чи вірно застосована стаття, спалення сухих залишків рослин?

Доброго дня стаття застосована вірно.

Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, заходів щодо своєчасного їх гасіння - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 77 згідно із Законом України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР; із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 20.02.2003 р. № 552-1У, від 16.12.2004 р. № 2250-ІУ, від 05.11.2009 р. № 1708-У1)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони лісів та природно-заповідного фонду України (див. Закони України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України").

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:

1) випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу;

2) невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, заходів щодо своєчасного їх гасіння;

3) випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо

своєчасного їх гасіння, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до преамбули, а також статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. До природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загально зоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загально-геологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Всі три склади прямо не передбачають виникнення матеріальних наслідків в результаті вчиненні відповідних дій, однак, в даному випадку презюмується, що дії, які складають об'єктивну сторону даного правопорушення, спричиняють заподіяння матеріальної шкоди, бо знищення природних ресурсів завжди завдає шкоди цим ресурсам, і ця шкода може бути не інакше, як матеріальна, відтак, дані склади слід вважати подвійними - формально- матеріальними.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності

Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності- від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 14.12.99 р. № 1288-ХІУ; у редакції Закону України від 21.01.2010 р. № 1825-УІ)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища (див. Закони України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про охорону атмосферного повітря" тощо).

Безпосередній об'єкт- встановлений порядок збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення або захоронення відходів (встановлений порядок поводження з відходами).

Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення (формальний склад).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи", відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

При цьому зберігання відходів - це тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення); транспортування відходів - це перевезення відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об'єктів оброблення, утилізації чи видалення; розміщення відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах; утилізація відходів- це використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Відповідно до вимог статті 55 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Вимоги щодо поводження з відходами встановлено ст.ст. 33-34, 35, 35-1, 35-2 Закону "Про відходи".

3. Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни (в т.ч. громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності), так і посадові особи.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності

Вітаю!

Відповідно до п.3.7.4. та 3.6.14.Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій прибудинкова територія:

• повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.
• спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.

Відповідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, -

• тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 060 до 6 120 грн.) і на посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 15 300 до 21 420 грн.).

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -

• тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 6 120 до 12 240 грн.) і на посадових осіб - від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 21 420 до 30 600 грн.).

При притягненні винних осіб до адміністративної відповідальності, враховуються всі обставини правопорушення та тяжкість його наслідків.

---

ЦЕ НЕ ВІДХОДИ, ТОМУ СТАТТЯ 77-1, А НЕ 82.

АЛЕ, ПРИ СКЛАДАННІ ПРОТОКОЛУ БУВ ПРОЯВЛЕНИЙ ФОРМАЛІЗ ТА НЕ БУЛИ ВЗЯТИ ДО УВАГИ ВСІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ - ТРЕБА ОСКАРЖУВАТИ.

Вітаю Вас.

На жаль, але постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не додалася.

Вашого брата, найімовірніше, оштрафували за статтею 77-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, рослинності або її залишків, опалого листя тощо.

Однак, якщо мова йде про спалювання відходів і залишків сухої рослинності в малій кількості (як у Вашому випадку), це може підпадати під статтю 82 КУпАП ("Порушення вимог поводження з відходами"). У такому разі штраф для громадян – від 340 до 1360 грн.

Якщо постанова містить недоліки, зокрема, відсутність статті КУпАП, який інкримінується особі, є підстави для оскарження її в судовому порядку. Треба аналізувати постанову.

Чи можете Ви додати її до питання або мого коментаря?

З повагою!

Доброго дня, Світлана!

В даному випадку не може бути застосована стаття 82 КУпАП оскільки остання передбачає утилізацію відходів, а саме використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. Проте, і стаття 77-1 викликає багато сумнівів, якщо як Ви зазначаєте, остання навіть не вказана у постанові.

У Вашому випадку є шанс оскаржити постанову. На жаль, остання не додалася до питання. Чи можете Ви додати постанову повторно?

Чи був присутній брат при розгляді постанови? Чи надавав пояснення?

Об'єктом адміністративного проступку за статтею 77-1 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони лісів та природно-заповідного фонду України.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:

1) випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу;

2) невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, заходів щодо своєчасного їх гасіння;

3) випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо

своєчасного їх гасіння, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Об'єктом адміністративного проступку відповідно до статті 82 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища (див. Закони України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про охорону атмосферного повітря" тощо).

Безпосередній об'єкт- встановлений порядок збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення або захоронення відходів (встановлений порядок поводження з відходами).

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення (формальний склад).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи", відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

При цьому зберігання відходів - це тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення); транспортування відходів - це перевезення відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об'єктів оброблення, утилізації чи видалення; розміщення відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах; утилізація відходів- це використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Відповідно до вимог статті 55 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Чи відбувся розгляд справи? Хто виписав брату постанову? Чи дали брату можливість надати пояснення?

Стаття застосована вірно, адже відповідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, -

• тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 060 до 6 120 грн.) і на посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 15 300 до 21 420 грн.).

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -

• тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 6 120 до 12 240 грн.) і на посадових осіб - від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 21 420 до 30 600 грн.).

При притягненні винних осіб до адміністративної відповідальності, враховуються всі обставини правопорушення та тяжкість його наслідків.

Проте, Ви повинні знати, що перед виненесення постанови повинен відбуватися розгляд справи.

Сам процес накладення штрафу виглядає так:

1. Спочатку державний інспектор повинен належним чином повідомити порушника про місце та час розгляду справи.

2.Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, особисте вручення повідомлення. При цьому, надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

ОТЖЕ, якщо брата не повідомили про час та місце розгляд справи та винесли постанову про накладення штрафу без його присутності - то це порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Крім того, згідно статті 283 КупАП

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

• найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
• дату розгляду справи;
• відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
• опис обставин, установлених під час розгляду справи;
• зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
• прийняте у справі рішення.

Якщо в постанові не вказана стаття та брат не був присутній при розгляді справи, то раджу оскаржити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у судовому порядку, адже брата явно ошрафували з порушенням законодавства.

Оскаржити постанову можна протягом 10 днів після її вручення.

З повагою, юрист Дерій В.О.!