Поділ спільного майна подружжя — одна з найскладніших категорій сімейних спорів. Часто за красивою формулою «50 на 50» стоїть справжня війна за активи, де кожна зі сторін намагається збільшити свою частку, використовуючи іноді доволі креативні способи.
Розкажу про реальний кейс із моєї практики, який добре ілюструє, як деякі «позики» можуть стати інструментом маніпуляцій у судовому процесі.
Схема із “позиками”: як чоловік намагався зменшити частку дружини в майні
У моїй справі чоловік (назвемо його Петро Позичайло) вдався до цікавої процесуальної хитрощі. Під час шлюбу подружжя придбало кілька автомобілів та іншу цінну власність. Але коли шлюб розпався і почався судовий спір про поділ майна, чоловік вирішив… оформити низку договорів позики із своїм кумом.
Ці договори датувалися часом фактичного перебування в шлюбі, і на їх підставі Петро Позичайло разом із адвокатом стверджував у суді, що сім’я має спільні борги, які теж підлягають поділу між ним та дружиною. Основна мета цієї схеми?
Збільшити свою частку у спільному майні за рахунок удаваних боргів та залишити собі дорогі автомобілі.
Очевидно, що такі договори позики були створені вже після розірвання шлюбу, але датувалися «заднім числом», щоб створити у суду враження про існування значних сімейних боргів.
Адвокат чоловіка в цій справі робив акцент на тому, що боргові зобов’язання — це спільні зобов'язання, які мають бути враховані під час поді спільного майна, а тому Петру Позичайло треба залишити все цінне майно, бо йому віддавати борги куму.
Кум в суді у якості свідка під присягою … “якщо борг виник під час шлюбу, то обидві сторони мають його повертати…”
Цей аргумент виглядає переконливо на перший погляд. Але є важливий нюанс, який став ключовим у справі.
Як ми розбили цю позицію в суді?
Ключовим аргументом, який мені вдалося довести в суді як адвокату моєї клієнтки, стало те, що факт перебування у шлюбі на момент укладення договору позики сам по собі не є безумовною підставою для покладення відповідальності за цим договором на іншого з подружжя. Я переконав суд у тому, що боргові зобов’язання не можуть вважатися сімейними без доведення, що отримані кошти були використані саме в інтересах сім’ї.
Іншими словами, якщо один із подружжя взяв позику без відома іншого, цей борг не можна автоматично вважати спільним, якщо не доведено, що:
• Позика була взята в інтересах сім’ї;
• Гроші від позики використані на спільні потреби сім’ї.
Чоловік у цій справі не зміг довести, що гроші, отримані за «позиками» у кума, були витрачені на спільні сімейні потреби. Навпаки, ми показали суду, що позики використовувалися для його особистих цілей.
Майно поділили навпіл.
Схема Петра Позичайло - була провальною і смішною.
Що варто знати подружжю про “сімейні борги”?
1. Не всі борги підлягають поділу.
Позика може вважатися спільним боргом лише тоді, коли її використано для забезпечення сімейних потреб (наприклад, ремонт житла, придбання побутової техніки тощо).
2. Підроблені або маніпулятивні договори легко розбиваються в суді.
Суди перевіряють не лише факт укладення договору, а й мету його використання. Якщо немає доказів, що гроші пішли на сімейні потреби, такі позики не підлягають поділу.
3. Варто бути готовим до креативних схем від іншої сторони.
Нерідко під час судових спорів про поділ майна одна зі сторін вдається до процесуальних прийомів, щоб залишити собі більшу частку. Наприклад, створюють удавані борги, переписують майно на родичів тощо.
Ця справа ще раз показує, що в сімейних спорах важливо працювати на випередження та враховувати всі можливі маніпуляції іншої сторони. Якщо вам пропонують сумнівні схеми з договорами позики чи іншими документами, які мають на меті змінити баланс майна, подумайте двічі.
І пам’ятайте: суди все більше враховують принцип добросовісності, а спроби маніпуляцій часто обертаються проти їх ініціаторів.
______________________________
адвокат Арсен МАРИНУШКІН
+3809361093
@lupin_arsen22
Коментарі