Розлучення з іноцемцем

Доброго дня, Світлана!

Ви можете розірвати шлюб тільки у судовому порядку, оскільки не маєте згоди на розлучення від другого із подружжя.

Строк розгляду позовної заяви про розірвання шлюбу залежить від багатьох факторів, у тому числі:

• завантаженість судді, його можливі хвороби, участь в освітніх заходах, відпустка;
• оголошення повітряних тривог;
• швидкість отримання відповідачем позовної заяви;
• заявлення відповідачем клопотання щодо строку на примирення тощо.

На практиці такі справи розглядаються мінімум три місяці. Фіналом є отримання повного тексту рішення у паперовій формі, яке набрало законної сили.

На час суттєво впливає поведінка другої сторони. Так, наприклад, якщо відповідач не реагує на повістки або ним не отримувалися повістки з приводу призначення дати судового розгляду, суд, як правило, ухвалює заочне рішення про розірвання шлюбу після трьох судових засідань.

При тому важливо правильно оформити позовну заяву відповідно до вимог процесуального закону:

• відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;
• інформацію про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
• попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку з розглядом справи;
• підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом і з тих самих підстав.

Отже, Ви маєте кілька варіантів:

1. Направити позовну заяву про розірвання шлюбу в електронному вигляді до суду самостійно через підситему "Електронний суд" (https://wiki.court.gov.ua/w/Як_створити_та_подати_заяву_через_Електронний_суд).

2. Подати позовну заяву у паперовму вигляді або особисто до канцелярії суду, або надіслати Укрпоштою рекомендованим листом.

Як також, Ви можете укласти угоду з адвокатом, який без Вашої участі буде займатися даною справою під "ключ".

Як розлучитися з іноземцем без його згоди? Одружилися в Україні.

Підстави та способи припинення шлюбу в України регулюються Сімейним кодексом України. Розірвання шлюбу можливе органами РАЦС за заявою подружжя, яке не має дітей, у всіх інших випадках розірвання шлюбу відбувається за рішенням суду.

Право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу.

Згідно ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

А правові наслідки шлюбу визначаються:

- спільним особистим законом подружжя (у міжнародному праві особистим законом особи вважається право держави, громадянином якої вона є, якщо обидва із подружжя українці, то застосовується українське законодавство);

- правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі (якщо спільний особистий закон подружжя відсутній, тобто обидва із подружжя є громадянами різних держав, то можна застосовувати правило останнього спільного місця проживання, якщо вони проживають в третій країні на законних підставах);

- правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином (застосовується у разі відсутності у подружжя останнього спільного місця проживання).

Відповідно, іноземці та громадяни України, які уклали шлюб з іноземцем можуть розірвати шлюб на території України та за законодавством України.

Перш за все, для того, аби вибрати право держави, яке буде застосовуватись у конкретному випадку, слід звернути увагу на те, на території якої держави був зареєстрований шлюб.

У разі укладення шлюбу з іноземцем в Україні, при розлученні будуть застосовуються норми Сімейного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, розірвати шлюб з іноземцем, якщо шлюб був укладений на території України можна двома способами:

1) органах РАЦС - не Ваш варіант, оскільки не має згоди Вашого чоловіка.

2) в судовому порядку.

Отже, якщо відсутня згода другого з подружжя, то розірвати шлюб можна лише другим способом, тобто у судовому порядку.

Шлюб може бути розірвано за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України. Для цього необхідно звернутися до суду з позовною заявою про розлучення. Позовні заяви про розірвання шлюбу подаються до суду за місцем проживання відповідача, крім випадків, які передбачені в ст. ст. 28, 29 Цивільного процесуального кодексу України.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

У разі розлучення, між громадянином України та іноземцем, що проживає в іншій країні процедура розлучення буде мати свої специфічні особливості:

1. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

2. Відповідно до ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, якщо Відповідач на момент розірвання шлюбу проживає за межами України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

3. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

Процедура розірвання шлюбу пов’язана з низкою труднощів, а розірвання шлюбу з іноземцем має ще й ряд індивідуальних особливостей.

