Банкрутство фізичної особи

Доброго дня

Згідно з Кодексом України з процедур банкрутства, ви маєте право ініціювати цю процедуру, оскільки виконуються ключові умови:

Сума боргу: Ваша офіційна заборгованість перед банками (Приват + ПУМБ = 323 000 грн) перевищує 30 мінімальних зарплат (на 2024-2025 роки це поріг близько 213-240 тис. грн).

Неплатоспроможність: Ви припинили погашати кредити або платите менше 50% місячних платежів протягом 2 місяців.

Відсутність майна: У вас немає активів, які можна швидко продати для погашення боргу.

Банкрутство не безкоштовне. Вам потрібно буде знайти кошти "на старт", навіть якщо у вас немає грошей на кредити.

Орієнтовні витрати (одноразово/на старті):

Судовий збір: ~3 000 грн.

Авансування винагороди арбітражному керуючому: Це обов'язковий платіж на депозит суду. Сума складає 3 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 3 місяці роботи керуючого. На сьогодні це близько 40 000 – 45 000 грн.

Юридичний супровід (адвокат): Самостійно підготувати заяву складно. Юристи беруть за це від $500 до $1000 (залежно від регіону).

Разом: Щоб списати борги, вам потрібно знайти ~60 000 - 80 000 грн на процедуру.

3. Банкрутство: Плюси та Мінуси:

Зупинка нарахувань: Як тільки суд відкриває провадження, припиняється нарахування всіх відсотків, штрафів та пені. Сума боргу фіксується.

Захист від колекторів: Банки та колектори втрачають право вам дзвонити чи вимагати гроші. Всі спілкування йдуть через арбітражного керуючого.

Списання боргів: Якщо у вас немає майна (крім єдиного житла, яке, як правило, залишається за вами, якщо воно не в іпотеці), борги перед банками будуть списані повністю.

Чистий аркуш: Після завершення процедури ви нікому нічого не винні (юридично).

Наслідки та ризики:

Борги близьким: Банкрутство списує лише офіційні борги (банки, МФО, розписки, завірені нотаріально). Борги друзям "на чесному слові" суд не спише, це залишається вашим моральним обов'язком.

Блокування рахунків: На час процедури (зазвичай 6-12 місяців) ваші рахунки будуть під контролем арбітражного керуючого.

Репутація: Протягом 5 років після банкрутства ви зобов'язані повідомляти про цей факт, якщо берете нові кредити чи поруку.

Ділова репутація: Протягом 3 років ви не можете вважатися особою з бездоганною діловою репутацією (актуально для адвокатів, нотаріусів тощо).

4. Альтернатива: Самостійне погашення та реструктуризація:

Враховуючи, що у вас немає роботи, самостійне погашення зараз виглядає нереалістичним, але є варіант "м'якої" домовленості.

Інвалідність 3 групи: Це важливий аргумент. Як тільки ви отримаєте довідку МСЕК, ви можете офіційно звернутися до банків із заявою про важке матеріальне становище.

Що просити у банку:

Списання штрафів та пені (банки часто йдуть на це для людей з інвалідністю).

Зупинка нарахування відсотків.

Реструктуризація тіла кредиту (розбити 284к на 5-7 років з мінімальним платежем).

Мінус цього варіанту: Банки не зобов'язані йти на зустріч. Вони можуть подати до суду, і тоді виконавча служба може заблокувати ваші соціальні рахунки (хоча з пенсії по інвалідності можуть стягувати не більше 20%).

https://court.gov.ua/press/news/1838566/

Доброго дня, Андрію!

Як не дивно, але для визнання фізичної особи банкрутом, тобто неплатоспроможною особою, потрібно витратити певну суму коштів на сплату послуг арбітражного керуючого, судовий збір та послуги адвоката. Тож, першочергово потрібно зрозуміти чи маєте Ви такі кошти (майже 50К - це тільки сплата керуючому та судовий збір)?

Перш ніж ініціювати провадження у справі про неплатоспроможність, доцільно вичерпати всі можливості добровільного врегулювання заборгованості. Бо процедура банкрутства має застосовуватись як крайній захід - у разі, коли загальний розмір боргу є критичним (зазвичай понад 300 мінімальних заробітних плат), відсутні реальні перспективи його самостійного погашення упродовж найближчих років, наявні кілька кредиторів та відкриті виконавчі провадження.

