Стаття 309 ч.1 чи може розглядатися тільки через адвоката? Без підозрюваного

ДОБРОГО ДНЯ, АННА! Ваше питання відкрите для всієї мережі інтернет і його може читати будь-хто, включаючи працівники спеціальних служб, ТЦК, прокурорів, слідчих. І фактично Ви пропонуєте юристам сайту за 350 гривень публічно зафіксувати сприяння в порушенні законодавства і вчиненні злочину.

Тому вибачте, але я буду розповідати як воно по закону, а не інструктуватиму як ховатися від кримінальної відповідальності або мобілізації.

Перш за все зазначу, що якщо особа не пройшла ВЛК, то про яку кримінальну відповідальність може йти мова?!

Якщо немає доведеного факту придатності особи до служби і не вручено БОЙОВУ повістку на відправку до військової частини - ні про яке ухилення від мобілізації мова йти не може, бо це передчасно.

Тепер про статтю 309 ч. 1 Кримінального кодексу України. На жаль будь-який злочин має розглядатися в присутності підозрюваного, а після завершення досудового слідства - обвинуваченого.

Розгляд кримінальної справи за відсутності обвинуваченого (in absentia) можливий за певних умов та за умови, що обвинувачений належним чином повідомлений про розгляд і має час на підготовку захисту.

Розгляд "in absentia" можливий щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 Кримінального процесуального кодексу України

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 110 - 2, 111, 111 - 1, 111 - 2, 112, 113, 114, 114 - 1, 114 - 2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146 - 1, 147, частинами другою - п’ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258 - 6, 348, 364, 364 - 1, 365, 365 - 2, 368, 368 - 2, 368 - 3, 368 - 4, 369, 369 - 2, 370, 379, 400, 408, 436, 436 - 1, 437, 438, 439, 440, 441, 442 , 442 - 1, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук..

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

На час переховування особи від слідства чи суду - строки зупиняються.

Тобто на жаль неможливо буде розглядати кримінальну справу за відсутності особи, а розшук ТЦК за порушення правил обліку може доповнитись розшуком за заявкою слідчого внаслідок переховування від слідства.

Зупинка строку кримінального провадження (досудового розслідування) передбачена в Кримінальному процесуальному кодексі України (КПК) і має місце за певних обставин, які перешкоджають подальшому провадженню. Зупинка є тимчасовою перервою, яка не змінює загальний характер провадження, а лише перериває його перебіг.

До них належать (стаття 280 КПК України):

1. підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;
2. оголошено в розшук підозрюваного;
3. слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;
4. наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва;
5. наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану.
6. уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та підозрюваним надано письмову згоду на проведення такого обміну. Рішення про зупинення досудового розслідування з цієї підстави оскарженню не підлягає.

Перелік названих підстав є вичерпним. Будь-які інші обставини, які також перешкоджають продовженню досудового розслідування (тривале проведення експертизи, від`їзд підозрюваного у відрядження або за кордон, хвороба потерпілого, свідка) не є підставами для зупинення досудового розслідування. У цих випадках, якщо строк досудового розслідування закінчується, вноситься клопотання про його продовження у встановленому законом порядку.

Зупинення розслідування на підставі пункту 2 частини першої статті 280 КПК України можливе лише після додержання таких умов:

1. особа повинна бути повідомлена про підозру;
2. слідчий, дізнавач зобов'язані виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для встановлення місцезнаходження підозрюваного (частина друга статті 280 КПК України);
3. слідчий, прокурор оголосив розшук підозрюваного (стаття 281 КПК України). Про оголошення розшуку виноситься або окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР).

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до ЄРДР, а копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді.

Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

В окремих випадках підозрюваний може бути зацікавлений в зупиненні строку досудового розслідування.

Однак, з метою недопущення зловживань стороною обвинувачення та затягування строку досудового розслідування закон встановлює механізм протидії таким заходам.

Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, припинено чи скасовано воєнний стан, обмін підозрюваного як військовополоненого проведено або такий обмін не відбувся), або наявна можливість подальшого проведення досудового розслідування за таких умов, а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування невідкладно надається, а у випадку неможливості надання надсилається у триденний строк стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Зупинене досудове розслідування також відновлюється у випадку скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до ЄРДР.

СЛІДЧІ ТА ПРОКУРОРИ ДУЖЕ ЧАСТО НЕКОМПЕТЕНТНІ та не вживають належних заходів по врученню особам ПІДОЗРИ, а тому адвокати практикують зі плином часу - оскаржувати зупинення строків розслідування та закриття справи по завершенню строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Закриття кримінального провадження через закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності - це ситуація, коли, згідно з Кримінальним кодексом України (КК України), минув певний строк, протягом якого особу можна було б притягнути до кримінальної відповідальності, і тому провадження закривається. Цей процес не означає винність особи, а лише те, що вона більше не може бути притягнута до кримінальної відповідальності.

У КК України встановлені різні строки давності для різних категорій злочинів. Наприклад, за нетяжкий злочин строк давності становить 5 років, за тяжкий - 7 років, а за особливо тяжкий - 10 років.

