Купівля дачі (ділянка під садівництво з будинком)

Доброго дня.

Так. Це можливо.

Реєстрація права власності на садовій ділянці здійснюється на підставі таких документів власника:

ідентифікаційний код;

паспорт;

документ, що підтверджує право власності на ділянку;

довідка про членство в садовому кооперативі (при необхідності).

Всі інші документи надаються за необхідності. Якщо у будинку є співвласники, потрібно надати і їх документи теж.

Під дачну (будівельну) амністію підпадають будинки, площа яких не перевищує 300 квадратних метрів, зведених в період - з 05.08.1992 року по 09.04.2015 року. Власник такої нерухомості, при оформленні повинен отримати такі документи:

технічний паспорт;

технічний звіт про обстеження конструкції будівлі;

декларацію про введення об'єкта в експлуатацію;

довідка про присвоєння поштової адреси новому об'єкту будівництва;

виписка з держреєстру про реєстрацію права власності на будинок.

Відповідно до пункту а) частини другої ст. 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). Отже, земельні ділянки для садівництва відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Земельного кодексу земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Для узаконення самочинного будівництва в Україні існує п’ять процедур.

За якою із процедур варто узаконити об’єкт, необхідно розбиратися, так як її вибір залежить від багатьох факторів. До них належить: місцезнаходження самобуду, наявність правовстановлюючих документів на землю, чи відповідає призначення ділянки збудованому об’єкту, площа ділянки та об’єкту, кількість співвласників, а також норми відступу самочинного збудованого об’єкту до меж землі та інші фактори.

Саме від характеристик об’єкту, наявності чи відсутності документів про право власності та інших ознак, залежить яким чином можливо узаконити об’єкт.

Згідно з нормами чинного законодавства є наступні процедури узаконення самочинно збудованих об’єктів:

1. Житлові, дачні, садові будинки, а також прибудови до них та господарські споруди побудовані до 05 серпня 1992 року — такі об’єкти не підлягають введенню в експлуатацію і на них одразу можна реєструвати право власності.

2. Житлові, дачні, садові будинки загальною площею до 300 м2, побудовані в період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року, підлягають узаконенню за спрощеною процедурою — будівельна амністія.

3. Житлові, дачні, садові будинки загальною площею до 500 м2, побудовані в період з 09 квітня 2015 року підлягають узаконенню через загальну процедуру (через отримання будівельного паспорту).

4. Житлові, дачні, садові будинки загальною площею понад 500 м2, побудовані в період з 05 серпня 1992 року та по сьогодні підлягають узаконенню за загальною процедурою через отримання містобудівних умов та обмежень.

Які є процедури оформлення об'єктів самочинного будівництва.

Однією з найменш використовуваних процедур є узаконення об’єктів до 1992 року (ці об’єкти не підлягають введенню в експлуатацію та на них одразу можна реєструвати право власності). Поетапно узаконення виглядає так:

1) розроблення технічного паспорту на самобуд з відміткою про дату будівництва;

2) реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

1. Житлові, дачні, садові будинки загальною площею до 500 м2, побудовані в період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року, можна узаконити за процедурою будівельна амністія:

- отримання технічного паспорту;

- реєстрація декларації про введення об’єкту в експлуатацію;

- присвоєння поштової адреси (при необхідності);

- реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

2. Житлові, дачні, садові будинки загальною площею до 500 м2, побудовані в період з 09 квітня 2015 року та по сьогодні, підлягають узаконенню через загальну процедуру (через отримання будівельного паспорту).

- отримання топозйомки/викопіювання з генплану;

- розроблення ескізу намірів будівництва;

- реєстрація будівельного паспорту та реєстрація повідомлення про початок будівельних робіт;

- розробка техпаспорту;

- реєстрація декларації про введення об’єкту в експлуатацію;

- присвоєння поштової адреси;

- реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

3. Житлові, дачні, садові будинки загальною площею понад 500 м2, побудовані в період з 05 серпня 1992 року та по сьогодні, підлягають узаконенню за загальною процедурою через отримання містобудівних умов та обмежень.

- отримання топозйомки/ викопіювання з генплану;

- розроблення передпроектних пропозицій;

- реєстрація містобудівних умов та обмежень;

- виготовлення проєкту;

- отримання документів про авторський та технічний нагляд;

- реєстрація повідомлення про початок будівельних робіт;

- розробка техпаспорту, реєстрація декларації про введення об’єкту в експлуатацію;

- присвоєння поштової адреси;

- реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Умовно узаконення нерухомого майна можна поділити на такі етапи як:

1. Отримання дозвільних документів — для цього потрібно звернутися у відділ архітектури (для отримання будівельного паспорту чи містобудівних умов та обмежень) та державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ) (для реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт чи дозволу на будівництво).

2. Введення об’єкту в експлуатацію — для цього потрібно звернутися до ДІАМ для реєстрації сертифікату чи декларації про введення об’єкту в експлуатацію.

3. Фінальний етап — реєстрація права власності на нерухомість, яку здійснює реєстратор чи нотаріус (приватний або державний).