Але коли все ж рішення ухвалене, слід бути готовим до максимальної співпраці з арбітражним керуючим. Доведеться надати повну та достовірну інформацію про активи і зобов'язання, дотримуватися всіх процедурних вимог. Найменша спроба приховати майно чи зобов'язання може призвести до відмови у списанні боргів або навіть кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства ініціювати провадження може лише сама фізична особа - подати заяву до суду вправі виключно боржник. Це відрізняє процедуру банкрутства фізичних осіб від аналогічної для юридичних осіб, де ініціатива може належати також кредиторам.

Звернення до суду можливе лише за наявності підстав, чітко визначених законом. Найбільш поширена ситуація - передбачена пунктом 2 статті 115: якщо протягом двох місяців боржник не здійснював понад 50 % місячних платежів за кожним із кредитних зобов'язань. Це порушення платіжної дисципліни є підставою для відкриття справи, яке легко підтвердити банківськими довідками про несплату.

Інша поширена підстава - пункт 3 цієї ж статті - наявна у випадках, коли у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а вжиті виконавцем заходи з розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Для доведення цього факту подається відповідна довідка держвиконавця. Такий сценарій типовий для осіб без офіційного працевлаштування або з мінімальним доходом.

Зміни, внесені у 2024 році, доповнили перелік підстав пунктом 4 - у разі наявності «ознак загрози неплатоспроможності». Ця норма запроваджує можливість превентивного банкрутства, однак практичне її застосування наразі обмежене через відсутність сталої судової практики.

Окремої уваги заслуговує підхід до визначення суми боргу. Згідно з Кодексом до складу грошових вимог не включаються неустойки, пеня, інші фінансові санкції. Визначальною є лише сума основного боргу та нарахованих процентів, що важливо враховувати при аналізі наявності підстав для звернення до суду.

Подаючи заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи потрібно врахувати деякі нюанси, а саме:

1. Винагорода арбітражного керуючого.

Поширене практичне запитання - як особі, що перебуває в стані неплатоспроможності, забезпечити оплату послуг арбітражного керуючого. Розмір винагороди зазвичай становить від 20 до 50 тисяч гривень, що може стати бар'єром для ініціювання процедури. Втім, Кодекс (п. 1 - 6 Прикінцевих та перехідних положень) передбачає можливість відкриття провадження без авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду.

Боржник укладає з арбітражним керуючим угоду про виконання повноважень у справі до її закриття з виплатою винагороди на узгоджених умовах, які можуть бути досить гнучкими - наприклад, частковими платежами або після завершення процедури. Копія договору подається до суду разом із заявою, після чого суд призначає відповідну кандидатуру для здійснення процедури. Такий підхід знижує фінансовий бар'єр входу в банкрутство для соціально вразливих осіб і дозволяє розпочати процес навіть у разі відсутності вільних коштів.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн. Таким чином, загальна сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого, яка повинна бути авансована заявником становить 45 420, 00 грн.

2. Надання інформації про майно, доходи та витрати.

Боржник, до своєї заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повинен додати декларацію про майновий стан за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства (п.11. ч.3 ст.116 КУзПБ). Вона повинна містити інформацію не лише щодо боржника, а й членів його сім’ї.

Надання неповної та/або недостовірної інформації має наслідком закриття судом провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Аналогічна позиція викладена у постанові КГС у складі ВС від 21.06.2022 у справі № 903/264/21.

3. Оплата послуг адвоката у справі про визнання фізичної особи банкрутом.

4. Обмеження стосовно осіб, визнаних банкрутами.

До особи, яка визнана банкрутом встановлюється ряд обмежень (ст. 135 КУзПБ), а саме:

• боржником протягом 5 років не можуть бути відкриті нові провадження у справі про неплатоспроможність (крім випадку погашення ним боргів в повному обсязі);
• особа визнана банкрутом протягом 5 років з дня набуття цього статусу зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності.

Крім того, фізична особа-банкрут не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом 3 років після визнання її банкрутом.

Відтак, після оголошення банкрутом боржник може зіткнутися з труднощами у відкритті нових банківських рахунків, отриманні кредитів, іпотек тощо.

Щодо переваги процедури банкрутства, то насамперед — це мораторій на задоволення вимог кредиторів. З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вводиться мораторій, який передбачає:

• зупинення виконання боржником грошових зобов’язань, у тому числі щодо сплати податків і зборів;
• зупинення стягнення з боржника за всіма виконавчими документами (крім аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи);
• не нарахування неустойки (штрафів, пені) та не застосування інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань;
• зупинення перебігу позовної давності щодо вимог до боржника;
• не застосування індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань.

