегою Турчином, проведення судово-психологічної ескпертизи - поліграфа, детектора брехні цих 5 членів сім'ї, що звинувачують двох гостей у крадіжці золота. Вважаю за належне для гостей направити господарям заяву (рекомендованим листом з пвідомленням про вручення або через нотараіуса) про безпідставне звинувачення у крадіжці, про їх право звернутись до поліції чи до суду, але у в цьому випадку до них буде застосовано експертизу за поліграфом, детектором брехні. Якщо після цього повідомлення у них відпаде охота звернення до поліції та суду, то вони мають винести вибачення та відшкодувати завдану моральну шкоду, яку гості маютоь право стягнути у судовому порядку.