Апеляційний суд затягує строки по справі щодо скасування заочного рішення по батьківським правам

Доброго дня.

Згідно ст. 371 ЦПК апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Згідно ст. 359 ЦПК про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 357 цього Кодексу.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи суд апеляційної інстанції може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п’ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу.

Вітаю!

Про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 357 Цивільного процесуального кодексу України.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.

ОТЖЕ:

Реєстрація та перевірка скарги:

Апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Суд апеляційної інстанції перевіряє, чи відповідає скарга вимогам закону.

Відкриття апеляційного провадження:

Якщо скарга відповідає вимогам закону, суддя апеляційного суду виносить ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків.

Підготовка до судового засідання:

1) Суддя-доповідач проводить підготовчі дії та доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду;2) Визначається дата, час та місце розгляду справи та повідомляються учасникам справи;3) Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовий розгляд:

1. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.2. Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.3. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу.4. Закінчивши з’ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах.5. Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.6. Суд виходить із нарадчої кімнати та оголошує про прийняття рішення.

---

Українці, які хочуть дізнатися стан розгляду справи та отримати всю необхідну інформацію про судові засідання, можуть це зробити за допомогою порталу «Судова влади України» у розділі «Стан розгляду справ». Також дані про статус судової справи можна знайти у Єдиному державному реєстрі судових рішень та Опендатаботі.

Кожній судовій справі присвоюється унікальний номер, що формується автоматично в автоматизованій системі документообігу суду. Єдиний унікальний номер судової справи є незмінним протягом розгляду справи у всіх інстанціях та складається з ідентифікатора суду, порядкового номеру справи у цьому році та власне року реєстрації.

КОРИСНЕ ПОСИЛАННЯ:

https://sud.ua/uk/news/sud-info/296092-yak-diznati...

---

На строки розгляду справи в суді впливає:

• Категорія справи (розлучення, аліменти, усиновлення, поділ майна).
• Завантаженість суду та конкретного судді, який розглядає справу.
• Кількість та періодичність повітряних тривог.
• Кількість учасників справи (чим більше учасників, тим збільшуються строки).
• Складність справи (чи потрібне замовлення експертизи, витребування документів та інше).
• Ситуація в країні.
• Відключення електроенергії.

Потрібно враховувати, що є визначені законом строки і суд не може швидше чи прискорено розглядати вашу справу. Але є певні законні інструменти для розгляду справи в належні строки.

Також зараз потрібно врахувати значну завантаженість судів, адже дуже велика кількість справ щоденно подається до суду. Кожна справа індивідуальна та вимагає вивчення і підходу.

Учасники справи мають право подати до суду письмове клопотання про пришвидшений розгляд справи, якщо бачать, що розгляд справи затягується з тих чи інших причин.

Таке клопотання:

1. Треба підготувати у письмовому вигляді.
2. Описати причини та підстави для прискореного розгляду справи.
3. Додати докази, документи в разі наявності.
4. Подати та зареєструвати таке клопотання через канцелярію суду.
5. Очікувати на його розгляд судом.

Правильно складене клопотання буде стимулювати суд та учасників справи дотримуватися строків розгляду справи в суді.

Дякую! То що мені робити? Подавати якусь скаргу?

Доброго дня, Сандра!

Я так розумію, що Київський апеляційний суд виніс ухвалу щодо витребування справи із суду першої інстанції із подальшим вирішенням питання про відкриття апеляційного провадження вже після надходження матеріалів справи?

Чи існують процесуальні строки, в які апеляційний суд зобов’язаний ухвалити рішення про відкриття провадження та призначення розгляду?

Згідно статті 355 ЦКУ. Порядок подання апеляційної скарги.

"1. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції".

Відповідно до статті 359. Відкриття апеляційного провадження

1. Про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

2. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 357 цього Кодексу.

3. В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

4. Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Як я можу вплинути на пришвидшення розгляду? Чи варто подавати скаргу на бездіяльність до голови суду або до Вищої ради правосуддя?

Думаю, що поки що зарано про це говорити, оскільки мова йде про Київський апеляційний суд та врахувати завантаженість останнього. Ви пробували зв'язатись із помічником судді-доповідача? Можливо, варто спробувати почати вирішення цієї проблеми саме з цього? Ви подавали скаргу самостійно або ж маєте представника?

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРОГО ДНЯ, САНДРА! Щиро співчуваю Вам, що довелося стикнутися з існуючою конвеєрною та абсолютно без людського обличчя системою правосуддя в Україні.

Згідно з ч. 2 ст. 359 Цивільного процесуального кодексу України, питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 357 цього Кодексу.

