призыв принудительно в армию

Доброго дня!

Ваша ситуація — одна з найбільш кричущих і юридично серйозних, бо йдеться не просто про помилку, а про грубе порушення Конституції, Закону "Про військовий обов’язок та військову службу" та прав людини.

Зателефонуйте та напишіть заяву в Генеральну прокуратуру, Державне бюро розслідувань, Національну поліцію та повідомляйте перевищення влади та службових повноважень працівниками ТЦК. Також можете звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини https://ombudsman.gov.ua/uk/voyennij-stan

Якщо сина відправили в навчальний центр, то він має статус військовослубовця і щоб потрапити на ВЛК - потрібно подати командиру рапорт про погіршення стану здоров'я та направлення на лікування та ВЛК. Рапорт повинні розглянути протягом 48 годин. Якщо син отримає відмову - йому потрібно подати скаргу до Міноборни, а також може укласти угоду з адвокатом, який подасть адвокатський запит та при необхідності оскаржить бездіяльність командира.

Неправомірну мобілізацію можна також оскаржити у судовому порядку.

Але, на жаль, є сумнозвісне рішення Верховного Суду, який виніс рішення, з якого випливає, що встановлення факту грубого порушення ТЦК процедури мобілізації не призводить до звільнення незаконно мобілізованого з військової служби (постанова у справі №160/2592/23 від 5 лютого 2025 року).

У справі було встановлено протиправні дії ТЦК щодо призову, оскільки не було проведено медичного обстеження ВЛК стану здоров`я позивача.

Суди першої та апеляційної інстанцій позов проти ТЦК задовольнили. Вони зазначили, що належним відновленням порушених прав позивача є відновлення становища особи, яке існувало до такого порушення прав, а тому необхідно зобов`язати військову частину прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби.

Однак Верховний Суд, серед іншого, зазначив, що таке порушення не є підставою для звільнення позивача з військової служби відповідно до статті 26 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу», адже вона визначає виключний перелік таких підстав.

На щастя, Дніпропетровський окружний адмінсуд у справі №160/33452/24 висловив незгоду з позицією Верховного Суду і заявив, що «...дотримується позиції, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків, а обов`язок доведення придатності особи до військової служби лежить на суб`єкті владних повноважень. Інший підхід суперечив би принципам, які відрізняють суди адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикцій», зазначив суд першої інстанції.

Крім того, Дніпропетровський окружний адмінсуд висловив цікаву думку про те, що відсутність у статті 26 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» такої підстави для звільнення з військової служби як непроходження позивачем медичного огляду під час його призову є виключно свідченням того, що законодавець при написанні зазначеної норми виключав можливість проходження військової служби особою, яка є непридатною до служби або не пройшла медичний огляд.

В іншій справі 560/8465/24 йдеться про те, що ТЦК не лише не видав і не надав військовозобов’язаному оповіщення про його виклик і призов, а й здійснив призов без складання будь-яких документів та, відповідно, без надання позивачу жодного документу щодо його військового обліку та призову. У постанові від 16 квітня 2025 року по цій справі Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав дії ТЦК щодо призову протиправними. Втім, зі служби звільнити такого мобілізованого неможливо, зокрема, з огляду на позицію Верховного Суду щодо наслідків незаконної мобілізації.

Проте, на даний час законопроектом 13345 пропонується внести зміни до ч. 4 статті 26 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо звільнення з військової служби за рішенням суду. Даний законопроєкт зареєстровано у Верховній Раді і надано для ознайомлення в комітеті https://itd.rada.gov.ua/BILLINFO/Bills/Card/56533.

Тому існує надія, що незаконно мобілізованих все ж будуть звільняти з військової служби.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

ВИХОДЯЧИ З ТОГО ЩО ВИ НАВЕЛИ, НАЙКРАЩЕ СКАРЖИТИСЯ.

У випадку незаконних дій з боку ТЦК та СП потрібно вирішити інцидент у межах правового поля. Це можуть зробити як військовозобов’язані, так і їх рідні. Куди ж потрібно звернутися?

Оскаржити незаконні дії ТЦК можна як через особисте подання заяви, так і в телефонному режимі.

Письмова скарга на дії ТЦК

Громадяни України мають право оскаржувати ті чи інші дії територіального центру комплектування, якщо вони здаються їм незаконними.

