Аліменти після 18 років

Доброго дня, Олексію!

На жаль, форма навчання не має значення при поданні позову щодо стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка навчається. Касаційний цивільний суд Верховного Суду при розгляді справи № 644/3610/16-ц (провадження № 61-12782св18) зробив висновок щодо обов’язку батьків сплачувати аліменти на повнолітню дитину до досягнення нею 23 років за умови, що та вчиться заочно і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Проте, грає роль Ваше матеріальне становище, наявність непрацездатних батьків та інших істотних обставин. Наскільки я зрозумів з Вашого питання, то Ви офіційно не працюєте, оскільки отримаєте компенсацію за догляд на непрофесійній основі. Чи працюють Ваша матір та батько (батько напевно ні, але мушу вточнити)?

Окрім того, стягувач (колишня дружина або ж сама дитина) повинен довести, що дитина дійсно потребує допомоги, а Ви, в свою чергу, можете таку допомогу надавати.

Якщо інша сторона все ж таки подасть позов про стягнення з Вас аліментів, перше, що буде необхідно зробити - це підготувати відзив на позов, у якому потрібно викласти всі свої заперечення щодо позовних вимог іншої сторони та надати підтверджуючи документи.

У разі все ж таки присудження аліментів та Вашої незгоди із рішенням суду Ви матимете право подати апеляційну скаргу. Якщо і апеляційна скарга не буде задоволена, то Ваше право звернутися до суду із позовною заявою про зміну розміру аліментів. При тому, варто врахувати, що законом встановлено мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину, менше розміру якого суди призначити аліменти не можуть.

Так, стаття 182 СК України визначає, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В цілому основу успішного захисту у таких справах становить збирання доказів. Саме через недостатність доказів на підтвердження заявлених позивачем вимог суди найчастіше відмовляють у задоволенні позовів про зміну розміру аліментів.

Українським законодавством передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання (незалежно від форми) і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

До суду можуть звернутися той із батьків, з ким проживає дитина, або безпосередньо дочка чи син, які продовжують навчання. Позовна заява про стягнення аліментів подається до місцевого суду за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача чи позивача.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням:

• стану здоров'я та матеріального становища дитини й платника аліментів;• наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;• інших обставин, що мають істотне значення.

Водночас суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Право на утримання повнолітніх дочки, сина припиняється у разі припинення ними навчання. Разом з тим поновлення навчання, за умови недосягнення 23-річного віку, дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.

Позов про стягнення аліментів за період навчання повинен відповідати наступним вимогам:

• доведення необхідності надання допомоги на період навчання,
• розмір необхідної допомоги,
• докази, що особа планує стягувати такі грошові кошти саме на витрати пов’язані з навчанням (це пов’язано з тим, що батьки звільнені від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що не пов’язані з його навчанням).

Не доведення таких обставин може стати підставою для відмови в задоволенні позовної заяви. Це доводять висновки відображені у практиці Верховного Суду.

Так, Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 635/1139/17 дійшов наступних висновків: «Однак, встановивши, що повнолітні діти відповідача перебувають на повному речовому, продовольчому та фінансовому забезпеченні за рахунок державного бюджету Міністерства оборони України, ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не врахували, що позивачі не довели існування всіх юридичних фактів, які у своїй сукупності надають право стягувати аліменти на підставі статті 199 СК України, що є їх процесуальним обов’язком, не надали будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у них потреби в матеріальній допомозі саме у зв’язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо)».

Правовий висновок у Постанові Верховного Суду від 20.05.2020 року у справі № 635/1139/17 (провадження № 61- 350св17) щодо стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання сформульовано наступним чином: не надання будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у повнолітньої дитини потреби в матеріальній допомозі саме у зв’язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо) може стати підставою для відмови у задоволенні позовної заяви про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання після досягнення повноліття.

У цій справі встановивши, що повнолітні діти відповідача перебувають на повному речовому, продовольчому та фінансовому забезпеченні за рахунок державного бюджету Міністерства оборони України, ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не врахували, що позивачі не довели існування всіх юридичних фактів, які у своїй сукупності надають право стягувати аліменти на підставі статті 199 СК України, що є їх процесуальним обов’язком, не надали будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у них потреби в матеріальній допомозі саме у зв’язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо).

