Як розлучитися, якщо один з подружжя проживає на окупованій території

Вітаю Вас, Діна!

Ваша мама може розірвати шлюб лише в судовому порядку. Існує два основних способи:

І. Розлучення через суд в режимі онлайн (можна самостійно або по довіреності)

Подача заяви на розлучення через суд відбувається за допомогою ресурсу «Електронний суд» https://id.court.gov.ua/. Спочатку потрібно пройти реєстрацію у системі. Авторизація відбувається через цифровий підпис. Далі на сайті необхідно заповнити спеціальну форму-заявку.

Потрібно зробити скан-копії документів, що засвідчують особу та укладення шлюбу. Прикріпити до заяви їх можна у форматі PDF-файлу.

Переваги розірвання шлюбу через «Електронний суд»:

• подати заяву можна в зручний час;
• не потрібно гаяти час на відвідини суду;
• є можливість відстежувати просування справи у режимі реального часу;
• про кожну дію у справі ви отримуєте сповіщення.

Слідкувати за ходом справи можна в електронному реєстрі судових справ за своїм прізвищем, ім’ям та по-батькові. Всі додаткові заяви, такі як заява про розгляд без Вашої участі та без участі відповідача - також можна надсилати через електронний суд. Займає увесь розгляд справи від 2 до 6 місяців. Після винесення рішення Ви отримаєте оповіщення через електронний суд і саме рішення УкрПоштою на адресу Вашого проживання.

Як створити та подати заяву через Електронний суд: https://wiki.court.gov.ua/w/Як_створити_та_подати_заяву_через_Електронний_суд

Подача позовної заяви через Електронний суд: покрокова інструкція: https://ks.rv.court.gov.ua/sud1710/gromadyanam/ins...

Наголошу на важливості правильного оформлення позовної заяви та інших документів. Якщо у паперах допущені помилки, запит просто не буде розглянуто.

Наявність повного комплекту документів по розлученню, це запорука подальшого успішного вирішення справи в суді. Документи, які потрібно підготувати:

1. Оригінал квитанції про сплату судового збору. Станом на 2025 рік судовий збір у справах про розірвання шлюбу складає 1211,20 грн. Судовий збір можливо не платити, якщо позивач відноситься до кола осіб, звільнених від його сплати, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Наразі, на вебсайті кожного суду є послуга оплати судового збору онлайн. Не потрібно заповнювати реквізити обраного суду, розраховувати суму збору, все це робить програма.

Але потрібно звернути увагу на "Призначення платежу" - при автоматичному формуванні квитанції, в цьому розділі, не пишеться назва позову. Бажано самостійно зробити зміни, щоб суддя розумів, за внесення якого позову сплачено судовий збір.

Квитанцію про оплату можливо відразу роздрукувати, а якщо оплата відбувається через підсистему Електронного суду, то вона автоматично долучається до матеріалів позову.

Разом з тим, деякі судді досі не приймають друковані квитанції, сформовані онлайн та залишають позовні заяви без руху, через те, що на їх думку, документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Це не є правильним, оскільки положеннями ст. 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.

Щоб нівелювати випадки не прийняття суддями таких квитанцій, можливо на ній зробити напис зі своїм підписом, що судовий збір сплачено на офіційному сайті (найменування суду) в розділі судовий збір - сплатити онлайн.2. Копія свідоцтва про шлюб. Останнього часу суди почали приймати копії свідоцтва про шлюб, але також є чисельні випадки, коли судді не відкривають провадження у справах про розірвання шлюбу та вимагають оригінал свідоцтва.Щоб пришвидшити розгляд справи, не витрачати час на усунення недоліків або навіть на апеляційне оскарження ухвал суду про повернення позовної заяви через відсутність оригіналу свідоцтва про шлюб, бажано долучати його оригінал.3. Паспорт позивача (мами). Якщо паспорт у вигляді книжки, то потрібно зробити копії сторінок із фотографіями особи, а також їх зворотні сторінки, сторінку з особливими відмітками та місця проживання. Копіюють "розворот" паспорта з відповідними сторінками, навіть якщо одна із них не заповнена. З паспорта у вигляді ІД-картки робиться копія його обох сторін та копія довідки місця реєстрації особи.