Скаргу на дії ТЦК можна подати до:

• обласного ТЦК;
• Міноборони
• Військової служби правопорядку
• ДБР

Телефонна скарга

Крім того, можна звернутися у державні структури дистанційно, подзвонивши на гарячу лінію.

Оскаржити дії ТЦК можна, зателефонувавши на гарячу лінію:

• Міноборони - 0800500442;
• Кабміну - 1545 (цілодобово).

Подання судового позову

Третій шлях - подання адміністративного позову в Окружний адміністративний суд в установленому порядку.

ТАКОЖ ВИ МОЖЕТЕ ЗВЕРНУТИСЯ ДО УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ:

https://ombudsman.gov.ua/

---

ДОПОМОГТИ ВАМ ЗМОЖЕ ТІЛЬКІ АДВОКАТ НА МІСЦІ ДЛЯ НЕГАЙНОЇ ДОПОМОГИ ВАМ.

ВАМ ТРЕБА ТЕРМІНОВО СКАРЖИТИСЯ.

Наполягайте на проходженні ВЛК саме за місцем вашого обліку, оскільки саме там зберігаються ваші медичні документи.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Повноваження ТЦК та СП окреслені низкою різних нормативно-правових актів, зокрема основоположними серед них є:

• Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу";
• Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154;
• Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.

Насамперед слід зазначити, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто якщо законодавством чітко не передбачено, що відповідний орган чи посадова особа, може діяти якимось чином, то це заборонено, оскільки чинити можна тільки так, як передбачено чинним законодавством.

ТЦК та СП мають такі основні повноваження:

• Керують допризовною підготовкою разом з органами освіти;
• Виконують рішення щодо направлення громадян для проходження військової служби;
• Співпрацюють з місцевими адміністраціями щодо залучення громадян на військову службу або альтернативну службу;
• Ведуть облік призовників, військовозобов’язаних, резервістів та добровольців територіальної оборони;
• Інформують громадян про їх права і обов’язки під час військового обліку і проходження служби;
• Оформлюють і видають військові облікові документи;
• Забезпечують захист інформації в Реєстрі військового обліку;
• Співпрацюють з державними органами для організації мобілізації та воєнного часу;
• Проводять інформаційні кампанії щодо залучення на службу;
• Ведуть облік підприємств, які виконують мобілізаційні завдання, і організовують контроль за підготовкою до мобілізації;
• Проводять заходи оповіщення та призову громадян;
• Слідкують за соціальним захистом військовослужбовців, пенсіонерів та членів їх сімей;
• Оформлюють компенсації та грошову допомогу військовослужбовцям та їхнім родинам у разі інвалідності чи загибелі;
• Надають довідки щодо проходження служби та учасників бойових дій;
• Розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також деякі особливі повноваження мають обласні ТЦК та СП — в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Севастополі. Зокрема, вони допомагають організовувати контрольні медичні огляди для таких категорій громадян:

• Особи, яких районні або міські комісії визнали непридатними або тимчасово непридатними до військової служби;
• Громадяни, які не згодні з результатами медичного огляду або рішеннями районних чи міських комісій;
• Призовники, які повинні пройти медогляд перед відправленням до навчальних частин або центрів.

Специфічні повноваження є і у районних ТЦК та СП, зокрема:

• Організація медичних оглядів та психологічних обстежень для військово-лікарських комісій військовозобов'язаних і резервістів. Це відбувається з визначеною періодичністю, а під час мобілізації та/або воєнного стану – цілодобово;
• Оформлення відстрочок від призову для військовозобов'язаних і резервістів під час мобілізації та перевірка підстав для їх надання;
• Проведення спеціального обліку військовозобов'язаних та надання допомоги особам, звільненим з військової служби, у своєчасному оцінюванні їх стану для призначення пенсії чи пільг у разі інвалідності;
• Допомога у пошуку документів, необхідних для отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовців;
• Перевірка сімейного стану військовослужбовців за зверненням командира частини або родичів (за наявності підстав).

Застосування заходів фізичного впливу (окрім випадків необхідної оборони) працівниками ТЦКСП заборонено. Чинним законодавством не передбачена можливість застосування з боку ТЦК та СП до військовозобов’язаних, резервістів, призовників тощо.

