Змінив прописку, але не вчасно став на облік у ТЦК.

Доброго дня.

Відповідно до ст. 38 КУпАП, за вчинене адміністративне правопорушення стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня його вчинення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

При цьому, ч. 1ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Тобто приписами ст.38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

Як вбачається зі змісту ст.38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Триваючим адміністративним правопорушенням є порушення, пов`язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває протягом значного часу, і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально.

Я вважаю у Вас є всі шанси оскаржити рішення про притягнення до адміністративної відповідальності у суді.

Доброго дня, Руслане!

Вам вже вручили ПОСТАНОВУ про притягнення до адміністративної відповідальності?

Ви праві, вже пройшли строки притягнення до адміністративної відповідальності або як мінімум штраф повинен бути розміром яким він був на 2016 рік.

1. Згідно статті 38 Кодексу про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
2. Згідно статті 8 Кодексу про адміністративні правопорушення особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Тобто, можна відмінити штраф або звести його розмір до мінімального.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 4) Постанова може бути оскаржена в судовому порядку, визначеному статтями 287-289 КУпАП.

Цей процес краще не затягувати, адже штраф Ви можете оскаржити протягом 10 днів з моменту вручення постанови про накладення штрафу.

Шанси на оскарження штрафу високі.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Руслане!

Відповідно до ПРАВИЛ військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів:

1. Призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні:

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Проте, статтею 38 КУпАП визначено, що

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210 - 1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно статті 8 КУпАП, яка регулює питання чинності закону про відповідальність за адміністративні правопорушення:

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Отже, Ви маєте дуже високі шанси на оскарження постанови керівника ТЦК у судовому порядку. Якщо Ви вже отримали постанову, то для подання позовної заяви в Вас є 10 днів. За якою статтею та частиною статті Вас притягають до адміністративної відповідальності?

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Змінив місце прописки з одного району м.Київ, на друге, у жовтні 2016 року. Не став на облік у ТЦК за новим місцем прописки. Зараз (лютий 2025 року), зробив паперовий військово-обліковий документ у старому ТЦК. Прийшов стати на облік за місцем прописки з 2016 року. Але виписують штраф від 17 до 25,5тис.грн.Питання. Порушення було зроблено у 2016, а штрафи за 2025 рік. Штраф хіба не повинен бути за розміром 2016 року, та не вийшов чи термін дії порушення? Якщо оскаржувати у суді, то які шанси?

Ви абсолютно праві.

По-перше, до набрання чинності Законом України від 09 травня 2024 року № 3696-IX «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 38 КУпАП, що регулює строки накладення адміністративного стягнення, не встановлювала особливий порядок обчислення строків для правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу.

Зі змісту ст. 38 КУпАП у редакції станом на 2016 року вбачається, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Вказане дає підстави для висновку, що для цілей встановлення строку накладення адміністративного стягнення на 2016 рік є дата вчинення адміністративного правопорушення. У цій справі відсутні підстави для висновку, що правопорушення, яке інкримінується Вам, мало триваючий характер, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 17.07.2019 року в справі № 601/952/16.

Відповідно до ст. 38 КУпАП у чинній редакції адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Таким чином, наразі строки для притягнення Вас до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП вийшли, у зв’язку з чим дане провадження по справі має бути закритим.

По-друге, на момент вчинення вказаних порушень військового обліку (2016 рік) ст. 210 КУпАП було передбачено притягнення до адміністративної відповідальності за порушення військовозобов’язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади (частина 1, розмір штрафу від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а також повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті або частиною першою ст. 211 цього Кодексу, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню (частина 2, розмір штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

19.05.2024 року набув чинності Закон № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким статтю 210 КУпАП було доповнено частиною 3, якою передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (розмір штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)

Отже, до 19.05.2024 норми ч. 3 ст. 210 КУпАП, за якою здійснюється розгляд справи, не існувало. У подальшому, було значно посилено адміністративну відповідальність за порушення правил військового обліку в особливий період, а саме встановлений розмір санкції у вигляді штрафу в розмірі 85-119 грн. збільшився до 17000-25000 грн.

Таким чином, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення зараз, уповноважені особи РТЦК та СП не повинні застосовувати норму ч. 3 ст. 210 КУпАП, з огляду на приписи ст. 58 Конституції України та ст. 8 КУпАП.

Зазначене підтверджується судовою практикою, зокрема постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024 по справі № 484/3410/24, що додається.

Стаття 58 Конституції України встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

У своєму рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

По-третє, відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Слушно підкреслити правові позиції ВК/КАС у справі № 337/3389/16-а від 30.05.2018, який зазначає, що:

«постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб’єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов’язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб’єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.

В контексті цього слід зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об’єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб’єктом владних повноважень (в даному випадку – начальником ТЦК та СП) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності.

Крім того, звертаю увагу суду на правові позиції Верховного Суду.

ВК/КАС у справі № 463/1352/16-а від 08 липня 2020 року зазначив, що «у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи».

ВИСНОВОК: СПРОБУЙТЕ ПОДАТИ ПИСЬМОВЕ ПОЯСНЕННЯ ПО СПРАВІ. ЯКЩО ШТРАФ НАКЛАДУТЬ, ТОДІ ОСКАРЖУВАТИ ЙОГО У ВСТАНОВЛЕНОМУ ПОРЯДКУ.

З повагою!