4. Довідка ВПО (за наявності).

5. РНОКПП (ідентифікаційний код) позивача.

6. Свідоцтва про народження дітей (за наявності).Долучаються свідоцтва про народження тільки сумісних неповнолітніх дітей, тобто ті свідоцтва, в яких чоловік записаний батьком.

7. Якщо є така можливість, то копії паспорта і РНОКПП відповідача.Всі копії наведених вище документів робляться в двох примірниках.

В результаті повинен бути сформований наступний «пакет» документів:

1. Оригінал та копія квитанції судового збору (якщо відсутні пільги).2. Оригінал та копія свідоцтва про шлюб.3. Дві копії паспорта позивача.4. Дві копії довідки місця реєстрації позивача (якщо паспорт ІД).4. Дві копії довідки ВПО (за наявності).5. Дві копії РНОКПП (ідентифікаційний код) позивача.6. Дві копії свідоцтв про народження дітей (за наявності).7. Дві копії паспорта і РНОКПП відповідача (за наявності).Кожен аркуш зроблених копій документів по розлученню потрібно завірити - тобто самостійно написати від руки «Згідно з оригіналом», поставити особистий підпис, ініціали та прізвище, дату.

Якщо документи будуть подаватися через електронний суд, то потрібно завірити їх електронним підписом.

ІІ. Можете скористатися послугами адвоката, котрий зробить це за Вас.

Як правило, цей варіант передбачає повний супровід справи.

1. Складання та подання позову від імені клієнта.
2. Відвідування РАЦСу, суду та інших державних установ (за необхідності).
3. Збір документів, правильне їх оформлення.
4. Представлення та захист інтересів у суді без Вашої присутності.
5. Отримання винесеного рішення.

Розлучення, при яких один з подружжя перебуває на тимчасово непідконтрольній Україні території, належать до категорії складних справ. Хоча загальний підхід до них визначений, ряд моментів потребує уваги.

Наведу кілька прикладів того, на що слід звернути увагу:

1. Територіальна підсудність. Згідно зі статтею 27 ЦПКУ позов пред'являється за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача. Але відповідач перебуває на тимчасово непідконтрольній території. Натомість повноваження на розгляд справ суду, який опинився в тимчасовій окупації, передані іншому суду, який знаходиться на підконтрольній території. Інформацію про це можна знайти на сайті Верховного Суду. Крім того, якщо позивач виховує неповнолітніх дітей, то позов можна подавати там, де знаходиться він, а не відповідач.

2. При складанні позову потрібно врахувати вимоги, викладені у статті 175 ЦПКУ, та вказати на особливу підставу, визначену в статті 110 СКУ. Оскільки йдеться про відповідача, який перебуває на тимчасово окупованій території, в позовній заяві потрібно вказати на обставини, за яких неможливо встановити його місцезнаходження.

Відповідно до частини першої статті 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса учасників справи на тимчасово окупованій території, суд повідомляє учасників справи про дату, час та місце першого засідання у справі через оголошення на офіційному сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 20 днів до дати відповідного судового засідання.

3. Спрощене провадження без виклику сторін.

Розгляд справи в такому порядку пов'язаний з мінімумом турбот. Фактично ніякі дії зі сторони позивача не потрібні, крім передачі відповідних документів юристу. Строки розгляду справи (наведено приблизні строки, реальні залежать від завантаження конкретного судді):

• без виклику сторін – зазвичай 1-3 місяці;
• з викликом – від 2-х до 6 місяців.

Підхід, коли можливий розгляд без виклику сторін, підтримують не всі судді.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

ДОБРОГО ВЕЧОРА, пані ДІАНА! ЦЕ ВЗАГАЛІ НЕ ПРОБЛЕМА. ДУЖЕ БАГАТО СПРАВ ТАКИХ БУЛО в ОСТАННІ 3 РОКИ. ПЕРЕБУВАННЯ ОДНОГО чи ОБОХ з ПОДРУЖЖЯ ЗА КОРДОНОМ чи НА ТОТ - не є перешкодою для розірвання шлюбу.

