Усміхніться! Вас перевіряють!

Друзі! Сьогодні ми поговоримо про абсурдні випадку позапланових невиїзних перевірок податкового органу!

Аби не стати "жертвою" такого випадку, ця стаття саме для вас!

Довідково нагадаю, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПКУ. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПКУ документів та даних, наданих платником податків у визначених ПКУ випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст. 79 ПКУ).

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Прошу звернути уваги, що саме вручення є необхідною умовою для законності такої перевірки, що підтверджується абз. 2 п.79.2 ст.79 ПКУ а саме, виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Однак, не все так просто у цьому питанні, і доволі часто податківці самі плутаються з порядку проведення позапланової невиїзної перевірки.

До вашої уваги пропоную наступні судові кейси з приводу даного питання.

Постанова Верховного суду від 05 травня 2018 року у справі № 810/3188/17.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України щодо пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки розпочалося з 07.09.2017 тривалістю 5 робочих днів та було продовжено з 14.09.2017 тривалістю на 2 робочі дні згідно з наказом від 13.09.2017 №1657, в той час як наказ та повідомлення про проведення такої перевірки позивач отримав 19.09.2017. Тобто з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник не був ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Таким чином, доводи ГУ ДФС у Київській області про своєчасне направлення на адресу позивача наказу про проведення перевірки до її початку не узгоджуються з вимогами вищенаведених норм податкового законодавства, оскільки за загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими платник має бути обізнаним, а й отримання ним зазначених відомостей.

Постанова Верховного суду від 10 грудня 2020 року у справі № 821/1794/15-а.

Документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

Отже з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

У ситуації, що розглядається, судами встановлено, що повідомлення від 26.09.2014 №1249/21-03-22-06 та наказ про проведення перевірки від 26.09.2014 №1181 направлено Підприємству 27.09.2014 та отримані позивачем 28.10.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення й відповідь Херсонської дирекції "Українське державне підприємство поштового зв`язку "Укрпошта" від 11.12.2014 №104, тобто вже після проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яка проводилася з 06.10.2014 по 07.10.2014.

Вищезазначені обставини свідчать на користь висновку про недотримання податковим органом вимог щодо ознайомлення позивача про проведенням контрольного заходу у встановлений законом спосіб саме до початку такої перевірки.

Постанова Верховного суду від 20 серпня 2020 року у справі № 812/1720/15.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Отже з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Таке тлумачення норм відповідає меті перевірки, змісту прав платника податків та виконанню ним обов`язку по наданню посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції встановив відсутність доказів належного повідомлення позивача про здійснення позапланового заходу податкового контролю й ці обставини визнав такими, що мають наслідком протиправність оскаржуваних дій та податкових повідомлень-рішень відповідача.

Постанова Верховного суду від 06 лютого 2020 року у справі № 821/543/16.

Документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі №21-425а14, де визначено, що нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Висновок.

Як вбачається з аналізу правових позицій Верховного Суду, саме вручення необхідних документів є підставою для здійснення контрольних заходів щодо платника податку.

У випадках невиїзної перевірки уважно аналізуйте фактичні обставини, з якими Верховний Суд пов'язує незаконність перевірочних заходів.