Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
915 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Доброго дня ,є таке питання . Два дні тому натрапив в соціальній мережі на рекламу можливого заробітку. Перейшов по ній.натрапив на групу в телеграмі дівчини,що позиціонує себе як криптоаналітик ,який завдяки своїм аналізам робить успішні торги. Перевів кошти в сумі 3,5к грн на рахунок який вона мені дала. Після чого чекав до наступного дня. Вона мене порадувала успішними торгами ,який примножив мій депозит до 18к, і запросила мою картку для виводу . Після цього чекав дві години і вона повідомила ,що треба докинути кошти для виведення в сумі 4300грн. Тут уже насторожився і відмовився від сплати додаткових 4300грн. Запросив повернути кошти ,а вона навідріз відмовляється, посилаючись на один із пунктів "договору ",який я закріпив нижче . Я не розумію яким чином вона хоче мене ставити в якісь рамки ,коли я його навіть не підписував. Так ,прошу огляд самого договору ,дуже мені він здається підозрілим. Хоча і паспорт справжній ніби .
Суть мого питання в тому ,чи можу я на підставі цих всіх мною перерахуванних фактів ,звернутися до поліції ,задля привернення даної особи до відповідальності,та як мінімум відшкодування моїх коштів ?
Знаю , знаю як це смішно зі сторони виглядає ,але я в цьому плані далеко не про себе думаю ,я хотів би в такому випадку зупинити цю людину тут і зараз ,якщо буду мати змогу ,щоб вона більше не мала змоги обманювати людей.
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (11)
Юрист, м. Київ, 9 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, так це шахрайська схема.
Раджу вам звернутися до поліції, та кіберполіції.
https://ticket.cyberpolice.gov.ua/
https://mvs.gov.ua/work-with-citizens/elektronni-z...
Також раджу звернутися до оператора вашого банку для повернення коштів. У цьому випадку, переведені кошти можуть заблокувати поки особа не надасть відповідні документи, що підтверджують законність отриманих коштів.
Шахрайство - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (стаття 190 Кримінального кодексу України).
Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.
Для кваліфікації не має значення як вчинено шахрайство - шляхом обману чи зловживання довірою, через те що в кримінально-правовій нормі про шахрайство вони закріплені як альтернативні способи вчинення кримінального правопорушення, але відсутність визначень даних понять у законі не дозволяє з абсолютною впевненістю визнати деякі злочини шахрайством.
Юрист, м. Київ, 9 років досвіду
Спілкуватися у чаті.цей договір фількіна грамота, вона не ж юридичною особою. А паспорт 100 відсотків чужої людини, який був отриманий не законним шляхом.
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Ігоре!
Ваш договір із зазначеною Вами особою, начебто спеціалістом у бізнесі, пов'язаному із криптовалютою, нікчемне прикриття звичайнісінького шахрайства. Не здивуюсь, якщо виявиться, що особи під вказаним паспортом навіть не існує.
Дії особи цілком можливо тягнуть на статтю 190 ККУ:
"1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -
карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -
карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, -
карається штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
4. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
5. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна".
В принципі, існує два шляхи повернення коштів: цивільно-правовий (це у випадку, якщо особа діяла в межах закону, в чому я сильно сумніваюсь) або кримінально-правовий.
У випадку з реалізацією першого шляху, треба подати особі претензію про повернення коштів, а далі у разі відмови у задоволенні останньої звертатися до суду. Проте, хочу повторити: цей варіант малоімовірний.
Якщо ж йти другим шляхом, то Вам треба негайно звернутися із заявою про злочин до поліції чи кіберполіції.
Згідно статті 1 Закону України «Про національну поліції», центральним органом виконавчої влади, на який покладається обов'язок служити суспільству шляхом належного забезпечення охорони прав людини і його свобод, який протидіє злочинності, підтримує публічну безпеку і порядок є національна поліція України (далі - поліція) . У пункті 5 частини 1 статті 23 цього Закону зазначено, що до повноважень поліції відноситься здійснення своєчасного реагування та прийняття відповідних заходів на заяви і повідомлення про злочини або події (кримінальні і адміністративні).
Стаття 25 Кримінального процесуального кодексу України покладає обов'язок на прокурора і слідчого починати досудове розслідування у разі виявлення ознак злочину. Крім цього, статтею 214 КПК позначений термін, протягом якого після прийняття заяви або отримання повідомлення про скоєння злочину, прокурор або слідчий повинні внести інформацію про такий злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (Реєстр) - і дорівнює він 24 години. Правила та порядок ведення такого Реєстру можна подивитися в Наказі Генеральної прокуратури від 06.04.2016 №139 "Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань". А після цього, протягом ще 24 годин, вищевказані особи зобов'язані почати розслідування.
