Годен чи обмежено придатний до ЗСУ

Доброго дня, Даніїл!

Для того, аби надавати консультацію щодо аналізу Ваших діагнозів потрібно бачити всі наявні в Вас медичні документи.

Стаття 52 Розкладу хвороб Наказу МОУ №402:

2) до пункту «б» належать хронічні рецидивуючі неспецифічні виразкові коліти, хвороба Крона (крім тих, що зазначені в пункті «а»);

• ГЕРХ з виразковим езофагітом, з позастравохідними проявами, що потребує повторного тривалого стаціонарного лікування (два та більше разів на рік), з помірним порушенням функції травлення, стравохід Баррета. ГЕРХ повинна бути підтверджена ендоскопічним та/або рентгенологічним дослідженнями (обов’язково в горизонтальному положенні);
• дивертикул стравоходу великих розмірів (більше 2 см), що погано спорожнюється і супроводжується дисфагією та не потребує хірургічного лікування, або множинні дивертикули (>2) стравоходу та шлунку, дивертикул з явищами дивертикуліту;
• дивертикулярна хвороба кишечнику; часто рецидивні (більше 2 разів на рік);
• наслідки резекції тонкої або товстої кишки з незначними проявами демпінг-синдрому;
• спайковий процес у черевній порожнині з помірним або незначним порушенням моторно-евакуаторної функції (спайковий процес повинен бути підтверджений даними рентгенологічного дослідження);
• дивертикули стравоходу з клінічними проявами, що не потребують хірургічного лікування;
• рубцеві звуження та нервово-м’язові захворювання стравоходу при задовільних результатах консервативного лікування;
• хвороби стравоходу, кишечнику, спайкова хвороба з незначним порушенням функцій;
• ГЕРХ з виразковим езофагітом та нечастими загостреннями;
• випадіння прямої кишки при фізичному навантаженні (I-II стадія);
• недостатність сфінктера заднього проходу I, II ступеню;
• випадіння прямої кишки при дефекації (I стадія);
• недостатність сфінктера заднього проходу I ступеню;
• хронічний парапроктит з частими (два рази і більше на рік) загостреннями;
• хронічний парапроктит, що протікає з нечастими загостреннями без утворення зовнішнього свища.

У разі випадіння прямої кишки, наявності кишкових або калових свищів, звуження заднього проходу або недостатності його сфінктера, наявності хронічного парапроктиту військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. Після оперативного лікування медичний огляд проводиться на підставі статті 56 Розкладу хвороб. Придатність до військової служби, до навчання у ВВНЗ визначається залежно від результатів лікування. У разі рецидиву захворювання або відмови від хірургічного лікування постанова приймається за пунктом «а» чи «б».

Стаття 10: за наявності доброякісних новоутворень оглянутим пропонується лікування.

2) до пункту «б» належать новоутворення:

• шкіри, підшкірних тканин, кровоносних або лімфатичних судин, що ускладнюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження;
• центральної або периферичної нервової системи, при якій порушення функцій виражені помірно і перебіг якої характеризується повільним протягом тривалого часу (1-2 роки) наростанням симптомів (незначна гіпотрофія м’язів, легкі розлади чутливості тощо);
• гіпофіза з лабораторно підтвердженими гормональними зрушеннями без клінічних проявів;
• наднирників з лабораторно підтвердженими гормональними зрушеннями без клінічних проявів;
• середостіння з порушеннями функцій органів;
• бронхолегеневого апарату з клінічними проявами;
• органів травлення без занепаду вгодованості;
• множинні кісти або гемангіоми печінки, що займають менше 30 % об’єму органу або розмірами менше 5 см;
• папіломи сечового міхура з помірними та незначними дизуричними явищами;
• рецидивні дермоїдні куприкові кісти після радикального хірургічного лікування або у разі відмови від нього.
• До цього пункту належать також фонові стани та передпухлинні захворювання молочної залози і жіночих статевих органів:
• дисплазія або атипова гіперплазія молочної залози;
• міома матки при розмірах, що відповідають 12-тижневій і більше вагітності і супроводжуються кровотечами, що призводять до анемії, а також наявність субмукозних або субсерозних вузлів з порушенням їх кровопостачання, швидким ростом (збільшення пухлини до розмірів, що відповідають більш як 5-тижневій вагітності, за рік);
• залозисто-кістозна гіперплазія, поліпоз, аденоматоз ендометрія;
• ерозія або дисплазія шийки матки;
• поліпи цервікального каналу;
• кісти бартолінової залози, крауроз вульви, кісти та фіброми піхви, що порушують функцію.

3) до пункту «в» належать новоутворення:

• нервової системи, які повільно прогресують, без атрофії м’язів та трофічних розладів, коли симптоми захворювання не прогресують;
• мікроаденоми гіпофіза до 3 мм в діаметрі без порушення функції;
• наднирників без порушення функції;
• органів травлення без клінічних проявів;
• жіночих статевих органів, що не потребують хірургічного лікування (міома матки при розмірах, що відповідають 11-тижневій та менше вагітності без клінічних проявів, кісти бартолінової залози, кісти та фіброми піхви);
• поліпи жовчного міхура;
• рецидив після хірургічного лікування поодиноких доброякісних новоутворень кісток, хрящів, ліпом, гемангіом, що дещо ускладнюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження.

Доброякісні новоутворення: поодинокі ліпоми, поодинокі гемангіоми шкіри, поодинокі хондроми, що не ускладнюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження, а також наслідки радикального хірургічного лікування ерозій та дисплазій шийки матки, поліпів цервікального каналу, кіст бартолінових залоз, кіст і фібром піхви, що не порушують функції, не дають підстав для застосування цієї статті.

Громадян та військовослужбовців з кістами внутрішніх органів оглядають залежно від ступеня порушення їх функцій за відповідними статтями Розкладу хвороб.

З повагою, адвокат Айвазян.