На жаль написати Вам ніхто не може, бо сайт не ділиться вказаними Вами персональними даними з нами - фахівцями, які здійснюють співпрацю на підставі договору. Це дивно звісно, але такі правила і не мені їх змінювати. Тож щоб з Вами могли зв"язатися за межами цього питання - Вам треба вказувати або у тексті питання або під ним свої контакти. А так я можу лише розповісти Вам як працюють розлучення в таких умовах під час війни спираючись на власну судову практику.

На кожній території в Україні до 2022 року працювали суди України. Після запровадження правового режиму воєнного стану підсудність справ було змінено за рішенням Голови Верховного Суду України, а потім за рішенням Вищої ради правосуддя.

Визнвати особу зниклим безвісти та померлим - це повний маразм. Ви просто витратите на це 3-4 РОКИ і так нічого і не доведете до кінця, бо треба буде пройти кілька судів, органи ДРАЦС та інші державні інституції, щоб отримати документ підтверджуючий що особа померла і тільки це є підставою для припинення шлюбу. Визнання особи зниклою безісти не є такою підставою.

Тож звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу - єдиний варіант швидко і цивілізовано все вирішити.

Те, що територія тимчасово окупована - не робить цю територію не територією визнаних кордонів України на які поширюється суверенітет України...І особу, яка там проживає не робить такою, що не є громадянином України, у якого за даними міграційної служби було / є місце проживання в Україні.

ОТЖЕ, Ваша дочка має законне право на розлучення і жодні обставини це право нівелювати не можуть.

Тепер наприклад справи підсудні Каховському суду - розглядає Нововоронцовський районний суд Херсонської області. а для громадян, які наприклад були зареєстровані в Асканії-Новій - Великоолександрівський районний суд Херсонської області.

Тобто кожна судова справа має суд, який її розгляне на підконтрольній території.

Оскільки як правило позови подаються до суду за місцем проживання відповідача - це має важливе значення.

Позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).

Але також передбачена альтернативна підсудність, якщо наприклад у позивачки - жінки на утриманні неповнолітня дитина.

Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України, Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

На жаль суди не дуже люблять альтернативну підсудність. Тому її треба додатково обгрунтовувати та доводити доказами.

Ось наприклад суддя залишив позов без руху та надав додатковий строк для підтвердження факту проживання дитини з матір"ю для розгляду справи за альтернативною підсудністю.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/126441215

Звісно ми потім усе виправили і отримали позитивне судове рішення.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/127896713

І тепер перестраховуючись надаємо максимальний обсяг доказів, щоб не було таких прикростей.

В іншому це стандартні справи, які можна розглядати дистанційно, без участі Вашої та іншої сторони - чоловіка.

Звісно бувають різні нюанси. наприклад шлюб укладено на ТОТ і архівні записи не збереглися... Але враховуючи функціонування Державного реєстру актів цивільного стану громадян (ДРАЦСГ) з 2003 року, то такі речі трапляються не дуже часто.

В будь-якому разі невирішуваних ситуацій не існує.

Ось приклади справ про розлучення, які вів в аналогічних до Ваших випадках особисто я для клієнтів з Канади, Великобританії, США, Німеччини, Польщі, Словаччини, Італії, Росії, Казахстану, Франції, Іспанії «під ключ» (без їх участі):

Рішення Основ’янського районного суду м. Харкова від 07.10.2025 р. у справі № 646/7458/25, позов громадянки України, яка перебуває у Німеччині, до чоловіка, який перебуває за кордоном (країна не відома). Позов було подано на підставі електронних документів, в т.ч. електронної довіреності та актових записів.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/130786975

Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 15.07.2025 р. у справі № 342/355/25.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/128848255

Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 05.06.2025 р. у справі № 954/211/25, позов громадянки України, яка перебуває в Польщі, до чоловіка, який перебуває в Україні (справа ускладнена тим, що позивачка звернулася до суду до початку війни та суд у м. Каховка, маловідомій процедурі «відмови у відновленні провадження та роз'ясненні судом права на звернення до суду з новим позовом»)

https://reyestr.court.gov.ua/Review/127896713

Заочне рішення Сквирського районного суду Київської області від 14.04.2025 р. у справі № 376/47/25.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/126601948

Рішення (заочне) Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02.04.2025 р. у справі № 177/379/25.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/126272612

