грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки

Доброго дня, Ніна!

Дивно, що Вам не казали в частині про такий рапорт, оскільки при виключенні з особового складу частини виплачується грошова компенсація за невикорастані дні щорічної основної відпустки.

Відповідно до пункту 14 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей":

"Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки".

У разі звільнення військовослужбовця до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі або у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу командира (начальника) військового з'єднання чи частини, керівника органу військового управління, вищого військового навчального закладу, установи та організації провадиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця".

Зразок рапортупро виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки:

https://turbota.mil.gov.ua/zrazky-documentiv/page/...

З повагою, адвокат Айвазян.

ДОБРОГО ДНЯ, пані НІНО! Ви і не мали писати окремого рапорту на виплати.

У формі рапорту на звільнення має зазначатися "На день виключення мене зі списків військової частини прошу виплатити всі належні мені виплати (грошове забезпечення, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення тощо). "

Приклад рапорту надав до своєї відповіді.

Також зауважте, що дуже часто кадровики роблять грубу помилку і звільняють осіб, які досягли граничного віку не лише служби, а й перебування в запасі - У ЗАПАС. При цьому військовослужбовці, які досягли граничного віку перебування на військовій службі не будучи звільненими до цього і одночасно досягли граничного віку перебування в запасі - звільняються не в запас, а У ВІДСТАВКУ, що прямо передбачено пунктом "б" частини 1 статті 26 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу".

Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями тимчасово непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби.

Інша норма, яка вказує на підставу звільнення за віком - для кожного виду служби своя.

Для мобілізованих звільнення ЗА ВІКОМ, у зв"язку з граничного віку перебування на військовій службі - підпункту «а» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу»

Для контрактників - підпункту «а» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу»

Для тих, хто проходив кадрову військову службу - підпункту «а» пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу».

Фінансова частина має виплатити Вам усі виплати, що належать. В тому числі компенсація за невикористану відпустку, адже Ви її фактично використати не можете.

Також слід врахувати, що звільнення відбувається не в запас, а саме у ВІДСТАВКУ. Оскільки раніше ніхто нікого до граничних строків в армії не тримав, то для багатьох кадровиків це незвично, оскільки як правило звільняли у запас, а уже потім в військових комісаріатах виключали за віком осіб із запасу.

ФІНАНСОВА ЧАСТИНА ЗОБОВ"ЯЗАНА НАРАХУВАТИ НАЛЕЖНІ ВАМ ВИПЛАТИ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ВАШОГО ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ТА ЗМІСТУ РАПОРТУ. ЦЕ ОБОВ"ЯЗОК РОБОТОДАВЦЯ.

Якщо належні виплати не будуть нараховані та виплачені Вам у повному обсязі - Ви маєте право оскаржити такі дії у позасудовому або судовому порядку, шляхом звернення до адміністративного суду.

Військовослужбовець має право оскаржити рішення про відмову у виплатах при звільненні у відставку, якщо вважає його неправомірним. Процедура оскарження передбачає подання скарги до вищої інстанції, а у разі негативного рішення – звернення до суду.

Позов подається до окружного адміністративного суду за місцем знаходження військової частини.

Важливо дотримуватися строків подання скарг та позовів, встановлених законодавством.

Строки виплат при звільненні військовослужбовця залежать від конкретного виду виплати та можуть варіюватися від 15 до 30 днів з моменту виключення військовослужбовця в списків особового складу військової частини.

За приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Втім, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті (в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року) установлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Офіційне тлумачення положення указаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 і №9- рп/2013.

Так, у рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 (справа № 1-13/2013) Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Згідно з пунктом 2.1 мотивувальної частини вказаного рішення поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків.

Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, виснував, що вказані поняття є рівнозначними.

Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язана із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отож, до «усіх виплат», право на отримання яких має працівник відповідно до умов трудового договору та державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (посадовий оклад, оклад за військовим званням, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати), також належить і виплата надбавки та премії, які, відповідно, є складовою заробітної плати.

Такий висновок зробив КАС ВС у постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року по справі №460/17052/21.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/108515811

Тому щиро не рекомендую затягувати зі строками. Бо скоріш за все, якщо виплати не були здійснені - треба звертатися до суду, бо отримаєте лише відписки, якщо взагалі велике військове начхальство захоче відповідати, а не проігнорує - прикриваючись станом війни та великою зайнятістю.

Але перш за все, роботодавець мав Вам надати розрахунок усіх виплат, які були здійснені з Вами у зв"язку зі звільненням.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Тобто, останній робочий день – це день, коли мають здійснити всі виплати у випадку, якщо працівник на місці.

Подавши рапорт на ім'я командира військової частини, в якому має бути вказано бажання звільнитися та перелік виплат, на які розраховує військовослужбовець.Командир затверджує дату звільнення та передає інформацію до фінансового відділу. Після цього, військовослужбовець має отримати письмовий розрахунок усіх належних виплат. Проаналізувавши такий письмовий розрахунок - можна про щось говорити далі. Але знову-таки. Це не дитячий садочок і якщо військовослужбовець не розписав в рапорті бухгалтеру виплати, які він має нарахувати, це не означає що такі виплати не мають бути нараховані та виплачені, а так само, що військовослужбовець не має права на такі виплати.