Погашення боргів відбувається за рахунок продажу майна боржника, яке складає ліквідаційну масу:

- належить боржнику на праві власності

- є часткою боржника у спільній власності

До ліквідаційної маси не входять:

- житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника (квартира - не більше 60 кв.м чи житловий будинок - не більше 120 кв.м) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке не може бути звернено стягнення

-кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування

задоволення своїх вимог за рахунок коштів від продажу майна боржника, які вносяться на окремий банківський рахунок, попередньо відкритий керуючим реалізацією

В результаті процедури суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі про неплатоспроможність та ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.

Вимоги кредиторів задовольняються у порядку черговості, відповідно до ст.133 КУзПБ.

Вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених КУзПБ.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, Владе!

Щиро співчуваю Вашій непростій ситуації! Скажіть, будь ласка, чи маєте Ви у власності нерухоме чи рухоме майно?

Якщо так, то краще його на когось переписати, щоб у майбутньому на нього не наклали стягнення та не відібрали у Вас.

Щодо Вашої заборгованості (друзі та банки), то виходом може бути реструктуризація боргу, тобто Ви можете домовитись з ними, що погашатимете борг частинами по мірі можливості. Якщо вони не погодяться, то у них буде єдиний варіант стягнути з Вас кошти - це звернутись до суду. Якщо друзі та близькі не вимагали від Вас розписки, то цілком можливо, що їм і не вдасться виграти справу. Щодо банків, то тут ситуація складніша, адже Ви з ними оформляли договір.

Водночас, якщо вони і виграють справу, то максимально що вони зможуть зробити - це заблокувати рахунки. Але Ви можете звернутись до державного виконавця та розблокувати 1 рахунок на 16 тис. грн в місяць і користуватись ним без ризику втратити кошти.

Щодо оформлення банкрутства, то це є можливим з 21 жовтня 2019 року, вона дозволяє фізособам списати свої борги.

Серед умов початку процедури банкрутства фізособи такі (ст. 115 Кодексу з процедур банкрутства):

• наявність заяви від фізособи. Фізособа, яка хоче розпочати таку процедуру, має подати спочатку заяву до Господарського суду. На основі даної заяви, якщо інші умови початку провадження дотримані, суддя призначає арбітражного керуючого по процедурі. Разом з заявою має бути поданий пакет документів, у т.ч. план реструктуризації боргів та декларація про майновий стан боржника (за три попередні роки). Повний перелік документів містить ст. 116 КБ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1475;
• прострочення планових платежів ≥ 2 місяці та у сумі > 50% місячних платежів за кожним банківським кредитом (або іншим зобов’язанням);
• відсутність майна у фізособи, на яке може бути звернене стягнення, а заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними.
• треба сплатити винагороду арбітражного керуючого за 3 місяці. Це не менше 3-х мінімальних зарплат (з 01.01.2024 мінімальна заробітна плата становить 7100 грн, з 01.04.2024 – 8000 грн. Тобто, якщо заяву буде подано в квітні 2024 року, треба сплатити 8000 грн х 3 = 24 000 грн). Ця сума перераховуються не керуючому, який ще не призначений, а на депозитний рахунок суду. Однак ця вимога не є обов’язковою в період дії воєнного стану, про це нижче;
• є лише загроза неплатоспроможності. Це інші обставини, які свідчать, що найближчим часом боржник не зможе виконати свої грошові зобов’язання або здійснювати звичайні поточні платежі. Закон не уточнює що це. Однак такі обставини мають бути достатньо серйозними, аби суд прийняв їх до уваги, наприклад це може бути медичний висновок, зокрема необхідність значної суми на медичне лікування, отримання інвалідності, тривалу втрату працездатності тощо.

Ініціатором банкрутства може виступати лише сам боржник.

Також є ще одна умова – боржника не було притягнуто до адміністративної/кримінальної відповідальності за неправомірні дії, які пов’язані з його неплатоспроможністю (ч. 4 ст. 119 КБ).

Процедура банкрутства фізичних осіб: як впливає воєнний стан

Під час дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування тимчасово діють пом’якшення процедури банкрутства (п.1-6 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» КБ):

• збори кредиторів можуть проводитись дистанційно в режимі відеоконференції або шляхом опитування за допомогою засобів електронної пошти та поштових відправлень;
• в разі неможливості виконання обов’язків із-за ведення бойових дій, що зумовлювало існування загроз для життя і здоров’я, арбітражний керуючий звільняється від дисциплінарної відповідальності;
• господарський суд може продовжити строки проведення судових засідань;
• не нараховуються відсотки на реструктуризовані зобов’язання боржника перед кредиторами, та не застосовуються штрафні санкції;
• справа про банкрутство може бути відкрита без виплати боржником авансу арбітражному керуючому. В цьому випадку боржник самостійно обирає арбітражного керуючого і укладає з ним угоду про виконання повноважень у справі про банкрутство. Копія угоди додається до заяви про визнання банкрутом;
• обов’язково оцінюються шкода та/або збитки, завдані боржнику внаслідок збройної агресії проти України.

