Травля в интернете и преследования

Доброго дня.

Наразі є чинним Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)".

Законом встановлюється адміністративна відповідальність за систематичне застосування різних форм мобінгу.

Зокрема, за цькування, вчинене вперше, передбачено штраф від 1700 до 2550 грн або 20-40 годин громадських робіт. За мобінг, вчинений повторно протягом року або групою осіб - штраф від 3400 до 5100 грн або 40-60 год робіт.

Також можете звернутися до правоохоронних органів з заявою щодо погрози застосування насильства.

Щодо блокування БПК - не розумію яким чином вони можуть це зробити. Можливо вони мають доступ до Ваших банківський додатків.

В цьому разі також звертайтеся до правоохоронних органів.

Доброго дня, Олена!

У Вашому випадку йдеться про кіберпереслідування. Це явище можна визначити як загрозливу поведінку або небажані дії чи переслідування за допомогою Інтернету, електронної пошти, сайтів соціальних мереж або текстових повідомлень.

Три найпоширеніші види кіберпереслідування: онлайн-зловживання, тролінг і секстинг.

Дії, які використовують інформаційні та комунікаційні технології для підтримки навмисної, повторюваної та ворожої поведінки особи чи групи, яка має на меті завдати шкоди іншій особі. Зловмисники часто знають жертв особисто.

Тролінг — це навмисне розсіяння ненависті, фанатизму, расизму, женоненависництва або просто сварки між іншими. Тролі — це користувачі, які процвітають у будь-якому середовищі, де їм дозволено публічно коментувати, як-от сайти блогів, сайти новин, дискусійні форуми, ігрові чати та починають суперечки чи дратують людей, публікуючи провокаційні, сторонні або нетематичні повідомлення в Інтернеті громада.

Секстинг — це використання мобільного телефону чи іншого подібного електронного пристрою для розповсюдження фотографій або відео із зображеннями сексуального характеру. Часто здійснюються колишніми партнерами, які все ще мають доступ до відверто сексуальних зображень, щоб принизити та збентежити свою жертву. Кібер-сталкери націлюються на своїх жертв через соціальні медіа-платформи, чати, дошки оголошень, дискусійні форуми та електронну пошту.

Кіберпереслідування має багато форм, таких як;

• Погрозлива чи непристойна електронна пошта або прямі повідомлення
• Розсилка спаму (переслідувач надсилає жертві багато небажаної пошти)
• Переслідування в чаті або флейм (словесна образа в Інтернеті)
• Залишення некоректних повідомлень на дошках оголошень або в гостьових книгах
• Розсилка електронних вірусів
• Надсилання небажаної електронної пошти або прямих повідомлень
• Відстеження комп’ютерної та інтернет-активності іншої особи
• Крадіжка електронної ідентифікації
• Шпигунське програмне забезпечення, встановлене на телефоні чи комп’ютері
• Паролі змінюються або більше не працюють
• Зникнення файлів і контактів з комп’ютера
• Гроші, зняті з банківських рахунків, або товари, куплені без дозволу

На жаль, відповідальність за кіберпереслідування не передбачена українським законодавством, проте все одно для захисту від цієї протиправної поведінки я наполегливо рекомендую звернутись до кіберполіції. Також Ви маєте право звернутись до суду за захистом своєї честі та гідності і розповсюдженням щодо Вас неправдивої інформації.

Мобінг, відповідальність, за який передбачена ст. 173-5 КУпАП, на яку часто посилаються в таких випадках, і яка передбачає цькування на роботі, ніякого відношення до кіберпереслідування не має. Ці два поняття плутати не можна.

З повагою, адвокат Айвазян.

Здравствуйте Елена! Как вы себе представляете юридическое воздействие на Телеграм из Украины?! - Это просто нереально. Они даже официальные обращения Правительственных органов Украины проигнорировали, не предоставив никаких ответов.

Телеграм используется проприетарная серверная часть c закрытым кодом, работающая на мощностях нескольких компаний в США, Нидерландах и Сингапуре. Так же существует информация о наличии серверов Телеграм в Дубае (Объединенные Арабские Эмираты), где и находится фактический офис Телеграм.

Исходя из этого Телеграм - вне юрисдикции Украины и ее формально существующих правоохранительных органов.

Собственник платформы Телеграм - Telegram Messenger Inc.имеет регистрацию в оффшорной зоне Британских Виргинских островов.