Особливі вимоги до її написання не передбачені законодавством. Але, не дивлячись на це, в ній важливо описати всі відомі факти і обгрунтувати наявність ознак злочину (так як на її підставі і відомостях, що в ній зазначені, буде вноситися інформація про злочин і до Реєстру) Тому, необхідно вказати наступні дані:
Департамент кіберполіції Національної поліції України є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який входить до структури кримінальної поліції Національної поліції та відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію державної політики у сфері боротьби з кіберзлочинністю, організовує та здійснює відповідно до законодавства оперативно-розшукову діяльність.
Основні завдання Департаменту кіберполіції Національної поліції України:
1) Участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики щодо попередження та протидії кримінальним правопорушенням, механізм підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.
2) Сприяння у порядку, передбаченому чинним законодавством, іншим підрозділам Національної поліції у попередженні, виявленні та припиненні кримінальніх правопорушень.
Для отримання on-line допомоги та надання даних для оперативного реагування на кібер інциденти натисніть на посилання. Інформацію буде опрацьовано у відповідності до Закону України "Про звернення громадян"
Телефони:
Для довідок за електронними зверненнями, відправленими через форму зворотнього зв'язку:
0800 50 51 70
Приймальня:+380 (44) 374 3713
Канцелярія Департаменту кіберполіції:+380 (44) 374 3751, +380 (44) 374 3799
Електронна пошта:
Для надання додаткової інформації за електронними зверненнями, відправленими через форму зворотного зв`язку:
callcenter@cyberpolice.gov.uaДля ЗМІ:press@cyberpolice.gov.ua
З повагою, адвокат Айвазян.
Юрист, м. Полтава, 5 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня!
Ви можете звернутись:
Отже, перш за все подайте до поліції заяву про Шахрайство - стаття 190 Кримінального кодексу України, та вкажіть , що особа з самого початку заволоділа Вашими коштами шляхом обману та зловживання довірою.
Так як Виконавець не є ФОП, то на нього чекає штраф за підприємницьку діяльність без державної реєстрації https://taxer.ua/uk/kb/zdiisnennia-diialnosti-bez-...
Крім того, у Вашому ж випадку є порушення договірних зобов’язань, адже Ви прикріпили до питання договір оферту. Якщо Виконавець не надала Вам послуги, то це порушує умови договору та ЗУ "Про захист прав споживачів"
1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.".
1. Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.
2. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
3. У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:
1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;
2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);
3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;
4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;
5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.
Отже, Ви можете подати заяву до поліції, повідомити про шахрайство та спробувати притягнути до кримінальної відповідальності виконавця. По-друге, Ви можете звернутись до виконавця та назначити термін до якого вона повинна повернути кошти за ненадану послугу. По-третє, Ви можете звернутись до податкової та банку для проведення фінмоніторингу та провірки рахунків даної особи.
Крім того, якщо Ви доведете, що Вам підсунули договір оферти під впливом омани, то Ви можете через суд вимагати відшкодування коштів у подвійному розмірі.
З повагою, юрист Дерій В.О.!
Адвокат, м. Київ, 26 років досвіду
Вітаю!
ТАКИМИ ДОГОВОРАМИ ШАХРАЇ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ СЕБЕ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.
У ВАШОМУ ВИПАДКУ БУДЕ ДУЖЕ ВАЖКО ДОВЕСТИ ШАХРАЙСТВО.
ПИШИТЬ ЗАЯВУ ДО КІБЕРПОЛІЦІЇ:
https://cyberpolice.gov.ua/
Адвокат, м. Чернігів, 7 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю Вас.
Ви праві, Ви нічого не підписували, аби визнавати такі відносини договірними. Це чистої води шахрайське схема, у якому Ви потрапили. Сума 3,5 тис грн не така велика, на щастя, оскільки Вам доведеться витратити багато часу та зусиль, аби довести хоть щось. На жаль, але такі кейси дуже складні, поліція відмовляється робити будь-що.
Але звертатися обов'язково треба, до чого б це не призвело.
Те, що сталося, має всі ознаки шахрайства:
1. Класична схема обману – вас залучили в нібито "торгівлю", показали фейковий прибуток і виманюють додаткові гроші.
2. Відмова повертати кошти – шахраї завжди вигадують "договори" або "правила", щоб уникнути відповідальності.
3. Ніяких офіційних документів – відсутність реального договору чи юридичних гарантій підтверджує шахрайську схему.
Отже, що рекомендую Вам зробити:
1. Звернутися в поліцію
Подати заяву в найближчому відділенні поліції або через електронне звернення до Кіберполіції України.