Так, частину 1 статті 309 Кримінального кодексу України, яка передбачає незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, відносить до злочинів невеликої тяжкості. Це означає, що за вчинення такого правопорушення передбачене покарання у вигляді штрафу, або ж громадські/виправні роботи, арешт або обмеження волі. Покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років також відносить кримінальні правопорушення до невеликої тяжкості.

Інші речі Вам треба обговорювати індивідуально з адвокатом, який обтяжений адвокатською таємницею.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня!

Ви впевнені, що Ви знаходитеся в розшуку по ч.1 ст. 309 ККУ?

Рекомендую за допомогою адвоката перевірити чи містяться в ЄДР відомості про відкриття щодо Вас кримінального провадження.

Якщо дійсно Ви перебуваєте в розшуку за ст. 309 ч. 1 КК України, то ситуація виглядає як комбінація кримінального провадження за незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту та використання кримінальної справи як механізму впливу для примусового потрапляння до ТЦК. Це серйозна ситуація, де помилки можуть коштувати свободи або загрози незаконному мобілізаційному призову.

За неявку на ВЛК передбачена лише адміністративна відповідальність за ст. 210-1 КУпАП (штраф 17 тис грн, але в певних випадках його можна зменшити до 8 500 грн).

За незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту - передбачена кримінальна відповідальність за ч.1 ст. 309 ККУ (покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн до 51 000 грн) або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк.)

Суд буде розглядати справу лише за Вашої присутності, а якщо Ви не явитесь по повістці, то до Вас може бути застосований привід.

Відповідно до ст. 323 КПК

Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

Відповідно до статті 131 КПК Види заходів забезпечення кримінального провадження

1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2. Заходами забезпечення кримінального провадження є:

1) виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід;

2) накладення грошового стягнення;

3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;

4) відсторонення від посади;

4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

{Частину другу статті 131 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}

5) тимчасовий доступ до речей і документів;

6) тимчасове вилучення майна;

7) арешт майна;

8) затримання особи;

9) запобіжні заходи.

Виконання ухвали про здійснення приводу

Статтею 143 КПК України передбачено, що виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів Національної поліції, органів безпеки, органів Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України або Державного бюро розслідувань..

Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу. Особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято слідчим суддею, судом, зобов’язана прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу.

У випадку невиконання особою, що підлягає приводу, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику. Застосуванню заходів фізичного впливу повинно передувати попередження про намір їх застосування. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання ухвали про здійснення приводу, і мають зводитися до мінімального впливу на особу.

Забороняється застосування заходів впливу, які можуть завдати шкоди здоров’ю особи, а також примушення особи перебувати в умовах, що перешкоджають її вільному пересуванню, протягом часу більшого, ніж необхідно для негайного доставлення особи до місця виклику. Перевищення повноважень щодо застосування заходів фізичного впливу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Анна!

чи може розглядатися тільки через адвоката? Без підозрюваного

У вашому випадку це неможливо. Якщо чоловік не буде з'являтись до слідчого або ж у подальшому до суду суду без поважних причин, його просто оголосять у розшук, при тому вже не у "розшук ТЦК"...

Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів для забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК.

Відповідно до статті 138 КПК поважними причинами неприбуття особи на виклик є:

1. затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
2. обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
3. обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
4. відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
5. тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
6. смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7. несвоєчасне одержання повістки про виклик;
8. інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.

Поважність причини неявки повинна бути доведена до відома суду і засвідчена відповідними документами. Якщо такі причини суду стали відомі за час, достатній для перенесення справи і повідомлення учасників провадження про інший день розгляду справи, суд зобов'язаний використати таку можливість.

При проведенні спрощеного провадження у справах щодо кримінальних проступків судовий розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без судового розгляду в судовому засіданні може бути проведений без участі обвинуваченого, якщо до суду надійшло клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Проведення такого засідання без участі обвинуваченого можливе, якщо він беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а також якщо потерпілий проти цього не заперечує (частина перша статті 381 КПК). В такому разі обвинувачений позбавлений можливості оскаржувати вирок суду з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження (частина перша статті 394 КПК).

Випадки неприбуття обвинуваченого за викликом, що не перешкоджають проведенню засідання без його участі:

• при розгляді питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого ( частина четверта статті 34 КПК);
• розгляд клопотання про накладення грошового стягнення (частина перша статті 146 КПК);
• розгляд клопотання про скасування грошового стягнення (частина друга статті 147 КПК);
• розгляд клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів (частина четверта статті 163 КПК);
• розгляд клопотання про арешт майна (частина перша статті 172 КПК);
• питання про звернення застави в дохід держави (частина дев'ята статті 182 КПК) та в деяких інших випадках, визначених КПК.

Спеціальне досудове розслідування та спеціальний судовий розгляд інакше називають «in absentia» (з латини — у відсутності). Це означає, що слідство чи суд може провести кримінальне провадження без підозрюваного чи обвинуваченого, коли вони переховуються від правосуддя.