До прикладу, Хмельницький апеляційний суд відхилив вимоги повнолітнього сина-студента про стягнення аліментів пославшись на те, що перебування матері за кордоном ще не свідчить про її фінансові можливості.

Позивач оскаржив це рішення до апеляційного суду. На його думку те, що на утриманні матері перебуває двоє неповнолітніх дітей, не звільняє її від обов’язку утримувати повнолітнього сина у період його навчання.

Також звернув увагу, що матір з дітьми вимушено виїхавши за кордон під час повномасштабного вторгнення рф, досі там перебуває, хоча ця країна – одна з найдорожчих – це «свідчить про наявність в неї джерел існування, що здатні забезпечити її потреби».

Апеляційний суд зауважує, що обставини справи та норми чинного сімейного законодавства України дійсно підтверджують потребу і наявність права позивача на отримання аліментів від матері після досягнення повноліття у зв’язку з тим, що він продовжує навчання. Однак він не надав доказів, що мати має фінансову можливість їх платити.

Отже, якщо Ви вже зараз передбачаєте, що інша сторона може подати позов про стягнення з Вас аліментів, то потрібно починати збирати докази, які Ви потім зможете представити на розгляд суду щодо неможливості надання Вами матеріальної допомоги дитині або ж зменьшення суми аліментів, яку вимагатиме стягувач.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

• Чи я повинен платити аліменти якщо дитина навчаеться у ВУЗІ не на денній формі навчання?

ФОРМА НАВЧАННЯ ЗНАЧЕННЯ НЕ МАЄ.

Відповідно до ст. 199 «Сімейного кодексу України», якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23- х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

1. Повнолітні діти до 23 років, які продовжують навчання (незалежно від форми навчання, якщо доведена потреба в допомозі), або потребують матеріальної підтримки, а батьки мають можливість її надавати.
2. Повнолітні діти з інвалідністю, які не можуть забезпечити себе самостійно через стан здоров’я та представили суду довідку про встановлення інвалідності.
3. В окремих випадках на аліменти можуть претендувати родичі, які потребують допомоги й раніше були утриманцями, наприклад, батьки, що стали непрацездатними, або колишній член подружжя, якщо є визначене судом право на утримання після розлучення.

• Офіційний догляд за батьком, та мати інвалід 2 групи. Та чи можу я у разі якщо та сторона подасть на аліменти оскаржити відсоток аліментів?

СУД ВРАХОВУЄ ФІНАНСОВИЙ СТАН ПЛАТНИКА АЛІМ4НТІВ.

Згідно ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу (заробітку) або в твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує:

- стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

- стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

- наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

- доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів недоведено джерело походження коштів;

- інші обставини, що мають істотне значення.

Вітаю!

• Чи я повинен платити аліменти якщо дитина навчаеться у ВУЗІ не на денній формі навчання?

ФОРМА НАВЧАННЯ ЗНАЧЕННЯ НЕ МАЄ.

Відповідно до ст. 199 «Сімейного кодексу України», якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23- х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

1. Повнолітні діти до 23 років, які продовжують навчання (незалежно від форми навчання, якщо доведена потреба в допомозі), або потребують матеріальної підтримки, а батьки мають можливість її надавати.
2. Повнолітні діти з інвалідністю, які не можуть забезпечити себе самостійно через стан здоров’я та представили суду довідку про встановлення інвалідності.
3. В окремих випадках на аліменти можуть претендувати родичі, які потребують допомоги й раніше були утриманцями, наприклад, батьки, що стали непрацездатними, або колишній член подружжя, якщо є визначене судом право на утримання після розлучення.

• Офіційний догляд за батьком, та мати інвалід 2 групи. Та чи можу я у разі якщо та сторона подасть на аліменти оскаржити відсоток аліментів?

СУД ВРАХОВУЄ ФІНАНСОВИЙ СТАН ПЛАТНИКА АЛІМ4НТІВ.

Згідно ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу (заробітку) або в твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує:

- стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

- стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

- наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

- доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів недоведено джерело походження коштів;

- інші обставини, що мають істотне значення.

