Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
975 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Вітаю! Чи можливо отримати відстрочку від мобілізації, якщо маємо такі вихідні дані:
- мій батько - інвалід II групи на пенсії (54 роки), він не лежачий, але потребує постійного фінансового утримання
- є мати, з якою батько розлучений близько 10 років
- є молодший брат 22 роки, який живе в іншій країні, не працює та має статус біженця, що можна підтвердити документами, тобто він утримувати батька точно не має можливості
- я зараз живу в іншому місті України (батько в іншому), веду підприємницьку діяльність віддалено як ФОП, маю статус ВПО, на обліку в місцевому ТЦК не стою
- є військовий квиток, отриманий до 2022 року зі статусом "НП ОП", після початку війни не оновлював даних та не встановлював Резерв+, жодних повісток під підпис не отримував (лише одна була вставлена минулого літа в поштову скриньку на адресі прописки в рідному місті, в якому вже декілька років не проживаю, за повідомленням сусідів - там була постфактум протермінована крайня дата явитись в ТЦК для уточнення персональних даних)
З вашої практики, які реальні шанси отримати відстрочку в даному випадку? Чи можливо зробити це автоматично через Резерв+ або краще через ЦНАП? Які документи потрібні? Якщо встановити додаток і там з'явиться статус "в розшуку", то чи можна буде його прибрати і не завадить це отриманню відстрочки?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (1)
Адвокат, м. Миколаїв, 34 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Стасе!
Ваш брат призовник чи військовозобов'язаний?
В якому ТЦК Ви перебуваєте на обліку? За місцем реєстрації? Я так розумію, що Ви не встановлювали Резерв+, а чи формували Ви е-ВОД через Дію?
Чи є можливість батьку отримати висновок ЛКК про потребу постійного строннього догляду?
За викладених Вами обставин Ви можете мати право на відстрочку за двома пунктами, проте, у кожного з них є певні нюанси.
Відповідно до статті 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text
1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
«13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю»;
«9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду».
За наявності в Вас повнолтнього невійськовозобов'язаного брата, скорше за все, Ви отримаєте відмову у наданні відстрочки за пунктом 13 частини першої статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Ваш брат навчається? Якщо так, то в цілому можна буде спробувати оскаржити відмову комісії в адміністративному суді, посилаючись на те, що саме батько зобов'язаний утримувати сина до настання 23 років за умови його навчання.
Якщо ж ні, то єдиним варіантом для оскарження в суді буде доведення Вами факту того, що брат не має можливості утримувати батька.
Батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей за умови, що вони можуть надати матеріальну допомогу, у наступних випадках:
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання (закінчення навчання чи відрахуванням з навчального закладу) і не припиняється на період канікул.
За пунктом 9 частини першої згаданої статті Вам також не вдасться отримати відстрочку, незважаючи на те, що по даному пункту наявність родичів не має значення, оскільки Ваш батько не потребує постійного догляду, а це є основною вимогою.
Вам не вдастьс оформити відстрочку через Резерв+. Це можливо тільки за умови того, що батько не одружений та Ви були б єдиним сином у сім'ї.
З поданням заяви до ЦНАП проблем не виникне, проте, залишається відкритим питання щодо погодження Вам відстрочки.
Ваш паспорт та РНОКПП, Ваше свідоцтво про народження, паспорт та РНОКПП Вашого батька, документ, який піджтверджує інвалідність батька, свідоцтво про розірвання шлюбу (рішення суду), свідоцтво про народження Вашого брата, військово-обліковий документ Вашого брата (для того, аби підтвердити його статус призовника).
Далі все складніще, оскільки Ви повинні надати документи, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов’язаними та зобов’язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі».
Розшук ТЦК не завадить отриманню відстрочки. Скорше за все, Ви або вже у розшуку, або Вас подадуть в останній при оновленні даних, так як Ви не стали на військовий облік в ТЦК за місцем обліку ВПО упродовж тижня.
Щодо вирішення питання про зняття з розшуку, то є кільки варіантів:
Варіант перший та самий швидкий - визнати правопорушення та сплатити штраф у сумі 8,5 К.
Проте, оплата штрафу через Резерв+ не завжди спрацьовує з наступних причин:
1. Незважаючи на те, що визнання правопорушення та сплата штрафу означає неможливість складання протоколу, а саме із цією метою військовозобов'язаного й повинні доставити в ТЦК, розшук все одно залишається.
2. У багатьох чоловіків після сплати штрафу дійсно зникає запис про порушення правил ВО, проте, майже одразу може з'явитися запис вже про інше правопорушення.
3. В деяких випадках просто не надходить постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, в якій зазначені реквізити для сплати штрафу.
Варіант другий - не передбачає сплату штрафу на відміну від першого.
Цілком очевидно, що посадовими особами РТЦК та СП не складались ані протокол, ані постанова про адміністративне правопорушення на підставі яких передбачено внесення відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (пункт 20-1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів»).
Також мова може йти про сплин строків, визначених статтею 38 КУпАП. Відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210 - 1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
В той самий час, згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Якщо ж провадження по справі не може бути розпочате, то відсутня й підстава щодо доставлення Вас до РТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідності із статтею 259 КУпАП.
Отже, у цьому варіанті необхідно подати заяву до ТЦК із проханням видалити дані з Реєстру щодо порушення Вами правил ВО та відкликання звернення з НПУ.
У разі, коли ТЦК відмовить у вирішенні питання про зняття з розшуку, треба звернутися до адміністративного суду із позовною заявою та зобов’язати ТЦК видалити дані про порушення правил ВО з Реєстру. Станом на зараз вже є позитивна судова практика по таких справах.
Щодо строків розгляду справи в суді, то треба розраховувати мінімум на два-три місяці у суді першої інстанції.
Варіант третій так само, як і другий, передбачає подання заяви до ТЦК.
Проте у разі відмови, замість подання позову до адміністративного суду можна спробувати звернутися зі скаргою до ОТЦК чи вищих за рівнем установ (Генштаб, МОН тощо). В деяких випадках такий алгоритм дій працює так само ефективно, як і судовий, та забирає менше часу.
Остаточний вибір варіанту залежить від ситуації, яка склалася та особливостей "підходів" конкретного ТЦК до співпраці з Вами.
З повагою, адвокат Айвазян.