Легалізація закордонного шлюбу в Україні

Доброго дня, пані Кристино!

Згідно статті 13 ЗУ "Про міжнародне приватне право" Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Згідно статті 58 ЗУ "Про міжнародне приватне право" Шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Іноземні офіційні документи користуються доказовою силою офіційних документів на території України за умови їх засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів.

Відповідно до частини другої статті 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, дотримання процедури проставлення апостиля не може вимагатися державами-учасницями Конвенції, якщо існують угоди між двома або декількома державами, які відміняють або спрощують дану процедуру або звільняють сам документ від легалізації.

Так як Підвденна Корея є країною-учасницею Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961 рік), то для того, щоб свідоцтво про шлюб було визнано дійсним в Україні - Вам потрібно проставити штамп Апостиль та здійснити його нотаріальний переклад на українську мову.

Законодавством України не передбачено процедури внесення інформації про іноземні документи про шлюб до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Тобто, Ваш шлюб укладений в південні Кореї вважається дійсним і в Україні. Для цього повторно укладати шлюб в Україні не потрібно. Щоб надавати компетентним органам України Ваше іноземне свідоцтво про шлюб - Вам потрібно проставити штамп Апостиль та перекласти на українську мову.

Цих кроків достатньо, щоб довести, що Ви заміжня.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Христина!

Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Гаазька конвенція 1961 року — Міжнародна Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів для країн-учасниць Конвенції.

Конвенцією встановлюється спеціальний знак (штамп), що проставляється на офіційні документи, створені в одній державі та підлягають передачі до іншої держави, що замінює процедуру консульської легалізації, — апостиль.

В Республіці Корея право проставлення апостиля мають:

1. Паспортний департамент Міністерства закордонних справ і торгівлі-документи, видані державними органами (включаючи освітні установи).
2. Міністерство юстиції-документи, видані уповноваженими приватними структурами (приватними медичними установами, курсами тощо) після засвідчення їх у нотаріуса.

Після того, як Ви проставите апостіль на свідоцтво про шлюб Вам буде необхідно перекласти його на українську мову та завірити такий переклад нотаріально. На тому процесс легалізації свідоцтва про шлюб, виданого у Південій Кореї, завершений. Легалізація в установленому порядку документа надає йому право на існування в міжнародному обігу та юридичне визнання відповідною державою.

Зараз хотіла би легалізувати його в Україні, щоб переконатися, що воно також дійсне і там або, як варіант зареєструвати шлюб в Україні або внести дійсний шлюб до ЗАГСу (невпевнена який шлях найбільш правильний).

У Вас виникне проблема із внесенням даних про шлюб, який укладений у Південій Кореї. Тобто, ДРАЦС, на жаль, не буде вносити відповідні дані до актів цивільного стану громадян. Ваше свідоцтво про шлюб буде легалізовано в Україні, але у реєтр ДРАЦС не внесене. Якщо для Вас це має принципове значення, то тоді прийдеться укладати шлюб в Україні, аби відповідні дані з'явились у реєстрі.

У статті 26 Конституції України зазначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

У разі якщо жінка та/або чоловік є іноземцем чи особою без громадянства, такими жінкою та/або чоловіком пред’являються документи, що підтверджують законність перебування на території України, та в разі наявності громадянства декількох країн також пред’являються відповідні паспортні документи.

З усіх паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, пред’явлених відповідним заявником, що є іноземцем чи особою без громадянства, посадовою особою органу державної реєстрації актів цивільного стану виготовляються їх копії.

У разі якщо жінка та/або чоловік є іноземцем чи особою без громадянства і заява про державну реєстрацію шлюбу подається представником або надсилається засобами поштового зв’язку, до заяви додаються копії паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, засвідчені нотаріально, та їх переклади на українську мову, засвідчені в установленому порядку.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано заяву про державну реєстрацію шлюбу, надсилає запит до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем подання такої заяви з метою перевірки законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України станом на день державної реєстрації шлюбу.

Запит до територіального органу Державної міграційної служби України надсилається органом державної реєстрації актів цивільного стану не пізніше наступного робочого дня з дня подання / надходження заяви про державну реєстрацію шлюбу з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади чи у разі її відсутності - на електронну адресу відповідного територіального органу Державної міграційної служби України. У разі неможливості надсилання запиту в електронній формі, такий запит надсилається в паперовій формі на поштову адресу відповідного територіального органу Державної міграційної служби України.

До запиту додаються виготовлені посадовою особою органу державної реєстрації актів цивільного стану копії заяви про державну реєстрацію шлюбу, паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, відповідного заявника, що є іноземцем чи особою без громадянства, а також копії перекладів на українську мову відповідних документів. У разі якщо заяву про державну реєстрацію шлюбу подано представником або надіслано засобами поштового зв’язку, до запиту додаються копії паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, засвідчені нотаріально, що були додані до відповідної заяви.