Вітаю, Олексію.

Ось, що з Вашого питання говорить законодавство. Зокрема, в статті 180 Сімейного кодексу України мова йде про те, що обов'язок по утриманню дитини припиняється з досягненням єю повноліття. Але є така деталь.

В статті 199 Кодексу мова йде про те, що "якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу". Звідси випливає дві головні умови для призначення судом аліментів:

• потреба дитини у матеріальному забезпеченні (якщо вона водночас працює та навчається то ця умова фактично нивелюється, сюди також варто додати і ймовірну стипендію );
• здатність батька-платника надавати таку допомогу.

З огляду на Вашу ситуацію Ви можете стверджувати в суді, що не маєте змогу платити аліменти оскільки доглядаєте за батьками, один із яких є інвалідом і водночас непрацездатним. До того ж турбота про непрацездатних батьків є прямий обов'язок дітей відповідно до ст.51 Конституції та ст.202 Сімейного кодексу.

Тоиу, якщо виникне судовий позов про стягнення аліментів на повнолітню дитину, слід долучити до матеріалів справи копію пенсійного посвідчення матері та довідку про встановлення інвалідності. Може підйти у разі потреби і довідка про Ваши доходи

Ще раз хочу наголосити - у батьків не має автоматичного обов'язку платити аліменти повнолітній дитині на період навчання до досягнення 23 років.

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго вечора.

1. Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України (СК), батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними 23 років.

Сам по собі факт заочного навчання не має рішучого значення, визначальним є факт ПОТРЕБИ У МАТЕРІАЛЬНІЙ ПІДТРИМЦІ.

Якщо ви в Суді доведете (докажете), що дитина працює і отримує достатню для самозабезпечення зарплатню, розмір аліментів може бути значно зменшений.

Судова практика Верховного Суду НА СЬОГОДНІ грунтується на тому, що форма навчання не впливає на право вимагати присудження аліментів, але суди першої інстанції та апеляційної інстанції подекуди враховують факт заочної форми навчання і їх позиція грунтується на тому, що обов'язок утримання поширюється на дітей, які не можуть самостійно себе забезпечувати у зв'язку з навчанням. Вважається, що заочна форма навчання (на відміну від денної) не перешкоджає дитині працювати та отримувати дохід, необхідний для самозабезпечення.

Але позиція Верховного Суду України по ключовим питанням змінюється один раз на 10 років. Тому вона може змінитись і у сфері присудження аліментів.

2. Обставини, які Ви вказали (догляд за батьком та мати-інвалід II групи), є важливими і можуть бути в Суді підставою для зменшення розміру аліментів або відмови у їх стягненні.

Згідно зі статтею 182 СК України, суд при визначенні розміру аліментів враховує:

1. Стан здоров'я та матеріальне становище платника (тобто Ваше).
2. Наявність у платника інших утриманців.

Якщо буде порушений судовий процес про встановлення та стягнення аліментів, вам необхідно підтвердити ВСІ доводи про зменшення відповідними документами. Якщо якіхось документів у вас немає, можете заявити в суді клопотання про їх витребування Судом від відповідних установ або організацій.

Доброго вечора, Олексію!

Форма навчання ніяким чином не впливає на стягнення аліментів, а от факт здійснення догляду за батьками збільшує шанси на те, що Ви зможете значно знизити відсоток аліментів.

Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв’язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Тобто, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:

• походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення);
• досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
• продовження дітьми навчання (форма навчання може бути як денна, так і заочна (постанова Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц).
• потреба дітей у зв`язку з цим у матеріальній допомозі;
• наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Така позиція закріплена безпосередньо в п. 20 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (надалі – Постанова Пленуму ВСУ), а також в постановах Верховного Суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 та від 20.05.2020 року у справі № 635/1139/17.

Слід одразу зауважити, що рішення суду, за яким на користь дитини стягувались аліменти до досягнення нею повноліття, не дає права на стягнення аліментів після досягнення дитиною 18 років. Тобто, в такому випадку необхідно звертатися до суду із новою позовною заявою про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки/сина, які продовжують навчання.

Аліменти на утримання повнолітніх дочки, сина можуть виплачуватись у добровільному або судовому порядку.

