Як можна забрати своє авто зі штрафмайданчику після угону

ДОБРОГО ВЕЧОРА, пане СЕРГІЙ!

Треба писати письмове звернення. Бо усно вони можуть заявляти що завгодно, благополучно катаючись на Вашій автівці як на своїй.

Вам надавали ухвалу суду про арешт авто як доказу у кримінальній справі та щодо проведення з ним слідчих дій?!

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1ст. 174 ЦПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна чи про відмову в скасуванні арешту майна, постановлена в порядку ст. 174 КПК України, не підлягає апеляційному оскарженню – ОП ККС

Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду зазначила, що перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, визначено в ст. 309 КПК України. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України до цього переліку належать ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому. Ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК України, до цього списку не належать. При цьому відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.

Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має легітимну мету, не порушує принципу пропорційності між гарантованими правами особи у ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та суспільною необхідністю, а також відповідає принципу правової визначеності.

За таких обставин ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, і про повне або часткове скасування арешту майна відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України у взаємозв’язку зі статтями 170, 173, 174 КПК України апеляційному оскарженню не підлягають.

Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Постанова ОП ККС від 20 травня 2024 року у справі № 712/191/23 (провадження № 51-3208кмо23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/119535382.

Враховуючи це, рекомендував би для захисту своїх інтересів і на цьому етапі досудового розслідування, і на етапі розгляду справи в суді - мати адвоката по місцю розгляду справи, який забезпечить захист Ваших прав та інтересів, адже розраховувати, що Ваші права будуть захищати органи поліції, слідчий, прокурор, суддя - даремно.

Зняти транспортний засіб з арешту можливо при наявності постанови з відповідного органу / ухвали слідчого судді про зняття з арешту транспортного засобу та документів, що посвідчують особу власника. Для цього необхідно звернутися із заявою до регіонального сервісного центру МВС за місцем реєстрації власника транспортного засобу. Термін розгляду заяви та зняття транспортного засобу з арешту до 30 діб. Також для зняття арешту громадянин має змогу особисто звернутися з постановою / ухвалою безпосередньо до того сервісного центру МВС, який було уповноважено на зняття арешту відділом державної виконавчої служби чи слідчим суддею. Це дозволить пришвидшити процедуру.

Хай Вам щастить!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, Сергію!

На якій підставі авто перебуває на штрафмайданчику? На останнє було накладено арешт?

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 Кримінального процесуального кодексу України, суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна застосовується з метою забезпечення:

• збереження речових доказів;
• спеціальної конфіскації;
• конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна (у випадку, якщо таке вилучення відбулося під час обшуку, огляду на підставі ухвали слідчого судді - протягом 48 годин після вилучення), інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Сторона кримінального провадження (прокурор, слідчий), яка подає клопотання про арешт майна зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов'язаний навести ці підстави у рішенні.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Отже, арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо:

• відпали підстави його застосування;
• арешт було накладено необґрунтовано.

Необхідність скасування накладення арешту майна можуть обумовити такі обставини:

відшкодування підозрюваним, обвинуваченим завданої ним шкоди, з метою забезпечення відшкодування якої був накладений арешт;

зміна кваліфікації дій підозрюваного, обвинуваченого на статтю Кримінального кодексу, санкція якої не передбачає додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна, якщо арешт майна був накладений саме з метою її забезпечення;

помилкове накладення арешту на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

Підставою скасування арешту майна є:

1. ухвала слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано;
2. винесення прокурором постанови про закриття кримінального провадження;
3. ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас!

Важливо звернути увагу на те, що вилучення автомобіля повинно здійснюватись у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Частиною 2 встановлено, що документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 1 ст.174 КПК України передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий,прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості,що можебути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи,про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Отже, для повернення автомобіля Вам доцільно підготувати письмову заяву та подати слідчому, який здійснює досудове розслідування. Рекомендую заручитись підтримкою адвоката, який підготує та подасть клопотання про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.

Не нехтуйте своїми правами при розгляді питання про накладення арешту на автомобіль, адже від Вашої позиції в цій ситуації багато в чому залежить подальша можливість повернути авто зі штрафмайданчику, в тому числі й на відповідальне зберігання.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас.

Все вірно: допоки буде йти розслідування, авто перебуватиме на спеціально обладнаному майданчику в якості доказу у кримінальному провадженні. Якщо в цілому рослідування завершено та всі потрібні експертизи були проведені, можна сміло готувати клопотання до слідчого судді про скасування арешту, накладеного на ТЗ.

Відповідно до ч. 1 ст. 170КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170КПК України арешт майна допускається з метою: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 10 ст. 170КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 1 ст. 174КПК України передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Аналогічне рішення суду: https://reyestr.court.gov.ua/Review/94704644

З повагою!