Додати всі докази: переписки, скріншоти, реквізити переказу коштів.
2. Звернутися в банк та повідомити банк про шахрайство та спробувати зробити чарджбек (повернення платежу).
Якщо поліція відкриває провадження, далі можна буде щось вимагати від банку. Наразі вони навряд чи будуть повертати Вам кошти.
З повагою! Щасти Вам!
Юрист, м. Дніпро, 25 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня.
У диспозиції частини 1 статті 190 Кримінального кодексу України шахрайство визначено як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману або зловживання довірою.
Обман - повідомлення неправдивих відомостей (дія) або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені (бездіяльність), з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Він може виражатися в усній, письмовій формі, у використанні підроблених документів тощо.
Зловживання довірою - це вид обману, що полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах.
В Вашій ситуації наявні класичні шахрайські дії кваліфікація яких визначена в статті 190 Кримінального кодексу України - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
Якщо особі стало відомо про вчинене кримінальне правопорушення, або ж вона стала свідком вчиненого кримінального правопорушення, або потерпілою, особа маєте право написати письмову заяву про вчинене кримінальне правопорушення до найближчого відділення Національної поліції України незалежно від місця і часу їх учинення. Прийняття заяв (повідомлень) заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.
Під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її приймає і реєструє в інформаційно-телекомунікаційної системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІТС ІПНП) або журналі єдиного обліку (ЄО) заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, а також оформлює та видає заявникові талон-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію (пункт 4 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події).
Тому не зволікайте та подавайте заяву щодо шахрайських дій до НПУ.
Юрист, м. Київ, 9 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Шахрайство - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (стаття 190 Кримінального кодексу України).
Склад кримінального правопорушенняОб'єктОб'єктом кримінального правопорушення у шахрайстві є право власності як охоронювані законом відносини між людьми, які виражаються у володінні, користуванні та розпорядженні майном.
Предмет: як майно, так і право на нього.
Об'єктивна сторонаОб'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.
Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших кримінальних правопорушень проти власності. Водночас, якщо потерпіла особа через вік, фізичні чи психічні вади або інші обставини не могла правильно оцінювати і розуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу нею майна чи права на нього не можна вважати добровільною.
Для кваліфікації не має значення як вчинено шахрайство - шляхом обману чи зловживання довірою, через те що в кримінально-правовій нормі про шахрайство вони закріплені як альтернативні способи вчинення кримінального правопорушення, але відсутність визначень даних понять у законі не дозволяє з абсолютною впевненістю визнати деякі злочини шахрайством.
Обман при шахрайстві - це повідомлення завідомо неправдивих даних або приховування, замовчування інформації про факти або обставини, повідомлення про які було обов'язковим, спрямовані на введення потерпілого в оману або на підтримку помилки особи з метою заволодіння чужим майном або правом на майно, і які призвели до такого стану потерпілого. Обман як спосіб шахрайства може бути вчинений і шляхом активної, і пасивної поведінки правопорушника. До такого висновку дійшов Верховний суд. Так, 14 липня 2021 р. колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 176/952/20, провадження №51- 2219 км 21 - прийнято рішення задовольнити частково касаційну скаргу прокурора, який оскаржував виправдувальний вирок щодо особи, яка отримувала страхові виплати за померлого батька. Обвинувачена, яка визнала, що картку отримала після смерті батька, знімала кошти із зазначеної картки для себе, бо вважала, що в неї не було обов’язку повідомляти державні органи, які здійснювали нарахування та виплату її батькові щомісячних страхових виплат, про його смерть.
Зловживання довірою - це використання винним відносин довіри, які є основою правовідносин або існують в особистих стосунках, вчинене з метою протиправного заволодіння чужим майном. При цьому зловживання довірою є другорядним по відношенню до обману, але не втрачає свого самостійного значення як спосіб заволодіння майном при шахрайстві.
Однак слід пам’ятати, що з'явився такий вид товару, як інформація, і вартість його може бути дуже високою. У пам'яті комп'ютера чи на інших електронних носіях зберігається інформація, яка містить різноманітні відомості, у тому числі й такі, що становлять комерційну таємницю (характеристика нових видів продукції, оригінальних розробок у певних галузях господарства тощо). За умов конкуренції заволодіння такою інформацією шляхом шахрайства може завдати шкоди підприємству, порушити його нормальну діяльність, що свідчить про велику суспільну небезпеку такого роду посягань і потребує адекватної кримінально-правової боротьби з ними. У зв’язку із цим законодавець визначив наступний вид шахрайства – шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Для шахрайства необхідно встановити причинний зв’язок між діями винної особи і наслідками для потерпілого. Так, особливість причинного зв'язку при шахрайстві полягає в тому, що винний, повідомляючи неправдиві відомості, вводить в оману особу, через що остання передає йому майно. Тому при шахрайстві обман або зловживання довірою завжди передують заволодінню майном і знаходяться з останнім у причинному зв'язку. При відсутності такої послідовності виключається склад шахрайства, а самі дії, за наявності необхідних для того ознак, можуть утворювати інший склад кримінального правопорушення.
