Чи може виїхати закордон чоловік, 23 роки, який має відстрочку від РТЦК?

Вітаю Вас!

Чи може чоловік, якому 23 роки виїхати закордон, якщо має відстрочку від РТЦК, оскільки не підлягає призову під час мобілізації? Згідно ч. 2-6 постанови №57? Строкову службу не проходив, не інвалід, родичів з інвалідністю немає і т.д.

На якій підставі дана особа має право на відстрочку? Це важливо розуміти, аби надати Вам предметну відповідь.

Добрий вечір!

Чи може чоловік, якому 23 роки виїхати закордон, якщо має відстрочку від РТЦК, оскільки не підлягає призову під час мобілізації? Згідно ч. 2-6 постанови №57? - так, якщо в нього відстрочка за підставою, передбаченою частиною першою, а не третьою статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Оскільки відповідно до пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому і третьому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також пункті 2-14 цих Правил.

До частини першої відносяться наступні підстави:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

{Абзац третій частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

{Абзац четвертий частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Законів № 2226-VIII від 06.12.2017, № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

{Абзац п’ятий частини першої статті 23 в редакції Законів № 1614-VII від 25.07.2014, № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 339-VIII від 21.04.2015; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2226-VIII від 06.12.2017; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

{Абзац десятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

{Абзац одинадцятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3161-IX від 28.06.2023}

опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2169-IX від 01.04.2022}

народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2732-IX від 04.11.2022}

інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

До частини третьої відносяться наступні підстави:

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

{Абзац другий частини статті 23 в редакції Законів № 2745-VIII від 06.06.2019, № 2196-IX від 14.04.2022}

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

{Абзац третій частини статті 23 в редакції Законів № 2745-VIII від 06.06.2019, № 2196-IX від 14.04.2022}

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

{Частину доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

{Частину доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

{Частину доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

{Частину доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;

{Частину доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

{Частину третю доповнено абзацом дев’ятим згідно із Законом № 2491-IX від 29.07.2022}

{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1575-VII від 03.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 277-VIII від 07.04.2015; в редакції Закону № 570-VIII від 01.07.2015}

Зверніть увагу, що прикордонники надають консультації в телефонному режимі:

• (033) 272 09 20 – Волинський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Волинської області – пункти пропуску Ягодин, Устилуг);
• (032) 239 01 23 – Львівський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Львівської області – пункти пропуску Угринів, Рава-Руська, Грушів, Краківець, Шегині, Смільниця );
• (067) 181 42 67 – Чопський прикордонний загін (кордон зі Словаччиною, Угорщиною – пункти пропуску Малий Березний, Ужгород, Малі Селменці, Тиса);
• (031) 313 82 61 – Мукачівський прикордонний загін (кордон з Угорщиною, Румунією – Лужанка, Вилок, Косино, Дзвінкове, Дякове, Солотвино);
• (037) 259 19 49 – Чернівецький прикордонний загін (кордон з Румунією, Молдовою у межах Чернівецької області – пункти пропуску Порубне, Мамалига, Росошани, Кельменці, Сокиряни);
• (043) 376 01 41 – Могилів-Подільський прикордонний загін – (кордон з Молдовою у межах Вінницької області);
• (032) 275 62 90 – Західне регіональне управління.Якщо для перетину кордону обрано якийсь конкретний пункт пропуску, то перед поїздкою рекомендую Вам зв’язуватись з тим підрозділом, в зоні відповідальності якого він знаходиться.

Якщо для перетину кордону обрано якийсь конкретний пункт пропуску, то перед поїздкою рекомендую Вам зв’язуватись з тим підрозділом, в зоні відповідальності якого він знаходиться. Також можете телефонувати до Адміністрації ДПС України на телефон гарячої лінії (служба «ДОВІРА») +38 (044) 527-63-63 (для дзвінків із-за кордону), 0-800-218-808, 1598.

Закон України "Про прикордонний контроль" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17#Text):

Стаття 14. Порядок відмови у перетинанні державного кордону іноземцям, особам без громадянства та громадянам України

1. Іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

3. Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.

РІШЕННЯ про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, затверджене Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України 14.12.2010 N 967(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-11#Text):

"__" ___ 20__ року ___ (назва пункту пропуску через державний кордон ___ України або пункту контролю)

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" мною, ___ (посада, найменування підрозділу охорони державного кордону, ___ органу охорони державного кордону, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові)

___ ___, як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону:

1. ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ ПРО ВІДМОВУ У ПЕРЕТИНАННІ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ НА ВИЇЗД З УКРАЇНИ ГРОМАДЯНИНУ(ЦІ) УКРАЇНИ прізвище ___ (українськими літерами) ім'я ___ (українськими літерами)

дата, місяць, рік народження ___, паспортний документ: серія ___, N ___ у зв'язку з наявністю однієї з підстав, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", у тому числі у зв'язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей, що зазначену особу рішенням ___ ___ (посилання на рішення суду або прокурора)

тимчасово обмежено у праві виїзду з України, або відповідно до статті 20 Закону України "Про державну прикордонну службу України" відсутні дійсні документи на право перетинання державного кордону.

