Право собственности 3 квадрата.

Доброго дня, Ярославе!

По-перше, він є співвласником житла і має такі самі права на нього, що і Ви. Розмір частки тут ролі не грає.

По-друге, у Вас є шанс продати квартиру, тобто ця ситуація не є глухим кутом.

Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, а таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

На таке положення ст. 365 Цивільного кодексу України вказала Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 2.07.2014 у справі №6-68цс14.

Зауважу на додаток до вказаних вище підстав, що відповідно до ст. 365 ЦК право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо річ є неподільною, а спільне володіння і користування майном є неможливим.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

ВСУ також відзначає, що задовольняючи позов про припинення права власності відповідачки на частку житлового будинку з виплатою їй вартості цієї частки, суд першої інстанції виходив із того, що таке припинення (пункт 4 частини першої статті 365 ЦК України) не завдасть істотної шкоди її інтересам, оскільки вона є громадянином іншої держави, в якій проживає й працює, а спірну власність використовує тільки для літнього відпочинку.

Суд апеляційної інстанції, з яким погодився й касаційний суд, вважав такий висновок необґрунтованим з тих підстав, що порушується принцип рівності прав співвласників, а правовий режим спільної часткової власності враховує інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших.

Такий висновок суду свідчить про неправильне застосування статті 365 ЦК України, оскільки відповідно до цієї норми, зокрема пункту 4 частини першої статті 365 ЦК України, право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, - сказано в постанові ВСУ.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, так може прописатися та жити.

Спільною частковою власністю є власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Право спільної часткової власності є основним видом права спільної власності Ч. 4 ст. 355 ЦК передбачено, що спільна власність на майно є спільною частковою власністю осіб, крім випадків, коли законом або договором передбачене виникнення право спільної сумісної власності, тобто встановлена презумпція, відповідно до якої спільна власність у випадку її виникнення передбачається спільною частковою власністю. Для спільної часткової власності притаманно, що кожному власнику належить певний розмір частки в праві власності на спільну річ.

Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Існує декілька правил щодо визначення часток у праві спільної часткової власності.

По-перше, частки співвласників визначаються арифметично (1/2, 1/3, 25/57 і т. ін.). Це дає змогу конкретизувати обсяг прав кожного із них у процесі функціонування або припинення спільної часткової власності, а також у разі зміни суб'єктного складу спільної власності і відповідного зменшення або збільшення частки кожного із співвласників.

По-друге, у ч. 1 ст. 357 ЦК закріплено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Таким чином, рівність часток у праві спільної часткової власності є загальним правилом. Виняток із нього має бути спеціально встановлено або договором, або законом.

По-третє, частка співвласника, який за згодою всіх інших співвласників і з додержанням встановленого порядку використання спільного майна поліпшив його своїм коштом, при тому, що зроблені ним поліпшення не можна відокремити від майна, може бути відповідним чином збільшена (ч. З ст. 357 ЦК).

Підстави виникнення спільної часткової власності різноманітні. Вона може утворитися внаслідок сумісної купівлі речі, отримання спадкового майна кількома спадкоєм­цями. Спільна власність може виникнути як результат спільної праці (наприклад, на відведеній земель­ній ділянці кількома особами було збудовано будинок). Виникнення спільної часткової власності може відбува­тися й на інших підставах.

З виникненням спільної часткової власності виникає багато питань з приводу володіння, користування і роз­порядження спільним майном. Деякі з цих питань врегульовані правовими нормами, вирішення інших не повинно суперечити загальним правилам. У Цивільнму Кодексі України правовому регулюванню відносин між фізичними особами, які є учасниками спільної часткової власності, безпосередньо присвячені статті 356-367. Названі статті можуть регулювати і відносини між юридичними особами як учасниками спільної часткової власності, але за умо­ви, що вони не суперечать статутній діяльності останніх.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом cтаття 357 ЦК України.

Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. При виділі частки з майна, що є у спільній частковій власності укладається в письмовій формі договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна, який підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі недосягнення згоди про спосіб і умови виділу у натурі частки із спільного майна учасник спільної часткової власності вправі звернутися з відповідним позовом до суду. Розгляд зазначених справ здійснюється у місцевих загальних судах за місцем знаходження відповідного майна. При зверненні до суду необхідно сплачувати судовий збір у розмірі, зазначеному у Законі України "Про судовий збір", крім крім випадків, якщо Позивач звільняється від сплати судового збору.

