Відмова у списанні на ВЛК

3. Після повідомлення про це медиків, вони зробили мені направлення на ВЛК знов у в/ч А023Х, куди направився 11.02.2025. Там мені психіатр сказав, що вони не можуть списувать і мені видали довідку ВЛК з такою ж постановою "Потребує стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у в/ч А461Х".

4. Після цього медики підрозділу видали мені нове направлення на ВЛК в А020Х (також районна). Там мені сказали також що не списують, перервали ВЛК з резолюцією про необхідність виконання постанови 1-ї ВЛК, тобто "Потребує стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у в/ч А461Х"

5. Після цього мої медики все ж виписали мені направлення на ВЛК у в/ч А461Х, поставили в ел чергу, дочекався її, поїхав, і почав 8.03.2025 проходить ВЛК в поліклініці, фактично 18.03.2025 пройшов ВЛК з постановою "На підставі статті графи ІІ розгладу хвороб потребує стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у в/ч А461Х". Плюс в моїй в/ч видали мені мед та службову характеристики, в яких зазначили про F20.0 та недоцільність служби. Психіатр пояснила, що їх ВЛК не списують і мені треба звертатись в психіатричний стаціонар в/ч А461Х, в який я фактично вже звертався і мене скеровували на цивільний стаціонар. В цьому стаціонарі А461Х мені повідомили, що хоч я і лікувався, обстежувався в цивільному стаціонарі, але тепер повинен знов лягати до них теж в закритий стаціонар на обстеження на 3-и тижні (до 3-х місяців) плюс їм треба нове свіже направлення на ВЛК. Повідомив про це своїх медиків, а вони не видають мені направлення на ВЛК, а дали направлення на стац обстеження, якого недостатньо для А461Х.

Відверто кажучі вже не має сил все це терпіти, вибивати бумажки. Побочки від нейролептиків, транквілізаторів були дуже сильні, це був просто жах на фізичному рівні (в перший день від 1-го укола просто хотілось викинутись у вікно), хоча психологічно через декілька тижнів після виписки стало зрештою краще. Знов лягать на стаціонар просто не має сил, враховуючи скептичне ставлення психіатрів і те, що вони можуть або просто проігнорувати мої проблеми, виписки, визнати придатним або почнуть лікувать, що також дуже не прийнятно (в закритому відділенні це просто жах).

Ще додам як на ВЛК в поліклініці проігнорували одну мою хворобу. Маю аутоімунний тереодит, приймаю 75 мкг еутіроксу, є свіже заключення ендокринолога про це. Але терапевтка сказала, що в наказі 402 в ст. 13 не має нічого про 75 мкг і поставила пункт "в", хоча в додатку чітко написано, що "до пункту «б» належать" "захворювання щитоподібної залози з гіпотиреозом середнього ступеня тяжкості, що потребує призначення в складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозуванні від 75 до 124 мкг на добу;"

Що робить просто не знаю, СЗЧ це кримінал, втікти за кордон також дуже велика проблема. Терпіти на грані черговий раз 3-и і більше тижня невідомості в закритому стаціонарі також не хочеться. Не кажу вже про вкрай депресивний стан, суіциідальні думки тощо.

Доброго дня, Андрію!

Тримайтеся!

Варіанти:

Направити скаргу до ЦВЛК про знущання над Вами, з урахуванням Вашого стану здоров'я і всіх необхідних медичних документів для прийняття відповідного рішення щодо ступеня придатності до проходження служби.

Направити скаргу до Уповноваженого з прав людини.

Направити скаргу до військового омбудсмена.

Я розумію, що все це також папери, але, на жаль, будь яка боротьба - це папери, такі, як скарги.