Інформацію про підстави внесення Вас до цієї бази даних Ви можете отримати у розпорядника інформації, що знаходиться ___ ___. (місто, вулиця, будинок, індекс).

2. Рішення набирає чинності невідкладно.

3. Про прийняті рішення доповів начальнику ___ ___. (назва органу охорони державного кордону).

4. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про звернення громадян", частиною третьою статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити це рішення за належністю до начальника ___, (назва органу охорони державного кордону) що знаходиться ___, або до суду. (місто, вулиця, будинок, індекс)

Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником ___ ___ (назва органу охорони державного кордону) або скасовано та визнано судом нечинним.

5. Рішення оформлено у двох примірниках, кожен з них має однакову юридичну силу.

___ ___ ___ (військове звання) (підпис) (прізвище, ім'я, по батькові особи, яка прийняла рішення)

Другий примірник цього рішення отримав ___ ___ (дата) (підпис).

4. Якщо потрібно можу надати рішення суду задля ознайомлення. - якщо ваше рішення тотожне тому, зразок якого я навела у відповіді на Ваше перше питання, то Ви маєте право як на відстрочку, так і на перетин кордону. Звичайно було б добре ознайомитися конкретно з вашим рішенням, однак за правилами сайту я не маю права залишати свої контакти. При цьому, функціонал сайту дозволяє Вам звернутися до мене.

Всього Вам найкращого!

Доброго дня, Наталія!

Пункт 2-6 Постанови КМУ №57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України зазначає наступне:

"У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому і третьому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також пункті 2-14 цих Правил.

{Правила доповнено пунктом 2-6 згідно з Постановою КМ № 383 від 29.03.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 399 від 01.04.2022, № 69 від 27.01.2023, № 840 від 11.08.2023}".

Для більш конкретної відповіді на Ваше питання необхідно розуміти на якій підставі чоловік має відстрочку? Оскільки не всі підстави для відстрочку дають право на виїзд. Наприклад, навчання на денній формі ВНЗ хоч і надає право на відстрочку, але виїхати за кордон при тому чоловік не зможе...

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас, пані Наталія!

Право на перетин кордону залежить від того по якій саме підставі чоловік отримав відстрочку?

Якщо чоловік є студентом або працівником закладу освіти - йому заборонять виїзд.

Якщо чоловік має приписне посвідчення, не проходив строкову службу та не закінчував військову кафедру - до 27 років по статусу він являється призовником та не підлягає мобілізації. Проте, у Верховній раді зареєстрований законопроект про зменшення призовного віку до 25 років.

Можливо, його в ТЦК того й не чіпають, адже він є призовником. Тим не менш, призовники мають право перетинати кордон на загальних підставах згідно Постанови КМУ № 57

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю успіхів!

Доброї ночі, шановна Наталія!

Ваш син не може мати відстрочку від РТЦК. Бо надання відстрочки особам, які не є військовозобов'язаними, а перебувають у статусі "призовник" за діючим законодавством - не передбачене, а тому маю значний сумнів, що така відстрочка могла бути надана РТЦК у формі офіційного документу / запису у військово-облікові документи.

Якщо ж Вашому сину з тих, чи інших причин якимось дивом видали військовий квиток чи тимчасове посвідчення замість військового квитка (не приписне посвідчення) - і здійснили туди запис про відстрочку, то дійсно, він на підставі наявності відстрочки має право перетинання державного кордону на підставі вимог Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724) і станом на 02.01.2024 року діючих в редакції від 19.10.2023 року.

В іншому випадку, якщо Ви вважаєте той факт, що він не призивний по мобілізації за віком, то це є відстрочкою від РТЦК, то це, нажаль, не так. І через кордон дійсно таку особу не випустять. Суди України також одностайні в цьому питанні, адже в постанові КМУ записано, що обмежено виїзд чоловіків з 18 до 60 років. При цьому статус призовник та військовозобов'язаний судді, які не дуже компетентні у військовому праві, ототожнюють між собою і не визнавали та не визнають відмови посадових осіб пунктів перетинання державного кордону - незаконними. Враховуючи існуючий стан речей зараз - шанси на перетин взагалі мінімальні, бо ж непоодинокі випадки грубого порушення прав осіб на перетинання кордону навіть за наявності залізобетонних підстав, наприклад батька 5-х дітей не випустили через кордон на днях.

З повагою, адвокат Наталія Пономаренко

Доброго дня, за даних обставин що ви не проходили строкову службу ви не маєте право на перетин кордону. Підстави для перетину кордону

за посиланням

https://dpsu.gov.ua/ua/peretinannya-derzhavnogo-ko...