Если у вас есть вопросы по распространению данных на платформе Телеграм, обращайтесь в службу поддержки Telegram (в Telegram перейдите в «Настройки» — «Задать вопрос»).

Юридических методов защиты в Украине от этого практически нет. Таковы реалии свободы писать и распространять что-угодно в квази-средствах массовой информации, коими стали социальные сети и платформы типа Телеграм, Facebook, Instagram, Twitter (ныне Х) в глобальном мире. Они творят что хотят и Политику свою реализуют как считают нужным. В своё время Facebook и Твиттер имели наглость заблокировать Президента США за вещи, которые якобы противоречат политике платформ.

Единственным инструментом обелить себя может быть обращение в суд и признание распространенных фактов порочащими Вашу честь, достоинство и деловую репутацию. Но это ничего Вам не даст кроме наличия судебной бумажки, указывающей в Украине, что Вы правы.

По поводу блокирования Ваших счетов - это нереально. Обратитесь с запросом в банки, которые Вас обслуживают на каком основании это произошло. Возможно Ваш телефон стал достоянием общественности и кто-то восстановил Вашу сим-карту не привязанную к Вашим персональным данным. В иных случаях даже публикация лиц на сайте Миротворец не является основанием для блокировки карт, тем более на какой-то там платформе.

Надо искать юридические основания для блокировки Ваших счетов, если это действительно имеет место.

С уважением, адвокат Наталья Пономаренко

___

У зв'язку з необхідністю дотримання законодавства України щодо мовної політики та обслуговування, в тому числі адвокатами, державною мовою, внаслідок наявної інформації про скарги на адвокатів щодо порушення правил етики внаслідок обслуговування іншими мовами, ніж державна, вимушена надати відповідь також державною мовою України.

Тут буде наведено той самий текст, що і вище, але на державній мові. Вибачте.

Доброго вечора, шановна Олено! Як ви собі уявляєте юридичний вплив на Телеграм з України?! – Це просто нереально. Вони навіть офіційні звернення Урядових органів України проігнорували, не надавши жодних відповідей.

Телеграм використовується пропрієтарна серверна частина із закритим кодом, що працює на потужностях кількох компаній у США, Нідерландах та Сінгапурі. Також існує інформація про наявність серверів Телеграм у Дубаї (Об'єднані Арабські Емірати) де і знаходиться фактичний офіс Телеграм.

Виходячи з цього, Телеграм - поза юрисдикцією України та її формально існуючих правоохоронних органів.

Власник платформи Телеграм - Telegram Messenger Inc., має реєстрацію в офшорній зоні Британських Віргінських островів.

Якщо у вас є питання щодо поширення даних на платформі Телеграм, звертайтеся до служби підтримки Telegram (у Telegram перейдіть до «Налаштування» — «Задати питання»).

Юридичних методів захисту від цього практично немає. Такі реалії свободи писати і поширювати будь-що в квазі-засобах масової інформації, якими стали соціальні мережі та платформи типу Телеграм, Facebook, Instagram, Twitter (нині Х) в глобальному світі. Вони творять що хочуть і свою Політику реалізують як вважають за потрібне. Свого часу Facebook і Твіттер мали нахабство заблокувати Президента США за речі, які нібито суперечать політиці платформ.

Єдиним інструментом обілити себе може бути звернення до суду і визнання поширених фактів, що ганьблять Вашу честь, гідність і ділову репутацію. Але це нічого Вам недасть окрім наявності судової бумажки, яка вказує в Україні, що Ви праві.

Щодо блокування Ваших рахунків – це нереально. Зверніться із запитом до банків, які Вас обслуговують, на якій підставі це сталося. Можливо, Ваш телефон став надбанням громадськості і хтось відновив Вашу сім-карту не прив'язану до Ваших персональних даних. В інших випадках навіть публікація осіб на сайті Миротворець не є підставою для блокування карток, тим більше на якійсь там платформі.

Треба шукати юридичні підстави для блокування Вашиї рахунків, якщо це дійсно має місце.

З повагою адвокат Наталія Пономаренко

Вітаю Вас!

Здравствуйте, я блогер. Против меня создана группа где происходят ужасные вещи. Копают против меня компроматы, устраивают травлю, преследуют в реальной жизни, блокируют мои банковские карты. Посоветуйте что мне делать, у меня есть все их данные, фото.. Я постоянно принимаю антидепрессанты, недавно мне даже угрожали расправой.. Группа создана в Телеграмм. Участники из разных стран но самая радикальная из Украины.

