Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Військове право, 25 грудня 2023, питання №99229 700₴

звільнення з військової служби

Доброго дня , я військово службовець , був призваний на службу 24.02.2022 року на підставі Указу верховного головнокомандувача №2 від 22.02.2022 " Про призов резервістів на військову службу осіб із числа резервістів в особливий період.
В даному указі зазначено:
1. призов резервісті на військову службу на терміни що не перевищують 365 днів.( даний термін давно закінчився)
2. що призиватимуть лише резервістів ( я в армії не служив ніколи , і в військовому резерві не перебував)
я звернувся до військової частини з рапортом на звільнення мені відповіли , що звільнення з військової служби регламентується З/У " Про військовий обовязок і військову службу " від 25 березня 1992 року №2232-xII (зі змінами) , з даному законі в ст.40 ч.1 зазначено що порядок та строки звільнення зі служби визначаються Указом президента україни ( який і є верховним головнокомандувачем). я звернувся з рапортом повторно відповіли мені якоюсь дурницею , я пішов ко командування поговорити про їхню відповідь воми мені прямо сказали що офіційно вони мене тримати не можуть і мали звільнити ще як закінчився термін а саме 365 днів . Але їм поступила неофіційна вказівка щоб нікого не звільняти . І і в законодавстві є ще багато того що стосовно мене майже за два роки командування не зробило ( медкомісії не проходив . військову присягу не приймав ( а звання мені присвоїли що є порушенням), військової підготовки не не проходив ) . Потрібна допомога щоб в судовому порядку доказати моє право на звільнення з військової служби

Відповіді юристів (7)

    Корнійчук Євген Іванович
    50%

    Доброго дня, за даних підстав ви не маєте право на звільнення з військової служби, тому що ви плутаєте особливий і військовий стан.

    Підстави для звільнення передбачає п.2 ч.4 ст 26 хзу про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469

    Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:Під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану):
    • у строки, визначені Указом Президента України (у строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, - для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період);

    Це вас не стосується вас стосується, те що зазначено нижче.

    Під час воєнного стану:
    • за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
    • за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
    • у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
    • через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
    1. у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
    2. у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
    3. у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
    4. у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
    5. у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
    6. у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
    7. у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
    8. військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
    9. військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
    10. один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
    11. військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
    12. перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
    13. якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
    • Asus Not Клієнт 4 місяці тому

      добре якщо даже і так то стосовно мене були порушені умови призову згідно цього наказу мали призвати резервістів , а я військову службу не проходив і на військовому резерві не перебував

      • Корнійчук Євген Іванович

        Вас би не мобілізували, якщо ви були би не в резерві. В резерв списують після 27 років, якщо не проходив військову службу.

        Тому скоріш за все після 27 років вас було переведено у резерв.

        • Asus Not Клієнт 4 місяці тому

          мене призвали в 29 років , але згідно розяснень ген штабу мали призвати оперативний резерв 1 черги . і згідно якогось закону чи наказу не памятаю його як називається , щов оперативному резерві перебувають люди які раніше проходили військову службу , ті що не проходили це мобілізаційний резерв , і цих людей можуть призвати лише по мобілізації

          • Корнійчук Євген Іванович

            Ну все правильно,з 27 років, ви були в резерві

    Корнійчук Євген Іванович

    Щоб пройти ВЛК треба написати рапорт на ім'я командира військової частини, зазначивши про погіршення стану здоров'я та вимогою направити вам на ВЛК. Рапорт мало, подати, обов'язково його зареєструйте або пишіть у 2 екземплярах, щоб на одному вам поставили відмітку про його прийняття.

    Після проходження ВЛК, за його висновком , можно аналізувати вашу придатність до військової служби.

    Якщо рішення ВЛК вас не задовольняє, можно оскаржити рішення ВЛК у ЦВЛК.

    Якщо, рішенням Влк вас буде визнано не придатним до військової служби, вас звільнять.

    Якщо обмежено придатними, ви не маєте право нести службу у бойових частинах. На підставі рішення про обмежену придатність, можно буде перевестись на службу за місцем проживання.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    50%

    Доброго дня! Христос народився!

    На жаль не все так просто. В момент оголошення Президентом військового стану змінилися правила призову до ЗСУ військовозобов'язаних, в тому числі, резервистів, як також правила їх звільнення. На даний момент можлива лише часткова й переважно індівідуальна демобілізація у разі наявності законних підстав на звільнення.

    Питання звільнення з військової служби військовослужбовців під час воєнного стану регулюються статтею 26 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про військовий обов'язок і військову службу». Потрібне я виділив жирним шрифтом.

    Ця стаття з останніми змінами надає перелік підстав для звільнення з військової служби. Зокрема про підстави звільнення під час воєнного стану в ній зазначено наступне:

    «1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

    …2) під час воєнного стану:

    а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

    б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

    в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

    г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

    у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

    у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

    у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

    військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

    один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

    військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

    перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

    {Підпункт "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2599-IX від 20.09.2022}

    {Пункт 2 частини четвертої статті 26 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 2122-IX від 15.03.2022; редакції Закону № 2169-IX від 01.04.2022}

    З іншого боку, якщо Ви не проходили ВЛК перед своєю мобілізацією до ЗСУ Ви маєте повне право, по-перше, звернутись до свого командира з рапортом про проходження такої комісії, а, по-друге, оскаржити в адміністративний суд наказ воєнкоиу ТЦК, звідки Вас мобілізовували, як такий, що виданий з істотними порушеннями закону.