Щасти Вам у захисті своїх прав!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Вітаю!

Під час служби у ЗСУ не завжди є можливість скористатися відпусткою – завдання, ротації, бойові дії не чекають. Але при звільненні кожен військовослужбовець має повне право отримати компенсацію за невикористану відпустку ЗСУ. На жаль, нерідко виникають питання щодо правильності її розрахунку та виплати.

Стаття 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» гарантує військовослужбовцям право на грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток. Це право є безумовним і не залежить від причини звільнення, будь то звільнення за віком, станом здоров’я, вислугою років чи іншими підставами. Таким чином, кожен військовослужбовець, у якого є дні невикористаної відпустки при звільненні, має право на відповідну виплату компенсації за невикористану відпустку.

До таких відпусток належать основна щорічна, додаткові за особливий характер служби, участь у бойових діях, тривалу службу, соціальні відпустки, тощо. Компенсації підлягають лише ті дні відпусток, право на які військовослужбовець набув у встановленому порядку, але не використав їх до моменту звільнення.

Розрахунок компенсації за невикористану відпустку здійснюється за кожен календарний день невикористаного відпочинку. Сума компенсації за невикористану відпустку військовослужбовцям безпосередньо залежить від розміру грошового забезпечення на день звільнення. До уваги береться повний комплекс виплат військовослужбовцям при звільненні, включаючи посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки та премії.

Наприклад, якщо накопичено 25 днів щорічної невикористаної відпустки військовослужбовців, то сума виплати у вигляді компенсації буде розрахована виходячи з його середньоденного грошового забезпечення, помноженого на 25.

Для уникнення розбіжностей та контролю правильності нарахування, перед оформленням звільнення доцільно звернутися до кадрової служби військової частини із письмовим запитом щодо кількості накопичених вами днів невикористаної відпустки.

Процедура оформлення виплати компенсації за невикористану відпустку при звільненні є складовою загального процесу розрахунку. Зазвичай, окремого рапорту на виплату компенсації за невикористану відпустку при звільненні військовослужбовцям не потрібно. Фінансова служба військової частини здійснює нарахування автоматично на підставі наказу про звільнення та облікових даних щодо невикористаних днів відпочинку.

Виплата військовослужбовцям при звільненні проводиться у встановлені терміни, як правило, разом з іншими належними виплатами в день звільнення або протягом кількох наступних банківських днів.

На жаль, трапляються ситуації, коли компенсація відпустки учаснику бойових дій при звільненні не нарахована, занижена або виплачена частково.Це може бути пов'язано з кількома ключовими факторами.

Часто зустрічається помилковий облік днів невикористаної відпустки, особливо при тривалій службі або частих переведеннях. Також нерідко не повністю враховуються всі складові грошового забезпечення, що впливає на кінцеву суму виплати військовим при звільненні. Це стосується, зокрема, спеціальних надбавок і доплат. Причиною можуть бути також застарілі нормативні акти або недостатня обізнаність фінансових служб у питаннях правильного розрахунку. Хоча рідше, але можливе й навмисне заниження виплат.

У будь-якому випадку, при виявленні невідповідностей необхідно звертатися з письмовою скаргою до командування для роз'яснення та перерахунку. У разі відсутності реакції слід звертатися до суду, не зволікаючи, оскільки строк для цього становить лише 3 місяці з моменту, коли військовослужбовець фактично або потенційно міг дізнатися про порушення своїх прав. Такі справи мають судову перспективу, і практика здебільшого на боці військовослужбовця.

Компенсація передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також Наказом МОУ № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам».

Доброго дня!

При звільненні з Вами повинні були провести всі розрахунки, якщо цього не відбулося, то Вам потрібно звернутися до командира військової частини з вимогою виплатити компенсацію за невикористані дні відпустки.

Якщо військова частина ігнорує Ваше звернення, то відновити порушене право можна в судовому порядку.

Відповідно до п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України

особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Згідно ч. 3 Розділу XXXI Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам У рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Зразок заяви

Командиру ___

В/ч ___

___

(прізвище, ініціали)

Від ___

(прізвище, ініціали)

адреса зареєстрованого місця проживання:

___

номер засобів зв’язку:

___

електронна адреса:

___

ЗАЯВА

Прошу виплатити мені, ___

___, грошову компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпустки (за 202___, 202___, 202__ роки) передбаченої Законом України “Про відпустки”, п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також п. 3 розділу ХХХІ Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам”

У разі відмови прошу надіслати письмову відповідь на адресу зазначену в заяві

___.___.20___р. ___ (прізвище та ініціали)

---

З повагою, юрист Дерій В.О.!