Продажа машины в браке

Согласно действующего законодательства согласие супруга обязательно. Но в реальности технически Вы можете продать автомобиль без согласия супруга. Через Сервисный центр МВД или ДИЮ.

Доброго дня!

Ви зможете продати авто через сервісний центр МВС або через ДІЮ https://diia.gov.ua/news/perereiestratsiia-avto-zn...

Більшість договорів купівлі-продажу автомобілів в Україні укладають без участі нотаріуса — безпосередньо в сервісних центрах МВС. Згідно з Постановою Кабміну №1388 від 07.09.1998, під час переоформлення транспортного засобу письмова згода другого з подружжя не потрібна. Про це повідомили в Мін'юсті https://minjust.gov.ua/news/ministry/prodaj-avto-p....

Однак, якщо Ви продасте автомобіль без згоди чоловіка, це може мати юридичні наслідки — наприклад, поділ майна через суд (якщо чоловік буде не згодний з продажем).

Адже, майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Добрий день! Згідно з Постановою Кабміну №1388 від 07.09.1998, під час переоформлення транспортного засобу письмова згода другого з подружжя не потрібна. Тому, у Вашому випадку Ви це можете зробити без згоди чоловіка, незалежно від того, чи знаходиться він в полоні, чи ні.

Доброго дня, Олександра!

Можете, але тільки в СЦ МВС або через Дію. Відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, під час переоформлення автомобіля письмову згоду другого з подружжя у сервісних центрах не вимагають.

Якщо ж мова йде про укладання угоди у нотаріуса, то, скорше за все, виникнуть складнощі, оскільки майно придбане у шлюбі вважається спільним майном подружжя, а отже, для продажу останньго Вам знадобиться згода чоловіка, яку, на жаль, отримати Ви не зможете.

Відсутність згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення правочину позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном.

Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК та статті 215 ЦК надає іншому зі співвласників (другому з подружжя) право оскаржити договір з підстав його недійсності.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до Сімейного кодексу України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Також об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, Кодекс визначає, коли виникає право спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові. Так, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Нотаріальне згода чоловіка чи дружини – це заява, в якому один з подружжя недвозначно висловлює свою згоду на операцію купівлі/продажу, здійснювану другим з подружжя. Справжність підпису на такій заяві засвідчується нотаріусом. Його реєстровий номер вноситься в договір купівлі/продажу.

Дозвіл необхідний не тільки при продажу та купівлі нерухомості, але і при її даруванні, отриманні та передачі в борг, а також при передачі в оренду та заставу.

У своєму дозволі чоловік чи дружина можуть вказати умови, на яких вони погоджується на угоду. Один з подружжя може зажадати не продати, а передати в оренду нерухомість, або подарувати її. Заявник має право вказати в документі вартість майна і особу, якій він дозволяє передати нерухомість в користування. У такому випадку передача прав на приміщення здійснюється тільки на умовах заявника. Нотаріус, який засвідчує угоду, обов’язково повинен перевірити, чи всі умови виконані. Згоду чоловіка чи дружини на продаж можна не оформляти, якщо майно було:

• – придбано чоловіком або дружиною до одруження;
• – отримано в дар або в спадщину;
• – придбано на кошти, що належать особисто чоловікові або дружині.

Таке майно не вважається спільно нажитим й при тому необхідно звернути увагу, зокрема, на наступні факти:

• Походження коштів, за яке це майно було придбане (тобто потрібно довести суду, що ці кошти були не спільною сумісною власністю, а вашими особисто);
• Чи не було істотного збільшення вартості майна за рахунок спільних коштів;
• Мета придбання (чи було здійснено придбання такої власності в інтересах сім’ї).

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, продати авто можна. Але ви повинні запевнити покупця, щоб потім чоловік не буде висувати претензії. Для цього ви можете надати нотаріально завірену розписку, що ви гарантуєте, що жодних спорів потім не виникне. Бо не кожний покупець, погодиться на таку угоду. Але буває різне, наприклад продаж по техпаспорту, що не раджу робити бо потім можуть приходити.на вас штрафи за порушення зафіксовані в автоматичному режимі.

