Зобов'язання вітчима після розлучення

Доброго дня.

Згідно законодавства:

на батьків покладено обов’язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття. І за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 2 ст. 181 СКУ). Але, якщо один з батьків відмовляється платити аліменти, то за позовом іншого із батьків дитини спосіб стягнення аліментів визначає рішення суду. Тому розрізняють два способи сплати аліментів: добровільно або ж примусово.

Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Суд може звільнити вітчима, мачуху від обов'язку по утриманню падчерки, пасинка або обмежити його певним строком, зокрема у разі:

1) нетривалого проживання з їхнім матір'ю, батьком;

2) негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини.

Доброго дня, якщо діти не були усиновлені, то після розлучення у нього немає жодних обов'язків що до утримання дитини. Сплачувати аліменти повинен їх рідний батько. Якщо батько помер, то держава надає допомогу одинокій матері.

Доброго дня, Сергію!

Ви усиновлювали дітей Вашої дружини? Чи є в дітей батько?

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В окремих випадках, передбачених ст. 198 та ст.199 СК України, а саме у випадку непрацездатності, та у випадку продовження навчання дитиною, обов’язок утримувати дітей продовжується.

У випадку відсутності батьків або, якщо батьки з поважних причин не взмозі утримувати дітей, обов'язок по утриманню малолітніх, неповнолітніх дітей може бути покладений на інших родичів:

• баба, дід;
• брати, сестри;
• мачуха, вітчим;
• особа, в сім'ї якої виховувалася дитина.

Обставини, які впливають на виникнення такого обов’язку:

• факт сімейних зв'язків (баба, дід — онуки, прабаба, прадід — правнуки, сестра брат тощо), свояцтва (мачуха, вітчим — пасинок, падчерка) або визначених знаходженням дитини на вихованні в іншій сім’ї (дитина — особи, у сім’ї яких вона виховувалась).
• факт відсутності у потенційних утриманців родичів більш близького ступеня спорідненості або встановлена судом неспроможність останніх надавати належне утримання іншим особам з поважних причин. (Поважними причинами можуть бути факт непрацездатності, виконання аліментних обов’язків стосовно більш близьких родичів при низькому рівні доходів, багатодітність тощо).
• фактична можливість надавати матеріальну допомогу;
• визначена неможливістю самостійно забезпечити своє існування, потреба у матеріальній допомозі й утриманні з боку інших осіб, коло яких визначене законом ( виникає внаслідок малоліття (неповноліття).

Підставами, що унеможливлюють отримання допомоги від своїх батьків є:

• відсутність матері або батька (визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими або є неповнолітніми);
• батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання.

До таких поважних причин, за яких батьки не можуть утримувати дитину, можна віднести: тяжку хворобу, яка перешкоджає їм працювати; інвалідність, якщо пенсії недостатньо не тільки для утримання дитини, але й для утримання себе, коли потребується систематичне лікування, придбання дорогих медикаментів, а це, у свою чергу, призводить їх до нужденності тощо.

Обов’язок мачухи, вітчима утримувати падчерку, пасинка закріплений у статті 268 СК України:

Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Суд може звільнити вітчима, мачуху від обов'язку по утриманню падчерки, пасинка або обмежити його певним строком, зокрема у разі:

• нетривалого проживання з їхнім матір'ю, батьком;
• негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини.

Згідно зі статтею 76 Кодексу розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.

Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Особа має право на утримання і тоді, коли вона стала особою з інвалідністю після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.

Якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п’ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років.

Якщо у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв’язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРОГО ДНЯ, пане СЕРГІЙ! Після розлучення та й навіть у шлюбі Ви не зобов"язані утримувати чужих дітей, брати участь у їх утриманні та вихованні, якщо самі не бажаєте цього. Звісно, якщо діти не були усиновлені через офіційну процедуру. Правий статус вітчима визначений Сімейним кодексом України. Забіжу наперед - За чинним законодавством відстрочку від мобілізації ТЦК не надасть вітчиму. Треба лише усиновлювати дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Сімейного кодексу України (далі - СК України), Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

Якщо батьки дитини позбавлені батьківських прав - дитина зокрема може бути передана вітчиму, іншим родичам. Тобто вітчим ставиться законодавством в один ряд з іншими родичами кровного споріднення - як то брати, сестри, баба, дід.