Щоб зареєструвати шлюб, у закоханих майже немає перешкод крім часу, який потрібно вичекати, щоб здійснити міграційну перевірку особи-іноземця.

Щодо розлучення, це відбувається складніше, якщо один із подружжя, наприклад, повернувся на Батьківщину і зв'язок з ним втрачено, або ж не бажає розривати шлюб. А саме це не дозволяє провести процедуру його розірвання через органи РАЦС і змушує звертатись до суду. Розлучення в даному випадку можливе як на території України, так і на території іншої держави. Слід звернути увагу, що у справах про розірвання шлюбу застосовується законодавство тієї сторони, громадянами якої є подружжя на момент подачі заяви. Якщо один з подружжя є громадянином України, а другий – іншої країни, то застосовується законодавство тієї країни, на території якої проживає подружжя.

В тому ж випадку, коли не існує двостороннього міжнародного договору між державами, громадяни яких між собою зареєстрували шлюб, тоді українські суди можуть розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, або якщо на території України мала місце дія або подія, що стала підставою для подання позову. До такої події можна віднести укладання шлюбу між громадянином України і іноземцем на території України і видання відповідного свідоцтва про шлюб.

До позовної заяви про розірвання шлюбу додаються:

• копії паспортів та реєстраційних номерів облікових карток платників податків(ідентифікаційних кодів) позивача та відповідача (за наявності);
• копія свідоцтва про шлюб;
• копія свідоцтва про народження дитини (в разі наявності у подружжя дітей);
• квитанція про сплату судового збору, крім випадків коли особа звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір»;
• копія позовної заяви з додатками для відповідача.

У випадку коли законодавством встановлено, що справу про розірвання шлюбу має розглядати український суд, одразу постає питання до якого саме суду звертатись з позовною заявою та іншими документами. Тут є декілька варіантів:

1. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. ( ч. 2 ст. 28 ЦПК України)
2. Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. ( ч. 2 ст. 28 ЦПК України)
3. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). ( ч. 9 ст. 28 ЦПК України)
4. Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні. ( ч. 10 ст. 28 ЦПК України)
5. Підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України, одноособово.( ч. 1 ст. 29 ЦПК України)

Процедура розірвання шлюбу з громадянином іншої країни має свої особливості й багато нюансів та може ускладнитись тим, що будь-який зв'язок із чоловіком/дружиною втрачено. Оскільки найважливішим питанням у таких справах є саме підсудність. Тобто визначити який саме суд має розглядати справу тому, що після відкриття провадження Вашу заяву про розірвання шлюбу у 99% випадків буде задоволено.

---

Розірвання шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або між іноземцями здійснюється з урахуванням норм Закону України «Про міжнародне приватне право». Якщо між Україною та державою, громадянином якої є один з подружжя, укладено договір про правову допомогу в сімейних і цивільних справах, застосовуються його положення в частині розірвання шлюбу. Якщо ж такого договору не укладено, - в такому випадку українські суди уповноважені розглядати будь-які справи з іноземним елементом за нормами українського законодавства, зокрема якщо на території України мала місце подія, що стала підставою для подання позову, тобто реєстрація шлюбу.

Об’єктивна складність розгляду позову про розірвання шлюбу під час відсутності відповідача-іноземця полягає в обов’язковому його сповіщенні. Суд зобов’язаний належно повідомити про судовий процес, дочекавшись отримання підтвердження про те, що повідомлення знайшло адресата. Якщо поштою повідомити іноземця не виходить, суд має право направити в іншій суд в іноземній державі судове доручення про допит відповідача або повідомленні його про час та місце. У такому випадку іноземний суд сам викличе сторону у справі, опитає під протокол та вручить повістку та документи по справі.

Ключовою проблемою є той факт, що взаємодія судів в Україні з судами іноземних держав здійснюється через Міністерство Юстиції, що істотно затягує процес на кілька місяців.