Коли трапляються випадки використання грубої сили працівниками ТЦК при мобілізації або інші правопорушення з їх боку, раджу звертатись до таких органів, які уповноважені вживати заходів щодо вирішення ситуацій порушення прав військовозобов’язаних:

• Вищестоящого керівництва (вищестоящий ТЦК та СП, Командування Сухопутних військ ЗСУ, Міністерство оборони України);
• Органів Національної поліції України;
• Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Серед проблем відсутності покарання, то першою проблемою притягнення винних осіб до відповідальності є відсутність звернення зі скаргою чи відповідною заявою до уповноважених органів. Також має місце ігнорування звернень та скарг громадян з боку уповноважених органів, які б мали вживати відповідні заходи. Водночас у разі відсутності належної реакції з боку уповноважених органів в деяких випадках слід звертатись до суду з урахуванням ситуації.

Дуже шкода, що на скарги щодо перевищення і зловживання влади представниками ТЦК всі органи, які повинні за цим доглядати та стримувати їх, не роблять цього, як показує досвід. Особа, яку побили чи незаконно затримали (представники ТЦК, — ред.), звертається до Нацполіції, ДБР, ВСП, а всі показують пальцем один на одного, але ніхто не хоче розбиратися, що сталося.

ПОКИ ВАШ СИН В ТЦКСП ВІН ВІЙСЬКОВОЗАБОВЯЗАНИЙ, ЯК ТІЛЬКИ ЙОГО ВІДПРАВЛЯТЬ ДО НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ - ВІН МОБІЛІЗОВАНИЙ.

Після мобілізації (видачі наказу начальника ТЦК та СП про призов під час мобілізації) цивільний громадянин юридично стає військовослужбовцем. У разі залишення ним транспортного засобу на шляху до навчального центру або безпосередньо навчального центру під час навчання - до нього застосовуються санкції як до військовослужбовця - стаття 407 ККУ (самовільне залишення військової частини або місця служби) - від 5 до 10 років позбавлення волі. Якщо ж він ухиляється від військової служби шляхом самокалічення, симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману – він підпадає під санкцію статті 409 ККУ - від 5 до 10 років позбавлення волі.

---

Порядок проходження медичного огляду, пов’язаного із виконанням військового обов’язку регулюється наказом Міноборони та постановою Кабміну "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період".

Медичний огляд військовозобов’язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК. В разі прибуття до ТЦК уповноважені особи можуть вказати на необхідність проходження ВЛК. На кожну особу заводиться картка обстеження та медичного огляду

"Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров’я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов’язаних, встановлює причинний зв’язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, які діють відповідно до "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міноборони", — пояснює помічник адвоката АО "Verity Group" Владислав Лук'яненко.

Загалом військово-лікарська експертиза включає медичний огляд призовників, військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів (кандидатів у резервісти), громадян, які приймаються на військову службу за контрактом та інших.

Перед оглядом військовозобов’язані мають здати низку аналізів:

• загальний аналіз крові, сечі;
• серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "В" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW);
• визначення групи крові та резусу-належності;
• рентгенологічне обстеження органів грудної клітини:
• ЕКГ.

Важливо: особам понад 40 років обов’язково виміряють внутрішньоочний тиск, досліджують кров на цукор.

Тож, медики на ВЛК визначають ступінь придатності до військової служби, а також встановлюють причинний зв’язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів.

Під придатністю до військової служби розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Той факт, що у нас всі, згідно висновків ВЛК, раптом стали придатними, і є корінь зла. Громадяни, маючи певні хвороби, які не взяті до уваги членами ВЛК під час огляду і визначені придатними, намагаються оскаржити свою придатність.

Згідно із законом, у разі незгоди військовозобов’язаного з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК він пише заяву і направляється для проходження ВЛК при обласному ТЦК.

ВИ МОЖЕТЕ ОСКАРЖИТИ ВИСНОВОК ВЛК В ЦВЛК.

Для успішного оскарження рішення ВЛК критично важливо мати повний пакет необхідних документів:

1. Копія оскаржуваного рішення ВЛК
2. Медична документація, що підтверджує стан здоров’я (виписки з історії хвороби, результати обстежень, висновки лікарів)
3. Попередні рішення ВЛК (якщо такі були)
4. Інші документи, що можуть підтвердити вашу позицію (наприклад, висновки незалежних медичних експертів)

Рекомендується завчасно зібрати всі необхідні документи та зробити їх копії.

