як виселити з оселі непрописану людину

Доброго дня, Олена!

Ви можете спробувати звернутись до поліції, але те, що вони Вам бодай чимось допоможуть малоймовірно, оскільки остання не наділена повноваженнями щодо примусового виселення особи із житлового приміщення. Тому, скорше за все, для вирішення цього питання Вам потрібно буде звертатись до суду із відповідною позовною заявою.

Згідно зі статтею 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до законодавства можливи три шляхи виселення особи з житлового приміщення:

• • з наданням іншого благоустроєного житлового приміщення;
• • з наданням іншого приміщення;
• • без надання іншого приміщення.

Статтія109 Житлового кодексу зазначає, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Виселення в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення відбувається у випадках:

• Недійсності договору піднайму (стаття 94 ЖК).
• Виселення тимчасових жильців на вимогу наймача або членів його сім’ї (частина третя статті 98 ЖК).
• Виселення піднаймачів і тимчасових жильців у разі припинення договору найму жилого приміщення (стаття 99 ЖК).
• Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина друга статті 109 ЖК). Вказане виселення є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 1322 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 1322 ЖК, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті (частина четверта статті 109 ЖК).
• Якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення. Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною (частини перша-друга статті 116 ЖК).
• В разі, якщо особа самоправно зайняла жиле приміщення (частина третя статті 116 ЖК).
• Виселення наймача і осіб, які проживають разом з ним, у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності (стаття 169 ЖК).

Позовна заява про виселення особи з квартири без надання іншого жилого приміщення подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача.

Питання виселення з житла без надання іншого житлового приміщення є спірним, і вирішується судами неоднозначно. Оскільки в деяких випадках судді відмовляють у задоволенні позову на підставі недоведення самоправного зайняття житлового приміщення, а також відсутність доказів на підтвердження того, що особа порушує правила співжиття тощо.

Перша судова палата Касаційного цивільного суду 16 грудня 2020 року у справі № 182/7347/18 у своєму рішенні зазначає наступне:

Цивільним кодексом України, а саме статтею 391 передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Отже, застарілі норми Житлового кодексу Української РСР обмежують право приватної власності визначені нормами Цивільного кодексу України. Перша судова палата Касаційного цивільного судупо справі 16 грудня 2020 року у справі № 182/7347/18 постановила: "З огляду на підстави заявленого позову, застосуванню підлягають положення статей 391, та глави 32 «Право користування чужим майном» ЦК України, оскільки застосування до регулювання житлових відносин положень ЖК Української РСР, прийнятого 30 червня 1983 року не відповідає реаліям сьогодення та змісту нинішніх суспільних відносин. Натомість ЦК України є кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше, а тому темпоральна колізія норм права має вирішуватися саме на користь норм ЦК України (правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20). Право користування чужим майном передбачено у статтях 401-406 ЦК України.".

Докладніше можете ознайомитись за посиланнями:

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Виселення_з_квартири_без_надання_іншого_жилого_приміщення

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Виселення_з_житлового_приміщення_та_зняття_з_реєстрації_особи,_яка_не_досягла_18_років#:~:text=Виселення%20в%20адміністративному%20порядку%20провадиться%20в%20разі%3A,-Виселення%20піднаймачів%20і&text=Виселення%20з%20санкції%20прокурора%20лише,частина%20перша%20статті%20109%20ЖК).

З повагою, адвокат Айвазян.