Закінченим шахрайство вважається з моменту заволодіння майном або придбанням права на майно.
Суб'єктивна сторонаІз суб'єктивної сторони шахрайство передбачає прямий умисел, корисливі мотив і мету.
Шахрайство - умисне кримінальне правопорушення. Винний бажає настання результату - звернення певного майна на свою користь. Що стосується упущеної вигоди, то винна особа, як правило, не має прямого умислу, і це виключає можливість визнання даного наслідку елементом будь-якої форми розкрадання.
Шахраї, які вчинюють свої кримінальні правопорушення у сфері економіки, не сприймають себе порушниками, хоча і припускають, що порушують закон.
Шахрайство вчинюється з прямим умислом, отже винний усвідомлює, що на майно, яким він заволодіває, він ніяких прав не має. Він розуміє, що вчинює суспільне небезпечне протиправне діяння і передбачає розвиток причинного зв'язку й настання суспільне небезпечних наслідків.
Умисел при шахрайстві за часом виникнення й формування частіш за все буває заздалегідь обдуманим і набагато рідше - таким, що виник раптово.
Корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна.
Корислива мета – збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.
Суб'єктКримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення шахрайства виповнилося 16 років.
Психологічний портрет шахраяБільшість шахраїв володіють певними психологічними прийомами, акторськими навичками та іншими прийомами, які їм допомагають приховати істинні наміри. Шахраї також здатні орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, мають непогану реакцію. Частина шахраїв володіють знаннями в області економічних наук, особливо у сфері фінансів, постачання та збуту, операцій з нерухомістю. Часто шахраї знають прізвища відповідальних працівників органів державної та місцевої влади і посилаються на них при вчиненні шахрайств.
Кваліфіковані види шахрайстваРозрахунок суми для кваліфікації шахрайства, вчиненого в великих та особливо великих розмірах, розраховуються згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому на 1 січня звітного податкового року (у 2024 році - 1514 гривень).
Відмінність шахрайства від суміжних кримінальних правопорушеньЯкщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство. За певних обставин (наприклад, коли майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за статтею 193 Кримінального кодексу України (незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї).
Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії особи кваліфікуються відповідно як крадіжка, грабіж або розбій.
Санкція1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -
карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -
карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, -
карається штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
4. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
5. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Юрист, м. Дніпро, 13 років досвіду
Спілкуватися у чатіДобрий день!
Ви можете звернутися до поліції. Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події" під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її приймає і реєструє в інформаційно-телекомунікаційної системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІТС ІПНП) або журналі єдиного обліку (ЄО) заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, а також оформлює та видає заявникові талон-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію.
Заяви (повідомлення) можуть направлятися до органу (підрозділу) поліції з використанням засобів поштового зв’язку, мережі Інтернет, електронного зв’язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи «Урядовий контактний центр» та телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України (0-800-50-02-02), які реєструються службою діловодства та невідкладно передають керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов’язки (пункт 12 розділу II Порядку).
Згідно частини першої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, прокурор здійснюють свої повноваження відповідно до вимог КПК України, починаючи з моменту надходження інформації про кримінальне правопорушення від заявника до правоохоронного органу, що фактично і є передумовою для початку досудового розслідування. Ця інформація подається у вигляді заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення як в усній формі (викладена фізичною особою і оформлена в письмовій формі посадовою особою), так і письмово (надіслана поштою або передана фізичною особою до відповідного органу, установи особисто).
Якщо особа безпосередньо звертається до слідчого, прокурора або іншої службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, - приймається заява про вчинене кримінальне правопорушення або складається протокол прийняття усної заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (стаття 60 КПК України).
Заявник має право (частина друга статті 60 КПК України):
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (частина перша статті 55 КПК України). Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (частина друга статті 55 КПК України). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (частина третя статті 55 КПК України).
Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм для ознайомлення матеріали досудового розслідування до його завершення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, здійснюється шляхом надання доступу до них або надання електронних копій чи примірників таких матеріалів (стаття 221 КПК України).
Згідно зі статтею 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчено:
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею, крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому статтею 615 КПК України.
Загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається:
1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;
2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою статті 219 КПК України.
Строк досудового розслідування може бути продовжено з підстав, передбачених у статті 294 КПК України.
Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.
Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання прокурору, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.
Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов’язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.
Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов’язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.
Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі постанови (частина 5 статті 295 КПК України).
Всього найкращого!
Юрист, м. Дніпро, 13 років досвіду
Спілкуватися у чатіІгоре!
Додатково зазначу, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право на відшкодування такої шкоди (стаття 128 КПК України, статті 1166, 1167, 1177 ЦК України).
Для відновлення та захисту своїх прав потерпілий під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’являє цивільний позов, який за своєю формою та змістом повинен відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства (відповідати вимогам, встановленим статтею 175 ЦПК України). Цивільний позов подається до органу судового розслідування або суду, в якого на розгляді перебуває кримінальне провадження.
Позов про відшкодування (компенсації) шкоди завданої кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням може бути подано і до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства, якщо особа, не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, або її цивільний позов було залишено без розгляду.
Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред’являти той же позов у кримінальному провадженні. Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.
Подання цивільного позову у кримінальному процесі має деякі переваги, оскільки одночасний розгляд судом кримінальної справи й цивільного позову забезпечує більш повне та об'єктивне дослідження обставин справи — адже розмір заподіяної шкоди нерідко впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення та міру покарання, а тому цивільному позивачеві легше доказувати наявність підстав і розміру цивільного позову саме в кримінальному процесі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (стаття 128 КПК України).
Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.
У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 КПК України, суд залишає позов без розгляду (стаття 129 КПК України).
Джерело - https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%9...
Адвокат, м. Київ, 12 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю!
Як подати заяву до поліції?
Особисто у відділ поліції за місце проживання чи вчинення злочину письмова заява подається черговому або слідчому. Вам повинні видати талон-повідомлення з номером реєстрації заяви відповідно п. 4 розд. II Порядку ведення єдиного обліку, постанова МВС № 1377 від 19.11.2012). Направлення заяви поштою або електронною поштою — також вважається офіційним зверненням п. 12 розд. II того ж Порядку.
Після надходження такої заяви або повідомлення, поліцейський зобов’язаний її зареєструвати та передати слідчому або дізнавачу.
Що поліція має зробити після отримання такої заяви?
Згідно з ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий, дізнавач або прокурор зобов’язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) не пізніше ніж через 24 години з моменту отримання інформації про злочин. Після цього має бути розпочато розслідування. Протягом 24 годин після внесення інформації до ЄРДР заявник має отримати витяг з реєстру.
Які права має заявник?
Відповідно до ст. 60 КПК України, заявник має право -отримати підтвердження прийняття заяви, талон-повідомлення, отримати витяг з ЄРДР подавати додаткові документи або докази, дізнаватися про стан і завершення досудового розслідування.
Як отримати статус потерпілого?
Згідно зі ст. 55 КПК України, потерпілим може бути фізична особа, якій завдано моральної, фізичної чи майнової шкоди, Юридична особа якщо їй завдано майнової шкоди. Ви набуваєте статусу потерпілого після подання заяви про визнання вас таким або автоматично, якщо вже є заява про злочин, де вказано, що ви постраждали.
Чи можна отримати компенсацію за шкоду?
Згідно зі ст. 128 КПК України, потерпілий має право, подати цивільний позов у рамках кримінального провадження — про компенсацію моральної або матеріальної шкоди, Якщо не подав у кримінальному провадженні — можна звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.Розмір шкоди та обставини злочину враховуються судом при винесенні вироку або ухвали. Строки досудового розслідування відповідно до ст. 219 КПК України, до повідомлення про підозру — до 2 місяців, можуть продовжити;
Після повідомлення про підозру, до 1 місяця — якщо злочин проступок, до 6 місяців — якщо злочин нетяжкий, до 12 місяців — якщо злочин тяжкий чи особливо тяжкий.
Якщо потрібно більше часу, слідчий або прокурор подає клопотання про продовження строків.Згідно зі ст. 221 КПК України, потерпілий має право - знайомлюватися з матеріалами справи робити копії та виписки, отримувати документи в електронному вигляді.
У чому перевага подачі позову в межах кримінального провадження?
Не потрібно окремо судитися в цивільному суді, також всі обставини злочину вже досліджуються, суд сам оцінює розмір шкоди, і вирок може включати вимогу про компенсацію.
Якщо ж обвинуваченого все ж таки виправдали, або якщо суд не встановив факту злочину позов може бути залишений без розгляду, але його можна подати повторно в цивільному порядку.