Але це ж Київський апеляційний суд. Він, як і Шостий адміністративний апеляційний суд (м. Київ), Київський окружний адмін. суд, а так само Печерський, Шевченківський і Солом"янський районні суди м. Києва - окремі судові "царства" і не дуже дотримуються строків, вважаючи, що їм у столиці все можна і їх завантаженість - це поважна причина розглядати справи роками та не дотримуватися процесуального законодавства.

Позбавлення батьківських прав в Україні з урахуванням останньої практики Верховного Суду - є виключною мірою, коли вичерпані усі інші можливості. та позбавлення батьківських прав є не джерелом самоствердження колишніх чоловіка та дружини, а дійсно відповідають інтересам дитині, узгоджуються з думкою та бажанням самої дитини. Тому рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо цього має звісно ж сумнівну законність.

Звісно буває так, що справи тягнуться. Судді - перевантажені судовим спамом як правило саме від державних органів - типу Пенсійного фонду, постачальників комунальних послуг тощо. Тому суди розглядають справи досить довго.

Але суди можна і треба спонукати працювати ефективніше. Для цього є багато процесуальних інструментів.

На жаль, але я не бачу справу і не можу чітко сказати в чому причина зволікань.

Як правило такі речі допомагає прояснити фахівець, який супроводжував справу, писав апеляцію та ін.

Ситуацію по свої справі Ви можете дізнатися зареєструвавши електронний кабінет в системі електронного правосуддя України.

https://cabinet.court.gov.ua/

В будь-якому разі до розгляду питання апеляційним судом - рішення суду 1-ї інстанції не набрало законної сили і не породжує жодних юридичних наслідків для Вас.

Якщо для Вас принципово спонукати суд вирішити питання швидше, то такі можливості є, але такі речі є фаховими навичками кожного фахівця, які випрацьовуються з досвідом та практичою діяльністю. Тому мало хто з фахівців ділиться такими речами публічно та серед колег.

Тому Вам треба попрацювати з фахівцем, який писав Вам апеляційну скаргу чи супроводжував справу, або знайти іншого фахівця, який допоможе Вам в цьому.

ТЕПЕР ЩОДО ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ.

На жаль дуже багато суддів низової та апеляційної ланки досі живуть за принципами, яких їх навчили в університетах НКВД імені Дзержинського... тож і відношення до справ відповідне.

По при це вже досягнуто широкого консенсусу, зокрема в міжнародному праві, щодо того, що під час ухвалення рішень, які стосуються дітей, їхні інтереси повинні мати першорядне значення. Як правило, такі інтереси вимагають, щоб зв'язки дитини з її сім'єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім'я виявляється особливо не підходящою для дитини і це може заподіяти шкоди здоров'ю та розвитку дитини. Розрив таких зв'язків означає відрив дитини від її коріння, що може бути допустимим лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини: Neulinger and Shuruk v. Switzerland, № 41615/07, § 135, X v. Latvia, № 27853/09, § 96, К.B. and Others v. Croatia, № 36216/13, § 143, Görgülü v. Germany, № 74969/01, § 48, Kacper Nowakowski v. Poland, № 32407/13, § 75).

Позбавлення батьківських прав – крайній захід (постанова Верховного Суду (України) від 20.03.2024 року по справі № 204/2097/22 (провадження № 61-951св24));

Несплата аліментів не є підставою для позбавлення батьківських прав.

Неактивна участь батька в житті дочки спричинена надмірним споживанням відповідача алкоголю та наркотичних речовин, які в подальшому призвели до залежності та розвитку душевної хвороби не може бути підставою для позбавлення батьківських прав

Верховний Суд зауважує, що наявність заборгованості зі сплати аліментів неєпідставою для позбавлення особи батьківських прав (постанови Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17, провадження № 61-2175св20, від02 червня 2022 року у справі №754/15490/18, провадження №61-7195св20), від 21 травня 2024 року у справі № 303/801/23 (провадження № 61-16570св23).

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року у справі № 358/371/21:

Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав носить рекомендаційний характер.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2024 року у справі № 715/1337/23:

Ухилення від виконання обов’язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року у справі № 735/308/21:

Ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини дії та рішення, що спрямовані назадоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної таетнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України "Про охорону дитинства", далі Закон).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного ісоціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного збатьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання ірозвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII(далі Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав тавиконання обов`язків мають ґрунтуватися наповазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, пунктом 2 якої визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав як винятковий захід є істотним правовим наслідком як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21, провадження № 61-8918сво23.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень тазастосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки їїбатьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, завинятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України" (заява №10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме відсудів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини укожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, уякнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки) (рішення ЄСПЛ від18грудня 2008 року усправі "Савіни проти України", заява № 39948/06).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути донайважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України", заява № 3111/04, пункти 57, 58).

Судам необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, застосовується лише у виняткових випадках, іголовне за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки недостатньо спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь увихованні, не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щобзабезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальній забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо.