Добровільний порядок сплати аліментів може включати в себе наступні способи.

Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Але — така заява може бути ним згодом відкликана.

Також статтею 189 СК України батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на повнолітню дитину, де визначити розмір, строки та порядок виплати аліментів. Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір'ю) свого обов'язку за договором, стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.

Судовий порядок стягнення аліментів на дитину виглядає наступним чином.

Відповідно до частини 3 статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають 1) той з батьків, з ким проживає дочка, син, які продовжують навчання та безпосередньо 2) дочка, син, які продовжують навчання.

У разі заявлення позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі у якості третьої особи повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких у зв'язку з цим стягуються аліменти.

Позовна заява про стягнення аліментів подається до суду або за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача. За подання до суду вказаної вище позовної заяви судовий збір не сплачується (п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду або у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів від дня пред'явлення позову, а не від дня набрання судовим рішенням законної сили.

Який же розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, можна просити у суду? Тут все залежить від доказової бази, яку Ви надасте разом зі своєю позовною заявою до суду.

Одразу наголошу, що мінімальний та максимальний розмір аліментів на повнолітню дитину законом не встановлений. Тому, наприклад, мінімальний розмір аліментів може бути навіть нижчим, ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину від 6 до 18 років.

При визначенні розміру матеріальної допомоги суд обов’язково враховує:

• актуальну і дійсну потребу дитину у наданні їй матеріальної допомоги,
• вартість навчання, вартість підручників і проїзду до навчального закладу, вартість проживання у гуртожитку або орендованій квартирі за місцем знаходження навчального закладу (постанова ВС від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18),
• стан здоров’я платника аліментів, його матеріальний та сімейний стан, наявність у платника аліментів майна, грошових коштів та
• інші обставини, що мають значення.

За загальним правилом суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Якщо при розгляді судової справи буде встановлено, що дитина навчається у ВНЗ заочно, але ніде не працює і при цьому має можливість працевлаштування, необхідність надання такій дитині матеріальної допомоги може бути під сумнівом. Також якщо повнолітня дитина перебуває, наприклад, на повному речовому, продовольчому та фінансовому забезпеченні за рахунок державного бюджету Міністерства оборони України, дані обставини не надають їй право претендувати на аліменти на підставі статті 199 СК України (постанова ВС від 20.05.2020 року у справ № 635/1139/17).

Однак, якщо дитина не працює, або працює, але коштів на оплату навчання або коштів пов’язаних з навчанням (проживання на час сесії, кошти на переїзди у місто, де навчається дитина, харчування, тощо) – не вистачає, то суд може врахувати ці обставини та визначити розмір аліментів, які необхідні дитині для продовження навчання.

Водночас, отримання повнолітнім непрацездатним дочкою/сином доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що вони не потребують матеріальної допомоги.

Суд може звільнити від обов’язку батьків утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і повністю забезпечує потреби дитини.

В одному із своїх рішень Верховний Суд наголошує, що навіть, якщо батько або мати є інвалідами ІІ або ІІІ групи, але в довідці про стан їх здоров’я відсутні рекомендації щодо неможливості працювати, тобто їх не визнано непрацездатним, а тільки рекомендовані певні обмеження в роботі, це є підставною для стягнення з таких батьків аліментів на повнолітніх сина або дочку, які продовжують навчання. Крім того, довідка з Пенсійного фонду України про отримання пенсії з інвалідності сама по собі не є підтвердженням того, у відповідача це єдине джерело доходів (постанова Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 760/17457/16-ц).

Ще один важливий момент, на який необхідно звернути увагу, є те, що перебування сина або доньки на канікулах під час навчання не є підставою для звільнення від обов’язку батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, оскільки канікулярний час входить в період навчання. Законодавець визначив обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчального закладу (постанова Верховного Суду України від 23.01.2019 у справі № 346/103/17).

Слід також зазначити, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (стаття 192 СК України).

Згідно з статтею 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Право на утримання повнолітніх дочки, сина припиняється у разі досягнення ними 23 років, припинення навчання або відрахування їх із навчального закладу. Водночас, поновлення навчання (за умови недосягнення 23-річного віку) дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.

З повагою, юрист Дерій В.О.!