Ви будете здивовані, але мобілізаційне розпорядження - це не "бойова повістка" (повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби). Вони мають певні спільні риси, але за своєю основною суттю кардинально відрізняються.
Мобілізаційне розпорядження - це не наказ на негайний призов. Його видають (мають видавати) у мирний час, коли триває планова робота з уточнення військового обліку.
У МР не зазначаються конкретна дата чи час прибуття. Там може бути лише термін прибуття від моменту оголошення мобілізації, а також назва військової частини, куди призначено військовозобов’язаного чи резервіста.
Згідно з пунктом 68 Порядку № 560, під час визначення призначення резервіста або військовозобов’язаного на особливий період вони проходять медичний огляд. Якщо за результатом огляду особа визнана придатною - їй вручають мобілізаційне розпорядження. Термін дії такої довідки 5 років.
Таким чином, МР - це радше інструмент попереднього комплектування військових частин на випадок мобілізації. Ідея полягає в тому, щоб держава заздалегідь знала, кого і куди планують направити.
«Бойова повістка», натомість, - це вже наказ з’явитися до ТЦК та СП під час мобілізації чи воєнного стану для подальшого призову. Вона є підставою для фактичного відправлення до лав ЗСУ.
Тобто:
МР - видається у мирний час;
"Бойова" повістка - під час мобілізації або воєнного стану.
На практиці, однак, МР можуть вручати і зараз, під час дії воєнного стану - для внутрішнього обліку ТЦК або на підставі старих розпоряджень Міноборони.
Щодо відповідальності
1. Неявка за бойовою повісткою у період дії мобілізації може тягнути кримінальну відповідальність за ст. 336 КК України («ухилення від призову під час мобілізації»).
2. Неявка за мобілізаційним розпорядженням,виданим під час воєнного стану, у більшості випадків кваліфікується аналогічно - за ст. 336 КК України.
3. Якщо ж МР видане в мирний час (наприклад, у 2000-х чи 2010-х) - ситуація інша. До речі, на практиці часто зустрічав випадки, коли МР вручалися військовозобов'язаним із вклеюванням до військово-облікових документів.
Що може бути за неявку по таким МР та як рахувати момент виявлення правопорушення?
Розглянемо показову постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 489/1173/25
Суд дійшов висновку:
- неявка за МР, виданим до 24.02.2022, є адміністративним правопорушенням (ст. 210-1 КУпАП), а не кримінальним;
- за змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення
- говорячи про неявку по МР, відсутні підстави для висновку, що вчинення правопорушення мало триваючий характер. Колегія суддів вважає, що у даному випадку строки притягнення до відповідальності необхідно обчислювати саме з моменту вчинення правопорушення.
- днем вчинення позивачем правопорушення є 24.02.2022 р. Передбачений ч. 1 ст. 38 КУпАП двомісячний строк накладення адміністративного стягнення розпочав свій відлік з 24.02.2022 та станом на 02.09.2024 сплив, у зв'язку з чим наявні підстави для висновку про прийняття спірної постанови поза межами строків, встановлених ст. 38 КУпАП.
- у цій справі днем вчинення правопорушення суд визнав 24.02.2022, а отже, строк притягнення сплив.
Результат: постанову ТЦК про штраф 17 000 грн скасовано як винесену поза межами строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Підсумовуючи:
МР - не бойова повістка. Її видають переважно у мирний час. Неявка може бути адміністративним або кримінальним порушенням залежно від дати та обставин вручення. І, як показує практика, суди дедалі частіше стають на бік військовозобов’язаних, якщо органи ТЦК діють поза межами закону.
Будьте уважні, знайте свої права і не плутайте поняття.
Посилання для прямого зв'язку зі мною: https://uristy.ua/ua/lawyer/59929
Коментарі