Що означає блокують Ваші банківські карти? Це повноваження виконавчої служби приймати відповідні постанови. На якій підставі?

Щодо "травлі", очевидно мова йде про кібербулінг. Вам потрібно спробувати звернутися до правоохоронних органів та у подальшому до суду про захист честі, гідності та ділової репутації. Для цього максимально фіксуйте всі слова, дії щодо Вас.

Щодо відповідальності за кібербулінг:

Поняття кібербулінгу введено в правове поле українського законодавства Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” від 18 грудня 2018 року. Відповідно до статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, держава має реагувати на цькування та інші дії, які вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Водночас під булінгом (цькуванням) розуміється діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій.

Щодо дорослих осіб – чинне законодавство України не містить прямих норм, які передбачали б реагування держави на кібербулінг. Однак це не означає, що українське законодавство не містить узагалі будь-яких норм, які можна було б використати для захисту від кібербулінгу.

Основним способом правового захисту від кібербулінгу в законодавстві України залишається цивільно-правовий: вимога спростування неправдивої інформації, використання права на відповідь щодо оціночних суджень, вимога відшкодування моральної і матеріальної шкоди, завданої поширенням неправдивої інформації про особу тощо. Як і з іншими способами правового реагування на кібербулінг, цивільний позов можливий лише в тому разі, коли можна встановити конкретних осіб, що займаються цькуванням. За умови анонімності кібербулерів позов, поданий до суду без зазначення відповідачів, буде залишений без розгляду.

Найефективнішими способами реагування залишаються внутрішні практики й правила модерування та адміністрування з боку власників сайтів, соціальних мереж тощо. Причому, зважаючи на деякі рішення Європейського суду з прав людини, зокрема в справах “Delfi AS проти Естонії” (скарга № 64569/09), “Хьойнес проти Норвегії” (скарга № 43624/14) тощо, саме на власників сайтів, соціальних мереж або інших комунікаційних платформ може покладатися відповідальність за відсутність належного реагування на принизливі та образливі коментарі та за створення технічних можливостей систематичного тривалого цькування.

Кібербулінг, як досить нове явище, ще не має належних механізмів реагування з боку держави. Тому в кожному конкретному випадку необхідно уважно досліджувати всі обставини цькування і намагатися використати найефективніші способи для самозахисту.

https://www.prostir.ua/?news=kiberbulinh-pravovi-m...

З повагою!

Доброго дня. Ви можете звернутися до поліції та суду.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

При поширенні такої недостовірної інформації стосовно малолітніх, неповнолітніх чи недієздатних осіб з відповідним позовом до суду вправі звернутися їх законні представники.

Якщо поширено недостовірну інформацію про особу, яка померла, з відповідним позовом вправі звернутися члени її сім'ї, близькі родичі та інші заінтересовані особи, навівши у заяві такі обставини: характер свого зв'язку з особою, щодо якої поширено недостовірну інформацію; у який спосіб це порушило особисті немайнові права особи, яка звертається до суду.

У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

1. поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
2. поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
3. поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
4. поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 15 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").

Під поширенням інформації слід розуміти:

• опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;
• поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку;
• викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;
• повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах,
• а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи. Файл:Зразок Позовної заяви про захист честі, гідності та ділової репутації.odt

Слід виходити з компетенції суду щодо розгляду цивільних справ, зазначеної в статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, та враховувати положення статей 1, 20 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.

Справи зазначеної категорії не можуть розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такі спори не мають публічно-правового характеру, навіть якщо стороною в ньому виступає суб'єкт владних повноважень.

Вимоги про захист гідності, честі чи ділової репутації випливають із порушення особистих немайнових прав, тому позовна давність на них не поширюється, крім випадків, встановлених законом, зокрема пунктом 2 частини другої статті 258 ЦК України (в даному випадку застосовується спеціальна позовна давність в один рік).

Позовна давність на вимоги про відшкодування моральної шкоди у даному випадку обчислюється так само, як за вимогами про захист гідності, честі чи ділової репутації.

Процесуальне правонаступництво за вимогою про відшкодування моральної шкоди не допускається. Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 1230 ЦК України до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

За подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, справляється судовий збір у ставках:

• за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
• за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.