При оскарженні рішення ВЛК важливо чітко та аргументовано викласти свою позицію. Рекомендації:

1. Детально опишіть, з чим саме ви не згодні в рішенні ВЛК
2. Наведіть конкретні факти та докази, що підтверджують вашу позицію
3. Посилайтеся на відповідні норми законодав
4. Посилайтеся на відповідні норми законодавства та медичні стандарти
5. Будьте послідовні та логічні у викладенні аргументів

Пам’ятайте, що ваші аргументи повинні бути зрозумілими не лише для медичних фахівців, але й для юристів та суддів.

Заява подається особисто заявником або його адвокатом до ЦВЛК засобами поштового звʼязку або особисто. Підтвердженнями отримання такої заяви є лист-опис з пошти або вхідний номер кореспонденції.

До заяви необхідно додати медичні документи, що підтверджують новий медичний стан або помилки в попередніх висновках.

ЗРАЗОК:

Центральна медична військово

лікарська комісія

02000, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 10А

___

___ (ПІП, рік народження, адреса, контактний номер телефону)

СКАРГА

Я, ___ (ПІБ)

відповідно до постанови військово-лікарської комісії №___ від___202_р. мені було поставлено діагноз ___ (вказати діагноз) та визнано ___ (придатним) за статтею ___ Наказу МОЗ України №402 від 14.08.2008 року.

Я не погоджуюсь з даним висновком, вважаю його помилковим, оскільки стан мого здоров’я не дозволяє мені проходити військової служби, а тому я маю бути визнаним непридатним для проходження військової служби.

На підтвердження незадовільного стану мого здоровʼя надаю відповідні медичні висновки цивільних лікарських установ.

Дана обставина підтверджується історією хвороби та лікування.

Крім того, дана інформація підтверджується і Висновком медичного обстеження №___ від ___ (за необхідності слід провести в цивільній лікарні).

Таким чином, у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 р.:

ПРОШУ:

1. Скасувати Постанову ВЛК №___ від ___.
2. Назначити та провести повторний медичний огляд.
3. Винести Постанову, якою визнати мене непридатним для проходження військової служби.

Про результати розгляду скарги повідомити листом на ім’я ___ за адресою: ___, чи по тел. ___.

Додатки

1. Копія постанови ВЛК №___ від ___.
2. Копія висновку медичного обстеження №___ від ___. (за наявності).
3. Інші підтверджуючі медичні документи (за наявності).

___ 20__ року (підпис) / (Прізвище та ініціали)

---

ОСКАРЖЕННЯ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.

СУД НЕ МОЖЕ САМОСТІЙНО ВИЗНАЧАТИ СТУПІНЬ ПРИДАТНОСТІ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

Постанови ВЛК можуть бути оскаржені й у судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ). Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються статтею 122 КАСУ:

1. Три місяці з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови.

2. Шість місяців із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вимоги до позовної заяви та необхідні додатки подаються з урахуванням вимог статей 160 і 161 КАСУ. Зокрема, позовна заява має містити:

• найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

• повне найменування сторін та їх місцезнаходження (місце проживання);

• зміст оспорюваного рішення (постанови ВЛК);

• виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги;

• вимоги позивача і їх обґрунтування;

• перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви мають бути додані копії оскаржуваної постанови ВЛК та документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (наприклад, медичні висновки, довідки тощо).

Верховний Суд у своїй практиці виробив низку важливих позицій щодо оскарження постанов військово-лікарських комісій. Зокрема, у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 Верховний Суд висловив такі ключові положення:

1. Судовий контроль за рішеннями ВЛК здійснюється в межах компетенції адміністративних судів. Суд не може підміняти собою ВЛК та самостійно визначати ступінь придатності до військової служби, однак має право оцінити повноту й об'єктивність проведеного медичного огляду та встановлення причинного зв'язку захворювання.

2. Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.

3. У випадку встановлення судом недоліків у процедурі проведення медичного огляду або прийняття рішення ВЛК, постанова ВЛК може бути визнана незаконною та скасована із зобов'язанням провести повторний медичний огляд.

4. Суд не має права самостійно встановлювати причинний зв'язок хвороби з проходженням військової служби або визначати ступінь втрати працездатності. Це належить до компетенції ВЛК.