Територіальний орган Державної міграційної служби України у строки, визначені Законом України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», але не пізніше ніж за день до дати державної реєстрації шлюбу повідомляє відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану про результати перевірки законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас!

Відповідно до ст. 35 Сімейного кодексу України, наречені мають право на вибір прізвища при реєстрації шлюбу.

Подружжя має право вибрати прізвище одного з них як спільне для сім’ї.

Наречена, наречений мають право приєднати до свого прізвища прізвище чоловіка/дружини. Якщо обоє бажають мати подвійне прізвище, вони вирішують, яке прізвище буде йти першим.

більше двох прізвищ не допускається, якщо це не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена або наречений.

Якщо на момент шлюбу прізвище одного з подружжя вже є подвійним, він (вона) має право замінити одну із частин свого прізвища.

Під час реєстрації шлюбу в паспорті проставляється штамп про те, що він підлягає обміну в місячний строк у зв’язку зі зміною прізвища.

Зміна прізвища тягне за собою ряд обов’язкових правових наслідків, і в першу чергу це стосується необхідності заміни документів після одруження.

Для зміни прізвища в паспорті Вам необхідно подати в орган Державної міграційної служби України такі документи:

• довідка про реєстрацію місця проживання з органу реєстрації; якщо її у Вас немає, Ви можете оформити цю довідку через iGov (працює не для всіх регіонів)
• оригінал та копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу. Якщо підставою для зміни прізвища стало розірвання шлюбу, подається відповідний документ;
• паспорт, що підлягає обміну;
• оригінал та копію ІПН;
• квитанцію про сплату адміністративного збору з мокрою печаткою банку, де Ви зазначені, як платник;
• якщо Ви перебуваєте або перебували у шлюбі, то Вам потрібно додатково принести оригінал та копію документів про шлюб або розірвання шлюбу;
• якщо Ви маєте дітей та бажаєте, щоб інформація про них була внесена до чіпу, то Вам потрібно додатково принести оригінал та копію документів про народження дітей;
• довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

Заява розглядається протягом одного місяця, після чого видається новий паспорт.

Таким чином, якщо відбулася зміна прізвища – протягом місяця необхідно замінити такі документи:

• паспорт громадянина України;
• паспорт для виїзду за кордон;
• облікова картка платника податків (РНОКПП);
• водійське посвідчення;

Крім вищевказаного списку, є ряд документів, в які теж необхідно внести зміни при їх наявності:

• дані в реєстрі виборців
• медичні картки і страховий поліс
• реєстрація та страхування автомобіля
• банківські договори, картки та рахунки
• заповіт і реєстраційні документи підприємця

Документи, які не потрібно змінювати після зміни прізвища:

• трудова книжка
• документи про освіту
• документи, які встановлюють право на майно

https://legalaid.gov.ua/publikatsiyi/proczedura-zm...

Якщо Ви уклали шлюб за кордоном, то для реєстрація зміни імені громадянами України, які постійно проживають за кордоном, провадиться консулом за їх заявою.

Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Зміна імені фізичними особами, які є громадянами України, дозволяється після досягнення ними 16-річного віку. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право за згодою батьків або одного з батьків, з ким вона проживає, чи піклувальника змінити своє прізвище та ім'я".

Якщо ви уклали шлюб у Південній Кореї та бажаєте, щоб він мав юридичну силу в Україні, вам необхідно пройти процедуру легалізації свідоцтва про шлюб. Це дозволить використовувати документ в Україні без потреби повторної реєстрації шлюбу. Оскільки і Україна, і Південна Корея є учасниками Гаазької конвенції 1961 року, достатньо проставити апостиль на свідоцтві про шлюб. У Південній Кореї апостиль можна отримати в Міністерстві закордонних справ або Міністерстві юстиції, залежно від типу документа. Після отримання апостилю, свідоцтво про шлюб потрібно перекласти на українську мову. Переклад має бути засвідчений нотаріально або консульською установою України. З легалізованим та перекладеним свідоцтвом про шлюб зверніться до будь-якого відділу ДРАЦС в Україні для внесення відомостей про шлюб до Державного реєстру актів цивільного стану. Це забезпечить визнання Вашого шлюбу в Україні.

Якщо ви змінили прізвище після шлюбу, не забудьте оновити паспортні документи в Україні. Це можна зробити в органах Державної міграційної служби або через консульські установи України за кордоном.

З повагою! Щасти Вам!

