Супровід батька з інвалідністю

Доброго дня, Антоне!

Законопроект 10449 не передбачав жодних змін у правилах перетину кордону, окрім того, що прикордонники будуть офіційно наділені правом перевіряти військово-облікові документи після набрання чинності законом. У самих Правилах перетину кордону громадянами України ніяких змін станом на зараз не відбулося.

Згідно змін, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 р. № 1044 та внесені до Правил перетинання державного кордону громадянами України, Ваша підстава для виїзду та перелік документів, необхідних для того, зазначені наступним чином:

“21. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують

родинні зв’язки,

інвалідність,

а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка),

або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка),

або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.

Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю І чи ІІ групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;".

Перелік документів, які Вам будуть потрібні для перетину кордону: закордонні паспорти, документ, що підтверджує інвалідність батька (окрім довідки МСЕК), Ваше свідоцтво про народження, витяг з реєстру територіальної громади про спільне місце реєстрації або, якщо "прописка" різна, акт встановлення факту здійснення догляду.

Проте, як Вам відомо, ще з кінця минулого року на кордоні виникають складнощі з перетином, оскільки прикордонники незаконно вимагають ВОД або довідку з ТЦК щодо оформленної відстрочки.

Якщо таке станеться Вам потрібно отримати письмову відмову у перетині кордону та оскаржувати останню.

Алгоритм дій при тому може бути наступним:

По-перше, на всі відмови Держприкорджон служби треба вимагати пісьмового підтвердження та одразу його оскаржувати. В таких випадках вони будуть відчувати більше відповідальності та діяти не так нахабно.

По-друге, згідно з роз’ясненнями самої Держприкордонслужби України та відповідно до статті 23 Закону України “Про доступ до публічної інформації” рішення, дії чи бездіяльність органів ДПС можуть бути оскаржені до Голови Державної прикордонної служби України, вищого органу або суду..

По-третє, згідно ст. 14Закону України Про прикордонний контроль від 05.11.2009 № 1710-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 14. Порядок відмови у перетинанні державного кордону іноземцям, особам без громадянства та громадянам України

…Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом...".

Відповідно до статті 24 Закону України “Про доступ до публічної інформації” відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень за:

відмову в задоволенні запиту на інформацію;

відстрочку задоволення запиту на інформацію;

ненадання відповіді на запит на інформацію;

надання недостовірної або неповної інформації;

несвоєчасне надання інформації;

невиконання органами Держприкордонслужби обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 Закону України “Про доступ до публічної інформації”;

інші рішення, дії чи бездіяльність органів Держприкордонслужби, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені органами Держприкордонслужби, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Держприкордонслужби до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

По-четверте, телефони Держприкодонслужби, які можуть згодитись в таких випадках!

1598 (ДЛЯ ДЗВІНКІВ З МОБІЛЬНОГО); +38(044)527-63-63 (ДЛЯ ДЗВІНКІВ ІЗ-ЗА КОРДОНУ)

- ТЕЛЕФОН ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ (СЛУЖБА «ДОВІРА»)

(044) 527-64-29; (044) 239-84-80 (ФАКС)

- ПОДАННЯ ЗАПИТІВ НА ОТРИМАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

(044) 527-64-29; (044) 239-84-80 (ФАКС)

- ПОДАННЯ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН

Нарешті, по-п’яте, прикордонники зобов’язані надавати консультації в телефонному режимі у пунктах пропуску за такими номерами:

(033) 272 09 20 – Волинський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Волинської області – пункти пропуску Ягодин, Устилуг);

(032) 239 01 23 – Львівський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Львівської області – пункти пропуску Угринів, Рава-Руська, Грушів, Краківець, Шегині, Смільниця );

(067) 181 42 67 – Чопський прикордонний загін (кордон зі Словаччиною, Угорщиною – пункти пропуску Малий Березний, Ужгород, Малі Селменці, Тиса);

(031) 313 82 61 – Мукачівський прикордонний загін (кордон з Угорщиною, Румунією – Лужанка, Вилок, Косино, Дзвінкове, Дякове, Солотвино);

(037) 259 19 49 – Чернівецький прикордонний загін (кордон з Румунією, Молдовою у межах Чернівецької області – пункти пропуску Порубне, Мамалига, Росошани, Кельменці, Сокиряни);

(043) 376 01 41 – Могилів-Подільський прикордонний загін – (кордон з Молдовою у межах Вінницької області);

(032) 275 62 90 – Західне регіональне управління.

Проте, Ви повинні пам'ятати, що відмова в одному пункті пропуску, не лишає Вас права перетинути кордон в іншому. Якщо виїхати не вдасться в жодному з пунктів пропуску, то тоді варіанти є два: або оскаржувати дії прикордонників, або йти до ТЦК та отримувати довідку про оформлену відстрочку.

З повагою, адвокат Айвазян.

ВІТАЮ ВАС, пане АНТОН!

Формально ні, не змінилося. Як і раніше (з другої половини грудня 2023 року) можуть вимагати військово-обліковий документ виключно з QR-кодом / штрихкодом / ідентифікатором Вашого облікового запису в базі "Оберіг" до якої невідомо ким, коли і на якій підставі надано доступ працівникам ДПСУ.

Крім того, внаслідок прийняття закону про мобілізацію в новій редакції (текст якого ще досі не оприлюднений на офіційному сайті Верховної Ради, тож відверто існує питання хто і за що голосував за наявності в залі 30 депутатів фізично) можуть бути (даю 100 %, що будуть прийняті) зміни до постанови КМУ, яка регулює Порядок перетинання кордону, а тому до внесення змін до Порядку, можуть взагалі надати неофіційну вказівку чоловіків на загальних засадах не випускати.

Треба пробувати. Реальну інформацію Вам зараз ніхто не скаже в перехідний період.

Але із практики клієнтів - без оновлення даних в ТЦК - прикордонники не випускають з Україна навіть за наявності підстав, передбачених Урядом. А у разі надання військово-облікових документів без наліпки про включення до "Оберігу" - неправомірно стверджують, що такі документи ПІДРОБЛЕНІ. При цьому чомусь прикордонники стають співучасниками злочину, бо поліцію не викликають і підроблений документ не вилучають по акту та на експертизи не направляють.

Тобто з юридичної точки зору, якщо посадова особа стверджує, що громадянин використовує підроблений документ, то він має повідомити про це поліцію, а так вчинити відповідні процесуальні дії, а також ініціювати оформлення протоколу за статтею 204-1 КУпАП (перетинання кордону з підробним документом). В інакшому випадку - прикордонники та загалом ДПСУ стають співучасниками буцімто злочину, тобто використання підробного документу.

ст.204-1 КУпАП: Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади

- тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Тобто штраф у розмірі від 3400 грн. до 8500 грн.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Доброго дня.

Наразі жодних змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України не вносилося.

Як і раніше право виїзду мають особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.