Суть питання чи можна продовжувати так працювати

Доброго дня!

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що дії, які його утворю­ють, грубо порушують суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті мо­ральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих та вияву поваги до пам’яті і праху покійних. Вчинення такого злочину найбільшою мірою завдає мораль­ної шкоди рідним і близьким померлих, а також шкодить належному вихованню людей щодо їх ставлення до загальнолюдських цінностей.
2. Предметом цього злочину може бути могила, склеп, надмогильні споруди, пам’ятник, огорожа, урна з прахом померлого, інше місце поховання, а також пред­мети, що знаходяться на могилі або в ній: тіло, останки, прах померлого, одяг на ньому, нагороди, коштовності, вінки тощо (див. ст. 47 Закону України «Про похован­ня та похоронну справу» // ВВРУ. - 2004. - N 7 у редакції від 19 березня 2009 р. N1166-VI).

Могила - це виділене місце на кладовищі, де відбулося поховання померлого. Інше місце поховання - це склеп, мавзолей, окремі поховання в парках, скверах, біля храмів, у лісових зонах, в горах, меморіальна стіна або її частина, де знаходиться урна з пра­хом померлого, й інші місця поховання. Труп - це тіло померлого, його останки чи окремі його частини незалежно від проміжку часу, що минув з дня його смерті і того, громадянином якої країни був покійний. Урною з прахом померлого визнається певна посудина, у якій зберігається прах померлого після його кремації.

Однак слід зазначити, що предметом цього злочину не можуть бути ті стародавні поховання, які визнані пам’ ятками історії або архітектури і взяті під охорону держави. Їх знищення, руйнування або пошкодження тягне відповідальність за ст. 298 КК.

1. Об’єктивна сторона цього злочину характеризується однією з таких дій:

а) наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) по­мерлого або над урною з прахом померлого; б) незаконне заволодіння тілом (остан­ками, прахом) померлого, урною з прахом померлого або предметами, що знаходять­ся на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі, останках чи прахові померлого.

Наруга - може бути вчинена шляхом осквернення могили, нанесення зневажливих написів, малюнків, символів або інших зображень на пам’ятниках чи надмогильних спорудах або на урні з прахом померлого. Наруга буде і у разі розкопування могили, пошкодження ніші у стіні, урни з прахом, осквернення труни, пошкодження пам’ятника, надгробної плити, пам’ятних написів, зображень, огорожі тощо.

Незаконне заволодіння має місце у разі незаконного таємного або відкритого заво- лодіння тілом, останками чи урною з прахом померлого або вчинення непристойних дій над тілом (останками) померлого, самовільне знімання одягу з тіла померлого, пере­міщення його тіла в інше місце, розчленування чи знищення тіла (останків, праху) по­мерлого, вчинення акту некрофілії, використання частин тіла померлого з ритуальними чи іншими незаконними цілями. Незаконне заволодіння інших предметів припускає таємне або відкрите вилучення предметів, що знаходяться в могилі, іншому місці по­ховання, тілі померлого або на могилі (одягу, коштовностей з тіла померлого, пам’ятників, надгробних плит, огорож). Заволодіння такими предметами або їх пошкодження до­даткової кваліфікації за злочини проти власності не потребує, оскільки ці предмети не мають власника. Закінченим цей злочин буде з часу вчинення будь-якого зазначеного в диспозиції статті діяння. А щодо незаконного заволодіння названих у ній предметів - з моменту їх вилучення, коли винна особа отримає можливість розпорядитися ними.

1. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. При нарузі над могилою чи іншим похованням винна особа усвідомлює суспільно небез­печний характер своїх дій і бажає їх вчинити, а при незаконному заволодінні зазна­ченими предметами вона бажає ними заволодіти. Мотиви вчинення діянь можуть бути різними (помста, використання при виконанні ритуальних діянь тощо), але на квалі­фікацію вони не впливають. Однак вчинення таких діянь із корисливих чи хуліганських мотивів закон визнає кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 297 КК).
2. Суб’єкт злочину - особа, яка досягла 16-річного віку.
3. Частина 2 ст. 297 КК передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені по­вторно або за попередньою змовою групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або вчинені щодо братської могили чи могили Невідомого солдата, або поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування. Ознаки по­вторності, попередньої змови групи осіб, вчинені з корисливих чи хуліганських мотивів, відомі (див. коментар ч. 2 ст. 28, ст. 32, пп. 6 і 7 ч. 2 ст. 115 КК). Діяння, вчинені щодо братської могили, тобто місць масового поховання загиблих військо­вослужбовців, партизанів, підпільників та інших учасників бойових дій, місць по­ховань мешканців населених пунктів, які стали жертвами бойових дій, репресій, голодомору, стихійних та техногенних катастроф. Щодо могили Невідомого солда­та - місця поховання безіменного учасника бойових дій, що є проявом пам’ яті і вдячності народу військовослужбовцям, які загинули в боях за нашу Батьківщину. Дії, поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, будуть кваліфікуючою ознакою у разі, коли воно не є небезпечним для життя (побої, мор­дування, легкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження або вчинена погроза за­стосування будь-якого насильства).
4. Частина 3 ст. 297 КК передбачає відповідальність за дії, зазначені частинами першою або другою, якщо вони спричинили тяжкі наслідки. Такими наслідками слід визнавати вчинення наруги над багатьма (три і більше) могилами чи іншими місцями поховань, знищення чи пошкодження місць поховань, пам’ятників або інших надмо­гильних споруд, що спричинило шкоду у великих розмірах. Шкода у великих розмі­рах - поняття оціночне і з’ясовується у кожному випадку з урахуванням фактичної матеріальної шкоди і тих витрат (у грошовому еквіваленті), що необхідні для понов­лення та реставрації пошкоджених предметів (відповідно до примітки 3 до ст. 185 КК - це розмір, який у 250 і більше разів перевищує н. м. д. г.). Аналогічний підхід допустимий і при визначенні великого розміру шкоди, спричиненої вчиненням злочину, передба­ченого ч. 3 ст. 297 КК.

Тяжкими наслідками визнаються також заподіяння тяжкого тілесного ушкоджен­ня чи смерті одній або кільком особам. Однак якщо при вчиненні цього злочину осо­ба бажала або свідомо допускала настання смерті потерпілого, вчинене слід кваліфі­кувати за сукупністю злочинів (ч. 3 ст. 297 і ст. 115 КК).

З повагою, адвокат Айвазян.