Які борги (не) можна списати

• борги по аліментам (за нинішніх жорстких умов сума може набігти суттєва);
• борги по ЄСВ (це єдиний соціальний внесок, тобто платіж, що сплачується до фондів соціального страхування). Борг з ЄСВ може виникнути тільки у фізосіб-підприємців (див. визначення грошового зобов’язання у ст. 1 КБ);
• борги по відшкодуванню шкоди, яка призвела до каліцтва, ушкодження здоров’я, смерті;
• штрафи, пеня, інші фінансові санкції (див. визначення грошового зобов’язання у ст. 1 КБ);
• борги з податків, зборів (там же, ст. 1 КБ). Зверніть увагу, що ВС у постанові від 13.06.2023 у справі № 907/76/22 вказав, що всі борги боржника, що охоплюються поняттям боргів, що виникли протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, є безнадійними та підлягають списанню.

Банкрутство фізичної особи: судова практика

Однак суд не одразу визнає банкрутство. Спочатку буде розпочата процедура відновлення платоспроможності через спробу реструктурувати борги. Цим буде займатися арбітражний керуючий.

Перший крок – спроба домовитися з кредиторами. Реструктуризація – це спроба домовитися з кредиторами. Наслідками можуть бути: відстрочення платежу, продовження строків оплати, списання (прощення) частини боргу, прощення фінансових санкцій, пені тощо. Також може відбутися долучення до процедури певних гарантів, оплати боргів третіми особами.

Очевидним є те, що кредитори найбільш зацікавлені у реструктуризації боргу, а не визнанні фізособи банкрутом з подальшим прощенням боргу. Отже, якщо це банківські кредити, позики тощо, то внаслідок процедури вони будуть відтерміновані. На цьому етапі можуть бути списані штрафні санкції (штрафи, пені за несплату) – за добровільним рішенням кредитора.

На етапі реструктурування може бути й продана частина майна боржника.

На процедуру реструктуризації відводиться 120 днів (ч. 1 ст. 130 КБ). Однак цей етап може закінчитися і швидше, якщо буде рішення кредиторів, які відмовляються від реструктуризації (ч. 1 ст. 130 КБ). Тоді справа переходить на другий крок.

Після ухвали суду про початок процедури реструктуризації не можна погашати борги поза процедурою. Виняток – аліменти та відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або ушкодженням здоров’я.

Другий крок – рішення суду про банкрутство чи закриття справи. Суд затверджує майно, за рахунок якого відбуватиметься погашення боргів (так звана ліквідаційна маса). Сюди входить і частина в загальному майні подружжя. Що не можна включати до ліквідаційної маси – див. нижче (Що залишиться у банкрута?). На борги, які не можна погасити та реструктурувати, суд прийме рішення про звільнення від їхньої сплати.

Які існують наслідки після банкрутства

Всьому є своя ціна. Навіть якщо справа доведена до кінця, то наслідки для фізособи будуть існувати протягом декількох років, а саме:

• 5 років – не можна починати нову процедуру банкрутства (виняток – погасити повністю борги по попередній процедурі);
• 3 роки – фізособа не може вважатися особою з бездоганною діловою репутацією. Наслідком цього, скоріше всього, буде негативна кредитна історія та відмови банків при видачі кредитів, а також заборона щодо незалежної професійної діяльності у ролі адвоката, приватного нотаріуса, працювати у системі фінмоніторингу тощо, тобто там де законодавчо вимагається наявність бездоганної ділової репутації. Також ще один наслідок – це внесення даних у реєстр кредитних історій – у майбутньому у такої особи можуть бути проблеми в отриманні банківських кредитів;
• 5 років фізособа має повідомляти про те, що вона була визнана банкрутом, новим потенційним кредиторам, поручителям, а також при заставі майна (це вимагається робити письмово).

Увага: минуле банкрутство, яке зруйнувало ділову репутацію, може бути причиною відмови такій фізособі у кредитах, наданні позик, укладанні певних угод з них тощо.

Які обмеження під час провадження справи

Однак це ще не все. На 120 днів від початку провадження до оголошення про банкрутство чи закриттям справи на фізособу теж накладається низка обмежень:

• бути поручителем;
• укладати договір позики чи довічного утримання, переведення боргу;
• продавати майно, якщо його вартість перевищує 10 мінзарплат, тобто з 01.01.2024 – 71 000 грн, з 01.04.2024 – 80 000 грн.

