Репатриация в Румынию

Стаття 11 закону «Про румунське громадянство» від 01.03.1991 року визначає, що відновлення громадянства Румунії за програмою репатріації поширюється на осіб, чиї предки до 3-го ступеня спорідненості мешкали на території країни, яка у певні історичні періоди мала інші кордони.

З 1918 до 1940 року нині молдовські й українські регіони Бессарабія та Північна Буковина входили до складу Королівства Румунія. Особи, чиї батьки, (пра-)бабуся/дідусь мешкали на цих територіях, можуть набувати громадянства зазначеної країни. Для цих претендентів є необов’язковим проживання в межах Одеської/Чернівецької області чи Молдови, румунське походження — необхідно лише довести наявність таких пращурів, щоб запитувати паспорт за спрощеною процедурою, а також виконати вимоги.

Довести походження можна документами виданими в королівстві до 1940 року включно. Це можуть бути:

посвідчення особи.Свідоцтва про одруження.Свідоцтва про народження.Витяг з румунських архівних документів та інше.

Свідоцтва про шлюб і народження можуть бути визнані, незалежно від того видала їх державна влада або церковна.

Для відновлення румунського громадянства за програмою репатріації знадобляться:

• документальні свідоцтва спорідненості заявника з предками, що станом на 1918–1940 роки народилися/мешкали на Північній Буковині чи Бессарабії;
• громадянський паспорт клієнта, причому він необов’язково має бути українським;
• довідка про відсутність судимості, отримана у сервісному центрі МВС рідної країни заявника;
• заява про власну відповідальність, якою декларується утримання іноземця у минулому, поточному та майбутньому від дій, спрямованих проти правопорядку чи національної безпеки Румунії;
• 4 нещодавні фотографії розміром 3,5 х 4,5 см;
• згода неповнолітнього (з 14 років) та його батьків або рішення суду за відсутності такої (у разі репатріації дитини).

Усі текстові документи мають бути переведені на румунську мову з нотаріальним засвідченням.