Нотаріально посвідчений договір виділу є правовстановлюючим документом на нерухоме майно. Право власності на нерухоме майно, набуте за таким договором, підлягає реєстрації у органах, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і виникає з моменту державної реєстрації (Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Водночас сам договір про виділ у натурі частки нерухомого майна державної реєстрації не вимагає.

За вчинення нотаріальних дій, щодо посвідчення договору виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності, державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених законодавством.За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, встановлених Переліком та розмірами плати за додаткові послуги правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуги технічного характеру, що надають державні нотаріуси, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 06 грудня 2022 року N 5441/5

ЗДРАВСТВУЙТЕ, ЯРОСЛАВ! К сожалению в имущественных отношениях гражданских лиц не действуют корпоративные принципы управления, у кого контрольный пакет - тот и главный. К сожалению да. Себя и своих несовершеннолетних детей такое лицо прописать (зарегистрировать) имеет право без Вашего согласия по закону.

Вам при оформлении наследства следовало требовать выделения квартиры в натуре, то есть забрать себе квартиру, а такому наследнику выплатить компенсацию денежную за его 3 квадратных метра.

Согласно статье 1278 Гражданского кодекса Украины, части каждого наследника в наследстве равны, если наследодатель в завещании сам не распределил наследство между наследниками. Каждый из наследников имеет право на выделение его части в натуре.

В соответствии со статьей 1279 данного Кодекса, наследники, которые вместе с наследодателем были совладельцами имущества, имеют преобладающее право перед другими наследниками на выделение им в натуре этого имущества, в границах их части в наследстве, если это не нарушает интересы других наследников, которые имеют существенное значение.

То есть при распределении наследства и выдаче нотариусом свидетельств Вам нужно было поставить этот вопрос и в случае несогласия "миноритарного наследника", решать этот вопрос через суд.

К сожалению не знаю на какой стадии сейчас вопрос. Но, увы, если человек оформил свое право собственности на 3 квадратных метра, то Вы будете вынуждены с ним считаться. Таково несовершенное украинское законодательство. увы.

Но статья 1278 Гражданского кодекса Украины предусматривает право на выделение имущества не в идеальных частях как по свидетельству, а в реальных. Вы можете предложить наследнику 3 квадратов заключить договор о распределении наследства по которому выплатите ему денежную компенсацию за его 3 квадратных метра. Если он не согласится, вопрос нужно будет решать в судебном порядке.

Если выделение в натуре части из общего имущества не допускается по закону или является невозможным, совладелец, который желает выделения, имеет право на получение от других совладельцев денежной компенсации или иной материальной компенсации его доли. Подозреваю, что без суда Вы такой вопрос не решите.

Данный вопрос на стадии после оформления наследства и получения свидетельств с регистрацией права собственности на квартиру - уже видимо регулирует не столько нормы Гражданского кодекса Украины о наследственном праве, сколько общие положения о "делении" и "выделении" части в общем частичном имуществе (статьи 358, 364, 365, 367 Гражданского кодекса Украины).

Статья 365 Гражданского кодекса Украины, предусматривает, что право лица на часть в общем имуществе может быть прекращено по решению суда на основании иска других совладельцев, если:

1) часть является незначительной и не может быть выделена в натуре

2) вещь является неделимой

3) общее владение и пользование имуществом является невозможным

4) такое прекращение не принесёт значительного вреда интересам совладельца и членов его семьи.

Суд постановляет решение о прекращении права лица на часть в общем имуществе при условии предварительного внесения истцом стоимости этой доли на депозитный счёт суда. В ряде случаев это является оптимальным решением, т.к. формально совладелец 3 квадратов без заключения между Вами договора о праве совместного пользования общим имуществом может творить Вам всякие пакости. И вышвырнуть Вы его с квартиры с полицией не имеете права, т.к. он совладелец 3 метров. Кстати именно так в 90-е делали рейдерство по бизнесу. Приобретали миноритарную долю в бизнесе и начинали блокировать нормальную жизнь предприятия или фирмы через карманные суды и т.д. Потому лучше Вам этот вопрос решить полюбовно.

Объясните владельцу 3 квадратов, что он всё равно лишится их по суду. А все расходы Ваши по экспертизам, адвокатам, доказательствам - заплатит он как Ответчик. Так что в его интересах решить этот вопрос быстро и получить свои живые деньги, пока недвижимость в Украине еще что-то стоит по рынку.

Увы, других вариантов решения Вашей проблемы я не вижу.

С уважением, юрист Ярослав Турчин