Супровід за кордон особи з інвалідністю ІІ групи

Доброго дня, Юлія!

1. Чи є можливість виїхати за кордон середньому брату (військовозобов'язаному), як супроводжуючий особу з інвалідністю?

Якщо ми говорим про виїзд, як супроводжуючого особи з інвалідністю ІІ групи, яка потребує постійного догляду, то підстава виглядає наступним чином:

Згідно змін, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 р. № 1044 та внесені до Правил перетинання державного кордону громадянами України, Ваша підстава для виїзду та перелік документів, необхідних для того, зазначені наступним чином:

“21. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю І чи ІІ групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки)

про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд

або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду.

Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю І чи ІІ групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням".

Отже, у даному варіанті:

1. Молодший брат повинен мати висновок ЛКК про потребу у постійному догляді.

2. Середньому брату прийдеться оформити або компенсацію у зв'язку із здійсненням постійного догляду, або акт встановлення факту здійснення догляду. І в першому, і в другому випадку потрібно проживати разом для підствердження здійснення постійного догляду.

Якщо ж говоримо, про виїзд за кордон, як опікуну особи, позбавленої дієздатності у судовому порядку, то підстава виглядає так:

!"опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а у разі, коли опікуна такій особі не призначено, ⸻ один з повнолітніх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій)".

Цей варіант передбачає представлення на кордоні або рішення суду про призначення середнього брата опікуном над молодшим братом або, якщо за рішенням суду опікун не був призначений (у Вашому випадку це не пройде, оскільки опікун тітка), документів, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність.

Крім цього на кордоні необхідно буде пред'явити чинний військово-обліковий документ, як середньому брату, так і молодшому.

Відповідно до Постанови КМУ від 16.05.2024 року «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»:

"Перевірка військово-облікових документів під час мобілізації.

49. У період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

50. Право на перевірку військово-облікового документа (військовооблікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов’язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки (далі — уповноважені представники).

51. Перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися:

у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України — представниками органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби".

3. Чи можливо опіку переоформити з тітки на середнього брата?

Якщо мова йде саме про опіку над недієздатною особою, то відповідно до ч. 2 ст. 63 ЦК України, опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника (ч. 4 ст. 63 ЦК України).

Опікун недієздатній особі призначається судом за поданням органу опіки та піклування (ст. 60 ЦК України).

Підставами для звільнення опікунів та піклувальників від повноважень є

1. заява опікуна або піклувальника;
2. невиконання належним чином своїх обов'язків;
3. неможливість виконання повноважень опікуна або піклувальника внаслідок тяжкої хвороби;
4. порушення прав і законних інтересів підопічного, зокрема умисне залишення його без нагляду та допомоги в разі, коли він перебував у небезпечному для життя та здоров'я стані, якщо опікун або піклувальник мав змогу забезпечити нагляд або надати допомогу підопічному;
5. встановлення режиму окремого проживання подружжя, якщо один із подружжя є опікуном або піклувальником іншого;
6. відбування опікуном або піклувальником покарання в місцях позбавлення або обмеження волі;
7. перебування опікуна або піклувальника під вартою під час здійснення кримінального провадження щодо нього;
8. виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих для призначення опікуном або піклувальником;
9. наявність суперечностей між інтересами опікуна та підопічного, що зумовлює негативні наслідки для підопічного.

Суд або орган опіки та піклування, який призначив опікуна чи піклувальника, за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо її не було розглянуто протягом цього строку.

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Отже, для того, щоб змінити опікуна необхідно:

1. Рішення органу опіки та піклування про звільнення попереднього опікуна або заява самого опікуна про відмову від опікунства.
2. Подання органу опіки та піклування до суду про призначення іншої особи опікуном
3. Рішення суду про визнання особи, над якою встановлюється опіка, недієздатною.

Якщо на тітку оформлена компенсація за догляд на непрофесійній основі, то з цим питання потрібно звертатись до соцзахисту. Тобто, відмовлятись тітці від компенсації та займатись призначенням останньої середньому брату.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

НАЖАЛЬ СЕРЕДНІЙ БРАТ НЕ МАЄТЕ ПРАВА НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ, ТОМУ ЩО ОПІКУНОМ Є РІДНА ТІТКА.

ВИ ВПЕВНЕНІ, ЩО БРАТ НЕДІЄЗДАТНИЙ?

ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів Українивід 27 січня 1995 р. № 57(у редакції постанови Кабінету Міністрів Українивід 25 серпня 2010 р. № 724)

"Правила перетинання державного кордону громадянами України"

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#t...

особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;

опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а у разі, коли опікуна такій особі не призначено, - один з повнолітніх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);

ххх

ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n777

14.1.263. членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.