Майно, яке придбане в шлюбі, є спільним сумісним майном подружжя, а розпорядження ним має відбуватися за згодою чоловіка і дружини. Особливо це актуально при купівлі-продажу цінного майна, яке підлягає державній реєстрації: нерухомість, земля, автомобілі, корпоративні права, об’єкти інтелектуальної власності.

В даному матеріалі розглянемо певні питання продажу автомобіля, який був придбаний в шлюбі. Чи потрібно письмова згода іншого з подружжя на це? Які наслідки неотримання такої згоди? Якщо авто продано, чи можна отримати компенсацію?

В переважній більшості випадків автомобіль, придбаний в шлюбі, є спільним сумісним. І подальше розпорядження ним потребує згоди іншого з подружжя. Однак в якій формі має бути ця згода? Якщо ми говоримо про нерухомість, то нотаріус не посвідчить договір без нотаріально посвідченої письмової згоди.

А чи потрібна вона при продажі автомобіля?

В нашому законодавстві є колізія щодо цього питання між нормами сімейного законодавства та процедурними моментами переоформлення автомобіля.

З одного боку Сімейний кодекс України передбачає, що для укладення договорів стосовно цінного майна необхідна письмова згода другого з подружжя. Безперечно автомобіль є цінним майном, а тому має бути письмова згода. Однак нормативні акти щодо реєстрації транспортних засобів в частині посвідчення договорів (сервісними центрами або сертифікованими майданчиками) не містять вимоги про надання такої письмової згоди. А відповідно вона здебільшого і не робиться.

Звісно, коли це відбувається при нормальних відносинах подружжя, а кошти від продажу використовуються на потреби сім’ї, то жодних проблем не виникає. Проте зовсім інша справа, коли це відбувається в процесі розлучення або ж після нього. А кошти від продажу зазвичай отримує лише один.

Окрім того, часто люди сподіваються, що швидко продавши автомобіль, вони уникнуть його поділу. Адже правила переоформлення це дозволяють. Проте це помилка.

Якщо авто було продано без згоди, а кошти не були поділені, інший з подружжя може пред’явити вимогу про виплату йому половини вартості такого автомобіля, навіть після його відчуження.

Також при передачі авто практикується продаж по довіреності, про що ми писали в попередньому матеріалі. При цьому формальним власником автомобілів залишається попередній власник. За таких обставин при розлученні їх також можна ділити, незважаючи на те, що фактично вони могли бути відчужені давно.

Такі нюанси чоловік або дружина часто використовують при розлученні, аби якомога більше отримати від «колишнього» або «колишньої».

Вітаю Вас.

Мой муж пребывает в плену с 2022 года. В 2024 я приобрела автомобиль он оформлен на меня и сейчас планирую его продать. Интересует смогу ли я это сделать без его согласия, так как он пребывает в плену.

Доволі спірне питання.

Рекомендую ознайомитися із роз'ясненнями Міністерства юстиції України:

"Більшу кількість договорів купівлі-продажу автомобілів укладають тільки у сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ України та не посвідчують нотаріально. Відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, під час переоформлення автомобіля письмову згоду другого з подружжя у сервісних центрах не вимагають.

Однак, якщо продавець не домовився з другим із подружжя про продаж і зробив це приховано, то для нього це може потягнути за собою певні юридичні наслідки.

Адже майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Вони розпоряджаються таким майном за взаємною згодою.

Фактично Міністерство юстиції дозволяє продаж ТЗ без згоди іншого з подружжя, але за умови домовленості з ним. У даному випадку про таку домовленість не може навіть йти мова, а тому питання доволі спірне. У будь-якому випадку, якщо Ви будете укладати договір в нотаріуса, він точно згоду може запитати. Якщо робити це через сервісний центр МВС, що я Вам і рекомендую - тоді можливо згоди не запитають. Тому пробуйте.

Успіхів! З повагою!