Хто може скористатися амністією на самобуд.

Будівельна амністія — це процедура, узаконенню якій підлягають приватні (житлові/дачні/садові) будинки загальною площею до 300 м2 та побудовані в період з 1992 по 2015 роки. Факт будівництва можливо підтвердити наявністю документів про право власності на землю в цей період часу. Тобто у власника земельної ділянки має бути документ про право власності на землю, отриманий до 2015 року. Таким документом може бути: державний акт про право власності на земельну ділянку, договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про спадщину за законом/чи за заповітом тощо).

Будівельна амністія — спрощена процедура, вона звільняє від отримання дозвільних документів та витримки будівельних норм. Тобто ваш будинок одразу можна вводити в експлуатацію, попередньо отримавши технічний паспорт.

Далі поетапно у разі потреби житловому/дачному/садовому будинку присвоюють поштову адресу і реєструють право власності на будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

https://yur-gazeta.com/publications/practice/neruh...

Отже, Ви можете придбати дану земельну ділянку, а потім вже займатись узаконенням дачного будинку.

Щодо відповідальності:

Штраф за самовільне будівництво.

Порушення вимог містобудівного законодавства тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафних санкцій, розмір яких визначається розділом 8 «Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст. 96 КУпАП, виконання будівельних робіт без отримання дозвільного документу, а саме повідомлення про початок виконання будівельних робіт та або надання недостовірних даних у такому повідомленні тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте, у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» в прикінцевих положеннях зазначено: «до власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до цього пункту подали документи про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт об’єктів будівництва, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються».

Відповідно, якщо ваш об’єкт нерухомого майна дотепер не оформлений і ви все-таки вирішите подати документи для його узаконення, тоді штрафні санкції ви можете і не оплачувати. Проте кожна ситуація є індивідуальною.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня. я би вам радив, щоб власник узаконив будівлю, а потім купувати. Бо потім вам буде не просто узаконити будівлю. Якщо вам це не потрібно, то можете купувати, як є.

Відповідно до пункту а) частини другої ст. 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). Отже, земельні ділянки для садівництва відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України).

Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи, можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди (ст. 35 Земельного кодексу України).

Набуваючи право власності на земельну ділянку для садівництва власник отримує низку прав та несе відповідні обов'язки, які передбачені статтями 90, 91 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для:

• закладання багаторічних плодових насаджень,
• вирощування сільськогосподарських культур,
• зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки зайняті:

• захисними смугами,
• дорогами,
• проїздами,
• будівлями і спорудами загального користування.

Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Землекористувачі здійснюють своє право відповідно до визначених прав та обов'язків передбачених статтями 95, 96 Земельного кодексу України

Вітаю Вас!

Кожен власник має використовувати землю виключно за її цільовим призначенням.

Щоб у Вас взагалі не було проблем із органами місцевого самоврядування - краще щоб узаконенням будівлі займався власник (Ознайомтесь з корисним матеріалом https://domik.ua/uk/novini/yak-uzakoniti-dachu-chi...) або після купівлі земельної ділянки змініть її цільове призначення. Для цього Вам необхідно звернутися до землевпорядної організації. Ви можете змінити цільове призначення всієї земельної ділянки або розділити земельну ділянку на частини та змінити цільове призначення лише однієї частини. Щодо вартості кожної послуги Вас проконсультує землевпорядник.

Згідно Класифікатору видів цільового призначення земельних ділянок - Ваша земельна ділянка віноситься до підрозділу 01.05 Для індивідуального садівництва (Категорія: землі сільськогосподарського призначення), а дачний будинок потрібно будувати на земельній ділянці підрозділу 07.03 Для індивідуального дачного будівництва (Категорія: землі рекреаційного призначення)

Згідно частини 1 статті 19 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ)

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно статті 22 ЗКУ

1. Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

2. До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно статті 23 ЗКУ

1. Землі, придатні для потреб сільського господарства (крім самозалісених земель), повинні надаватися насамперед для таких цілей:

1) ведення сільського господарства;

2) ведення лісового господарства;

3) створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

2. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.

3. Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

ВИСНОВОК

Згідно законодавства допускається будівництво на землях сільськогосподарського призначення, але за умови, що воно буде здійснено на несільськогосподарських угіддях або сільськогосподарських угіддях поганої якості (деградовані або малопродуктивні землі).

Якщо ж Ваша земельна ділянка відноситься до індивідуального садівництва - у Вас можуть виникнути проблеми з узаконенням дачного будинку.

Найкращий варіант - змінити цільове призначення земельної ділянки. Ви можете змінити цільове призначення всієї земельної ділянки або розділити земельну ділянку на частини та змінити цільове призначення лише однієї частини.

Перш за все Вам потрібно перевірити саму можливість зміни цільового призначення земельної ділянки. Така зміна має відповідати плану зонування території, який визначається містобудівними документами. Для цього необхідно спочатку звернутися за консультацією до землевпорядної організації або спеціалістів з земельних питань виконкому міської ради.

Найкращий варіант - купувати узаконений будинок, а не самобуд.

З повагою, юрист Дерій В.О.!