Заочне рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 25.03.2025 р. у справі № 491/125/25.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/126075689

Рішення Жовтневого (Олександрівського) районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2025 р. у справі № 331/898/25.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/126157963

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.12.2024 р. у справі № 953/10397/24, позов громадянина України, який перебуває в Канаді до дружини, яка перебуває у Словаччині.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/123489127

Заочне рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 р. у справі № 175/7472/24

https://reyestr.court.gov.ua/Review/121813053

Заочне рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 03.07.2024 р. у справі № 954/25/24, позов громадянина України, який перебуває в Італії, до дружини, яка перебуває на непідконтрольній Україні території Херсонської області.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/120174692

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21.03.2024 р. у справі № 752/157/24, позов громадянина України, який перебуває в США, до дружини, яка перебуває в Україні.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/119200601

Рішення Ірпінського районного суду Київської області від 26.02.2024 р. у справі № 367/5944/23, справа була ускладнена тим, що позивач і відповідач проживають за однією адресою, відповідач найнявши адвоката – затягував судовий процес шляхом клопотання про надання часу для примирення. Врешті-решт суд задовольнив позов після подання позивачкою заяви про відсутність будь-яких дій відповідача щодо примирення і використанням цього інструменту для затягування справи.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/117223837

Рішення Орджонікідзевського (Індустріального) районного суду м. Харкова від 12.01.2024 р. у справі № 644/6197/23, позов громадянки України, яка перебуває у Польщі, до чоловіка, який перебуває у Польщі. Суд не хотів розпочинати справу без надання оригіналу свідоцтва про шлюб.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/116282042

ТОБТО, в цьому особливо нічого складного немає. Єдине, що бажано мати свідоцтво про шлюб, бо іноді суди вимагають оригінал. І хоча це неподобство, бо людині свідоцтво може ще знадобитися... Але така практика існує і доводиться суддям превентивно розжовувати тенденції та практику Верховного Суду в цих питаннях, щоб людина могла потім поїхати і довести наприклад право на поділ майна фактом перебування у шлюбі тощо.

Тому відсутність особи не є перешкодою. ЇЇ буде викликано до суду через оголошення на сайті суду.

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (речення 2 ч. 11 ст. 128 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України: Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:

1) верховенство права;

2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін;

5) диспозитивність;

6) пропорційність;

7) обов’язковість судового рішення;

Згідно з ч. 1 – 4 ст. 12 ЦПК України: Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 13 ЦПК України встановлює диспозитивність цивільного судочинства, зокрема визначає що: Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Тож відповідачка маючи за твердженням позивача вищу юридичну освіту та досвід роботи в юридичній консультації – має знати свої права та обов’язки та усвідомлювати та передбачати правові наслідки своїх дій, зокрема неподання відзиву та неявки до суду вдруге, будучи належним чином повідомленою про дату і місце судового засідання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 3 квітня 2008 року по справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Також практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

Реформуючи процесуальний інститут заочних рішень та роблячи їх ефективним засобом судового захисту, законодавець виходив в тому числі з мотивів усунення можливих засобів для зловживання відповідачами своїми процесуальними правами та затягування судового процесу шляхом неявки до суду та неподання відповідних заяв по суті справи.

Концепція свободи шлюбу та заборони примусу до шлюбу та перебування у ньому в сучасній правовій системі України базується на тому, що суди виходять із права на розірвання шлюбу, яке превалює над іншими потенційними правами, з якими таке право може конфліктувати, у разі неучасті відповідача по такій справі в судовому процесі за умови його належного повідомлення, згідно з вимогами процесуального закону.

Зокрема на цьому базується судова практика Верховного Суду, який є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно статті 24 Сімейного кодексу України, з урахуванням статті 51 Конституції України, брак базується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки або чоловіка до шлюбу не допускається (підтверджено правовою позицією Верховного суду в постанові КЦС ВС від 30.05.2019 р. по справі № 442/6319/16-ц, провадження № 61-30727св18).

«Положеннями ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом» (правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові КЦС ВС від 29.11.2023 р. по справі № 202/4449/22, провадження № 61-4479св23).