Обґрунтуйте свій позов такими міркуваннями:

1) При проведенні медичного огляду позивача членами ВЛК не було дотримано встановленої Положенням № 402 процедури. Зокрема, у медичній картці позивача відсутні результати обов'язкових досліджень - рентгенологічного, аналізів крові та сечі, електрокардіограми тощо, що свідчить про неповний медогляд і порушення вимог законодавства.

2) Спірне рішення ВЛК про непридатність позивача до військової служби прийнято необґрунтовано, без урахування всіх наявних матеріалів справи та обставин. Воно є непропорційним можливому обмеженню прав особи та таким, що не забезпечує належного балансу приватних і публічних інтересів. Відповідач (ВЛК) не довів правомірність свого рішення.

3) Хоча питання визначення придатності до військової служби є дискреційним повноваженням ВЛК, проте оскільки оскаржуване рішення прийнято з порушенням встановленої законом процедури, воно підлягає скасуванню судом.

4) Суд не має компетенції для оцінки правильності медичних висновків ВЛК щодо діагнозу та ступеня придатності особи до військової служби. Однак суд уповноважений перевіряти законність самого рішення ВЛК в частині дотримання встановленої процедури його прийняття.

Доброго дня, Ліна!

Сын, с диагнозом приобретенный порок сердца после прохождения массы ВЛК военкоматомпризнан пригодним служить вСП и ТЦК, но мест НЕТ.

Чи маєте Ви підтвердження того, що син був визнаний "придатним до ТЦК"? Довідку ВЛК, наприклад? Коли саме син отримав даний ступінь придатності, за який час до визнання його "придатним"?

В данном случае Институт сердца г.Киева "бездари" и все 5 кардиологов зделав заключение о пороке сердца и операции еще "вчера"-преступники.

Вже не вперше чую такі "відгуки" від ВЛК стосовно Інститута сердця.

Как вернуть сына.

Де станом на зараз Ваш син? В ТЦК, чи вже в навчальному центрі?

Якщо син ще в ТЦК, тобто, знаходиться у статусі військовозобов'язаного, то Вам необхідно звернутися:

1. До поліції із заявою про злочин відповідно до статті 146 ККУ.

"1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років".

2. До ДБР із заявою відповідно до статті 426-1 ККУ:

"1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Діяння, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дев’яти років.

4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

5. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років".

3. До слідчого судді у порядку статті 206 КПК:

"1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

2. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов’язаний постановити ухвалу, якою має зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи.

3. Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

4. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов’язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.

5. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов’язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:

1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;

3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

6. Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

7. Слідчий суддя зобов’язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

8. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.

9. Слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для забезпечення особи, яка позбавлена свободи, захисником і відкласти будь-який розгляд, у якому бере участь така особа, на необхідний для забезпечення особи захисником час, якщо вона бажає залучити захисника або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, вимагають участі захисника".

4. Зі скаргами до МОУ та Уповноваженого з прав людини.

Якщо Ваш син вже у навчальному центрі, то він може:

1. Звільнитись у разі наявності підстави для звільнення, перелік яких визначений статтею 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".

2. Подати рапорт командиру щодо направлення його на лікування у зв'язку із значним погіршенням стану здоров'я. Після того, подати рапорт на проходження повторної ВЛК. Проте, статус "придатний до ТЦК" не надасть сину можливості звільнитись.

3. Подати позов до адміністративного суду та оскаржити незакону мобілізацію. Однак, станом на зараз навіть рішення суду про визнання мобілізації незаконною не надасть Вашому сину право звільнитися.

Процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу, шляхом її звільнення – КАС ВС.

Позивач, звертаючись до суду першої інстанції за захистом своїх прав, їх порушення пов’язував з недотриманням порядку проведення його призову на військову службу, що полягає в непроходженні позивачем медичного огляду під час призову на військову службу.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав протиправними дії районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації і зобов’язав військову частину звільнити його з військової служби, що, на думку судів обох інстанцій, є належним відновленням порушених прав позивача.

Однак Верховний Суд наголосив, що відновлення порушеного права повинне відбуватися в межах спірних правовідносин за участю їх учасників. Водночас зобов’язання військової частини звільнити особу з військової служби виходить за межі правовідносин між районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки й позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом розгляду в цій справі.

