Мені потрібна консультація щодо захисту моїх персональних даних та документів.

Доброго дня.

Паспорт, податковий номер (РНОКПП) та свідоцтво про шлюб є вашими персональними даними. Жоден закон не змушує повнолітню особу передавати оригінали або копії цих документів третім особам (навіть батькам) для їхніх особистих цілей. Згідно із Законом України «Про захист персональних даних», ви маєте право самостійно вирішувати, кому надавати доступ до своєї інформації.

Звернутися до суду — це її право, але перспектива такого позову сумнівна:

Згідно зі ст. 202 Сімейного кодексу України, діти зобов'язані утримувати батьків, якщо ті є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги (мають дохід нижче прожиткового мінімуму).

Якщо мати ухилялася від виконання своїх обов’язків або ви не спілкувалися понад 10 років (що свідчить про відсутність сімейних зв'язків), суд може відмовити в позові або значно зменшити суму (ст. 204 СК України).

Ваша відмова надати паспорт не є підставою для призначення аліментів. Це не пов'язані між собою речі.

Ви можете надати відповідь наступного змісту:

«Повідомляю, що згідно із Законом України «Про захист персональних даних», я відмовляю у наданні копій мого паспорта, податкового номера та свідоцтва про шлюб. Ці документи є моєю особистою інформацією і не є необхідними для оформлення твоєї пенсії. Для підтвердження факту мого народження та виховання Пенсійному фонду достатньо мого свідоцтва про народження, яке у тебе вже є.

Будь-які спроби тиску чи маніпуляції судовими позовами я розцінюю як втручання в моє приватне життя. У разі звернення до суду, я буду захищати свої інтереси, надаючи докази відсутності нашого спілкування протягом останніх 10 років та фактичного розриву сімейних зв'язків».

Доброго дня, Ірина!

Чи зобов’язана я надавати свої персональні документи стороннім особам (навіть близьким родичам) для оформлення пенсії?

Ні, Ви не зобов'язані надавати свої персональні дані сторонній особі, навіть, якщо така особа є Вашою матір'ю. Персональні дані можуть оброблятися тільки за згодою суб’єкта персональних даних, тобто, Вашою.

Чи достатньо для отримання пенсії свідоцтв про народження дітей?

Згідно роз'яснень ПФУ (https://www.pfu.gov.ua/dn/317486-umovy-pryznachenn...) достатньо:

Жінки, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу (ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років.

Час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку, за періоди роботи до 01.01.2004 включається до стажу роботи на підставі свідоцтва про народження дитини.

Починаючи з 01.01.2004 час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку зараховується до страхового стажу матері за умови, якщо особа доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та за умови отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З 01.01.2005 цей період зараховується до страхового стажу за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Для призначення дострокової пенсії за віком необхідно надати наступні документи:

• заяву;
• паспорт;
• свідоцтво про шлюб заявника (у разі зміни прізвища);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
• трудову книжку та інші документи, що підтверджують набутий страховий стаж;
• свідоцтва про народження дітей;
• паспорти дітей (за наявності).

У яких випадках Пенсійний фонд може офіційно вимагати мої документи?

ПФУ, повинен діяти тільки у межах законодавства.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ПОРЯДКУ подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text):

"ІІ. Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший

2.1. До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

6) документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком:

жінкам, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до зазначеного віку,- документи про народження дітей (дитини), виховання їх (її) до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність. У разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, додається заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) про смерть, рішення суду тощо) (при призначенні пенсії згідно з пунктом 3 частини першої статті 115 Закону)".

Як законно захистити свої персональні дані та не піддаватися тиску чи загрозам?

Захист інформації – сукупність правових, адміністративних, організаційних, технічних та інших заходів, що забезпечують збереження, цілісність інформації та належний порядок доступу до неї.

Персональні дані – відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

Згідно з положеннями статті 8 Закон України "Про захист персональних даних" суб'єктом персональних даних є фізична особа, персональні дані якої обробляються і яка має право:

1. знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;
2. отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;
3. на доступ до своїх персональних даних;
4. отримувати не пізніш як за 30 календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних;
5. пред'являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних;
6. пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;
7. на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;
8. звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду;
9. застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних;
10. вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди;
11. відкликати згоду на обробку персональних даних;
12. знати механізм автоматичної обробки персональних даних;
13. на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.

Чи є законною загроза судом та аліментами на утримання матері, якщо я відмовлюсь передавати документи? Які кроки я можу зробити, щоб підготуватися, якщо вона звернеться до суду?

Звісно, що будь які погрози, та по-суті шантаж, що відбувається у Вашому випадку, не є законними. Ваша відмова щодо надання паспорту взагалі не має жодного відношення до утримання матері і не гратиме ролі при призначенні аліментів. У такий спосіб Ваша матір намагається довести, що своєю відмовою Ви позбавляєте її отримати пенсію, а отже, будете сплачувати аліменти на її утримання. Проте, такі справи не є легкими та Вашій матері прийдеться довести у суді, що вона потребує утримання, а Ви, в свою чергу, можете надавати матеріальну допомогу.

Щодо стягнення аліментів з повнолітньої дитини, то стаття 51 Конституції України встановлює, що повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Також у Сімейному кодексі України (далі – СК) визначено, що дитина, повнолітні дочка, син зобов’язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов’язаних із наданням такого піклування (стаття 172 СК).

Підстави виникнення обов’язку повнолітніх дочки, сина утримувати батьків.

Згідно зі статтею 202 СК повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Водночас, якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Відповідно до Постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.04.2019 № 463/2634/16-ц непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

Потреба у матеріальній допомозі визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги беруться отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.

Сам по собі факт непрацездатності батьків не породжує виникнення у дітей обов’язку їх утримання, та не свідчить про наявність потреби у наданні матеріальної допомоги. Право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом (Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2018 № 301/160/17).

Також відповідно до статті 203 СК дочка, син крім сплати аліментів зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина (стаття 6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов’язаних з лікуванням та доглядом за ними (стаття 206 СК).

Звільнення дочки, сина від обов’язку утримувати матір, батька.

Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків (абзац 1 частини 1 статті 204 СК)

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обовʼязок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (стаття 202 СК), не є абсолютним. У зв’язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред’явлено позов про стягнення аліментів, зобовʼязаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обовʼязків щодо них (стаття 204 СК).

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно з абзацами 2 та 3 частини 1 статті 204 СК дочка, син звільняються судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.

Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом (частина 2 статті 204 СК).

Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків (стаття 205 СК).

Як правильно скласти офіційну відповідь, яка захищає мої права?

Мова йде про відповідь Вашій матері?

З повагою, адвокат Айвазян.