Оформлення догляду за інвалідом

Доброго дня, Олександре!

Догляд Ви оформити можете, проте останній не надасть Вам права на відстрочку. Оскільки Ви по відношенню до Вашого дядька є родичем третього ступеня споріднення і мали би право на відстрочку за умови відсутності родичів першого та другого ступеня споріднення.

Так як є Ваш батько, який має другий ступінь споріднення з Вашим дядьком, оформити відстрочку на цій підставі не можливо.

14) члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи".

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Згідно пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. " не підлягають призову під час мобілізації військовозобов'язані члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи.

Отже, головними умова для отримання відстрочки за даною підставою є

1. Наявність інвалідності у дядька

2. Необхідність постійного догляду за дядьком, про це повинно бути зазначено у довідці МСЕК або ЛКК

3. Відсутність членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення або якщо вони самі потребують постійного догляду.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої особи, в тому числі усиновлені.

До членів сім'ї громадянина другого ступеня споріднення відносяться його рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Згідно роз'яснення МОЗ лише 3 довідки ЛКК підтверджують потребу у постійному сторонньому догляді https://www.kmu.gov.ua/news/moz-roziasniuie-khto-p...

"...У всіх інших випадках потребу у постійному сторонньому догляді визначають лікуючі лікарі та лікарсько-консультативні комісії. Їхні рішення повинні бути підтверджені відповідними висновками.

Отже, сторонній догляд призначають у таких випадках:

• людям з порушенням функцій організму внаслідок невиліковної хвороби, через які вона не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися (форма 080-4/о);
• громадянам похилого віку з когнітивними порушеннями, внаслідок яких вони потребують постійного догляду (форма 080-2/о);
• людям з інвалідністю I чи II групи, що виникла внаслідок психічного розладу (за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.07.2013 № 667)..."

З огляду на те, що дядько має брата (Ваш батько) - Ви не маєте право на відстрочку саме по цій підставі.

Але у Вас є шанс оформити відстрочку, якщо дядька у судовому порядку визнають недієздатним, а Вас призначать опікуном.

Згідно пункту 10 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. не підлягають призову під час мобілізації військовозобов'язаний опікун особи, визнаної судом недієздатною.

Тому, для отримання відстрочки Вам потрібно, щоб було рішення суду, де дядька визнано недіздатним та Вас визнано опікуном.

Згідно статті 63 ЦКУ. Призначення опікуна або піклувальника

1. Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.

2. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

3. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

4. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

Згідно статті 58 ЦКУ. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка

1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно статті 39 ЦКУ. Визнання фізичної особи недієздатною

1. Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

2. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

3. Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.

ВИСНОВОК

Ви матимете право на відстрочку якщо:

1. Дядько буде визнаний недієздатним у судовому порядку, якщо він внаслідок хронічного стійкого психічного розладу не здатний усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

2. Вас рішенням суду призначено опікуном.

3. Якщо ж Ви планували оформити відстрочку на підставі здійснення постійного догляду за дядьком на підставі пункту 14 ч.1 ст.23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" - це буде неможливо, адже Ваш батько має першочерговий обов'язок здійснювати догляд.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, догляд вам не на дасть право на відстрочку, для отримання в відстрочки вам потрібно зробити опіку, що передбачає собою визначення недієздатності особи.

Підстава для відстрочки

• опікун особи, визнаної судом недієздатною;

Опіка та піклування встановлюється судом та органом опіки та піклування.

Опікун та піклувальник призначається:

• над недієздатною чи обмежено дієздатною особою - судом за поданням органів опіки та піклування;
• над малолітньою чи неповнолітньою особою (якщо питання не стосується обмеження дієздатності) - органом опіки і піклування відповідно до ч.1 ст. 61 Цивільного кодексу України.

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (ст. 56 ЦК України). Орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених ч.1, 2 ст. 60 ЦКУ.

• у разі визнання особи недієздатною, обмеження цивільної дієздатності особи.

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду та розглядається в порядку окремого провадження за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

• над малолітньою та неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування.

У всіх перелічених випадках опікун та піклувальник призначається судом за поданням органу опіки та піклування.

• Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.( ч.6 ст. 300 Цивільно процесуального кодексу України - )
• Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.(ч.7 ст.300 Цивільно процесуального кодексу України)

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

• Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ч.2 ст. 63 Цивільного кодексу України).

• Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених ст. 60 ЦКУ і лише за її письмової згоди.

• Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника (ч.4 ст. 63 Цивільного кодексу України).

Також може бути призначено одного або кілька опікунів або піклувальників.

Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.

• особа яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені (п.1 ч.1 ст. 64 Цивільного кодексу України);
• якщо поведінка та інтереси особи, що призначається опікуном або піклувальником суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування (п.2 ч.1 ст. 64 Цивільного кодексу України).

Крім того, відповідно до п.3.2. Правил опіки та піклування опікунами або піклувальниками не можуть бути особи, які:

• не досягли 18 років;
• визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
• перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;
• раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;
• позбавлені батьківських прав;
• інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
• засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Обов'язки з опіки та піклування опікунами та піклувальниками виконуються безоплатно (п. 4.12 Правил).

Опікун зобов'язаний:

• дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
• опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.
• вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
• вчиняти правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички, а також не може здійснювати дарування від імені підопічного і зобов'язуватися від його імені порукою.
• вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
• дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі, окрім майна, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна.

Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

Піклувальник зобов'язаний:

• піклувальник над неповнолітньою особою: дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток.
• піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.
• дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до ст. 32 та 37 ЦКУ. Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички.
• вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою, в тому числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду.

Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.

1. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:

• відмовитися від прав на майно підопічного, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
• видавати письмові зобов’язання від імені підопічного;
• вчиняти правочини щодо: об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є підопічний;
• відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є підопічний.

2. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

• у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).
• у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. Особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
• у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

• досягнення фізичною особою повноліття;
• реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
• надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
• поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

Вітаю Вас!

Хотів запитати, чи можу я оформити догляд за рідним дядьком по батьковій лінії (інвалід 2 група загальна захворюваність, шизофренія). Батько працюючий в школі вчителем і має ще 2 неповнолітніх дітей, мати не працююча. Які потрібно документи для оформлення, якщо таке можливо?

Ні, це неможливо.

16 квітня 2024 року Президент України підписав законопроєкт 10449 (новий мобілізаційний законопроєкт), який набрав чинності 18 травня 2024 року. Що передбачає законопроєкт 10449 в контексті оформлення відстрочки від мобілізації?

"...Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

...

14) члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи..."

Що це означає на практиці, давайте розбирати:

Ви матимете право на відстрочку лише за умови відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня спорідення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.

Дядько повинен мати висновок ЛКК про потребу в догляді.

ВИСНОВОК: шанси на оформлення відстрочки у даній ситуації рівняються нулю.

З повагою!

Доброго дня.

Право на відстрочку мають особи, які члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Для отримання відстрочки на цій підставі подаються:

для особи, яка зайнята доглядом, — документи, що підтверджують родинні зв’язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із документів, що підтверджує неможливість військовозобов’язаної особи першого ступеня споріднення (батьки, її чоловік або дружина, діти такої особи, у тому числі усиновлені) здійснювати догляд за особами з інвалідністю I або ІІ групи: інвалідність такої особи, її потребу у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, та документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), в якому зазначаються відомості про відсутність інших осіб, які могли б здійснювати такий догляд; для особи, яка потребує догляду, — один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді.

Виходячи з наведених норм відстрочку Ви не отримаєте.