!!! Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, щопозбавлення батьківських прав на дитину та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість, і застосовувати цей захід яккрайню міру впливу та захисту прав дитини.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу нанедобросовісних батьків, викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від29липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі №562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 07листопада 2023 року у справі № 601/928/22. Судовапрактика щодо застосування статті 164 СК України є усталеною.

На жаль не знаю Ваших обставин і чому судом було прийняте таке рішення, але щиро бажаю Вам успіху!

ЩАСТИ ВАМ У ЗАХИСТІ ПРАВ СВОЇХ ТА СВОЄЇ ДИТИНИ!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Доброго дня, Якщо скарга відповідає вимогам закону, суддя апеляційного суду виносить ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги

подайте звернення або адвокатський запит, про стан розгляду вашої апеляціцної скарги по справі.по справі номер.

Якщо будете самостійно подавати, головне витримайте вимоги ст.5 ЗУ про звернення громадян.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Також раджу просто зателефонувати.

Контакти для написання звернення та номер телефону за посиланням.

https://www.kas.gov.ua/?p=27411

Раджу подати адвокатський запит з цього приводу.

З досвіду скажу, що все відбувається не так швидко, тому поки немає приводу для хвилювання. Наразі раджу просто зателефонувати. Якщо не вийде, раджу залучити фахівця.

Вітаю Вас.

Добрий день! Потрібна консультація з приводу апеляційного провадження у цивільній справі щодо скасування заочного рішення про позбавлення мене батьківських прав. 05 березня 2025 року Київський апеляційний суд отримав матеріали справи з суду першої інстанції, однак з того часу немає жодної інформації щодо відкриття провадження або інших процесуальних дій. Я хвилююся, що справу просто відклали "у довгий ящик". Чи існують процесуальні строки, в які апеляційний суд зобов’язаний ухвалити рішення про відкриття провадження та призначення розгляду?

На жаль, але Ви стикнулися з типовими прикладами порушення будь-яких засад правосуддя в наш час. Так, строки чітко визначені.

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492)

Стаття 357. Залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги

1. Апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

2. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

{Частина друга статті 357 в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023}

3. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

4. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

5. Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо:

1) апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2) до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання;

3) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції;

4) скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

6. Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

7. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

8. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 272 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Стаття 359. Відкриття апеляційного провадження

1. Про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

2. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 357 цього Кодексу.

3. В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

4. Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Після відкриття провадження суд має не більше 60 днів для розгляду справи (ч. 1 ст. 368 ЦПК).

Як я можу вплинути на пришвидшення розгляду? Чи варто подавати скаргу на бездіяльність до голови суду або до Вищої ради правосуддя?

На мій погляд, наразі не варто одразу подавати скаргу до суду. Спробуйте просто звернутися до помічника судді та запитайте деталі, у чому полягають затримки. Як показує практика, це спрацьовує. При можливості зверніться до помічника особисто, якщо ні - спробуйте в телефонному режимі.

Але якщо хочете, Ви можете подавати відповідну скаргу для пришвидшення вирішення Вашого питання.

1. Подайте заяви про прискорення розгляду справи. Направте письмову заяву до апеляційного суду (краще через канцелярію або рекомендованим листом з повідомленням про вручення). У заяві посилайтесь на ст. 359 ЦПК та зазначте, що суд уже порушив процесуальні строки. Можна також просити суд призначити справу до розгляду якнайшвидше з огляду на її соціальну значущість (позбавлення батьківських прав є чутливим питанням, що зачіпає права дитини та батьків).
2. Зверніться до голови апеляційного суду. Якщо після заяви реакції немає, можна подати скаргу голові Київського апеляційного суду. У скарзі вкажіть, що суд не відкриває провадження у встановлений строк, що є бездіяльністю. Голова суду може вплинути на пришвидшення розгляду справи адміністративними методами.
3. Подайте скаргу до Вищої ради правосуддя (ВРП) Це вже більш серйозний крок. Якщо після звернень до суду немає реакції, можна подати скаргу до ВРП на порушення строків розгляду справи. ВРП розглядає такі скарги та може винести відповідне рішення щодо дисциплінарної відповідальності судді.

Чи може подання такої скарги негативно вплинути на розгляд моєї справи?

І так, і ні. Але повторюся, поки не рекомендую подавати скаргу, треба спробувати прокомунікувати з помічником судді.

Подання заяви або звернення до голови суду не повинно вплинути на об’єктивність розгляду Вашої справи. Це нормальна юридична практика. Скарга до ВРП вже є більш серйозним заходом і може викликати невдоволення судді, що розглядатиме Вашу справу. Проте суддя зобов’язаний діяти неупереджено, тому факт скарги не повинен негативно вплинути на прийняте рішення.

З повагою! Щасти Вам!