ДОБРОГО ДНЯ, КРИСТИНА! НА ЖАЛЬ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ЗОВСІМ НЕ АДАПТОВАНЕ ДО ТОГО ФАКТУ, ЩО СКОРО ПІВ КРАЇНИ БУДЕ ЖИТИ ЗА КОРДОНОМ або НА ДВІ КРАЇНИ. ТОМУ ВИНИКАЄ РЯД ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ ЩОДО ВИЗНАННЯ ІНОЗЕМНИХ ДОКУМЕНТІВ В УКРАЇНІ. ЦЕ ПОВ"ЯЗАНО ЯК З НЕДОСКОНАЛІСТЮ ЗАКОНІВ, ТАК І З НЕКОМПЕТЕНТНІСТЮ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ, ЯКА ДІЄ ПО ПРИНЦИПУ _ КОЛИ НЕ ЗНАЮ ЯК РОБИТИ - КРАЩЕ ВІДМОВЛЮ ЛЮДИНІ У ЇЇ ПРАВАХ, А ТАМ ХАЙ СУДИТЬСЯ.

НЕЗВАЖАЮЧИ НА ФОРМАЛЬНЕ ІСНУВАННЯ СТ. 13 ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО" в умовах війни та з метою боротьби з ухиленням від мобілізації в Україні фактично запроваджено "диктатуру реєстрів", тобто пріоритет для державних службовців має не офіційний паперовий документ, в тому числі легалізований за кордоном, а саме запис у якійсь державній базі чи реєстрі. Акти цивільного стану, які видаються в Україні - вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Внесення іноземних актів не передбачене законом, однак оскільки фактично люди не можуть реалізувати через українську бюрократію свої права маючи іноземні актові записи - Верховний Суд почав приймати рішення та тлумачити Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану громадян" таким чином, що іноземні актові записи якимось дивом теж треба вносити в ДРАЦСГ за відповідною заявою зацікавленої сторони.

Практики реакції на це з боку Міністерства юстиції України та органів ДРАЦС поки що немає. Припускаю, що чхати хотіли наші чиновники на Верховний Суд і ніхто нічого вносити не буде.

Отже, оскільки легалізації і внесення в український Реєстр актів цивільного стану громадян іноземних свідоцтв про шлюб немає, у Васіснує два шляхи:

• ПЕРШИЙ ШЛЯХ. Легалізація в Україні іноземного свідоцтва про шлюб - шляхом його використання у правовідносинах відповідно до ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право"

Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

ТОБТО ТРЕБА АПОСТИЛЬ на корейському свідоцтві про шлюб. Його можна проставити лише в країні видачі документа. Однак треба уточнювати, адже окремі адекватні країни надають змогу отримати апостиль через своє консульство в країні звернення.

Апостиль є більш простою та зручною альтернативою консульській легалізації, застосування якої передбачено Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаазькою конвенцією 1961 року).

Відповідно до статті 2 Конвенції кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Згідно з положеннями Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції.

Апостиль ставиться на оригіналі документа, його нотаріальній копії або може бути оформлений як додаток до нього.

Крім того, на відміну від легалізації апостильовані документи можуть використовуватися не лише в одній країні, а у всіх державах-учасницях Гаазької конвенції.

На сьогодні державами-учасницями Гаазької конвенції 1961 року із рядом застережень є 121 країна.

Республіка Корея (яку у побуті та політиці дійсно частіше називають Південна Корея) входить до переліку країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961 рік).

Переклад з корейської на українську мову здійснюється вже в Україні в бюро перекладів. Підпис перекладача під документом посвідчує нотаріус України.

Після цього, формально документ може офіційно використовуватись в Україні. У разі відмови у визнанні такого документу - існує судовий шлях оскарження відмови (адміністративне судочинство) або у разі відмови визнання не права, а самого іноземного документа - можна встановити факт перебування у шлюбі в судовому порядку (окреме провадження).

• ДРУГИЙ ШЛЯХ. Повторне укладення шлюбу в Україні. Однак слід зауважити, що для України Ви будете вважатися неодруженими до дати укладання шлюбу в Україні.

Проте, з першого погляду цей шлях вважається легшим, але зауважу у відносинах з громадянином іноземної країни - укладання шлюбу в Україні повторно - це ще та морока. Адже на відміну від цивілізованих країн світу, включаючи Південну Корею, країни Близького Сходу, в Україні вимагають документальне підтвердження не перебування у шлюбі в країні походження та країнах проживання, які встановлюються за іноземним паспортом для виїзду за кордон.

Тобто у кожному конкретному випадку треба аналізувати ситуацію і мету з якою потрібно використовувати документ в Україні і вже з цієї мети формувати конкретний алгоритм дій по практичному вирішенню цього завдання.