ТОБТО НІХТО НАРАЗІ НЕ МОЖЕ БУТИ ПРИМУСОВО У ШЛЮБІ, ЗВАЖАЮЧИ НА ТІ ЧИ ІНШІ ОБСТАВИНИ в тому числі через проживання на ТОТ. І неможливість прийняти участь у судовому засіданні не зменшує обсяг прав людини, які належать дружині при бажанні розлучитися.

Щасти Вам у вирішенні цієї проблеми на свою користь!

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин

Вітаю, Діну

Ось яка альтернативна схема може допомогти у Вашій ситуації. Спочатку мама звертається до суду по місцю проживання з заявою про визнання чоловіка зниклим без весті. Подається не позов, а саме заява.

Адже більше року з ним не має ніякого звя'зку, що дає підстави для звернення до суду на підставі статті 43 Цивільного Кодексу України. Як тільки рішення вступає у силу, розлучення оформлюється через РАГС за заявою мами за стандартною процедурою на підставі ст. 107 Сімейного кодексу.

З повагою,

Андрій Брильов.

Доброго дня, Діна!

На жаль, Ваші контакти доступні тільки адміністрації сайту й тому надаю Вам відповідь у зананому Вами питанні.

За загальним правилом, позов про розлучення потрібно подавати до міського, міськрайонного чи районного суду за місцем проживання відповідача. Але оскільки відповідач проживає на тимчасово окупованій території, то рішення, ухвалені окупаційними судами, не мають юридичної сили в Україні.

Але коли території окупували, суди, які були на цих територіях, так би мовити «переїхали», тобто було змінено підсудність справ. Тобто справи, які розглядали суди, що опинилися на окупованих територіях, передали в суди, що розташовані на території, підконтрольній Україні. Тому позовну заяву про розірвання шлюбу потрібно подавати до того суду, якому за розпорядженням Верховного Суду тепер передано повноваження на розгляд справ суду, який опинився в тимчасовій окупації.

Отже, позовну заяву Ваша матір повинна подати до суду за місцем реєстрації відповідача, тобто колишнього чоловіка. Якщо він був зареєстрований (проживав, перебував), як і Ваша матір, у Лутугинському районі, то Лутугинський районний суд Луганської області змінив підсудність на Білокуракинський районний суд Луганської області, а Білокуракинський районний суд Луганської області, в свою чергу, на Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.

Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) (ч. 9 ст. 28 ЦПКУ).

Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред’являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні (ч. 10 ст. 28 ЦПКУ).

У силу ч. 2 ст. 28 ЦПК – «Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі:

• якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти,
• або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача,
• за домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них».

Отже, щоб скористатися альтернативною підсудністю, необхідно мати певні умови, у вигляді:

- перебування дітей на утриманні (це можна підтвердити довідкою про склад сім’я чи актом, складеним з сусідами і завіреним в комітеті самоорганізації населення);

- мати проблеми зі здоров’ям (це можна підтвердити випискою з історії хвороби, довідкою лікаря, довідкою до Акту огляду МСЕК тощо);

- мати домовленості щодо підсудності (договір між подружжям, шлюбний договір, договір про утримання дитини тощо).

Якщо описані вище умови у справі відсутні, тоді позов про розірвання шлюбу слід подавати, керуючись загальною підсудністю. Під словами «загальна підсудність» мається на увазі підсудність передбачена ст. 27 ЦПК України – за місцем проживання або місцем знаходження відповідача.

Чи маєте Ви інші дані колишнього чоловіка матері: паспортні дані, РНОКПП? Якщо ні, то суд може витребувати останні.

Відповідно до вимог статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Що стосується строків розгляду справи про розірвання шлюбу, то можливі два варіанти:

1. Розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін – від одного до двох місяців;

2. Розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін від двох до шести місяців.

Позовну заяву Ваша матір може подати самостійно за допомогою підсистеми Електронний суд або ж направити останню поштою до суду.

Як також Ваша матір може укласти угоду з адвокатом про надання правової допомоги. У такому варіанті процесом розлучення повністю займатиметься адвокат.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

РОЗЛУЧЕННЯ НЕОБХІДНО ПІДТВЕРДИТИ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.