Згідно зі статтею 260 СК України, Якщо мачуха, вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Законодавець до кола інших членів сім'ї відносить таких суб'єктів правовідносин як мачуха та вітчим, основним покликанням яких є не лише спільне проживання з одним із рідних батьків дитини, але й вжиття усіх можливих заходів для того, щоб компенсувати падчерці та пасинку відсутність рідної матері чи батька. З огляду на це, в системі особистих немайнових прав та обов'язків інших членів сім'ї та родичів чільне місце займає право (не обов"язок) мачухи, вітчима брати участь у вихованні пасинка, падчерки.

Мачухою у сімейному праві вважається жінка, яка перебуває у шлюбних відносинах із батьком дитини, але не є рідною її матір'ю.

Вітчим - це чоловік, який перебуває у шлюбних відносинах з матір'ю дитини, але не є її рідним батьком.

Відповідно у окреслених правовідносинах дівчинка набуває правового статусу падчерки по відношенню до вітчима чи мачухи, а хлопчик - пасинка.

Виходячи з загальних засад сімейного законодавства особа може набути правового статусу мачухи чи вітчима внаслідок реєстрації шлюбу із матір'ю чи батьком дитини чи проживання з останніми у фактичних шлюбних відносинах.

Коментована стаття наділяє мачуху, вітчима таким особистим немайновим правом як права брати участь у вихованні дитини. Умовами набуття цього права є не лише наявність у відповідної особи правового статусу мачухи чи вітчима, але й проживання їх однією сім'єю із неповнолітніми чи малолітніми пасинком, падчеркою.

Виходячи зі змісту коментованої статті, у разі порушення права мачухи чи вітчима на участь у вихованні пасинка, падчерки, вони вправі його захисти у визначеному законом порядку. Однак, було б також доцільним закріпити у сімейному законодавстві положення, відповідно до якого, реалізація мачухою, вітчимом права на виховання пасинка чи падчерки не повинна шкодити інтересам дитини та не повинна перешкоджати участі у вихованні дитини тому з батьків, який проживає окремо від неї.

(згідно з Багач Е. М., Білоусов Ю. В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар / Е. М. Багач, Ю.В. Білоусов - Київ, 2010.).

При розірванні (припиненні) шлюбу - особа втрачає правовий статус вітчима, а отже не має з моменту набранням рішенням про розірвання шлюбу законної сили (державна реєстрація припинення шлюбу в ДРАЦС або набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу) будь-які обов"язки та права щодо дітей, які так само втрачають правовий статус падчерки, пасинка.

Стаття 262. Права сестри, брата, мачухи, вітчима та інших членів сім'ї на захист дітей

1. Сестра, брат, мачуха, вітчим мають право на самозахист своїх малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних братів, сестер, пасинка, падчерки.

2. Сестра, брат, мачуха, вітчим мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних братів, сестер, пасинка, падчерки до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Стаття 263. Вирішення судом спорів щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, братів, сестер, мачухи, вітчима у вихованні дитини

1. Спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Стаття 264. Обов'язки особи піклуватися про бабу, діда, прабабу, прадіда, а також про того, з ким вона проживала однією сім'єю

1. Внуки, правнуки зобов'язані піклуватися про своїх бабу, діда, прабабу, прадіда.

2. Повнолітні брати, сестри, пасинки, падчерки зобов'язані піклуватися про брата, сестру, вітчима, мачуху, які виховували їх та надавали їм матеріальну допомогу.

Такий обов'язок мають особи і щодо тих, з ким вони проживали однією сім'єю до досягнення повноліття.

Обов"язок мачухи, вітчима утримувати падчерку, пасинка передбачений статтею 268 Сімейного кодексу України:

1. Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

2. Суд може звільнити вітчима, мачуху від обов'язку по утриманню падчерки, пасинка або обмежити його певним строком, зокрема у разі:

1) нетривалого проживання з їхнім матір'ю, батьком;

2) негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини.

ОТЖЕ, після розлучення немає жодних обов"язків по утриманню чужих дітей, які не були усиновлені.

ЩОДО ПРАВА КОЛИШНЬОЇ ДРУЖИНИ НА УТРИМАННЯ.

Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги.

Умовою є те, що колишній чоловік чи колишня дружина може надавати таку матеріальну допомогу.

Один з подружжя має право на утримання і тоді, коли вона стала особою з інвалідністю після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.

Проте, зауважу, якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як 5 років, вона чи він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку! Єдина умова, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років.

Якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним.

Право на утримання у цьому випадку триває протягом 3 років від дня розірвання шлюбу.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня!

Чи вітчим всиновлював дітей дружини?

Якщо ні - то він не має обов'язку виплачувати аліменти після розлучення.

Відповідно до статті 268 СК України

1. Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

2. Суд може звільнити вітчима, мачуху від обов'язку по утриманню падчерки, пасинка або обмежити його певним строком, зокрема у разі:

1) нетривалого проживання з їхнім матір'ю, батьком;

2) негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини.

Отже, щоб зобов'язати вітчима сплачувати аліменти, то необхідно щоб були дотримані такі умови:

1. Відсутні інші родичі першого або другого ступеня споріднення

2. Вітчим тривалий час проживав разом з матір'ю цих дітей, як правило, це 5 років і більше.

3. Вітчим має можливість надавати матеріальну допомогу

4. Щодо негідної поведінки, то якщо мати дітей зраджувала, пиячила, подавала неправдиві відомості про вітчима, то це суд може врахувати для відмови у стягненні аліментів.

Що ж до судової практики, то з аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що справ щодо стягнення утримання (аліментів) з інших членів сім'ї та родичів неймовірно мало у порівнянні з так би мовити «класичними» аліментними справами щодо стягнення аліментів з батьків на утримання їх дітей.

На відміну від справ про стягнення аліментів з батьків на утримання їх дітей, які часто вважаються «безпрограшними» і зазвичай закінчуються задоволенням позовних вимог (або, принаймні, частковим їх задоволенням), предмет доказування у справах щодо стягнення утримання (аліментів) з інших членів сім'ї та родичів значно ширший, а тому, нерідко суди відмовляють у задоволенні таких вимог через недоведеність позивачем тих фактів і обставин, на які він/вона посилається як на підставу своїх вимог.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

Вітчим має особливий правовий статус у сімейному праві України, що істотно відрізняється від статусу усиновлювача, опікуна та піклувальника, характеризується мінімально необхідним набором прав та обов'язків щодо пасинка, пасербки.

Відповідно до українського законодавства, якщо вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, пасербицею, вітчим має право брати участь у їхньому вихованні, але це не обов'язок. Він може і не брати участі у їхньому вихованні, зобов'язати його до цього ніхто не може, на відміну від рідного батька, якого закон зобов'язує виховувати своїх дітей, і за невиконання цього обов'язку він несе відповідальність.[2]Законодавець потенційно визнає таких осіб однією сім'єю і закріплює за ними сімейні права та обов'язки.

СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

ЖОДНИХ ОБОВ'ЯЗКІВ СПЛАЧУВАТИ АЛІМЕНТИ ВІДЧИМ НЕ МАЄ.

ПІСЛЯ РОЗЛУЧЕННЯ, ВЗАГАЛІ, ДІТИ КОЛИШНЬОЇ ДРУЖИНИ - ЦЕ ЧУЖІ ЛЮДИ.

Вітаю Вас.

Доброго дня. Підкажіть будь-ласка чи потрібно виплачувати аліменти дітям чи жінці після розлучення, якщо це не його діти. Разом проживали з жінкою 1 рік і 3 місяці у офіційному браці. Можливо є ще якісь зобов'язання у відчима після розлучення. Трое неповнолітніх дітей

Якщо Ви не здійснювали жодних дій щодо усиновлення дітей - не зобов'язані виплачувати аліменти.

СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 21-22, ст.135)

Стаття 268. Обов'язок мачухи, вітчима утримувати падчерку, пасинка

1. Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

2. Суд може звільнити вітчима, мачуху від обов'язку по утриманню падчерки, пасинка або обмежити його певним строком, зокрема у разі:

1) нетривалого проживання з їхнім матір'ю, батьком;

2) негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини.

Тобто, Ви повинні здійснювати утримання неповнолітніх дітей дружини лише у випадку спільного проживання з ними і якщо у них відсутні матір, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестери.

Щодо утримання дружини, тут трішки інша ситуація.

Стаття 76. Право на утримання після розірвання шлюбу

1. Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.

2. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Особа має право на утримання і тоді, коли вона стала особою з інвалідністю після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.

3. Якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п'ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років.

4. Якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Отже, якщо Ваша колишня дружина стане непрацездатною не пізніше 1-го року з дня розірвання шлюбу і потребувати матеріальної допомогти, Ви повинні будете надавати утримання за наявності такої згоди, що також є важливим аргументом.

З повагою!