Як оскаржити блокування рахунку банком через фінмоніторинг: реальний кейс
Фінансовий моніторинг давно став звичною практикою банків. Однак на практиці він нерідко перетворюється на інструмент фактичного блокування коштів клієнтів без чітких строків і підстав.
Описую дії банку на реальному прикладі.
Суть ситуації
У березні 2026 року БАНК обмежив доступ до рахунку фізичної особи, посилаючись на проведення фінансового моніторингу відповідно до Закону України № 361-IX.
Клієнт виконав усі вимоги банку:
надав документи,
підтвердив походження коштів,
передав виписку по рахунку.
Втім банк визнав ці документи «недостатніми» та почав вимагати нові — зокрема податкову декларацію, яку об’єктивно неможливо надати раніше встановленого законом строку.
У чому проблема
Ключова норма — ч. 1 ст. 15 Закону України № 361-IX — прямо передбачає:
якщо банк не може провести належну перевірку клієнта, він зобов’язаний припинити ділові відносини, а не тримати рахунок заблокованим.
У цьому кейсі виникає юридичний парадокс:
клієнт виконав усе можливе;
банк визнав перевірку неможливою;
але замість закриття рахунку — продовжує вимагати неможливі документи.
Типові зловживання банків
На практиці банки часто:
посилаються на підзаконні акти НБУ (постанови №65, №162),
затягують строки перевірки,
створюють ситуацію «вічного фінмоніторингу»,
фактично утримують кошти клієнта без рішення суду.
Важливо: підзаконні акти не можуть суперечити закону і не дають банку права безстроково блокувати кошти.
Що робити клієнту
У подібній ситуації правильна стратегія — не «допомагати банку перевіряти вас безкінечно», а зафіксувати юридичний тупик і діяти жорстко:
Подати письмову вимогу до банку:
припинити ділові відносини;
закрити рахунок;
повернути кошти на інший рахунок.
Зафіксувати неможливість виконання вимог банку
(наприклад, відсутність декларації на момент запиту).
Вказати на порушення закону
(ч. 1 ст. 15 Закону №361-IX).
У разі відмови — подавати скаргу до НБУ та звернутися до адвоката.
Важливий нюанс
Вимога банку надати документ, який:
не існує на момент запиту,
і не може бути створений раніше встановленого строку,
є ознакою зловживання процедурою фінансового моніторингу, а не законної перевірки.
Висновок
Фінмоніторинг — це не інструмент для «заморожування» грошей клієнта. Якщо банк не може завершити перевірку — він зобов’язаний закрити рахунок і повернути кошти.
У подібних спорах виграє не той, хто надасть більше документів, а той, хто правильно зафіксує порушення банком закону.
Коментарі