Наприклад судді України адекватно ставляться до іноземних документів, нотаріуси також в більшості випадків. А от з державними службовцями органів ДРАЦС, Державної міграційної служби та ін. - часто виникають проблеми. Це пов"язано з тим, що за хабарі та по знайомствам на державну службу за час війни без конкурсу понабирали купу дикунів з лише формальною освітою... тож такі дикуни приходять на службу і оскільки вони ніколи не бачили, не чули і не вивчали, що можуть існувати будь-які інші документи окрім українських, починаються у людей проблеми. Вже було купа випадків коли в Україні не визнавали наприклад свідоцтво про смерть громадянина України, видане в Німеччині. Чи свідоцтва про зміну імені, видане в Бельгії... Навіть доводилось чути від чиновників українських - "А яке ви мали право за кордоном отримувати цей документ?"... У випадку зі зміною імені ще питання можна вирішити повторно його змінивши в Україні... Але вибачте у випадку зі смертю, фактично держава пропонує людині повторно померти по українському законодавству вже... бо вони не знають як діяти в таких випадках... А спільних баз даних та обміну інформацією про народження, шлюби, зміну імені, смерті тощо - між Україною та цивілізованим світом немає. Лише така опція була з країнами СНД до 2022 року. А зараз і з ними немає, бо усі договори розірвані.

ТОБТО, незважаючи на те, що перебування у шлюбі є юридичним фактом, що підтверджується апостильованим свідоцтвом про шлюб та не потребує додаткового доведення і легалізації, в сучасних реаілях дуже часто цей процес ускладнений недосконалістю законодавства України про реєстрацію актів цивільного стану, яке досі фактично перебуває на рівні радянського союзу та ізоляції держави від зовнішнього світу.

У проблемних питаннях, які виникають із комунікацією з державним чиновництвом, на жаль громадянам доводиться звертатися до фахівців та вирішувати ці питання шляхом звернення до суду. Але іноді і суди не допомагають, адже чинна судова система дуже часто гіпер-лояльна до виконавчої влади і закриває очі на численні порушення прав людини, які допускають окремі державні службовці, будучи або некомпетентними, або очікуючи отримання неправомірної вигоди (хабаря).

Якщо коротко, то Ваше питання виглядає якось так. Щиро кажучи в існуючих реаліях з такою спрощеною процедурою, краще б уже дійсно запровадили в Україні офіційну легалізацію іноземних документів, бо всегодно без внесення в базу ДРАЦС наприклад неможливо в Україні змінити прізвище та отримати нові паспорти на підставі свідоцтв про шлюб, укладених за кордоном. Я вже мовчу про такі країни як Великобританія, де в свідоцтвах про шлюб не пишуть про зміну імені дружиною, але це презюмується англійським законодавством.

Доводиться дуже довго розв"язувати такі задачі, бо повторюсь - ніхто не очікував, що за межами України опиняться мільйони, якщо не десятки мільйонів громадян України, які якось мають жити своє цивільне життя, одружуватись, народжувати дітей тощо. Проте за 3 роки війни нічого в цих питаннях не зроблено взагалі. Жодної ініціативи Міністерства юстиції, Державної міграційної служби у складі Міністерства внутрішніх справ... Тож так і живемо.

Щиро бажаю Вам успіху у вирішенні цього питання !

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Доброго дня.

Згідно з частиною 1 статті 58 ЗУ "Про міжнародне приватне право", шлюб, укладений за кордоном між громадянами України або між громадянином України та іноземцем, або ж між громадянином України та особою без громадянства, визнається дійсним на території України за умови дотримання вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Що стосується свідоцтва про шлюб, виданого за кордоном, його легалізація відбувається не в Україні, а в країні, де був укладений шлюб. Для цього необхідно звернутися в українське посольство. Якщо такого в державі немає – в МЗС.

Засвідчити справжність підпису на документах громадяни України можуть в дипломатичних та консульських установах України за кордоном.

Порядок вчинення нотаріальних дій консулом визначається:• статтею 38 Закону про Нотаріат України;• статтею 44 Консульського Статуту України;• положенням про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України;• іншими актами законодавства України.

Під час звернення необхідно пред’явити такі документи:• паспорт громадянина України для виїзду за кордон;• примірник документу, який необхідно посвідчити або засвідчити;• довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру платника податків;• квитанцію про сплату тарифу (залежно від консульської дії);• інші документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про смерть тощо).

Залежно від країни, де був укладений шлюб, процедура може відрізнятися. Якщо шлюб укладено в країні, яка не є учасником Гаазької конвенції 1961 року, необхідно пройти процедуру консульської легалізації. Для країн-учасниць Гаазької конвенції потрібен апостиль. Апостиль – це спрощена форма легалізації документів, яка дозволяє їх визнання в інших країнах. Апостиль ставиться на документи про шлюб у відповідних державних установах країни, де цей шлюб був укладений.

Апостиль – це спрощена форма легалізації документів, яка дозволяє їх визнання в інших країнах. Апостиль ставиться на документи про шлюб у відповідних державних установах країни, де цей шлюб був укладений.