Крім того, суд може накласти й інші обмеження, наприклад заборонити виїзд закордон, накласти арешт на майно, заборонити укладати договори (ч. 2 ст. 118 КБ).

Фізособа втратить частину свого майна. Звичайно, якщо таке є. Цим буде займатися арбітражний керуючий: він проведе інвентаризацію, прийме вимоги кредиторів, проведе з ними збори, відкриє спецрахунок у банку, на який будуть зараховуватися кошти від продажу майна.

Що ж тоді продано не буде? За ч. 6 ст. 131 КБ, ч. 3 ст. 132 КБ залишаться й не будуть включені до ліквідаційної маси:

• житло, якщо воно є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (за умови, що квартира до 60 кв. м загальною площею; або якщо житлова площа не більше 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї; житловий будинок – до 120 кв. м). Виняток – житло є предметом забезпечення (іпотека, застава);
• рахунки в пенсійних фондах і фондах соцстрахування;
• суд може виключити майно загальною вартістю до 30 мінзарплат (з 01.01.2024 – 213000 грн, з 01.04.2024 – 24000 грн), якщо воно є неліквідним, а також майно яке є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника-банкрута та членів його сім’ї;
• пенсійні рахунки. Маються на увазі рахунки фізособи у державних і недержавних пенсійних фондах;
• інше майно, на яке заборонено накладати стягнення (перелік є у Законі «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII).

Майно родичів продаватися не може. Однак вони можуть виплатити борг за планом реструктуризації за їхньої добровільної згоди.

Продаж майна за КБ відбувається за системою електронних торгів, наприклад ProZorro.

Зверніть увагу, що банкрутство – це не єдиний вихід із ситуації, а реструктуризацію можна провести не починаючи процедуру банкрутства. Ще можна реструктурувати борги по споживчим кредитам у іноземній валюті, у т.ч. іпотечним.

Увага: реструктуризацію боргу можна здійснити й без початку процедури банкрутства.

А якщо переписати майно перед банкрутством

З початком провадження справи вводиться мораторій і такі дії виконати не можна. Однак, якщо це відбулося перед початком процедури? На перший погляд, КБ даний момент замовчує. Проте ч. 5 ст. 116 містить тонкий натяк на документи: декларації за 3 роки, в яких є й майно членів сім’ї боржника (навіть колишньої дружини, якщо після розірвання шлюбу не пройшло 3 роки). У ч. 4 ст. 119 КБ є одна «цікава» причина для відмови: відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Таким чином, суд усе ж таки може на підставі декларації визнати, що майновий стан боржника та його сім’ї цілком достатній для погашення боргів і відмовити у відкритті справи про неплатоспроможність боржника.

Увага: якщо є статки у близьких осіб, наприклад дружини, чоловіка, батьків і дітей, то суд може й відмовити у відкритті справи по банкрутству.

Через вищеописану ситуацію переписування майна на близьких родичів може й нічого не дати. Принаймні здійснювати це треба ще за 3 роки до банкрутства і не на членів сім’ї.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю Вам успіхів та вдалого вирішення ситуації!

Вітаю!

ЯКЩО Є МОЖЛИВІСТЬ ДОМОВИТИСЬ ПРО РЕСТРУКТУРИЗАЦІЮ БОРГІВ - ПОЧИНАТИ ПРОЦЕДУРУ БАНКРУТСТВА НЕ РАДЖУ.

ЗАРАЗ ВИКЛЮЧЕНА НОРМА ПРО МІНІМАЛЬНУ СУМУ БОРГІВ ДЛЯ БАНКРУТСВА.

Провадження у справах про неплатоспроможність боржника — фізичної особи або фізичної особи-підприємця — здійснюється в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

У цій статті ми розглянемо, хто має право на банкрутство, які борги можна списати та як відбувається процедура в 2025 році.

Хто вважається боржником та що таке процедура банкрутства?

Відповідно до законодавства, боржником вважається юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, яка неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав. Це можуть бути борги за кредитами, комунальними платежами, податковими зобов’язаннями та іншими фінансовими зобов’язаннями. Якщо людина не має можливості розрахуватися з боргами та не може відновити свою платоспроможність, вона має право звернутися до суду та розпочати процедуру банкрутства.