Інший варіант – переговори з другою стороною, яка мешкає за межами України, про оформлення довіреності на представництво, що дозволить в прискореному порядку здійснити розірвання шлюбу з іноземцем в Україні навіть при тому, що цей громадянин не живе на території держави.

ДОБРОГО ВЕЧОРА, СВІТЛАНА! А Ваш чоловік і не може надати за кордоном будь-які документи. Шлюб укладений в Україні та за законодавством України - може бути розірваний лише в Україні. Якщо згоди на розірвання шлюбу немає - то єдиний варіант, звернутися до суду про розірвання шлюбу. З першого погляду стандартна справа, але в категорії справ з іноземним елементом-відповідачем є ряд нюансів, які можуть стати проблемою. А саме - визначення підсудності справи суду в Україні, адже позови за загальними правилами подаються за місцем проживання відповідача. Оскільки спільних неповнолітніх дітей у Вас немає, то треба досліджувати детальніше обставини цього питання. А саме чи не врегульовано питання підсудності договором між Україною та країною походження (громадянства) Вашого чоловіка згідно з відомостями відділу реєстрації актів цивільного стану, в якому укладався шлюб.

Слід відмежовувати шлюби укладені в Україні громадянами України, які виступали саме у такому статусі, від шлюбів укладених власне з іноземними громадянами, які не мають громадянства України, бо часто так буває, що громадяни України можуть мати ряд інших громадянств додаткового до українського. В будь-якому разі для України така особа громадянин України і шлюб розривається як з громадянином України.

Національному суду належать всі спори про розірвання шлюбу, якщо подружжя не домовилося про інше. Може поставати лише питання територіальної підсудності такого спору в Україні. Під час розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими статтями 27, 28 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до ст. 27 Кодексу позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

А згідно зі ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Застосування даної норми вимагає наявності принаймні однієї з таких підстав:

• Утримання позивачем малолітніх або неповнолітніх дітей;
• Стан здоров’я чи інші поважні причини унеможливлюють звернення позивача до суду іноземної держави;
• Подружжя має домовленість щодо розгляду позову про розірвання шлюбу за місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Тобто, за наявності однієї з вищенаведених підстав дружина – громадянка України може звернутися до суду за своїм зареєстрованим місцем проживання чи перебування на території України.

Крім того, ст. 29 ЦПК України передбачає, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею ВС, визначеним у порядку, передбаченому ст. 33 цього Кодексу, одноособово.

Відповідно до ч. 9, 10 ст. 20 ЦПК України, Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред’являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Якщо позивачу невідоме місце проживання чи перебування чоловіка (громадянина іноземної держави), тоді в позовній заяві вказується останнє місце проживання/перебування, яке відоме.

Зазвичай, суд у таких випадках здійснює заходи щодо розшуку чоловіка, який є іноземцем. У випадку, коли потрібних даних про чоловіка-іноземця не знайдено, розлучення в Україні здійснюється без його присутності.

Національні суди застосовують лише процесуальне право України. Водночас вони можуть застосовувати матеріальне право іноземної держави. Визначаючи, матеріальне право якої держави підлягає застосуванню національним судом під час вирішення спору про розірвання шлюбу з іноземним елементом, суди мають керуватися правилами статей 60, 63 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право».

Згідно зі ст. 60 цього Закону правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності – правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі, а за відсутності такого – правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв’язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання.

Якщо справу розглядати за Вашою адресою реєстрації, то справа підсудна Дніпровському районному суду Дніпропетровської області. Щиро не раджу цей суд. Дуже довго резину тягнуть.

Згідно з територіальною підсудністю позови осіб до відповідачів з місцем проживання в м. Краматорську - має бути підсудний Краматорському міському суду Донецької області.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість окремими судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, рішенням Вищої ради правосуддя від 25 липня 2023 року № 747/0/15-23 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Краматорського міського суду Донецької області» змінено з 07 серпня 2023 року територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

25 квітня 2025 року, набув чинності Закон України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменування місцевих загальних судів», згідно з яким назву «Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області» було змінено на «Дніпровський районний суд Дніпропетровської області».