    Для підтвердження того, що Ви не проходили ВЛК під час мобілізації, бажано зробити запит до ТЦК й отримати відповідь про відсутність довідки ВЛК, яка б доказувала, що Ви комісю таки не проходили. Такий запит може зробити на Ваше прохання адвокат.

    Тепер кілька слів про оскарження відмови командира частини щодо Вашого звільнення.

    Військовослужбовці мають право самостійно захистити порушені права під час проходження служби двома способами:

    - зверненням з позовом до суду

    - поданням скарги відповідній посадовій особі.

    Зазначене питання регулюється Дисциплінарним статутом Збройних Сил України та Законом України «Про звернення громадян».

    Військовослужбовець має право подати скаргу, ЯКЩО ВВАЖАЄ, що його ПРАВА, ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ БУЛИ ПОРУШЕНІ:

    незаконним рішенням, діями або бездіяльністю командирів;

    • незаконним покладенням на нього обов'язків;

    • незаконним притягненням до відповідальності;

    • незаконними діями інших військовослужбовців.

    Залежно від виду порушення СКАРГА ПОДАЄТСЬЯ ДО:

    • органів військового управління;

    • посадових осіб;

    • військової служби правопорядку;

    • органів, які проводять досудове слідство;

    • інших державних органів.

    З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються.

    Якщо військовослужбовець, який подає скаргу, не знає, з чиєї вини порушені його права, скарга подається у порядку підпорядкованості безпосередньому командиру.

    СКАРГА МОЖЕ ПОДАВАТИСЬ УСНО і ПИСЬМОВО:

    - військовослужбовцем,

    -членом сім’ї військовослужбовця

    -іншою заінтересованою особою.

    Усі скарги у день їх надходження заносяться до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян.

    Усну скаргу військовослужбовці, члени їх сімей та інші громадяни мають право подати командирам військових частин під час особистого прийому, що визначено у кожній військовій частині, установі, організації.

    ПИСЬМОВУ СКАРГУ бажано подавати у двох примірниках до відділу військової частини або іншого державного органу, у компетенції якого розгляд вашого питання. Другий примірник з відміткою про отримання залишається у особи, яка подала скаргу. Він є підтвердженням того, що військова частина або інший орган отримали скаргу, і може бути використаний як доказ факту звернення, якщо виникне потреба оскаржити затримку або незадовільні результати розгляду скарги.

    У письмовій скарзі слід вказати

    -прізвище, ім’я і по батькові,

    -адресу місця проживання і номер телефону,

    -посадову особу або орган державної влади, якому адресована скарга,

    -ясно і докладно описати обставини порушення вашого права, суть порушення,

    -зазначити, які дії ви просите відповідальну посадову особу вчинити для відновлення цього права, вказати дату і поставити підпис.

    Якщо ви бажає бути присутнім при розгляді скарги, про це теж варто зазначити у ній.

    ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ, які подали заяву чи скаргу, МАЮТЬ ПРАВО:

    особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє заяву чи скаргу, звернутися за допомогою до свідків;

    • подати додаткові матеріали, що стосуються справи, чи клопотати, щоб їх вимагав командир або орган, який розглядає заяву або скаргу;

    • бути присутнім під час розгляду заяви чи скарги;

    • одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

    • ознайомитися з матеріалами перевірки заяви чи скарги;

    • оскаржити прийняте за їхньою заявою чи скаргою рішення в суді;

    • вимагати відшкодування збитків у встановленому законом порядку.

    Під час розгляду пропозиції, заяви чи скарги не допускається розголошення командиром чи іншою особою, яка бере участь у розгляді, відомостей про особисте життя військовослужбовця без його згоди, а також розголошення іншої інформації, якщо це зачіпає його права і свободи, законні інтереси.

    СТРОКИ РОЗГЛЯДУ

    УСІ пропозиції, заяви чи скарги розглядаються і вирішуються у строк НЕ БІЛЬШЕ ОДНОГО МІСЯЦЯ з часу їх отримання, а ті, що НЕ ПОТРЕБУЮТЬ ДОДАТКОВОГО ВИВЧЕННЯ й перевірки, - невідкладно, але НЕ ПІЗНІШЕ П'ЯТНАДЦЯТИ ДНІВ з часу їх надходження.

    Якщо у місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, командир встановлює новий строк, про що сповіщається військовослужбовець, який подав звернення.

    При цьому ЗАГАЛЬНИЙ СТРОК розгляду пропозиції, заяви чи скарги не може перевищувати СОРОКА П'ЯТИ ДНІВ.

    Несвоєчасний, неповний розгляд скарги або незаконне рішення посадової особи, яка її розглядає, можна оскаржити встановленим порядком до суду, Військової служби правопорядку або вищого за підпорядкованістю командира.

    З повагою, адвокат Айвазян.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України