Процедура банкрутства — це офіційний процес, під час якого господарський суд визнає, що боржник неспроможний виконати свої грошові зобов’язання. Для фізичних осіб банкрутство дає можливість законно списати борги та почати фінансове життя з чистого аркуша. Однак списанню підлягають не всі борги — закон передбачає певні винятки, про які ми розповімо далі.

Як відбувається процедура банкрутства: основні кроки

Процедура банкрутства фізичних осіб в Україні починається з подання заяви про неплатоспроможність до господарського суду. Важливо зазначити, що таке провадження може бути відкрито лише за ініціативою боржника. Для цього необхідно дотримуватися певних умов та підготувати пакет документів.

1. Хто має право подати заяву до суду?

Боржник має право звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у таких випадках:

• Протягом двох місяців він припинив погашати понад 50% місячних платежів за кожним із кредитних та інших фінансових зобов’язань.
• У боржника немає майна, на яке можна звернути стягнення, а пошук такого майна виконавчою службою не дав результатів.
• Існують ознаки загрози неплатоспроможності, коли боржник передбачає, що найближчим часом не зможе виконувати свої зобов’язання.

З моменту відкриття провадження в суді:

• Вимоги кредиторів можуть бути пред’явлені та задоволені лише в межах процедури банкрутства.
• Арешт майна та інші обмеження щодо розпорядження майном можуть застосовуватися лише за рішенням суду. Раніше накладені арешти можуть бути скасовані судом.
• Припиняється нарахування штрафів, пені та відсотків за зобов’язаннями боржника.
• Запроваджується мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Основні переваги мораторію для боржника:

1. Виконання грошових зобов’язань боржника, включно зі сплатою податків та зборів, які мали бути сплачені до моменту відкриття провадження, тимчасово зупиняється. (Це дозволяє боржнику не накопичувати нові борги під час проходження процедури банкрутства).
2. Протягом дії мораторію забороняється стягнення боргів за виконавчими документами,
3. Протягом дії мораторію кредитори не мають права нараховувати штрафи, пеню чи інші фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань. (Це дозволяє уникнути додаткових фінансових витрат, які могли б суттєво збільшити суму боргу)
4. На суму боргу не застосовується індекс інфляції за весь період прострочення виконання зобов’язань. (Це означає, що розмір боргу не збільшується через інфляційні процеси, що особливо важливо в умовах нестабільної економіки.)

2. РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ БОРГІВ БОРЖНИКА

Однією з ключових процедур у межах справи про неплатоспроможність є реструктуризація боргів. Її мета — відновити платоспроможність боржника шляхом зміни умов погашення боргів, уникнувши визнання його банкрутом. Для цього разом із заявою про відкриття провадження боржник подає до суду план реструктуризації.

Борги, які не підлягають реструктуризації:

• • Заборгованість по сплаті аліментів;
  • Відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
  • Щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Однак, вважливо, що податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника.

І зрештою, у разі невиконання боржником плану реструктуризації боргів суд приймає рішення про визнання боржника банкрутом і вводить процедури погашення боргів боржника.

3. ВИЗНАННЯ БОРЖНИКА БАНКРУТОМ І ВВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ПОГАШЕННЯ БОРГІВ БОРЖНИКА

З моменту визнання боржника банкрутом починається процедура погашення боргу.

Все майно боржника, яке може бути продане для погашення боргів, включається до так званої ліквідаційної маси. Проте закон захищає основні життєві потреби боржника та його сім'ї, тому до ліквідаційної маси не включаються:

• Житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира площею до 60 м² або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи будинок до 120 м²).
• Майно, на яке за законом не можна звернути стягнення (наприклад, особисті речі та предмети першої необхідності).
• Кошти на пенсійних рахунках та фондах соціального страхування.
• Майно боржника, яке є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім’ї.
• Майно вартістю до 10 мінімальних зарплат, якщо його продаж суттєво не вплине на погашення боргів.

4. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД БОРГІВ ТА ОБМЕЖЕННЯ ДЛЯ ОСІБ, ВИЗНАНИХ БАНКРУТАМИ

Процедура банкрутства фізичної особи завершується ухвалою господарського суду про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність та рішенням про звільнення боржника - фізичної особи від боргів. Це дозволяє людині почати нове фінансове життя без тиску кредиторів. Водночас закон встановлює певні винятки та обмеження для боржників після визнання їх банкрутами.

Борги, які списуються після завершення процедури банкрутства:

• Усі борги, включені до провадження, які не були повністю погашені через недостатність майна боржника.
• Податковий борг, що виник протягом трьох років до відкриття провадження, визнається безнадійним та також списується.