«In absentia» — не українське «ноу-хау», хоча в нашій країні ця процедура запрацювала лише після подій 2014 року. Тоді в суспільстві був гострий запит на справедливість, яку треба було забезпечити як із фігурантами справи, так і без них. Відповідно, слідство та суди мали працювати над злочинами в умовах війни і політичної турбулентності та попри втечу низки підозрюваних й обвинувачених на непідконтрольну територію чи за кордон.

Першим на думку спадає президент-утікач Віктор Янукович, якого «in absentia» засудили до 13 років за ґратами за державну зраду та пособництво у підготовці війни на Сході України.

Екстраординарні порядки кримінального провадження головним чином покликані забезпечити невідворотність покарання винних та дати підозрюваним чи обвинуваченим право на захист, навіть коли їх немає у залі суду.

Зокрема процедура «in absentia» розблоковує роботу слідства та суду, скасовуючи важливі обмеження, які працюють у звичайних умовах. Наприклад, вимогу вручати обвинувальний акт особисто підозрюваному, як і заборону починати проводити розгляд справи в суді без його участі.

Врешті «in absentia» не позбавляє людей, які переховуються, права на захист. Замість них у залі суду обов’язково має бути адвокат, причому на всіх етапах кримінального провадження — від досудового розслідування до самого вироку.

Заочне провадження можливе лише в обмежених випадках. Слідчий суддя та суд дозволять застосувати «in absentia» за таких умов.

По-перше, кримінальне провадження мають здійснювати щодо обмінених військовополонених чи серйозних злочинів (наприклад, державна зрада, колабораціонізм, бандитизм, хабарництво, геноцид, воєнні й військові злочини тощо), а також інших злочинів, що входять в одне провадження з вказаними вище. Або ж мають виконуватися такі умови.

1. У справі фігурують лише повнолітні особи.
2. Підозрюваний/обвинувачений переховується на тимчасово окупованій території України, на території держави-агресора (тобто в росії), або оголошений у міжнародний розшук постановою слідчого чи прокурора.
3. Людина переховується від слідства/суду, тому що свідомо хоче уникнути кримінальної відповідальності.

Іноді відсутність людини помилково сприймають за переховування, але це не завжди так. Наприклад, людина може не знати про відкрите проти неї провадження, або ж прийти до відповідних органів їй завадила хвороба. Саме тому обвинувачення зобов’язане надати реальні докази того, що людина свідомо уникає відповідальності.

Згідно cтатті 48 КПК України право залучити захисника до участі у кримінальному провадженні мають:

• підозрюваний;
• обвинувачений;
• законний представник підозрюваного або обвинуваченого;
• інших осіб за проханням чи згодою підозрюваного або обвинуваченого.

При цьому, КПК України передбачено обов'язок слідчого, прокурора, слідчого судді, суд зобов’язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв’язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв’язку для запрошення захисника. У окремих випадках зазначені особи зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.

Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

1. Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю.
2. Ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Не допускається встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред’явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні .

Статтею 47 КПК України передбачені обов'язки захисника, відповідно до яких:

1. Захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

2. Захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

3. Захисник без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.

4. Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:

1) якщо є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні;

2) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов’язкової участі захисника;

3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо;

4) якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.

виявилося знаходився в розшуку(нібито було отримано 2 повістки,хоча особисто жодної в очі не бачив)одразу доправлено до військомату,де і було видано направлення на ВЛК на 19 травня ...що робити?Чи має сенс змінити місце проживання,так як на ВЛК ніхто не піде???Як бути в даній ситуації?

За непроходження ВЛК передбачена адміністративна відповідальність за статтею 210-1 КУпАП. Тобто, якщо чоловік не пройде ВЛК ТЦК матиме право накласти на нього адміністративне стягнення.

"Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань - від однієї тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Щодо призову підозрюваних та обвинувачених осіб.

Згідно із ПОРЯДКОМ проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період:

"4. На військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

• особи, звільнені з військової служби у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”. Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
• особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
• особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
• засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин;
• підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України. Зазначені особи, стосовно яких скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинні невідкладно, але не пізніше 48 годин з дня оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з’явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання
• підозрювані або обвинувачені особи, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ухвали слідчого судді про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період".

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, так може, це не є злочин а є проступком Але за таких умов.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2682

Стаття 302. Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні

1. Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

2. Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний роз’яснити підозрюваному, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на розгляд обвинувального

3. До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:

письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

Зміна місця проживання по суті ні чого не дає. Але якщо вам буде так спокійніше. То можете і змінити. У разі неявки на вас буде накладено штраф.

Штраф можуть накласти лише у вашій присутності або якщо вас належним чином було повідомлено про час і дату розгляду справи.

Дані штрафи можна оскаржити. Протягом 10 днів з моменту отримання постанови про накладення адміністративного штрафу.

Вам дуже пощастило, що вас не мобілізували одразу. У наступний раз вас вже з ТЦК не випустять.тому вам треба шукати підстави для відстрочки передбачені ст.23 ЗУ про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text