У спірних правовідносинах порушеним було право позивача на належну процедуру його призову на військову службу під час мобілізації. Обраний же позивачем спосіб захисту порушеного права, який надалі застосували суди обох інстанцій за наслідками розгляду справи, – звільнення з військової служби – є неефективним, адже не вирішує правомірності акта, який приймається за результатом проведеної процедури призову позивача на військову службу. Такий спосіб захисту порушеного права втручатиметься в інші правовідносини, які врегульовані іншими правовими нормами, що не досліджувалися судами попередніх інстанцій, і створюватиме ситуацію невиконуваності судового рішення.

Верховний Суд наголосив, що процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення цієї вимоги не приведе до поновлення такого права, тому висновки судів обох інстанцій про задоволення позовних вимог у цій частині є помилковими.

Постанова Верховного Суду від 5 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23 (провадження № К/990/35899/24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/124951202.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

призыв принудительно в армиюСын, с диагнозом приобретенный порок сердца после прохождения массы ВЛК военкоматомпризнан пригодним служить вСП и ТЦК, но мест НЕТ. ПО ДИАГНОЗУ только операция , потом инвалидность.На операцию осталось дособирать денег(она дороговартисна)По ситуации пришлось приехать в УЖГОРОД. На вокзале схватили его ВСЕ служби, весь день продержали, без еды и отдыха.Их ВЛК признали вполне здоровым. Тяжести нельзя носить,одішка и т.д.В данном случае Институт сердца г.Киева "бездари" и все 5 кардиологов зделав заключение о пороке сердца и операции еще "вчера"-преступники.Как вернуть сына . Спасибо .

Прийміть мої співчуття та повне розуміння даної ситуації. На жаль, але Ваш син потрапив під типовий випадок примусової, тобто незаконної, мобілізації особи.Наразі щось зробити буде дуже не просто.Обов'язково рекомендую подавати заяву до правоохоронних органів щодо мобілізації хворої особи. Ще рекомендую Вам направити повідомлення до військової прокуратури: напишіть заяву про незаконну мобілізацію психічно хворої людини без врахування діагнозу, додайте всі медичні документи та вкажіть, що комісія, імовірно, була проведена формально.

На жаль, але наразі він вже перебуває в статусі "військовослужбовця". Ситуація складна, адже з точки зору правоохоронних органів він вже військовослужбовець і за залишення розташування він отримає кримінальну статтю. Справа в тому, що в цілому теоретичні шанси на оскарження мобілізації Ви маєте, це 100%, але на це може піти не один місяць. Як правило, розгляд таких кейсів розтягується на 8-12 місяців. Звісно, подавати позов до суду потрібно, при чому ТЕРМІНОВО, Для цього треба підписати договір з адвокатом, який спробує витребувати всі матеріали з ТЦК та СП та підготує позов. Зараз Вам потрібно телефонувати на гарячі лінії МОУ. Генерального штабу, реєструвати скарги на незаконну мобілізацію, адже під час цього питання щодо статусу чоловіка не вивчалося від слова "зовсім". Якщо Ви не проходили повноцінного ВЛК - шанси є. За судовою практикою, відсутність доказів проходження чоловіком медичного огляду свідчить про недотримання ТЦК процедури мобілізації особи. Діяти потрібно якнайшвидше.

Моя точка зору полягає трошки в іншому. Як би прикро не було, але наразі потрібно прийняти факт того, що мобілізація відбулася. Чоловік вже є військовослужбовцем. Наразі варто спрямувати всі зусилля на те, аби:

1. Його направили на нову ВЛК, яка визначить стан його здоров'я об'єктивно (даний варіант можливий, якщо він має достатньо документів на підтвердження проблем зі здоров'ям).

2. Його направили на медичне обстеження, лікавання, а ПОТІМ - на ВЛК (даний варіант можливий, якщо кількість його медичних документів недостатня).

Оскарження мобілізації, ВЛК - справа чи не на РІК.

Витребування направлення на нову ВЛК - справа декількох тижнів, головне аби була медична документація.

МОЯ ПОРАДА: РЕКОМЕНДУЮ СПРЯМУВАТИ СВОЇ ЗУСИЛЛЯ НА ОТРИМАННЯ НОВИХ ДОКУМЕНТІВ ТА ПРОХОДЖЕННЯ НОВОЇ ВЛК.

З повагою! Щасти Вам!