Борги, які не підлягають списанню:

Боржник не звільняється від обов’язку сплати таких боргів навіть після завершення процедури банкрутства:

• Відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
• Сплата аліментів.
• Виконання інших зобов’язань, пов’язаних з особистістю боржника (наприклад, адміністративні штрафи).

Ці зобов’язання можуть бути стягнуті в повному обсязі навіть після закриття провадження про неплатоспроможність.

Обмеження для осіб, визнаних банкрутами:

• Протягом 5 років після визнання банкрутом фізична особа не може повторно подати заяву про неплатоспроможність (за винятком випадку, коли вона повністю погасила всі борги).
• Перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи застави боржник зобов’язаний письмово повідомити іншу сторону про факт своєї неплатоспроможності.
• Протягом 3 років з моменту визнання банкрутом особа не може вважатися такою, що має бездоганну ділову репутацію.

Таким чином, процедура банкрутства дає можливість позбутися більшості боргів і почати життя без фінансових зобов’язань.

Вітаю Вас.

Вітаю, загальне питання наступне чи варто подаватись на банкротство фізичної особи(в моєму випадку), які наслідки, чи краще намагатись самостійно погасити заборгованості ?В приваті кредитна карта - 144к, Пумб - 140к + 39к просрочено, роботу втратив через те що подали в пошук(питання вирішив, але затягнулось в пів року)

Обовʼязкові платежі по 10к, на даний момент не маю постійної роботи, подаюсь на інвалідність 3-групи, великі борги друзям та близьким загальна сума всіх боргів на даний момент ~420к, платежі накладаються один на одного, тому намагаюсь знайти рішення щоб зменшити навантаження та почати розраховуватись і тут повертаємось до загального питання, чи варто та скільки це буде коштувати та якщо визнати себе банкротом на що можна сподіватись ?

На мій погляд, не варто.

У Вашій ситуації важливо тверезо розуміти: процедура банкрутства фізичної особи - це не чарівна кнопка чи якесь диво, а довгий і дорогий процес, який потребує участі арбітражного керуючого, сплати судового збору, авансування його винагороди та покриття супутніх витрат. Як правило, лише стартові витрати на відкриття процедури складають десятки тисяч гривень, а робота арбітражного керуючого в подальшому також оплачується окремо. Для людини, яка вже перебуває у скрутному фінансовому становищі, ці витрати самі по собі можуть стати додатковим непідйомним тягарем.

З іншого боку, банкрутство може бути доцільним, якщо борги абсолютно непосильні, немає майна для реалізації, немає стабільного доходу, а кредитори вже активно тиснуть. Але слід усвідомлювати, що процедура тривала, контролюється судом, передбачає розкриття всіх доходів, перевірку витрат, можливе продаж майна та не завжди закінчується повним списанням заборгованості. Тому перш ніж йти цим шляхом, варто прорахувати, чи не буде ефективнішим варіант домовлятися з банками, реструктуризувати борги або поступово їх погашати, оскільки це може бути менш витратним і менш обтяжливим, ніж повноцінне визнання банкрутства.

На мій погляд, наразі даний варіант Вам не підходить, або є досить сумнівним.

З повагою! Щасти Вам!

Вітаю, Владе

Банкрутство це вже останній крок. Можна спробувати домовитись з кредиторами про реструктурізацію заборгованості, Допоможе і Ваше песійне посвідчення.

Слід враховувати, що банки (так вбачається з питання) поки що не зверталися до суду. Відтак, ані Вам, ані Вашому майну зараз нічого не загрожує. І це плюс у порівнянні з можливим банкрутством. До речі, не можуть зараз і заблокувати Ваші картки.

А ось коли на Вас подадуть до суду, можна буде будувати лінію захисту. В залежності від того, коли виник борг, можна ставити питання про застосування позовної давності. У такій спосіб є верогідність списати не тільки якусь частину основного боргу, але нараховані штрафні санкції

Відтак, я би радив не поспішати з банкрутством, а спробувати вирішити з банками прблему мірним шляхом. Адже звернутися до суду повинні саме кредитори.

З повагою,

Андрій Брильов

Владе, є ще ось який цікавий і водночас важливий момент. Якщо з заявою про банкрутство звертається боржник, він повинен подати проект плану реструктурізації боргу.

Тобто, Ви з самого початку повинні мати уяву про те, як плануєте погашати зобов'язання перед кредиторами. А відтак, ніщо не заважає запропонувати свій варіант банкам без судових тягонин.

З повагою,

Андрій Юрильов.

