Предметом цієї моєї статті є визначення, пропозиція окремого, не загального порядку, способу звільнення від призову на військову службу військовозобов’язаних під час мобілізації, який я вважаю належним та правомірним.
Статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text) передбачені підстави для звільнення від призову на військову службу військовозобов’язаних під час мобілізації. Дана стаття має назву: “Відстрочка від призову під час мобілізації”, при цьому, не перебачає, не вимагає оформлення цієї відстрочки військовозобов’язаним у територіальному центрі комплектації та соціальної підтримки (ТЦК та СП — в колишньому військомат), тобтовійськовозобов’язані звільнені від призову по закону і підзаконних заходів (відстрочки ТЦК та СП) не потребуть , звільнення є імперативним. Інша справа, оформлення відстрочки потребує у випадку видання розпорядження та повістки ТЦК та СП, вручення повістки військовозобов’язаному, який має право на звільнення від призову. Незаконність вимоги оформлення відстрочки без призову, всупереч позиції інших юристів цього сайту, інформації з інших джерел,була предметом мого ранішого блогу на цьому сайті під назвою: “Оформление отсрочки военнообязанным”. Стосовно даного блогу, незважаючи на право звільнення військовозобов’язаного від призову з підстав ст.23 Закону, незважаючи на подання ним заяви про відстрочку від призову, у її наданні може бути і, скоріше всього, буде відмовлено (як свідчить практика питань на сайті), тому застосування цього окремого способу звільнення від призову є актуальним і доцільним.
Інша категорія справ — це випадки, підстави для звільнення, не передбачені цією ст.23 Закону. Законодавством неможливо охопити, передбачити всі можливі життєві ситуації. Після того, як така непередбачена, неврегульована законом ситуація трапляється, законодавець вносить зміни до відповідного нормативного акта (по суті це є виправлення помилок “на крові”), але нова норма буде стосуватись на майбутнє, а військовозобов’язаний має неврегульовану ситуацію тут і зараз, яка може бути вирішена без помилки “на крові”, в цей окремий спосіб звільнення від призову.
Третя інша категорія справ стосується визначення ступіні придатності військовозобов’язаних до військової служби, що проводиться ВЛК (військово-лікарська комісія) відповідно до “ПОЛОЖЕННЯ про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України” (Положення; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text). Відповідно до “РОЗКЛАД(у) хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби” (Додаток 1 до Положення) висновок про придатність до військової служби громадян, військовослужбовців, які приймаються, призиваються та проходять військову службу (крім громадян-призовників та військовослужбовців строкової військової служби), тобто військовозобов’язаних, визначається за графами ІІ та ІІІ таблиці Розкладу. У своїй більшості у випадку середнього перебігу хвороб, станів та фізичних вад для цих категорій військовозобов’язаних передбачено такі два висновки: 1- “Непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально”; 2 - “Придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально”. Відповідно до розділу 20 (Постанови ВЛК) Положення:
“20.4. За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов:
"непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
"обмежено придатний до військової служби".
За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов:
"обмежено придатний до військової служби";
"придатний до військової служби".
У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби", за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.”
Тобто фактично обмежена придатність військовозобов’язаного до військової служби, що має наслідком обмеження видів та місць військовї служби, у воєнний час нехтується і він визнається придатним до військової служби, тобто може бути залучений до фатальних для його здоров’я та життя місць служби. З практики сайту мав місце випадок (https://uristy.ua/ua/question/62627) встановлення ВЛК військовозобов’язаному діагнозу “Епілепсія”, визнання його “Обмежено придатний”, але був залучений до бойових дій на сході України; тобто навіть не визнаний "придатним", направлений на ділянки бойових дій. В результаті воєнні обставини (вибухи, стрілянина, страхи, стреси, тривоги) мали наслідком епілептичних нападів. Тобто цей пропонований мною окремий спобом звільнення від призову на військову службу може запобігти, не допустити подібні випадки призову на військову службу під час мобілізації, у воєнний час.
Тепер безпосередньо щодо суті цього окремого порядку, способу звільнення від призову. Відповідно до Закону про мобілізацію:
“Стаття 11. Президент України
Відповідно до повноважень, визначених Конституцією України, Президент України:…
надає (позбавляє) право на звільнення від призову на військову службу в разі мобілізації та у воєнний час громадянам або окремим категоріям громадян; …”.
Зі змісту даної норми витікає, що Президент України має надавати право на звільнення від призову на військову службу за (під час) мобілізації не тільки окремим категоріям громадян, а й окремим громадянам- військовозобов’язаним; крім того, як вбачається, це своє повноваження Президент України може застосовувати не тільки за своєю, владною ініціативою, а й за ініціативою громадянина-військовозобов’язаного, з приводу його звернення до Президента України. На сайті “Офіційне інтернет-представництво Президента України” (https://www.president.gov.ua/) за посиланнями (переходами): “Більше” — “Звернення громадян” — “Подати електронне звернення (для громадян)” передбачено звернення громадян до Президента України. На сторінці “Звернення громадян” викладено умови та порядок подання звернення, а також зразок звернення. Також я вважаю, що Президент України, як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України має право призупинити на час розгляду звернення військовозобов’язаного дію розпорядження керівника ТЦК та СП про призов у частині, що стосується військовозобов’язаного, а також виданої стосовно нього повістки, про що (призупинення) також належить викласти клопотання у зверненні.
На завершення, практика та факти подання такого звернення до Президента України, випадки звільнення від призову громадян в порядку ст.11 Закону про мобілізацію мені невідомі, на сайті “Офіційне представництво Президента України” таких рішень Президента України мною не знайдено. Але не бачу у цій своїй пропозиції, ідеї юридичної помилки, відсутності у Президента України такого повноваження. Стосовно судового захисту військовозобов’язаним своїх порушених прав: по-перше, робота судових установ у стані ракетних обстрілів рф може бути припинена; по-друге, пересування громадян є небезпечним з огляду обстрілів та інших воєнних дій, може бути обмежено та заборонено військовим командуванням; по-третє, судова тяганина може тривати роками; по-четверте, судовий розгляд потребує коштів; по-п’яте, звернення до Президента України не вимагає попереднього судового розляду питання; по-шосте, звернення до Президента України в електронній формі є безпечним у воєнний час, а також швидким та зручним способом вирішення питання.
© Крикун С.П., 2022
Коментарі