Для отримання підтвердження розлучення на окупованій території необхідно звернутися до суду за місцем, куди були перенесені відділи РАЦС або суди з окупованої території, або до суду за місцем свого проживання, якщо ви не можете виїхати на територію відповідача. Після рішення суду про розлучення, ви можете отримати витяг із Державного реєстру актів цивільного стану через найближчий відділ ДРАЦС, подавши заяву або скориставшись сервісом "Дія".

ОТЖЕИЄ ДВА ШЛЯХИ:

• ПІДТВЕРДИТИ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ФАКТ РОЗЛУЧЕННЯ НА ТОТ
• ПРОЙТИ ПРОЦЕС РОЗЛУЧЕННЯ ПО ЗАКОНОДАВСТВУ УКРАЇНИ

Згідно з українським законодавством, зокрема частинами 2 та 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", будь-які органи, створені в окупаційній зоні, та їхні рішення вважаються незаконними. Це означає, що будь-які акти, видані такими органами, не мають юридичної сили і не створюють правових наслідків.

У 1971 році Міжнародний суд ООН сформулював принцип, відомий як «намібійський виняток». Суть його проста: якщо невизнання документів окупаційної влади призводить до порушення фундаментальних прав громадян, ці документи можуть бути визнані на практиці. Виняток робиться виключно в інтересах громадян, а не для того, щоб підтвердити законність окупаційної влади.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїх рішеннях. У справах «Лоізіду проти Туреччини» та «Кіпр проти Туреччини» суд визнав, що дії фактичної влади на окупованих територіях можуть братися до уваги, якщо вони спрямовані на забезпечення базових прав людини. Це важливий орієнтир для України.

Україна може враховувати цей досвід, адаптуючи його до своїх реалій.

Елючові аспекти:

1. Визнання фактів. Громадяни, які хочуть офіційно визнати народження, шлюб, розірвання шлюбу чи смерть, змушені звертатися до суду з заявами про встановлення юридичних фактів. Судовий розгляд таких справ відбувається на основі поданих доказів, включаючи документи, видані окупаційними органами. Хоча такі документи формально вважаються нікчемними, суди визнають їх як доказ фактичної події.
2. Спадщина. У багатьох випадках люди, які проживали на окупованих територіях, отримували документи на майно, видані незаконними органами. Українські суди переважно визнають такі документи недійсними, але за певних умов допускають їх як підтвердження права власності за принципом добросовісності.
3. Рішення ЄСПЛ. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що під час збройних конфліктів або окупації держава має забезпечувати доступ до правосуддя для своїх громадян, навіть якщо для цього потрібно визнавати окремі документи, видані незаконними режимами.

---

СУД В УКРАЇНІ.

Як визначити в яким саме суд подавати, враховуючи, що відповідач проживає на окупованій території?

1) за посиланням https://supreme.court.gov.ua/.../grom.../terutor_pidsudnist/ знаходиться Розпорядження про визначення територіальної підсудності справ, у якому міститься інформація про:

• ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану (зведена таблиця)
• ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких відновлено
• Розпорядження Верховного суду про «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану».

2) Визначаємо з урахуванням наявної інформації суд, до якого будемо звертатися.

За звичайних обставин розірвання шлюбу відбувається наступними шляхами:

1. через органи РАЦС – якщо немає спільних неповнолітніх дітей та є обопільна згода на розлучення;
2. через суд за спільною заявою – якщо є неповнолітні діти, але обоє прагнуть поставити крапку в сімейних відносинах;
3. через суд за ініціативи одного з подружжя.

Якщо один з подружжя перебуває на тимчасово окупованій території, перші два шляхи в більшості випадків стають недоступними. Залишається третій шлях. Хоча можливі винятки.

Загалом можна виділити три варіанти отримання розлучення з людиною, яка перебуває на тимчасово непідконтрольній Україні території:

1. Відвідини цією людиною підконтрольної території та проходження відповідної процедури в РАЦС чи суді.Увага! Процедура розлучення повинна бути оформлена на підконтрольній Україні території. Інакше факт розлучення та документ, що його засвідчує, не буде визнаватися в Україні легітимним, не матиме юридичної сили та не призводить до юридичних наслідків.
2. Подання до суду позову в односторонньому порядку тим з подружжя, хто не перебуває на тимчасово окупованій території – підстава для цього стаття 110 Сімейного кодексу України (СКУ).
3. Отримання документа про розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території, а потім подання позову до суду на підконтрольній території про визнання факту, що має юридичне значення (тобто факту розірвання шлюбу).