Якщо Ваш чоловік мав в Україні адресу проживання (перебування), майно, бізнес, місце роботи як іноземець, то можна використовувати цю адресу.

Досить часто судами України розглядаються справи із так названими іноземними елементами.

Поняття «іноземний елемент» визначено Законом України «Про міжнародне приватне право» та виявляється в одній або кількох з таких форм:

• хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
• об’єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;
• юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Джерела правового регулювання участі іноземного елемента у цивільному процесі України поділяються на дві групи: національне законодавство та міжнародні договори, в яких бере участь Україна.

Визначення підсудності справ з іноземним елементом залежить від категорії спору.

А саме, відповідно до статті 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом:

1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, згідно з якими нерухоме майно є об’єктом такого партнерства, зокрема об’єктом концесії, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об’єкт;

2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні;

3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання;

4) якщо спір пов’язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні;

5) якщо спір пов’язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців;

6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України;

7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України;

8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні;

9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України;

10) в інших випадках, визначених законами України.

При цьому відмітимо, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, ВСУ зазначає, що в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими статтею 110 (нині ч.2 ст. 28 - підсудність справ за вибором позивача) Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 Листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-754/0/4-13 «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом», - Справи про визнання шлюбу недійсним, про розірвання шлюбу між одним з подружжя - громадянином України та другим із подружжя незалежно від його громадянства, які проживають за межами України, підсудні судам України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп роз’яснено, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав та свобод.

Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України та з урахуванням статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Оскільки розірвання шлюбу за спільною заявою між сторонами не може бути реалізоване внаслідок перебування відповідача за межами України та відсутності точної інформації про місце перебування відповідача, то сторона позивача в праві пред’явити до суду позов про розірвання шлюбу у відповідності до частини першої статті 110 Сімейного кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною другою статті 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Копію рішення відповідно до статті 115 Сімейного кодексу України направляється до ДРАЦС за місцезнаходженням суду для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб, в порядку, визначеному для електронної інформаційної взаємодії між Реєстром судових рішень та Реєстром ДРАЦСГ згідно зі спільним наказом Державної судової адміністрації України, Міністерства юстиції України від 12.03.2021 № 69/941/5.

У таких справах попри простоту (як здається на перший погляд) є багато нюансів. Наприклад якщо чоловік громадянин Польші, то між Польшею і Україною існує Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993.

Відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 26 вищевказаного Договору якщо в момент порушення справи один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий – громадянином іншої Договірної Сторони, розірвання шлюбу проводиться згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої вони мають місце проживання. Якщо один з подружжя має місце проживання на території однієї Договірної Сторони, а другий – на території іншої Договірної Сторони, застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, орган якої порушив справу.

У справах про розірвання шлюбу, в випадку, передбаченому в пункті 2, компетентним є орган тієї Договірної Сторони, на території якої подружжя має місце проживання. Якщо один з подружжя має місце проживання на території однієї Договірної Сторони, а другий – на території іншої Договірної Сторони, компетентними є органи обох Договірних Сторін.

Суд, до компетенції якого належить винесення рішення про розірвання шлюбу, є також компетентним в винесенні рішення про батьківські права і аліменти на користь малолітних дітей.

Таким чином, в даній ситуація справа про розірвання шлюбу може бути розглянута як судом Республіки Польща (із застосуванням права Республіки Польща), так і судом України (із застосуванням права України).

Подібні договори у України є з великою кількістю країн. Тож у кожному конкретному випадку слід досліджувати цю специфіку, щоб не мати проблем з судами України при зверненні та отриманні відмови суду розглядати справу з іноземним елементом, бо не знайдено адресу його проживання в Україні.

В інших випадках треба чітко досліджувати питання підсудності справи з урахуванням фактів наявності в Україні майна відповідача, бізнесу, місця роботи або реєстрації під час легального перебування в Україні.

В іншому - це стандартна процедура, яку можна здійснити повністю або частково дистанційно. Єдиний проблемний момент - визначення підсудності суду.

Щасти Вам у захисті свої законних прав та інтересів!

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин