Помилковий позов з боку “Київтеплоенерго” по неіснуючій заборгованості

ДОБРОГО ВЕЧОРА, ЮРІЙ ВАДИМОВИЧ ! ВІДЗИВ МАЄ ПОДАВАТИ ОСОБА, ЯКЩО ІСНУЄ СПІР і ВОНА Є СТОРОНОЮ СПОРУ. У ВАШОМУ ВИПАДКУ ТРЕБА ПОДАВАТИ ЗАЯВУ ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ (п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК) скоріш за все. КОМУНІКАЦІЯ З КИЇВВОДОКАНАЛОМ ВЖЕ НІЧОГШО НЕ ДАСТЬ, БО ЦІ ПИТАННЯ ВЖЕ У МЕЖАХ КОМПЕТЕНЦІЇ ВІДДІЛУ СУДОВО-ПРЕТЕНЗІЙНОЇ РОБОТИ, ТОБТО ЮРИСТІВ ВОДОКАНАЛУ, ЯКІ З АБОНЕНТСЬКИМ та ІНШИМИ ВІДДІЛАМИ МАЛО КОМУНІКУЮТЬ. ТЕПЕР ЛИШЕ З СУДОМ ТРЕБА ВИРІШУВАТИ.

Треба першочергово ознайомитись зі справою та чим позивач обгрунтовує позов, впевнившись, що це дійсно помилка. Бо всяке буває в житті. Збій в системах обліку чи оплати, недобросовісні дії третіх осіб, якщо за комірне платив хтось інший, а не сам власник.

У Вас по справі № 761/33697/25 співвідповідачами вказані - Ви, Юрій Вадимович та припускаю, що Ваша сестра - Надія Вадимівна.

Позов скоріш за все подано до осіб, фактично зареєстрованих в квартирі шляхом зловживання комунальним підприємством правом доступу та подання запитів до адресно-реєстраційного підрозділу КМДА чи районних у місті державних адміністрацій. На жаль така злочинна практика повсякчасна, хоч і грубо порушує закон та принципи рівності суб"єктів господарювання і захисту персональних даних.

Щоб потім перед суддею не червоніти, краще все детально перевірити та впевнитись. Бо якщо не перевіряючи писати одразу свою позицію, яка потім буде поставлена під сумнів позивачем - репутація у справі буде у відповідача безповоротно "підмочена" і вже потім буде складніше доводити свою позицію.

По закону позов має бути відцифрований та знаходитись у картці електронної справи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, існування котрої передбачене Законом України "Про судоустрій і статус суддів", ЦПК України, іншими процесуальними Кодексами.

Отримати відомості про позов та (якшо столичний суд належним чином виконав свої обов"язки) можна зареєструвавшись в системі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЕС ЄСІТС).

Ось посилання для доступу до ЕС ЄСІТС: https://cabinet.court.gov.ua/

Для цього на жаль треба мати електронний цифровий підпис (ЕЦП) або ДІЯ.Підпис. Легше всього з цим клієнтам Монобанк або Приватбанк, які можуть безкоштовно згенерувати собі цифровий підпис та за його допомогою ознайомлюватися із матеріалами справ в яких є стороною.

Там же в "Електронному суді" можна без зайвого тягаря подавати будь-які процесуальні документи по справі та заяви по суті справи. Особливо зручно не витрачати час та гроші на пошту та нести ризик неналежної роботи судів м. Києва, коли інший учасник справи має зареєстрований кабінет в Електронному суді або зобов"язаний його мати. Також у Вашій справі слід врахувати, що учасником є не лише Ви, а й Надія Вадимівна.

Тож суд може наполягати, що без доказів направлення відзиву (якщо все ж надумаєте подавати саме відзив) Надії Вадимівні, Відзив не подано належним чином.

Зауважте, що в електронному суді відзив спершу направляється сторонам, а потім треба повторно підписати і відправити суду. З цим бувають фатальні помилки, коли сторонам відправляють, а суду - ні. При цьому суди розглядають невміння користуватись системою чи незнання процесуального закону - як неповажні причини для пропуску строків, встановлених судом.

Свідомий того, що правозастосовча практика у Шевченківському районному суді м. Києва далека від ідеального внаслідок шаленого навантаження на суд, в тому числі в розрізі кримінальних проваджень, який розглядає цей суд.

Але без ознайомлення зі справою - складно буде діяти на 100 %.

Відсутність предмета спору за ЦПК (Цивільним процесуальним кодексом України) призводить до закриття провадження у справі, оскільки унеможливлюється розгляд справи по суті, навіть якщо позов обґрунтований. Це означає, що суд не ухвалює рішення, а припиняє розгляд справи, якщо спірні питання між сторонами вже врегульовані або не існує неврегульованих питань, щодо яких потрібне судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частин другої, шостої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі статтею 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору;

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 43 ЦПК України, Учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

ОТЖЕ, Вам треба не входити в цю гру, а пересвідчившись, що борг спрямовано до Вас помилково - подати до суду Заяву про закриття провадження у справі за п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, внаслідок відсутності предмету спору.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Відсутність спору можна підтвердити роздруківкою з особистого кабінету абонентської системи "Київводоканалу".

https://www.vodokanal.kiev.ua/osobistij-kab%D1%96n...

Іншими належними та допустимими доказами.

Про ненележного відповідача мова може йти виключно у випадку, якщо ПРЕДМЕТ СПОРУ НАЯВНИЙ. Тобто якщо об"єктивно існує борг по конкретній квартирі.

Наприклад - колишній власник придбаної Вами квартири створив борг, тоді дійсно можна говорити про НЕНАЛЕЖНОГО відповідача.

А тут елементарно відсутній спір, бо об"єктивно по Вашій квартирі немає боргів в природі і у Вас немає предмету спору з водоканалом, а не відносно до позивача / відповідача.

Чому і треба читати позовну заяву. Бо одна річ якщо Ваше прізвище помилково з"явилося там. А інше - якщо у позові вказано Ваш номер квартири, Ваш абонентський номер чи інші речі, які вже не виправити простою зміною відповідача, бо це вже зміна предмету або підстав позову.

Найперше слід пам’ятати, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній з огляду на її зміст, а також зміст раніше поданої позовної заяви та конкретні обставини справи повинен розцінювати її як:

• подання іншого (ще одного) позову,
• чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог,
• чи об’єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК (постанова Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 1 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21)).

Далі для розуміння питання, яку дію слід застосувати в тому чи іншому випадку, можна звернутися до практики Верховного Суду (постанова Великої Палати від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15; постанови КЦС ВС від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17, від 31.01.2024 у справі № 201/4160/19; КГС ВС від 09.07.2020 у справі № 922/404/19, від 20.02.2024 у справі № 922/3960/23 тощо).

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 201/4160/19 вказав, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У згаданих постановах говориться, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову — це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову — це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову — це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

При цьому Верховний Суд наголошує, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

!!! Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Це все не іграшки.А наука та практика. І через процесуальні порушення система правосуддя з часом деградує, здійснюючі безкарну порочну практику за межами норм процесуального та матеріального права.

Маю констатувати, що подібні речі вивчаються на перших курсах університетської навчальної програми з курсів "Цивільне право" та "Цивільний процес". Я щиро не розумію як можна цього не знати та не розуміти тим, хто себе позиціонує фахівцями...

НЕ МОЖНА ПОДАТИ ПОЗОВ СЬОГОДНІ ДО ІВАНА З ПРИВОДУ БОРГУ ПІД РОЗПИСКУ, А ЗАВТРА ПЕРЕДУМАТИ І СКАЗАТИ СУДДІ, ЩО ТЕПЕР Я ХОЧУ в рамках цієї ж справи ПОЗИВАТИСЯ ДО ПЕТРА ПРО ЗАЛИТТЯ КВАРТИРИ. А ІВАН хай рахується в картці справи відповідачем і плювати, що подібні записи в реєстрах - шкодять діловій репутації людини та дискредитують її. Це не відповідає ні здоровому глузду, ні процесуальному праву.

Чомусь мене не полишає враження, що консультування здійснюється не фахівцями сьогодні весь день, а їх родичами, які ще не довчилися на юристів у закладах вищої освіти України чи погано вчились. Раніше таких істотних помилок у консультаціях не допускалося. Інших пояснень у мене немає подібним ситуаціям та вимиканню розсудливості та стандартам консультування, які завжди були на належному рівні.

Якщо вже виникла подібна ситуація - рекомендую звернутися до судді і уточнити як він бачить ситуацію з безпідставним позовом і які документи та заяви хоче від Вас отримати, щоб не гаяти час з такою пусто-порожньою справою, спричиненою помилкою водоканалу як позивача.

Проте, залишаюсь при своїй думці, що подання ВІДЗИВУ - це фактично визнання себе стороною справи не за формальними ознаками вказівки позивачем Вас у цьому статусі, а саме фактично визнання співучасті у цивільно-правовому спорі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц роз‘яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.

"Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).

Таким чином, сама по собі сплата відповідачем заборгованості за житлово-комунальні послуги після ухвалення судом першої інстанції рішення за наслідками вирішення спору, та його оскарження відповідачем в апеляційному порядку, не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому апеляційний суд не мав визначених процесуальним законом підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення і закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України."

У постанові КЦС ВС від 20 вересня 2023 року у справі № 345/5459/21, з огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Ось приклад подібних рішень судів про закриття провадження.

Ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 26 червня 2024 року (до речі та ж сама суддя, що і у Вас розглядала справу).

https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/1...

Ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 січня 2024 року

https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-documen...

Саме такий спосіб вирішення питання і ПОЗИВАЧу вигідний. Бо їм повернуть судовий збір. А якщо розглядати справу через пропоновані колегами позапроцесуальні "каруселі" з одночасними змінами підстав, предмету позову та відповідача - то це грубе порушення і не кожен суддя на нього піде. Звісно у Шевченківському суді навантаження шалене, можуть і не придати цьому значення. Але по закону такі речі неможливі і з ситуації цивілізовано може вийти комунальне підприємство КМДА лише через закриття провадження у справі на підставі ст. 255 ЦПК України, з подальшим поверненням судового збору, сплаченого позивачем.

Якщо позивач сам буде подавати заяву про залишення позову без розгляду, то судовий збір їм не повернуть.

Якщо позовну заяву залишено без розгляду за заявою позивача, сплачений судовий збір не підлягає поверненню. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судовий збір», повернення судового збору можливе, якщо заява залишена без розгляду, за винятком випадків, коли це сталося з ініціативи самого позивача.

Звісно в сучансому світі кожен думає лише за себе. Але ж вибачте комунальне підприємство - це власність громади міста. І усі витрати та збитки відображаються врешті-решт на стані цих підприємств та громади.

В Європі тільки так. І рахують кожну копійку. А ми ж багаті, тож ніхто про подібні речі не думає... від директора підприємства і мера Києва, до простих громадян. А потім питаємо, чому маючи стільки природних багатств в Україні - так живемо.

ТОБТО, на моє переконання належним способом реагування на подання позову за відсутності боргу та спору щодо його стягнення - належною формою захисту є закриття провадження у справі за п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Щасти Вам у захисті своїх законних прав та інтересів!

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин

Доброго дня, Юрію!

Належними сторонами в цивільному процесі будуть суб'єкти переданих на розгляд суду спірних матеріально-правових відносин. Згідно ст.105 ЦПК України належний позивач — особа, якій належить право вимоги; належний відповідач — особа, котра повинна відповідати за позовом.

Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб'єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача (статті 5, 122 ЦПК).

Стаття 137 ЦПК зобов'язує особу, яка порушує процес, зазначити в позовній заяві до суду точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також викласти обставини, що обґрунтовують вимогу позивача, тобто що право вимоги належить особі, яка вказана позивачем, а обов'язок покладений на особу, зазначену в заяві відповідачем.

Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, що позивач є тією заінтересованою стороною, про яку йдеться в п.1 ст.5 ЦПК. І коли буде встановлено, що у справі бере участь неналежна сторона, то суд, керуючись ст. 105 ЦПК, не припиняючи справи, може допустити заміну первісних неналежних позивача чи відповідача належним позивачем чи відповідачем.

Оскільки Ви не можете довести, що належним відповідачем є сусід та наявність у нього боргу, то слід надати докази відсутності у Вас заборгованості з оплати послуг з теплопостачання на момент звернення до суду КП "Київтеплоенерго" та подати до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Закриття провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв’язку з відсутністю предмета спору можливе лише в судовому засіданні, а не при проведенні підготовчого засідання, і якщо встановить, що предмет був відсутній саме на час пред’явлення позову.

Вітаю!

У ВІДЗОВІ НА ПОЗОВ ВИ ПОВИННІ ДОВЕСТИ, ЩО НЕ Є НАЛЕЖНИМ ВІДПОВІДАЧЕМ.

АЛЕ ПОЗОВ ПРОТИ ВАС НЕ МОЖЕ БУТИ ВІДХИЛЕН СУДОМ - ЦЕ ПРАВО ПОЗИВАЧА.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач – це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі – належному відповідачеві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у справах з подібними правовідносинами: у постанові від 19 серпня 2020 року (справа № 201/16327/16-ц, провадження № 61-43384св18), у постанові від 06 грудня 2021 року (справа № 640/10507/18, провадження № 61-18941св20).

Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Постанова КЦС ВС від 14.12.2021 р. № справа № 242/3711/20 (провадження № 61-14162св2).

---

Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб'єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача (статті 5, 122 ЦПК). Стаття 137 ЦПК зобов'язує особу, яка порушує процес, зазначити в позовній заяві до суду точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також викласти обставини, що обґрунтовують вимогу позивача, тобто що право вимоги належить особі, яка вказана позивачем, а обов'язок покладений на особу, зазначену в заяві відповідачем.

Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, що позивач є тією заінтересованою стороною, про яку йдеться в п.1 ст.5 ЦПК. І коли буде встановлено, що у справі бере участь неналежна сторона, то суд, керуючись ст. 105 ЦПК, не припиняючи справи, може допустити заміну первісних неналежних позивача чи відповідача належним позивачем чи відповідачем. Таке право суду розглядається в практиці як його обов'язок.

Для заміни неналежного відповідача іншою особою необхідно мати згоду також позивача. При заміні відповідача розгляд справи починається заново. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може притягти цю особу як другого відповідача. Відповідь про те, хто є належним відповідачем, буде дана судом у його рішенні. Вимога позивача буде присуджена з одного з відповідачів, стосовно другого відповідача у вимозі буде відмовлено. При відмові у позові до такого відповідача зроблені ним витрати не присуджуються з позивача, а відносяться за рахунок держави. Заміна неналежної сторони належною можлива в суді першої інстанції протягом усього часу розгляду справи, про що суд постановляє мотивовану ухвалу.

Доброго дня, Юрію!

Відповідно до ухвали суду від 22 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., вивчаючи матеріали цивільної справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості.

Отже, мова йде про стягнення заборгованності з двох осіб. Тож, для початку необхідно було б побачити позовну заяву, аби зрозуміти, на якій підставі Позивач стягує заборгованість саме з Вас, якщо Ви такої заборгованості не маєте. Є якісь думки з цього приводу? Маєте кабінет в підсистемі "Електроний Суд"?

Зв'язатися з Київтеплоенерго нереально, ЦКС може тільки дати справку про відсутність заборгованості, тож треба дати відповідь в рамках позову. Підкажіть, будь ласка, з якого часу йде відлік 15 днів на відповідь, про які сказано в ухвалі (поштою поки нічого не отримував, тільки бачив в Дії).

Вам повинні надіслати копію ухвали про відкриття провадження разом із копією позовної заяви з додатками протягом двох дніі з дня її складання Укрпоштою. Щодо відзиву, то останній Відповідач повинен подати протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження по справі. Проте, Ви не є стороною по справі, як вбачається з Вашого питання.

"Судове засідання призначити на 28 жовтня 2025 року о 10 год. 00 хв., яке проводити за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-а, зал 701.

Викликати для участі в судовому засіданні учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч.5 ст. 272 ЦПК України.

Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а в разі наявності заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - заяву разом із запереченнями - в той же строк".

І який взагалі має бути порядок дій, щоб вирішити проблему?

Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики, змінив мотивувальну частину постанови апеляційного суду, зробивши такі висновки про застосування норм права.

ОП КЦС вказала, що закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе лише в судовому засіданні.

Закриття провадження у справі – це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв’язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов’язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору – це об’єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову – це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову – це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв’язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред’явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв’язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/99861085.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас!

Вам необхідно подати до суду заяву про визнання Вас неналежним відповідачем.

Статтею 51 ЦПК України передбачено можливість здійснення заміни неналежного відповідача, у випадку, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Відповідно ч.2 ст.51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За ч.3 ст.51 ЦПК України після спливу цих строків, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

ВС підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Тому перевіривши матеріали справи та заяви, виходячи, при цьому, з положень ч.1, 3 ст.51 ЦПК України, а також ст.4 ЦПК України, яка гарантує право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в порядку, встановленому ЦПК України, суд повинен дійти висновку про задоволення Вашого клопотання про виключення Вас з кола співвідповідачів у справі, оскільки Ви є неналежним відповідачем у даній справі.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Додатково повідомляю, що Вам встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а в разі наявності заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - заяву разом із запереченнями - в той же строк.

Вітаю Вас.

Цікава ситуація, відверто кажучи.

В ухвалі суду справді йдеться про 15 днів на подання відзиву. Відлік цього строку починається з моменту вручення вам ухвали належним чином (тобто коли Ви фактично отримаєте її поштою або в електронному вигляді через офіційні канали, якщо ви зареєстровані в ЄСІТС / «Електронний суд»). Те, що ухвалу Ви бачили в «Дії», ще не означає, що строк уже пішов. Судова практика й позиція Верховного Суду така: строк на подання відзиву обчислюється з дня отримання копії ухвали (поштова квитанція, розписка або підтвердження з «Електронного суду»). Тому поки офіційної кореспонденції не було - формально 15 днів ще не біжать.

Щодо Ваших дій, я бачу їх наступними:

- подайте письмовий відзив із доказами відсутності боргу (довідка з ЦКС, копії квитанцій, інші підтвердження);

- обов’язково вкажіть на можливу помилку в ідентифікації відповідача (одна адреса, але інший особовий рахунок, інший боржник). Суд зобов’язаний це перевірити;

- доцільно зазначити клопотання про залучення Київтеплоенерго до уточнення даних щодо особових рахунків і боржників.

Якщо у Вас немає боргу, а підтвердження від ЦКС і ваші платіжки це доводять - суд повинен відмовити у позові. Навіть якщо позивач «переплутав», відповідальність не може бути покладена на невірно визначеного відповідача.

З повагою! Щасти Вам!