До відома! Суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення відповідно до пункту четвертого частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ).

Натомість поширеним та дієвим можна вважати лише другий варіант, інші використовуються лише в окремих випадках. Тому далі зосередимося саме на другому варіанті.

Розлучення через суд за статтею 110 СКУ можливе, якщо зв'язок з особою на тимчасово непідконтрольній території втрачений, ця особа не дає згоди на розірвання шлюбних відносин та за ряду інших обставин.

Важливо! Позов до суду за 110 СКУ не може бути пред'явлений лише за двох умов:

1. якщо дружина вагітна;
2. якщо є дитина, якій менш як один рік (наразі з 2025 року у закон були внесені зміни, тому краще уточнюйте цей момент у адвоката).

Проте якщо один з подружжя вчинив насилля або інше кримінальне правопорушення щодо другого або дитини, то вказані вище умови не діють.

Отже, в переважній більшості випадків ніяких перешкод для розлучення за 110 СКУ немає. Ба більше – цією процедурою можуть скористатися не тільки ті, хто перебуває в Україні, але й особи, які виїхали за кордон (зокрема, коли один з подружжя залишився на тимчасово окупованій території, а інший перебуває під тимчасовим захистом у країні ЄС).

З 2020 року в Україні широко застосовується система дистанційного судочинства «Електронний суд». Зокрема, разом з позовом можна подати клопотання про розгляд справи без участі сторін, вказавши свою позицію стосовно позовних вимог.

Розлучення, при яких один з подружжя перебуває на тимчасово непідконтрольній Україні території, належать до категорії складних справ. Хоча загальний підхід до них визначений, ряд моментів потребує уваги. І самостійно розібратися з ними людині без освіти та досвіду у галузі права неможливо.

Наведемо кілька прикладів того, на що слід звернути увагу:

Згідно зі статтею 27 ЦПКУ позов пред'являється за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача. Але відповідач перебуває на тимчасово непідконтрольній території. Натомість повноваження на розгляд справ суду, який опинився в тимчасовій окупації, передані іншому суду, який знаходиться на підконтрольній території. Інформацію про це можна знайти на сайті Верховного Суду. Крім того, якщо позивач виховує неповнолітніх дітей, то позов можна подавати там, де знаходиться він, а не відповідач.

При складанні позову потрібно врахувати вимоги, викладені у статті 175 ЦПКУ, та вказати на особливу підставу, визначену в статті 110 СКУ. Оскільки йдеться про відповідача, який перебуває на тимчасово окупованій території, в позовній заяві потрібно вказати на обставини, за яких неможливо встановити його місцезнаходження.

Відповідно до частини першої статті 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса учасників справи на тимчасово окупованій території, суд повідомляє учасників справи про дату, час та місце першого засідання у справі через оголошення на офіційному сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 20 днів до дати відповідного судового засідання.

Розгляд справи в такому порядку пов'язаний з мінімумом турбот, особливо коли позивачу допомагає досвідчений адвокат. Фактично ніякі дії зі сторони позивача не потрібні, крім передачі відповідних документів юристу. Строки розгляду справи (наведено приблизні строки, реальні залежать від завантаження конкретного судді):

• без виклику сторін – зазвичай 1-3 місяці;
• з викликом – від 2-х до 6 місяців.

Підхід, коли можливий розгляд без виклику сторін, підтримують не всі судді.

Висновок: розлучення з особою, що зараз перебуває на тимчасово окупованій території – завдання «із зірочкою». Але вирішити його цілком можливо.

ВАШІ КОНТАКТИ ЮРИСТАМ САЙТА НЕ ДОСТУПНІ (СПІЛКУВАННЯ МОЖЛИВЕ ЧЕРЕЗ ЧАТ).