Вітаю ще раз, Владе

Дещо хотів сказати про користь реструктурізації боргу у випадку з банками. Адже можна переглянути не тільки графік погашення заборгованості з коригуванням щомісячного платежу, але і зменшити її на суму пені та штрафних санкцій.

А ось у якості інформації для роздуму треба дещо сказати і про наслідки банкрутства які викладен в ст. 135 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зокрема, це:

• протягом наступних 5-ти років особа не зможе скористатись повторно процедурою банкрутства;
• протягом наступних 5-ти років особа зобов'язана перед укладенням договорів позики, поруки, застави, кредитних договорів письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності;
• протягом наступних 3-х років особа не буде мати бездоганну ділову репутацію боржник не може самостійно розпоряджатися своїм майном та укладати нові договори позики тощо) та про доволі суворі правові наслідки визнання її банкрутом.

Під час процедури банкрутства боржник не має права відчужувати своє майно. І ось ще така деталь: на час провадження у справі про банкрутство може бути обмежено право боржника на виїзд за межі України (ч.2 ст. 120 Кодексу).

З повагою,

Андрій Брильов

Вітаю. На мою думку, перш ніж йти шляхом банкрутства, варто реально оцінити свої можливості та спробувати домовитись із кредиторами про реструктуризацію боргів, адже це завжди менш болючий варіант. Закон прямо не вимагає мінімальної суми боргів для банкрутства, але я хочу зазначити, що сама процедура є затратною бо потрібно буде сплатити судовий збір, винагороду арбітражному керуючому та послуги адвоката. За загальними оцінками, лише мінімальні стартові витрати можуть сягати декількох десятків тисяч гривень.

На мою думку, рішення про подання заяви до суду має бути зваженим, оскільки Кодекс України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ) у статті 115 прямо встановлює, що ініціювати справу може виключно сам боржник і лише за наявності передбачених законом підстав. Найпоширенішою підставою є припинення погашення понад 50% обов’язкових щомісячних платежів протягом двох місяців, що прямо випливає з п. 2 ч. 1 ст. 115 КУзПБ. Також закон дозволяє звертатися до суду, коли у боржника фактично відсутнє майно, яке може бути стягнене, і це підтверджується виконавцем. Цю практику неодноразово підтримував Верховний Суд, у тому числі у постанові КГС ВС від 21.06.2022 у справі №903/264/21, де наголошено, що неповна чи недостовірна декларація про майновий стан є підставою для закриття провадження. Хочу зазначити, що з 2024 року КУзПБ доповнений новою підставою «ознаки загрози неплатоспроможності», але судова практика щодо її застосування тільки формується, тому до неї слід ставитись обережно. Боржник повинен подати до суду декларацію про майно, доходи та витрати своєї сім’ї за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. І я хочу підкреслити, що будь-які спроби щось приховати призведуть лише до проблем, включаючи відмову у списанні боргів або кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдиві відомості. Щодо винагороди арбітражного керуючого, то закон у перехідних положеннях допускає можливість відкриття провадженя без попереднього внесення повної суми на депозит суду, якщо між боржником та керуючим укладено відповідну угоду. На практиці це дозволяє розпочати процедуру навіть тоді, коли у людини немає вільних коштів, що особливо важливо для соціально вразливих боржників. Водночас я вважаю за необхідне застерегти, що статус банкрута накладає певні обмеження. Стаття 135 КУзПБ прямо зобов’язує боржника протягом п’яти років повідомляти кредитні установи про факт неплатоспроможності перед укладенням договорів позики чи кредиту. Також протягом 3 років особа вважається такою, що не має бездоганної ділової репутації, що може створити труднощі при отриманні кредитів та відкритті рахунків. Найсильнішим механізмом мараторію є мораторій, який запроваджується з моменту відкритя провадженя. Він зупиняє всі виконавчі дії, забороняє нараховувати штрафи та пеню, блокує податкові санкції, а це дає людині час видихнути й почати процедуру у нормальному режимі. Погашення боргів здійснюється за рахунок ліквідаційної маси, і закон прямо захищає єдине житло боржника, якщо воно не є предметом іпотеки та не перевищує встановлені норми площі. Це закріплено у ст. 130 КУзПБ. Після завершення процедури суд ухвалює рішення про звільнення боржника від боргів, а всі незадоволені вимоги кредиторів вважаються погашеними. Верховний Суд неодноразово підтверджував, що це і є ключовим результатом процедури неплатоспроможності фізичної особи.

Якщо ж є шанс домовитися з кредиторами добровільно то я завжди раджу скористатися цим шляхом, але зазвичай слід звернутись до юриста, бо кредитори можуть нав’язати кабальні умови реструктуризації.