ІСНУЮТЬ позасудовий та судовий способи розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу через органи державної реєстрації актів цивільного стану можливе:

За заявою двох сторін (ст. 106 СК України)

За заявою однієї сторони (107 СК України)

Розірвання шлюбу через суд передбачає два варіанти реалізації:

а) розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя (тоді сторони мають подати суду письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей (ст. 109 СК України);

б) розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя (ст. 110 СК України).

Підсудність у справі про розірвання шлюбу може бути альтернативна або загальна. Під словом «альтернативна» мається на увазі підсудність, передбачена ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, а саме підсудність за вибором позивача. Така підсудність може бути застосована не завжди, а за наявності певних обставин в кейсі.

Щоб скористатися альтернативною підсудністю, необхідні певні умови, у вигляді:

- перебування дітей на утриманні (це можна підтвердити довідкою про склад сім’ї чи актом, складеним з сусідами та завіреним в комітеті самоорганізації населення);

- мати проблеми зі здоров'ям (це можна підтвердити випискою з історії хвороби, довідкою лікаря, довідкою до Акту огляду МСЕК тощо);

- мати домовленості щодо підсудності (договір між подружжям, шлюбний договір, договір про утримання дитини тощо).

Якщо описані вище умови у справі відсутні, тоді позов про розірвання шлюбу слід подавати, керуючись загальною підсудністю. Під словами «загальна підсудність» мається на увазі підсудність передбачена ст. 27 ЦПК України – за місцем проживання або місцем знаходження відповідача.

У разі, якщо відповідач проживає на окупованій території, до уваги також слід взяти Розпорядження про визначення територіальної підсудності справ, розміщене за посиланням https://tinyurl.com/nhcy3hwp, у якому міститься:

ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану (зведена таблиця);

ПЕРЕЛІК СУДІВ, територіальну підсудність яких відновлено;

Розпорядження Верховного Суду про «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану».

Що стосується строків розгляду справи про розірвання шлюбу, то можливі два варіанти:

1. Розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін – від одного до двох місяців;

2. Розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін від двох до шести місяців.

Причини, у зв’язку з якими ставиться питання про розірвання шлюбу, можуть мати вплив на:

На строк розгляду справи;

На право звернутися до суду з позовом протягом вагітності та протягом одного року після народження дитини (ч. 2 ст. 110 СК України – «Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини»;

Важливо розуміти, що окреме свідоцтво про розірвання шлюбу наразі відсутнє, і те, що написано в рішенні суду буде доступно до ознайомлення органам, куди буде/може подаватися рішення суду.

Важливі положення, які варто зазначити в позові про розірвання шлюбу, а саме:

Момент, з якого сторони припинили спільно проживати, – наслідки можуть мати місце при вирішенні подальших майнових спорів;

Писати в позові про місце проживання дітей доречно в тому випадку, коли між сторонами немає спору про проживання дітей, і суд фактично легалізує вказаний факт. Якщо наявний спір про проживання дітей, то його краще вирішувати в іншій справі, окремо від позову про розірвання шлюбу;

Посилання на практику ЄСПЛ у справах про розірвання шлюбу доцільне, якщо мова йде про обґрунтування права на звернення до суду/права на доступ до правосуддя, але це варто робити далеко не в усіх випадках.

Відповідаючи на питання, хто може підписати позов, лектор звернулася до правового висновку КЦС ВС (Постанова від 9 липня 2021 року у справі № 607/10879/20).

Верховний Суд залишив без змін рішення суду апеляційної інстанції та зазначив, що у матеріалах справи наявно достатньо документів, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, а тому він має право:

складати, підписувати та подавати за дорученням клієнта скарги, заяви, клопотання, зокрема позовні заяви, відзиви, заперечення;

отримувати копії (дублікати) свідоцтв про одруження, про народження, витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо.

За змістом частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до частини 1 статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.

Згідно з частиною 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем, або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до частини 7 статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відвідування судових засідань у такій категорії справ є правом, а не обов’язком, щоправда до того моменту, поки суд не визнав участь сторони у справі обов’язковою. Представник може направити до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Отримати судове рішення у справі можливо, написавши заяву на адресу суду про отримання рішення із вказівкою в заяві, що 1) рішення суду з відміткою про вступ в законну силу сторона просить надіслати поштою та 2) адресу для відправлення.